Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 98

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марія Іванівна крутила голубці на кухні, як раптом вона почула, що під її вікном хтось розмовляє по телефону. Вона заглянула у віконце і побачила свою сусідку Риту. Марія прислухалася до розмови і застигла від почутого. Жінка одразу взяла телефон і подзвонила сусідці Людмилі. – Люда! Ти вдома? – вигукнула вона у слухавку. – Вдома, вдома! Що хотіла? – неохоче відповіла Людмила. – Новина в мене. Тебе, між іншим, стосується, – заінтригувала Марія Іванівна. Коли Марія Іванівна переказала Людмилі розмову Рити телефоном, то та аж очі вирячила від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Іванівна крутила голубці на кухні, як раптом вона почула, що під її вікном хтось розмовляє по телефону. Вона заглянула у віконце і побачила свою сусідку Риту. Марія прислухалася до розмови і застигла від почутого. Жінка одразу взяла телефон і подзвонила сусідці Людмилі. – Люда! Ти вдома? – вигукнула вона у слухавку. – Вдома, вдома! Що хотіла? – неохоче відповіла Людмила. – Новина в мене. Тебе, між іншим, стосується, – заінтригувала Марія Іванівна. Коли Марія Іванівна переказала Людмилі розмову Рити телефоном, то та аж очі вирячила від несподіванки

Рита підійшла до під’їзду. Дзвінок від Олександра її зупинив, і вона сіла на лавку. – Сашко! Я так сумую. Приїжджай швидше, – казала Рита телефоном. – Кохана моя! Почекай. Ще три місяці, і я з дипломом повернуся додому, – відповів…

Баба Марія місила тісто і невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи нема! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як тут не сваритися?! Ох і, лінивий, дід Матвій мій! Гультяй… Вона накрила тісто білим рушником, поставила на піч і сіла відпочити… Але де там! Задзвенів її телефон! Дзвонила внучка Настя. Баба Марія взяла слухавку. – Привіт, Настю. Щось сталося? Чого так рано дзвониш? Настя раптом зітхнула. – Ех, даремно я мабуть тобі подзвонила, бабусю! Біда у нас… Баба Марія застигла від поганого передчуття

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Баба Марія місила тісто і невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи нема! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як тут не сваритися?! Ох і, лінивий, дід Матвій мій! Гультяй… Вона накрила тісто білим рушником, поставила на піч і сіла відпочити… Але де там! Задзвенів її телефон! Дзвонила внучка Настя. Баба Марія взяла слухавку. – Привіт, Настю. Щось сталося? Чого так рано дзвониш? Настя раптом зітхнула. – Ех, даремно я мабуть тобі подзвонила, бабусю! Біда у нас… Баба Марія застигла від поганого передчуття

Баба Марія місила тісто і тихо, невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи немає! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як? От як тут не сваритися? Ох і, лінивий! Гультяй! Продовжуючи бурчати, баба Марія…

Олена посмажила на вечерю картопельки, зробила салат з огірків та помідорів. – Ходіть їсти! – гукнула вона до сина та невістки. За хвилину молоді сиділи за столом, повечеряли. – Дякую мамо, було смачно, – сказав Олексій і пішов у свою кімнату. – Вибачте, я посуд не зможу помити, погано себе почуваю, – раптом сказала невістка. – Нічого-нічого доню. Я сама. Йди відпочинь, – усміхнулася свекруха. Олена вимила посуд і вирушила до своєї кімнати. Раптом в коридорі вона почула, що син з невісткою про щось розмовляють у себе в кімнаті. Жінка підійшла до дверей, прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена посмажила на вечерю картопельки, зробила салат з огірків та помідорів. – Ходіть їсти! – гукнула вона до сина та невістки. За хвилину молоді сиділи за столом, повечеряли. – Дякую мамо, було смачно, – сказав Олексій і пішов у свою кімнату. – Вибачте, я посуд не зможу помити, погано себе почуваю, – раптом сказала невістка. – Нічого-нічого доню. Я сама. Йди відпочинь, – усміхнулася свекруха. Олена вимила посуд і вирушила до своєї кімнати. Раптом в коридорі вона почула, що син з невісткою про щось розмовляють у себе в кімнаті. Жінка підійшла до дверей, прислухалася і застигла від почутого

Олена, коли син одружився, зраділа. Але її радість тривала недовго. Невістка виявилася із сюрпризами. Сину Олени Олексію вже було під тридцять І він начебто навіть не думав про одруження. Він рідко кудись ходив. Все лише дім та робота. Усі вечори…

Леонід Павлович прокинувся рано, із посмішкою на вустах. Йому снилася його покійна дружина Віра… Така гарна вона була у цьому сні! Леонід встав, застелив ліжко і пішов у ванну. Невдовзі, чоловік вийшов на кухню і вирішив посмажити собі яєшню. Щойно Леонід взяв сковорідку, як за вікно почувся радісний гавкіт його песика Тимка! Чоловік одягнувся і вийшов на ґанок. Він здивовано озирнувся навкруги, як раптом його погляд зупинився на кущах троянд… Леонід придивився й застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Леонід Павлович прокинувся рано, із посмішкою на вустах. Йому снилася його покійна дружина Віра… Така гарна вона була у цьому сні! Леонід встав, застелив ліжко і пішов у ванну. Невдовзі, чоловік вийшов на кухню і вирішив посмажити собі яєшню. Щойно Леонід взяв сковорідку, як за вікно почувся радісний гавкіт його песика Тимка! Чоловік одягнувся і вийшов на ґанок. Він здивовано озирнувся навкруги, як раптом його погляд зупинився на кущах троянд… Леонід придивився й застиг від побаченого

Коли Леонід Павлович прокинувся, у вікно заглядало сонечко, і легкий вітерець смикав шторку. Був вихідний день, але вставав він завжди рано. Так було заведено завжди, і від свого правила чоловік не відступав. Сьогодні Леонід збирався навести лад у палісаднику, зайнятися…

Марка запросив на день народження його друг Олег. Чоловік купив подарунок і поїхав до нього додому. – Вітаю, друже! – простяг Марко подарунок Олегу. – Хороший будинок прикупив бачу. – Так, непоганий! Заходь, там Віка стіл в альтанці накрила, – запросив товариша Олег. Свято було в самому розпалі, чоловіки смажили шашлик, жінки про щось пліткували за столом. – Я пройдуся, роздивлюся, як тут у тебе все, – сказав Марко Олегу. – Та без проблем! Почувайся, як вдома, – усміхнувся чоловік. Марко пройшов у сад, завернув за будинок, як раптом почув якісь голоси. Чоловік прислухався і застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марка запросив на день народження його друг Олег. Чоловік купив подарунок і поїхав до нього додому. – Вітаю, друже! – простяг Марко подарунок Олегу. – Хороший будинок прикупив бачу. – Так, непоганий! Заходь, там Віка стіл в альтанці накрила, – запросив товариша Олег. Свято було в самому розпалі, чоловіки смажили шашлик, жінки про щось пліткували за столом. – Я пройдуся, роздивлюся, як тут у тебе все, – сказав Марко Олегу. – Та без проблем! Почувайся, як вдома, – усміхнувся чоловік. Марко пройшов у сад, завернув за будинок, як раптом почув якісь голоси. Чоловік прислухався і застиг від почутого

Після першого невдалого шлюбу з молодості, Олег довгий час не наважувався одружитися. Хоча з себе видний чоловік і при грошах, до сорока трьох років володіє автобізнесом, який приносить чималий дохід. Жінки у Олега були і є, але до зустрічі з…

Андрій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, коханий! А я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Марія. – Нічого собі вечеря! Та тут цілий святковий стіл! – здивувався чоловік. – Нічого особливого. Сідай вечеряти, – запросила Марія Андрія до столу. Чоловік смачно поїв і взявся за десерт. – Коханий. Я вагітна! – раптом заявила Марія. Андрій мовчав. – Чому ти мовчиш? Не радий? – зупинила мовчанку Марія. – Радий, але…, – почав було говорити Андрій, коли у двері подзвонили. – Я відкрию! – вигукнула Марія, вийшла в коридор і повернулася за хвилину з якоюсь жінкою. Андрій глянув на «гостю» і застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, коханий! А я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Марія. – Нічого собі вечеря! Та тут цілий святковий стіл! – здивувався чоловік. – Нічого особливого. Сідай вечеряти, – запросила Марія Андрія до столу. Чоловік смачно поїв і взявся за десерт. – Коханий. Я вагітна! – раптом заявила Марія. Андрій мовчав. – Чому ти мовчиш? Не радий? – зупинила мовчанку Марія. – Радий, але…, – почав було говорити Андрій, коли у двері подзвонили. – Я відкрию! – вигукнула Марія, вийшла в коридор і повернулася за хвилину з якоюсь жінкою. Андрій глянув на «гостю» і застиг від несподіванки

Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія…

Віра зайшла в гості до доньки та зятя. В одній руці у неї була сумка, а в другій велика коробка. – Твій вдома? – спитала вона у Олени. – Вдома, – відповіла донька. – Чудово! А я йому подарунок привезла, – Віра показала на велику коробку. У коридор з кухні вийшов зять. – О, Віра Яківна! Доброго дня! – усміхнувся Андрій. – Привіт, – відповіла теща. – Ось. Подарунок тобі привезла. – Подарунок? – зрадів Андрій. – Що за подарунок? – Відкрий коробку. Побачиш, – єхидно сказала теща. Андрій відкрив коробку, заглянув всередину і застиг на місці. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнув він

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Віра зайшла в гості до доньки та зятя. В одній руці у неї була сумка, а в другій велика коробка. – Твій вдома? – спитала вона у Олени. – Вдома, – відповіла донька. – Чудово! А я йому подарунок привезла, – Віра показала на велику коробку. У коридор з кухні вийшов зять. – О, Віра Яківна! Доброго дня! – усміхнувся Андрій. – Привіт, – відповіла теща. – Ось. Подарунок тобі привезла. – Подарунок? – зрадів Андрій. – Що за подарунок? – Відкрий коробку. Побачиш, – єхидно сказала теща. Андрій відкрив коробку, заглянув всередину і застиг на місці. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнув він

Віра прийшла в гості до доньки та її чоловіка. В одній руці у неї була велика сумка, а в другій велика коробка. – Твій вдома, сподіваюся, – спитала вона у Олени, як тільки увійшла до квартири і поставила сумку та…

Сашко був у відрядженні, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила його мати. – Сашко, я заслабла і мене хочуть забрати в лікарню! – сказала вона. – А я не хочу. Ти можеш приїхати? – Мамо, я ж у відрядженні! Їдь у лікарню, – відповів Сашко. – Ні! Я пишу відмову… Сашко не знав, як йому вчинити. – Та ну її цю роботу, – подумав він. – Домовлюся потім якось! Через годину він ще раз подзвонив матері, сказати, що збирається на вокзал. – Не поспішайте! – раптом відповіла йому якась дівчина з телефону матері. Сашко застиг, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко був у відрядженні, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила його мати. – Сашко, я заслабла і мене хочуть забрати в лікарню! – сказала вона. – А я не хочу. Ти можеш приїхати? – Мамо, я ж у відрядженні! Їдь у лікарню, – відповів Сашко. – Ні! Я пишу відмову… Сашко не знав, як йому вчинити. – Та ну її цю роботу, – подумав він. – Домовлюся потім якось! Через годину він ще раз подзвонив матері, сказати, що збирається на вокзал. – Не поспішайте! – раптом відповіла йому якась дівчина з телефону матері. Сашко застиг, не розуміючи, що відбувається

– Синку, з’їзди, будь ласка, в бабусину квартиру, там у мене дві квартирантки–студентки, дуже нахабні, особливо Світланка, другу я не дуже знаю, мигцем бачила. Вони мені вже на три дні оренду прострочили, усе обіцянками годують. Я їм сказала, що якщо…

Тамара сиділа в кімнаті і сумно дивилася у вікно. – Доню! Принеси плед, – гукнула жінка. – Зараз мамо! – відповіла Наталя, і за хвилину з’явилась у кімнаті. – Ось, тримай. А до нас Андрій приїхав! – А чому ж не попередив? Ми б щось зготували, – зраділа жінка. – У нього якась справа до мене. Зараз поговоримо і Андрій відвідає тебе, – сказала Наталя і вийшла у іншу кімнату. Тамара зраділа, що зараз побачить сина, як раптом жінка почула, що син з донькою про щось гучно розмовляють. Тамара  підійшла ближче до дверей, прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара сиділа в кімнаті і сумно дивилася у вікно. – Доню! Принеси плед, – гукнула жінка. – Зараз мамо! – відповіла Наталя, і за хвилину з’явилась у кімнаті. – Ось, тримай. А до нас Андрій приїхав! – А чому ж не попередив? Ми б щось зготували, – зраділа жінка. – У нього якась справа до мене. Зараз поговоримо і Андрій відвідає тебе, – сказала Наталя і вийшла у іншу кімнату. Тамара зраділа, що зараз побачить сина, як раптом жінка почула, що син з донькою про щось гучно розмовляють. Тамара  підійшла ближче до дверей, прислухалася і застигла від почутого

Тамара Сергіївна сиділа на балконі і з висоти другого поверху спостерігала, як сильний вітер підхопив опале листя і закрутив у прощальному танці осені. – Доню! Допоможи мені, мені холодно, – гукнула жінка, мерзлякувато кутаючись у старе пальтечко. Того фатального дня,…

Ігор з тещею зранку зібралися на ринок. Ліза залишилася вдома, як-не-як сьомий місяць. – Ми швиденько. Не сумуйте тут, – Ігор поцілува дружину у щічку, погладив животик і вийшов з квартири. За годину вони повернулися, Ігор зайшов на кухню, щоб розібрати пакети і застиг. Ліза сиділа за столом і плакала. – Що сталося? Тобі погано? – захвилювався він. – Ні, просто я знайшла дещо, – крізь сльози сказала дружина і простягла якесь фото. Ігор глянув на фотографію, потім подивився на дружину. – І що я маю тут побачити? – здивувався Ігор, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор з тещею зранку зібралися на ринок. Ліза залишилася вдома, як-не-як сьомий місяць. – Ми швиденько. Не сумуйте тут, – Ігор поцілува дружину у щічку, погладив животик і вийшов з квартири. За годину вони повернулися, Ігор зайшов на кухню, щоб розібрати пакети і застиг. Ліза сиділа за столом і плакала. – Що сталося? Тобі погано? – захвилювався він. – Ні, просто я знайшла дещо, – крізь сльози сказала дружина і простягла якесь фото. Ігор глянув на фотографію, потім подивився на дружину. – І що я маю тут побачити? – здивувався Ігор, нічого не розуміючи

Ліза перебирала книжки у шафі. Чоловік із матір’ю поїхали зранку на ринок, а її залишили вдома. Мовляв, таке місце не для вагітних. Як-не-як сьомий місяць. Неохоче, але покірно Ліза погодилася. А щоб час швидше минув, вирішила навести лад у книжковій…

Повернутись вверх