Дмитро вдягнув червоні шкарпетки, які йому подарувала на день народження теща, й підійшов до своєї дружини Олени.
– Оленко, порадь мені, будь ласка, що можна подарувати твоїй мамі на восьме березня? – задумливо сказав він.
Дружина здивовано подивилася на чоловіка, а потім невпевнено запитала:
– Дмитрику, ти це серйозно?
– Що – серйозно? – не зрозумів той.
– Ти серйозно не знаєш, що подарувати моїй мамі?! – запитала жінка. – Ти ж щороку даруєш їй на восьме березня букет із трьох квіточок. Вона вже давно до цього звикла.
– Ось! – усміхнувся чоловік, і ще раз помилувався на свої червоні шкарпетки. – Тому я хочу щось змінити. Твоя мама мене так любить. Я маю їй віддячити тим самим.
– Віддячити?
– Ну, в сенсі – відповісти, – сказав Дмитро. – Я хочу її чимось здивувати. Ну, давай порадь, скажи, що любить твоя мати? До речі, твій батько, що їй зазвичай дарував?
Олена недовго думала і одразу відповіла:
– Тато їй дарував завжди парфуми. Французькі і дуже дорогі. Мати була щаслива.
– Ні! – одразу категорично відповів Дмитро. – Французькі парфуми скасовуються! Я ж не знаю, які пахощі подобаються твоїй матері. Вона в тебе із витонченим смаком. Судячи з цих шкарпеток. Я можу помилитися і їй не догодити!
– Французькі парфуми не бувають поганими! – заперечила дружина.
– Ні, говорю! До того ж це тепер буде якось банально. Твій батько дарував парфуми, і я теж повторюватимуся. Вона подумає, що в мене немає ніякої фантазії.
– А раніше вона була, чи що?
– Ой, Оленко, тільки не треба! Я ж кажу, мені пора змінюватися. Подарунок для тещі, мені здається, має бути якийсь несподіваний. Ну, ще є якісь пропозиції?
– Якщо несподіваний, то подаруй їй новий телефон. Нову модель, і дуже крутий.
– Що?! Ти хочеш, щоб вона стала такою самою, як ми? Щоб безвилазно стирчала у цьому телефоні весь день? Ні… Новий телефон – це велика спокуса забути про реальність і піти з головою в інтернет… І взагалі, це, мені здається, неоригінально…
– Ну, тоді подаруй постільну білизну, – вже втомлено запропонувала дружина.
– Олено, я не впізнаю тебе! – обурено вигукнув чоловік. – У тебе сьогодні що з фантазією? Вона ж у тебе зазвичай така бурхлива!
– Ох, то тобі треба з бурхливою фантазією! – раптом розізлилася дружина. – Тоді знаєш що? Тоді подаруй їй путівку на Шрі-Ланку, наприклад! Чув про такий острів в Індійському океані? Говорять, там прямо рай для туристів! Мама давно мріє відвідати цей острів.
– Ого, Шрі-Ланка! Ось це – круто! – зрадів чоловік. – Ось це справжній подарунок для тещі!
– Але путівка туди коштує шалених грошей.
– Так? – тут Дмитро задумався. – Цікаво… А що твою маму у Шрі-Ланці цікавить найбільше? Чому вона хоче з’їздити саме туди, а не в якусь, скажімо, Туреччину?
– Там є слони. Мама мріє покататися на справжніх слонах.
– Та ти що?! Це ж, мабуть, не дуже безпечно? Бо ж слони, вони такі… Великі… І дикі…
– З чого ти взяв, що вони дикі? – засміялася Олена. – Там слони давно приручені! І кататися на них зовсім безпечно!
– Ну, не знаю… – чоловік невпевнено знизав плечима. – А якщо твоя мати залізе на слона, а потім опиниться на землі? А вони такі високі… Виходить, що я свою улюблену тещу власноруч відправлю на… Ні… З такою прекрасною жінкою я ризикувати відмовляюся… Та ще й за шалені гроші…
– Все зрозуміло, Дмитрику, – Олена ображено посміхнулася. – Значить, справа зовсім не в моїй фантазії…
– Правильно. Справа в здоровому глузді, – закінчив її фразу чоловік. – Ну навіщо нам такі ризики й величезні витрати?
– Ага, – іронічно хмикнула дружина. – Три квіточки у подарунок, це і красиво, і дешево.
– Ну чому – дешево? Я куплю їй ще й червоні шкарпетки.
– Які ще червоні шкарпетки? – обурено вигукнула Олена. – Ти про що?
– А що тут такого? – знизав плечима Дмитро. – Вона ж подарувала мені червоні шкарпетки на день народження? А я їй подарую червоні шкарпетки на 8 березня. І буде у нас із нею ансамбль.
– Так ось за що ти віддячити їй зібрався… Але ж я тобі теж подарувала шкарпетки. Тільки сині.
– А я й тобі куплю сині шкарпетки. І подарую на 8 березня. Щоб у нас з тобою вийшов ансамбль. Чи ти теж, як мама, мрієш про Шрі-Ланку?
– Знаєш що, Дмитрику… – дружина надула ображено губки й замовкла. – Мені взагалі нічого дарувати не треба! Зрозуміло?
– Ну, гаразд, Оленко… Ну, не ображайся, – миролюбно посміхнувся чоловік. – Я тобі до шкарпеток ще чогось прикуплю. Чесне слово. Хочеш, теж путівку на Шрі-Ланку? Тільки спочатку пообіцяй мені не кататись на слонах.
– Я тобі зараз як влаштую! – і Олена показала чоловікові кулачок. – І навіщо я за такого базіку заміж вийшла?
На цьому їхня розмова й закінчилася…
…А восьмого березня Олена з мамою отримали в подарунок по три квіточки, по парі шкарпеток, і… Дві путівки на Шрі-Ланку!
Бо якщо дружина з тещею мріють про слонів, то чому б їм разок на них і не покататися?
Головне – щоб вони на землі не опинилися…
