Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Оксана готувала сніданок, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Оксаночко, я зʼїжджу на дачу, там треба дах підлатати, – заявив він. – А коли ж ти приїдеш? – здивувалась дружина. – Буду завтра! Все, бувай кохана! Максим взяв деякі інструменти і вийшов з квартири. Оксана цілий день була вдома, а під вечір їй стало нудно. – Зʼїжджу-но я до Максима, – подумала вона. – Може допоможу чимось. Через годину Оксана підходила до їхньої дачної хатини. Вона відкрила хвіртку і раптом почула, що з хати лунає гучна музика. Оксана відкрила двері, зайшла всередину й ахнула

Максим стояв у коридорі перед дзеркалом і планував серйозну розмову з дружиною. Поруч із ним стояв його двадцятип’ятирічний син Степан, який уважно стежив за батьком. Коли щось Степану не подобалося, він поправляв батька і радив йому, як краще все зробити….

Степан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру. – Привіт, кохана, – гукнув він єлейним голоском. – Привіт! – крикнула йому з кухні Настя. – Ходи вечеряти! Степан сів за стіл. Дружина поставила перед ним тарілку голубців, як раптом почувся дзвінок у двері. Настя побігла відчиняти. На порозі стояла сусідка Тетяна! – Привіт, Настю, – діловито почала вона. – А я тут до тебе з новиною! Чоловік твій вдома, чи ще у своєї? – Привіт, ти про що?! – здивувалась Настя. – Якої своєї?! – А я сьогодні чоловічка твого, у моєї сестри сусідки зустріла! Настя очі вирячила від здивування

-Я однаково люблю і дружину, й іншу жінку! – казав Степан. – Від дружини не відмовляюся, я до неї звик, мені з нею зручно, і від іншої жінки не хочу відмовлятися. Вони мені обидві подобаються! Степану сорок один рік і…

Віктор прокинувся рано, поснідав, і почав збиратися на роботу. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Неля. – Привіт, Вітя. Ти зміг би сьогодні, на могилку до мами з’їздити? Там майстрі приїдуть, квітник ставити, – попросила сестра. – Добре. Заїду на роботу, скажу, що мене не буде. І поїду, – сказав він. За дві години, Віктор вже був на цвинтарі, підійшов до могилки матері, поглянув на пам’ятник і застиг. – Що це таке? – тільки й вигукнув він

Сестра Неля продовжувала метушитися, приводила до будинку лікарів, просила хоч якось допомогти, але мама йшла на очах. Старість, що тут поробиш.  Неля крадькома, аби Віктор не побачив, молилася в куточку маминої кімнати.  -Досить, Нелю, – морщився Віктор Данилович, матері під…

У Алли скоро День народження. Жінка вирішила зробити собі подарунок. – Зайду до Олі, підберу якийсь браслетик, – подумала Алла і попрямувала до ювелірки, у якій працювала її подруга. Підібрали браслет, Оля красиво все запакувала, і Алла поклала пакетик собі у сумку. – Дякую, – жінка попрощалася з подругою і вийшла з магазину. Алла була майже на вулиці, як раптом почула, що хтось гукає її. Вона обернулася, побачила якусь жінку, придивилася і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й сказала вона 

У Алли незабаром День народження. Вона сиділа, дивлячись у вікно, і байдуже розглядала перехожих, що снували туди-сюди. І кожен дратував. Здавалося, всі вони раді цьому довгоочікуваному літу, сонцю, будують плани, і тільки в неї жодних планів не було. – Усі…

Ганна приїхала до доньки, натиснула на дзвінок. – Мамо, ну навіщо ти нам стільки привезла? – здивувалася Оксана, побачивши на порозі маму з двома важкими пакетами у руках. – Та ось, вирішила гостинців привезти, – відповіла Ганна. Жінки зайшли на кухню. – Ти сідай, а я зараз Світланку покличу, – сказала Оксана і пішла в кімнату доньки. Ганна Юріївна вирішила зайти у ванну, помити руки. Вийшла в коридор і почула розмову доньки з внучкою, говорили явно про неї. Ганна прислухалася і застигла на місці

Ганна Юріївна сіла на лавку. Важкі сумки стояли поруч. Доньці привезла гостинців зі свого городу. А як же по іншому? Що вони тут у місті їдять? Дочка не готує, купує заморожене або напівфабрикати. Вона зітхнула. Гаряче. Півдня у дорозі, сумки…

Хазяйка квартири прийшла по гроші якраз у той момент, коли Настя з Євгеном, які винаймала у неї житло, відчайдушно й натхненно сварилися. Все в них ішло майже до розлучення! Побачивши Любов Іванівну, молодята замовкли. Хазяйка тільки посміхнулася. – Чого застигли? – запитала вона. – Сваріться, сваріться. А я поки показники лічильників зніму. Ви мене не соромтеся. Я, пам’ятаю, коли з чоловіком побралася, то теж часто з ним сварилася. Поки не порозумнішала. Жінка безтурботно махнула рукою і вирушила на кухню. Молоді застигли від несподіванки

Хазяйка квартири прийшла по гроші якраз у той момент, коли молоді чоловік і дружина, які винаймала у неї житло, відчайдушно й натхненно сварилися. Сварка тривала мабуть вже більше години… І діло в них, здається, наближалося майже до розлучення! Побачивши Любов…

Микола йшов по супермаркету з важкими пакетами продуктів в руках. Раптом назустріч йому вийшла дуже знайома йому постать, і мовчки застигла перед ним. Микола хотів вдати, що не помічає жінку, але вона так уважно дивилася на нього, що він буркнув: – Здрастуйте… Чоловік зробив крок праворуч, і спробував пройти далі. Але жінка чіпко взяла його за рукав. – Привіт, Миколо! Що, поспішаєш? – єхидно запитала вона. Микола аж оторопів від несподіванки! Такої зустрічі він точно не очікував

Зустрічі з цією жінкою Микола хотів найменше, але вона таки сталася! Причому зустрівся він з нею випадково, прямо лицем до лиця… …Микола йшов по супермаркету з важкими пакетами продуктів в руках. Раптом з купи людей вийшла дуже знайома йому постать,…

Ніна взяла тачку, і пішла до сусідів в садок, позбирати яблука. Сьогодні Ганна – сусідка Ніни, переїхала до дочки у місто, тому яблука їй вже ці і не потрібні. – Нічого собі, який урожай, – вигукнула Ніна, побачивши червоненькі та жовтенькі яблука на траві. – Вродили, як ніколи. Жінка взялася за роботу. Через півгоди тачка була майже повна. Ніна стала перепочити, як раптом помітила, що до воріт підійшла якась жінка. Ніна придивилася і застигла від несподіванки

Ганна Ігорівна стояла у своєму саду і зітхала. Урожай цього року видався небувалим. Бабуся навіть і не намагалася зібрати всі яблука, їсти все одно нікому. Червоні та жовті, з рум’яним бочком, валялися яблука під деревами, і солодкий аромат плив по…

Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося. Почався дощ. Павло вирішив зайти в кафе. Поставивши машину на стоянку, він попрямував до входу. Раптом він помітив у гущавині дерев поряд з кафе якусь дівчину. Вона з кимось розмовляла, і, як здалося Павлові, плакала. Він підійшов ближче, й почув дивну розмову: – Ну давай, моя люба, тримайся, я тобі допоможу. Павло підійшов ближче й ахнув

Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося. Почався дощ. Павло вирішив зайти в кафе. Поставивши машину на стоянку, він попрямував до входу. Раптом він помітив у гущавині дерев поряд з кафе якусь…

Світлана приїхала в гості до свого батька. Той жив у іншому місті з новою дружиною – Інною. Під час вечері, Інна уважно розглядала Світлану. Від цього дівчині було ніяково. Раптом Інна відвела батька вбік і тихо щось йому зашепотіла на вухо. Світлана зрозуміла – говорять про неї. – Вона що, залишиться у нас на ніч? – почула вона. – І де ми їй постелимо? У себе, чи з хлопчиками? Зовсім не думав, коли до нас її кликав. У нас не готель! Світлана не вірила, що це відбувається насправді

-Не хвилюйся, доню, все буде якнайкраще! Батько посміхався, жартував, як міг, поки шукали для Світлани відповідну кімнату і перетягували її нехитрі пожитки. Але дочка бачила, як йому неприємно… І їй довелося нелегко… Скільки разів уявляла вона собі їхню зустріч. От…

Повернутись вверх