– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки готування, це не твоє.
– Я старалася, а вийшло, як завжди ..
Марині було прикро кожен раз вислуховувати критику чоловіка з приводу її кулінарних “талантів”. Ну не виходить у неї смачно готувати, що тут поробиш ..
З зіпсованим настроєм вона пішла до сусідки Люби. Та була самотня, ні чоловіка, ні дітей. Три рази була заміжня – і все не те. То гуляка, то взагалі на афериста потрапила.
– Ох, Маринко, слухаю я тебе і по-доброму заздрю. Семен твій негуляє, гроші заробляє, дітей любить .. А мені от не пощастило з чоловіками в житті. Поличку навіть прибити не міг останній чоловік.
– У мого Семена руки золоті, все може робити, лагодити. Він дачу сам побудував, уявляєш? Все своїми руками зробив, диво просто.
– Слухай, а можна твого Семена попросити зробити мені полички на балконі? Я заплатила б, як годиться. А то зараз спробуй знайди майстра хорошого..
– Звичайно він допоможе. І не треба ніяких грошей, ми ж сусіди – з гордістю відповіла Марина.
*****
– Семен, знаєш Любу, сусідку нашу нову?
– Ні, не довелося познайомитися, а що?
– Та ти їй, як чоловік потрібен ..
– В сенсі?!
– Та не хвилюйся ти, не в тому сенсі .. Полички їй зробити треба на балконі, чоловіка немає, і майстра доброго не знайти, ось я і запропонувала твої послуги. Ти ж не відмовиш сусідці? Ми з нею здружилися останнім часом.
– Марина, ну ти даєш .. Раздаєш чоловіка наліво і направо .. Ну добре, допоможу я твоєї Любі, завтра якраз вихідний.
– Дякую, Семене! А я завтра пиріжки спечу, за новим рецептом, буде чим мені зайнятися.
Семен хмикнув, і вийшов з кімнати. На наступний день він взяв інструменти і пішов з ранку до сусідки. Марина поралася з тістом і начинкою для пиріжків. Ну цього разу точно все вийде. Принаймні, так запевняла жінка у відеоролику, за чиїм рецептом готувалися пиріжки.
Марина в передчутті здивувати чоловіка, гордо дивилася на тарілку пиріжків. Жінка з відео не обдурила, це були найкращі пиріжки, які готувала Марина. Семена все не було. Марина набрала його номер.
– Так, люба, слухаю
– Семен, ну що ти там, все вже зробив?
– Майже, ще трохи залишилося, скоро прийду.
Марина накрила стіл, і чекала чоловіка в прекрасному настрої. Ось Семен здивується, побачивши і спробувавши ці прекрасні пиріжки!
– Мамо, можна ще пиріжок? Дуже смачні, ти купила десь?
– Що значить купила? Я сама їх спекла!
– Аа, зрозуміло, а то у тебе вони раніше несмачні були, я їх у відро випльовував, поки ти не бачиш.
– Ну це було раніше, синку.
Відчинилися двері. Семен прийшов. Марина підійшла до столу, і очікувала побачити здивування на обличчі чоловіка.
– О, пиріжки, прикольно. Тільки я не голодний. Мене Люба нагодувала, я об’ївся.
– Люба?! Ого, як ви подружилися… І чим же вона тебе пригощала?
– Я так смачно ніколи ще не їв. Борщ з пампушками, запечені овочі з м’ясом, і пиріг..Тісто, хоч губами їж, м’яке, повітряне..
– Ну вистачить .. Все зробив у неї? Їй сподобалось?
– Ще б пак .. Вона в захваті була від моєї роботи. Стільки добрих слів я ніколи не чув на свою адресу. Люба дуже хороша жінка, і куди тільки чоловіки дивляться.
Марина засумувала. Допомогла подрузі, називається. Нагодувала, слів хороших наговорила, мабуть і в халатику короткому з розрізом була. Ох, Люба, невже око на мого Семена поклала?
– Люба, ну як тобі мій Семен? Добре роботу виконав?
– Просто чудовий у тебе чоловік. Руки з того місця. Зробив все, як треба. Нагодувала його смачним обідом, як неяк безкоштовно робить, в знак подяки. Я його ще попросила у моєї мами полагодити шафу, він погодився. Ти ж не проти, я сподіваюся?
Марина задумалася. Може, вона все накрутила в голові? Ну допоможе він її мамі, що такого?
– Звичайно я не проти, користуйтеся, справжніх мужиків зараз мало.
– Подаруй мені свого чоловіка, мені стільки всього зробити треба ..
– Ні, такий чоловік потрібен самій!
Вони розсміялися і пішли пити чай з булочками, які спекла Люба.
На наступний вихідний Семен пішов лагодити шафу Любиній мамі. Вона жила недалеко від їхнього будинку. Прийшов до вечора. Від нього пахло смачною їжею.
– Марино, уявляєш, Люба з мамою мене загодували просто. Весь день то одне, то інше .. Гуся смажили, потім торт “Наполеон” мій улюблений, ввечері картопля з грибами. Я думав, що лусну! Все таке смачне!
– Ну ось, а я вечерю приготувала, думала разом поїмо ..
– Ні, дякую Любі, я тепер довго їсти не захочу.
*****
– Марино, тут така справа .. У мене телевізор зламався, не міг би Семен прийти подивитися, в чому справа?
– Ні, Люба, звернися в ремонтну майстерню, там тобі все полагодять. Семен буде зайнятий, справ повно.
Люба скривила обличчя, знизала плечима. На цьому їх дружба закінчилася.
Марина більше не ходила до неї хвалитися чоловіком, і на майбутнє вирішила, що непотрібно подругам знати, який у неї чудовий чоловік.
