Наталя з Дмитром прожили разом уже десять років. За цей час у них народилося двоє дітей – син Андрій і донечка Віра.
За останні пів року жінка помітила те, що чоловік почав поводитися дивним чином.
Він став пізніше аніж зазвичай приходити з роботи і був чимось дуже спантеличений.
– Любий, що в тебе сталося? Ти вже кілька місяців ходиш сумний, – поцікавилася дружина під час вечері.
– На роботі – проблеми, наша фірма на межі банкрутства, тому начальство часто затримує нас після роботи. Але ти не хвилюйся, я вже шукаю нове місце роботи, – похмуро сказав чоловік і сумно посміхнувся.
Наталя хотіла підбадьорити чоловіка, але в нього несподівано задзвонив телефон. Дмитро швидко глянув на екран телефона і швидко скочив з-за столу.
Жінка краєм вуха чула, як чоловік обіцяв комусь у всьому розібратися. Коли він повернувся за стіл і продовжив вечерю, дружина спитала його, що то за дзвінок.
– Нічого особливого, начальник просив завтра затриматись. Хоче, щоб я швидше доробив свою частину роботи, – пояснив чоловік.
Наталі здалося, що Дмитро щось приховує, тож вона вирішила розговорити його.
– Дмитрику, я розумію, що проблеми на роботі вимотали тебе, але мені здається, що справа не тільки в цьому, – впевнено сказала дружина.
Дмитро важко зітхнув і подивився на свій телефон, ніби сподівався, що йому знову зателефонують, і він зможе уникнути цієї розмови.
– Люба, я просто не хочу тебе турбувати. Навіщо тобі мої проблеми? Скоро я в усьому розберуся, і тоді ми поговоримо, – нервово сказав чоловік.
– Це, звісно, благородно, але твоє мовчання турбує мене набагато більше, аніж можливі проблеми. Тож розповідай негайно, що в тебе сталося? – сказала Наталя.
– Гаразд, я розповім… Справа не тільки в роботі. Нам стали менше платити, і я заліз у мінус на картці. Однак я ще раз повторюся, я майже знайшов нову роботу, і скоро всі фінансові питання будуть вирішені, – впевнено сказав Дмитро.
Дружина у відповідь обійняла чоловіка і ніжно поцілувала в щічку. Вона була вдячна йому за те, що він піклувався про неї й дітей.
Наступного ранку Наталя встала, щоб провести чоловіка на роботу й зібрати дітей до школи.
Проте, окрім дітей, у квартирі… Нікого не було!
Дмитро вже встиг піти.
Збентежена жінка пішла на кухню й приготувала сніданок.
Зазвичай чоловік ніколи не йшов на роботу так рано.
Провівши дітей до школи, Наталя раптом помітила на холодильнику якусь записку…
Вона відкрила її і аж присіла від несподіванки.
Записка була від Дмитра. У ній чоловік писав, що йде з дому і просив, щоб дружина його не шукала!
Від прочитаного Наталя аж побіліла. Вона не уявляла собі життя без Дмитра.
Вони ж мали кредит на квартиру, та й елементарно без його зарплати їй не було чим годувати сімʼю.
Востаннє Наталка працювала сім років тому. Після першого декрету вона відпрацювала лише рік і засіла вдома, а після народження другої дитини – навіть не намагалася влаштуватися на роботу.
У глибині душі вона сподівалася, що це лише недолугий жарт. Кілька разів жінка дзвонила чоловікові, але той не брав слухавки.
Щоб заспокоїти себе і відволіктися від тяжких думок, Наталя затіяла генеральне прибирання та велике прання.
Коли діти повернулися зі школи, вона знову спробувала додзвонитися до Дмитра, проте він їй так і не відповів.
Тільки пізно ввечері Наталя зрозуміла, що чоловік не жартував: він справді пішов від неї. Тоді вона набрала номер свекрухи, Людмили Петрівни.
– Здрастуйте, ви випадково не знаєте, де Дмитро? Я не можу до нього додзвонитися, – з розпачем у голосі запитала невістка.
– Ні, не знаю. А навіщо він тобі так терміново знадобився? – спокійно спитала жінка.
– Як навіщо? Він мій чоловік, мало що з ним трапилося? – сказала Наталка.
Невістка не хотіла розповідати свекрусі про те, що Дмитро пішов з сімʼї.
– Не мудруй, кажи правду. Що вже наробив мій син? – строго запитала Людмила Петрівна.
– Він… Він написав листа, що йде з дому, і просив не шукати його, – не витримала і розплакалась невістка.
– Он як? Все зрозуміло, – анітрохи не здивувалася пенсіонерка. – Нічого, рано чи пізно з’явиться. Вічно бігати не вдасться.
– Справді? – з надією в голосі запитала Наталка.
– Не знаю, самі розбирайтеся зі своїми проблемами, у мене і так турбот вистачає! – несподівано заявила Людмила Петрівна.
У цей момент на задньому фоні почулися якісь голоси, і свекруха поспішно поклала слухавку.
Жінка спробувала знову додзвонитись до неї, але родичка цього разу чомусь не відповіла.
Нагодувавши дітей і вклавши їх спати, Наталя засумувала. Про всяк випадок вона полізла в інтернет, переглянути вакансії за своєю спеціальністю.
Протягом тижня жінка намагалася зв’язатися з Дмитром, але всі її спроби були безрезультатними.
Він не відповідав ні на повідомлення, ні на дзвінки. Аналогічно робила і його мати.
Через місяць Людмила Петрівна несподівано зателефонувала невістці сама.
– Швидко приїжджай до мене і забери свого ненаглядного! – закомандувала жінка без жодних привітань.
– Дмитро у вас? – здивовано запитала Наталя.
– У мене! Цей недолугий має вагітну коханку і нічого розумнішого не придумав, як привести її після пологів до мене, – поскаржилася свекруха. – Мені їхня дитина вже шостий день поспіль заважає спати!
– То ви все знали і мовчали?! – запитала приголомшена Наталка.
– Тільки не треба мені читати моралі! Я ще раз тобі кажу – приїжджай до мене і забери свого чоловіка разом із його коханкою. У вас з ним спільна квартира, ось разом усі там і живіть, – владно заявила свекруха і поклала слухавку.
Подібного нахабства від Людмили Петрівни Наталя не очікувала. Їй нарешті стало зрозуміло, які проблеми були у Дмитра останнім часом…
Все було банально – чоловік зраджував їй і почав нервувати, коли коханка завагітніла.
Однак замість того, щоб поїхати по чоловіка за вказівкою свекрухи, вона зібрала всі речі Дмитра й виставила їх за поріг.
Після чого заблокувала номери свекрухи і Дмитра у себе в телефоні. Наталя більше не мала наміру з ними спілкуватися.
Вона розуміла, що тепер їй доведеться вийти на роботу, щоб утримувати дітей, але думка про спільне життя з чоловіком-зрадником була гіршою, аніж будь-які поневіряння з працевлаштуванням.
На здивування Наталії, наступного дня Дмитро спробував зайти в квартиру!
Однак вхідні двері були зачинені зсередини, і чоловік не зміг відкрити замок. Сваритися він не став, щоб не ганьбитися перед сусідами.
Того ж дня Наталя викликала майстра, який змінив замки на вхідних дверях.
Після цього жінка вирішила, що тепер її з Дмитром і свекрухою більше нічого не пов’язує.
Проте ще більше здивування очікувало на неї попереду…
Після того, що сталося, Людмила Давидівна… Вирішила відвідати внуків!
Звичайно, невістка не дала їй з ними побачитися.
А через кілька місяців Наталя з Дмитром розлучилися. Нічого спільного з чоловіком та його сімейкою жінка мати не хотіла.
