Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 97

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Рита закрутилася в ліжку. – Спи, спи… – зашепотів Микола дружині. А сам ну ніяк заснути не може! Він тихенько встав з ліжка. Не йшов йому сон після слів матері, що уві сні вона йому сказала. Сказала, що подарунок вона йому якийсь прислала і радий він буде. Микола вийшов на ґанок, подихати свіжим повітрям і сів на сходах. І тут раптом він помітив щось у кущах! Микола підійшов ближче, придивився і аж присів від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита закрутилася в ліжку. – Спи, спи… – зашепотів Микола дружині. А сам ну ніяк заснути не може! Він тихенько встав з ліжка. Не йшов йому сон після слів матері, що уві сні вона йому сказала. Сказала, що подарунок вона йому якийсь прислала і радий він буде. Микола вийшов на ґанок, подихати свіжим повітрям і сів на сходах. І тут раптом він помітив щось у кущах! Микола підійшов ближче, придивився і аж присів від несподіванки

Знову Миколі матінка його наснилася. Тільки цього разу вона не мовчала, а сказала дивні слова. Він одразу навіть і не зрозумів, про що вона, а як зрозумів, то аж душа стрепенулася. Совість його защеміла… Усвідомлення тієї підлості, в якій він…

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – Захвилювався Дмитро. – Та…

Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати.  Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати.  Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

«В будинку не прибрано. Обід не приготовлений, Дружини вдома немає. Діти – невідомо де. Звичайно, вони далеко не діти: синові – двадцять, а дочці – вісімнадцять. Ну, син добре, він мій помічник і спадкоємець, щодня на моєму … на нашому…

Ніна вирішила навести порядок у старій шафі. Жіна відкрила антресоль, як раптом помітила фотоальбом, присіла подивитися. – Олексію, підійди? – гукнула вона. – Що там? – за хвилину з`явився чоловік. – Ти не знаєш, хто це? – на одному з фото з ними сиділа жінка. – Ніно, це ж Зіна, мамина тітка, – сказав чоловік і пішов, а Ніна знову сіла переглядати альбом. Вона відчувала, що щось забула повязане з цією тіткою Зіною. – Точно! Як я могла забути?! – раптом вигукнула Ніна і схвильовано набрала номер доньки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна вирішила навести порядок у старій шафі. Жіна відкрила антресоль, як раптом помітила фотоальбом, присіла подивитися. – Олексію, підійди? – гукнула вона. – Що там? – за хвилину з`явився чоловік. – Ти не знаєш, хто це? – на одному з фото з ними сиділа жінка. – Ніно, це ж Зіна, мамина тітка, – сказав чоловік і пішов, а Ніна знову сіла переглядати альбом. Вона відчувала, що щось забула повязане з цією тіткою Зіною. – Точно! Як я могла забути?! – раптом вигукнула Ніна і схвильовано набрала номер доньки

– Я зайду до вас увечері, добре мамо? Ненадовго, забрати деякі речі, – запитала донька Оля у мами. – Оля, ну звичайно заходь, ти одна чи Михайлом, він з тобою теж зайде?, – Ніна запитала і пошкодувала, дочка щось останнім…

Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

Марина з чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! -Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. Взагалі-то трапилося все вже давно… Мама була дуже слаба. Пройшла вже багато процедур. Нещодавно їй вже…

Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. Святкували вдома. Борис вже поїхав на роботу, а Ніна залишилася сама вдома і взялася за прибирання. Жінка взяла зі спинки крісла вчорашній одяг чоловіка, щоб випрати. Раптом з кишені його піджака випала паперова серветка. Ніна підняла її, хотіла зім’яти і викинути, але зупинилася помітивши якийсь напис. Жінка прочитала його і ахнула. – Невже Борис на таке здатний? – тільки й подумала Ніна

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. Святкували вдома. Борис вже поїхав на роботу, а Ніна залишилася сама вдома і взялася за прибирання. Жінка взяла зі спинки крісла вчорашній одяг чоловіка, щоб випрати. Раптом з кишені його піджака випала паперова серветка. Ніна підняла її, хотіла зім’яти і викинути, але зупинилася помітивши якийсь напис. Жінка прочитала його і ахнула. – Невже Борис на таке здатний? – тільки й подумала Ніна

Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. П’ятдесят років – солідна дата, краще було б відзначити у ресторані, але Борис вирішив влаштувати свято вдома. Неллі була цим незадоволена. Їй не подобалося,…

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран й оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… -Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку….

Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

В неділю у чоловіка день народження. Це ціла справа, батьки Олени приїдуть, та свекор зі свекрухою, а що на стіл ставити? На ринку все дуже дорого. Та ще й Таня з Іринкою Олену підвели, зіграли на її материнському почутті, бажанні,…

Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері. Повз поспішали перехожі. Магазин, де працювала Катя, закривався об одинадцятій вечора, виходила вона не раніше половини дванадцятої. В цей…

Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

Вадим з батьком сиділи за столом на кухні і розмовляли. -І взагалі, я вважаю, що квіти там всілякі, або подарунки на побаченнях жінкам дарують тільки невпевнені в собі мужики! – заявив Вадим. – Такі, які вважають, що жінку треба заслужити!…

Повернутись вверх