Віктор прийшов з роботи, переодягнувся і як звичайно скинув у кошик з білизною одяг, щоб дружина його випрала до завтрашнього дня.
Звичайний день, звичайні рутинні справи і нічого не віщувало лиха, але рівно до того моменту, поки Олена не затіяла прання.
Перед тим, як завантажити речі в барабан пральної машини, Олена, як і багато господинь, зазвичай вивертала кишені на всьому одязі, щоб переконатися, що в них нічого немає. Ось і на цей раз вона не відступила від цієї традиції. Але яким було її здивування, коли в задній кишені штанів чоловіка Олена виявила акуратно складений удвічі невеликий аркуш з номером телефону та підписом Жанна.
“Так, спокійно” – подумала Олена. Цей телефон міг належати будь-кому. Може, це поспіхом записаний телефон клієнтки по роботі, а, може, це номер нового менеджера з продажу або прямий телефон спеціаліста зі служби підтримки інтернет-провайдера. Та все, що завгодно!
Олена панікувати не стала, вона просто взяла цю записку та акуратно поклала під чохол власного телефону. А ближче до ночі, коли з’явився вільний час, Олена взяла ноутбук, пішла з ним на кухню та вирішила провести власне невелике розслідування.
Вона відкрила пошуковик і вписала номер телефону із записки. У результатах пошуку одразу з’явилися посилання на анкети різних людей у соціальних мережах. Але увагу Олени привернула лише одна анкета – такої собі Жанни Вакуленко.
Олена перейшла на її сторінку в одній із соціальних мереж і відразу запідозрила недобре. Вік – 19 років. Сімейний статус – “в активному пошуку”. Невже все-таки коханка? А останній запис в анкеті, датований позавчорашнім днем, остаточно розвіяв всі сумніви. Запис звучав так: “Нарешті моє серце знайшло того, на кого я так довго чекала…” а знизу запису було прикріплено фото, на якому молода дівчина буквально висить на шиї Віктора – чоловіка Олена.
Після побаченого у Олени потемніло в очах, вона зачинила кришку ноутбука. Все подружнє життя миттю пробігло перед очима. Вибачити зраду Олена не могла. Вона зайшла в кімнату до дітей, притулила руку до голови молодшого сина Івана, а сама почала думати, як же їй вчинити далі.
Не можна шкодувати! Треба діяти рішуче. Якщо чоловік вчинив так зі мною і зі своїми двома дітьми, то жодного вибачення він не заслуговує.
Олена завелася не на жарт. Вона зайшла до спальні, де вже спав чоловік, зірвала з нього ковдру і крикнула, щоб він забирався. Чоловік нічого не розумів, він лише здивовано плескав очима і явно злякавшись спросоння питав: “Що трапилося, що трапилося?”
Олена взяла телефон чоловіка, який лежав на тумбочці, потім дістала з кишені записку з телефоном та набрала цей номер.
– Зараз я тобі покажу, що трапилося! – Сказала Олена в момент, коли в трубці вже почулися гудки.
– Готуйся, зараз поїдеш зі своїми брудними сорочками жити туди, де на тебе все життя чекали. Який же ти все-таки негідник! – Не вгамовувалася Олена, поки чекала відповіді.
Нарешті трубку на тому кінці підняла дівчина. Олена вже хотіла почати свою тираду, але незнайомка її зупинила:
– Тату? Ти чого так пізно дзвониш.
Олена застигла, як укопана. Від несподіванки вона сіла на край дивана, а потім затиснула кнопку вимкнення телефону.
– У тебе що дочка є? – Здивовано, але з явним полегшенням запитала Олена у Віктора.
– Так, виявилося, що є, – зніяковіло відповів чоловік. Пам’ятаєш, я тобі розповідав, як ще будучи студентом, їздив прибирати капусту? Так ось, як виявилося в капусті, я там і дочку свою знайшов. Тільки дізнався про це через 19 років.
Тепер вже Олена дивилася на чоловіка здивованими очима, заворожено слухаючи його історію. Віктор продовжив.
Її мама приховувала, що у неї є батько. Не знаю чому, мабуть, соромно було, адже ми з нею після збирання врожаю більше не бачилися. А коли донька Жанна стала повнолітньою, то мати сама її все розповіла. Жанна мене знайшла майже одразу. Вона просто вписала моє прізвище, ім’я та по батькові в інтернеті, і їй висвітилася фірма, де я працюю. Так як жодних соц.мереж в інтернеті я не веду, єдиним варіантом, щоб вийти зі мною на зв’язок – було особисто приїхати до фірми, де я працюю. Жанна так і зробила. Вона під’їхала до бізнес-центру, де знаходиться наша компанія, запитала у охоронця, чи працює у них такий співробітник, а потім передала йому записку з номером телефону та ім’ям. Коли я виходив додому з роботи, охоронець мене гукнув і сказав, що приходила дівчина, залишила свій номер і сказала, щоб я терміново передзвонив. Так я й вийшов із нею на зв’язок. За фактами біографії, які мені Жанна розповіла, у мене не залишилося жодних сумнівів, що вона моя рідна дочка.
Наступного дня ми сходили в кафе, я розповів їй про своє життя, і ми сфотографувалися. Ось, власне, все.
Олена дивилася на Віктора та посміхалася.
– Вікторе, чому ти мені все це відразу не розповів? Ти б знав, що я хотіла з тобою зробити, коли знайшла цю записку…
– Кохана, я переживав, я думав, як вчинити. Не знав, як ти відреагуєш.
– Значіть так, Віктор. Поки ще зовсім ніч не настала – передзвони Жанні і скажи, що ми чекаємо її завтра ввечері у нас! Познайомимо з братами! Нам ще стільки треба розповісти один одному!
Віктор дивився на Олену, а Олена на нього. Потім вони міцно обнялися і застигли в такому положенні секунд на 30 точно.
Віктор передзвонив до Жанни, і вона з радістю погодилася приїхати. Так вони відкрили нову щасливу сторінку свого життя.
