– Може зайдеш до нас? – запропонував матері Ілля. – Діти будуть раді побачити тебе.
– Ні, синку, мені сьогодні ніколи, – запереживала Дарина Миколаївна, намагаючись позбутися наполегливого сина.
– Дуже дивно, що ти раптом перестала ходити до нас. В чому справа? Ви не поділили щось із Ганною? – Чоловік спробував з’ясувати у матері правду.
– Ні, а що нам з нею, власне, ділити? – награно пирхнула Дарина Миколаївна.
– Тоді зайди до нас! – наполягав син.
– Я з порожніми руками. Як перед дітьми без шоколадок зʼявитися? – мати миттєво знайшла привід не заходити.
– Мамо, є в мене припущення, що ти обманюєш, – Ілля пильним поглядом подивився на Дарину Миколаївну.
– Навіщо мені це? Гаразд, піду я. Справ ще багато, – швидко заметушилася жінка.
– Ти у нас не була два тижні і не маєш бажання заходити, як я бачу, – чоловік схрестив руки.
Дарина Миколаївна здивовано глянула на сина і, махнувши рукою, попрямувала до знайомого під’їзду.
– Зайду я до онуків, щоб ти будь-яку нісенітницю не вигадував, – усміхнулася вона і шморгнула попереду Іллі.
Разом вони піднялися на третій поверх і зупинилися біля залізних дверей.
Чоловік натиснув на дзвінок і, почувши кроки, посміхнувся. По тому, як мати переживала, він зрозумів, що є причина, через яку Дарина Миколаївна не хотіла до них заходити.
Ганна відчинила двері, і Ілля помітив, як мати напружилася, ніби хотіла випаруватися.
– Привіт, Ганно. Діти вдома? – Дарина Миколаївна зашмигнула у квартиру і, скинувши взуття, пролетіла повз.
Невістка проводила схвильовану свекруху, розгубленим поглядом.
– У вас із мамою якісь проблеми? – за відсутності матері Ілля вирішив уточнити це питання у дружини.
– Ні. А що таке? – Ганна запитливо запитала на чоловіка. – Свекруха каже протилежне?
– Вона взагалі нічого не говорить, але я ледве умовив її зайти до нас, – Ілля поділився своїми міркуваннями з дружиною.
– Поняття не маю, – знизала плечима жінка. – Усі питання до твоєї мами. Невідомо, що там у неї в голові.
Поки подружжя шепотілося, з дитячої кімнати вискочила Дарина Миколаївна і поспішила на вихід.
– Все? – гукнув їй Ілля.
– Так, йти треба, – не підводячи погляду, свекруха почала квапливо взутися.
– Дарино Миколаївно, ви пам’ятаєте про борг? – Ганна несподівано згадала про те, що мати чоловіка зайняла у неї два тижні тому п’ять тисяч і не повернула.
– Я пам’ятаю. Сказала ж, що віддам. Поки нема з чого, – залепетала жінка і вискочила за двері.
Невістка з натягнутою усмішкою на обличчі подивилася в спину свекрухи, і її раптом осяяло.
– Я знаю, чому твоя мати не хотіла заходити. Через борг, – впевнено заявила Ганна.
– На що вона брала? – Ілля здивовано почухав потилицю.
– Тоді вона казала, що на ліки, – розвела руками дружина. – Проте я бачила фотографії, які Дарина Миколаївна виставила в соц.мережі. Якщо судити з них, то вона ходила з подружками до нового ресторану. Я їй нічого не казала, але зробила висновки.
Ілля вислухав дружину та припустив, що саме з цієї причини мати не хотіла заходити до них у гості.
Після візиту Дарина Миколаївна на якийсь час причаїлася і навіть не брала слухавку від сина.
Про себе жінка нагадала через кілька тижнів. Без попередження та дзвінка вона з’явилася на порозі квартири.
Двері свекрусі відчинила Ганна, трохи дивуючись тому, що вона раптом нагрянула в гості.
– Діти вдома? – нервово запитала Дарина Миколаївна.
– Ні, у школі…
– Тоді передай їм, будь ласка, шоколадки, – жінка простягла невістці солодкі презенти. – Ой, а ти не прибирала ще? – закрутила головою на всі боки свекруха. – Давай допоможу?
– Я сама впораюся, тільки пропилососити треба, – спокійним тоном відповіла Ганна.
– Я допоможу! – зголосилася Дарина Миколаївна і почала роздягатися.
Вона засунула свій ніс, куди тільки змогла. Навіть запропонувала невістці замість неї приготувати вечерю.
– У вас є фарш та капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха.
Ганна нічого не встигла відповісти Дарині Миколаївні, як та вже почала діставати з холодильника необхідні інгредієнти.
– Ганно, ти відпочивай, а я сама все приготую, – свекруха сама виявила бажання господарювати на кухні. – Якщо тобі треба кудись у справах, то біжи. Я зустріну онуків і нагодую.
Вирішивши скористатися пропозицією Дарини Миколаївни, вона зателефонувала своїй манікюрниці та побігла робити нігті.
Ганна була відсутня близько двох годин. Коли жінка повернулася додому, то побачила, що чоловік, діти та свекруха сидять за столом і вминають за обидві щоки голубці.
– Ганно, сідай разом з нами. Зараз тарілку поставлю, – послужливо забігала перед невісткою Дарина Миколаївна.
Жінка переодяглася, помила руки і сіла з усіма за стіл. У середині вечері вона згадала про п’ять тисяч, які їй досі не повернула свекруха.
– Дарино Миколаївно, ви пам’ятаєте про борг? – спокійним тоном поцікавилася Ганна.
– Про який борг? – байдуже спитала свекруха.
– Я говорю про п’ять тисяч, які ви у мене брали на ліки, а витратили на ресторан, – стримано посміхнулася жінка.
Дарина Миколаївна розпливлася в єхидній посмішці і гордо поцікавилася:
– Хіба я ще не відпрацювала? Я весь день сьогодні за тебе працювала, а в тебе ще якось язик повертається питати про гроші!
– Ви не сказали, що допомагаєте з корисливих спонукань. У цьому випадку я відмовилася б від вашої допомоги, – Ганна відставила тарілку.
– Ти безсовісна жінка! – свекруха тицьнула пальцем у бік невістки. – Такі люди, як ти, не цінують гарного ставлення! Я весь день біля плити стояла, пилососила, мила тарілки та вигрібала твій безлад!
– Я вас не просила! Ви самі вихоплювали у мене з рук пилосос, – жінка схилювалася від слів Дарини Миколаївни.
– Негідниця! – свекруха різко схлипнула і, скинувши фартух на підлогу, побігла до коридору.
Ілля застиг із ложкою в руках, не розуміючи, чому на рівному місці сталася сварка.
Коли гримнули вхідні двері і Ганна зрозуміла, що свекруха пішла, вона повільно встала з-за столу.
Поведінка свекрухи сильно засмутила жінку. Вона зрозуміла, що Дарина Миколаївна виявилася настільки дріб’язковою, що вирішила хитрістю відмовитися від боргу.
На цьому спілкування невістки та свекрухи закінчилося. Зрідка мати зустрічалася із сином та онуками, але гроші Ганні так і не повернула.
