Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 96

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Галина Василівна погуляла з подругами і пішла додому. По дорозі, вона заскочила в магазин. – Куплю курочку і запечу з картопелькою! – вирішила вона. Галина Василівна купила продукти, прихопила ще й рукав для запікання, і з двома важкими пакетами пішла додому. Біля підʼїзду вона зупинилася і тільки-но хотіла подзвонити своєму чоловікові в домофон, як раптом двері різко відчинилися. З підʼїзду вискочив її дорослий син Федір! Він глянув на матір і навіть не привітавшись пішов до машини… Галина Василівна, не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Василівна погуляла з подругами і пішла додому. По дорозі, вона заскочила в магазин. – Куплю курочку і запечу з картопелькою! – вирішила вона. Галина Василівна купила продукти, прихопила ще й рукав для запікання, і з двома важкими пакетами пішла додому. Біля підʼїзду вона зупинилася і тільки-но хотіла подзвонити своєму чоловікові в домофон, як раптом двері різко відчинилися. З підʼїзду вискочив її дорослий син Федір! Він глянув на матір і навіть не привітавшись пішов до машини… Галина Василівна, не розуміла, що відбувається

– Катерино, люба, ми з тобою одружені вже п’ять років, тобі не здається, що нам пора подумати про дітей? Я так хочу дівчинку, схожу на тебе, чи синочка. Що скажеш, Катерино? – поцікавився у дружини Федір, вручаючи їй букет квітів….

Олег з Христиною приїхали до метері у гості. Ніна Петрівна накрила стіл, посиділи, порозмовляла з сином про те, про се, а потім усамітнилася з невісткою і про щось довго розмовляла. Коли молоді збиралися їхати, свекруха довго цілувала невістку зі сльозами на очах. Усю дорогу Христина сиділа замислена. Олег навіть занепокоївся і запитав: – Що сталося? Ти сьогодні не схожа на себе. Мама тебе чимось засмутила? – Олег, я повинна тобі дещо розповісти, – раптом сказала Христина і виклала все чоловіку. Олег вислухав дружину і застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег з Христиною приїхали до метері у гості. Ніна Петрівна накрила стіл, посиділи, порозмовляла з сином про те, про се, а потім усамітнилася з невісткою і про щось довго розмовляла. Коли молоді збиралися їхати, свекруха довго цілувала невістку зі сльозами на очах. Усю дорогу Христина сиділа замислена. Олег навіть занепокоївся і запитав: – Що сталося? Ти сьогодні не схожа на себе. Мама тебе чимось засмутила? – Олег, я повинна тобі дещо розповісти, – раптом сказала Христина і виклала все чоловіку. Олег вислухав дружину і застиг від почутого

Ніна Петрівна проживала у невеликому затишному будиночку з великим садом та городом за тридцять кілометрів від міста. Чоловіка її не стало майже десять років тому, коли вона тільки-но вийшла на пенсію, але його відхід не став для неї великим горем….

Ольга зайшла в палату з повними пакетами у руках. – Оля, а що це за чоловік приходив до тебе? Я зараз у вікно бачила, як ти проводжала його, – раптом запитала сусідка по палаті Рита. – Це зять мій, Дмитро. Дочка зібрала пакети, а він привіз. Зять у мене золотий, пощастило, – усміхнулася Оля. – Знаєш, це звісно не моя справа, але ти повинна дещо дізнатися про свого зятя, – несподівано почала Рита. – Ти про що? – не зрозуміла Ольга. – Мовчи, не зупиняй! – сказала Рита і все розповіла. Ольга вислухала сусідку і аж очі витріщила від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зайшла в палату з повними пакетами у руках. – Оля, а що це за чоловік приходив до тебе? Я зараз у вікно бачила, як ти проводжала його, – раптом запитала сусідка по палаті Рита. – Це зять мій, Дмитро. Дочка зібрала пакети, а він привіз. Зять у мене золотий, пощастило, – усміхнулася Оля. – Знаєш, це звісно не моя справа, але ти повинна дещо дізнатися про свого зятя, – несподівано почала Рита. – Ти про що? – не зрозуміла Ольга. – Мовчи, не зупиняй! – сказала Рита і все розповіла. Ольга вислухала сусідку і аж очі витріщила від здивування

Ольга зайшла в палату з повними пакетами. Дочка не змогла приїхати, прислала свого чоловіка. Постільна білизна, продукти, все необхідне. – Оля, а що це за чоловік приходив до тебе? Я зараз у вікно бачила, як ви йшли, – раптом запитала…

Андрій з Поліною були одружені більше року. Така прекрасна пара, такі закохані! Здавалося, що все чудово… Поліна мала хороший дохід, і вони ні в чому не потребували. Спочатку Андрія все влаштовувало. Він спокійно витрачав гроші дружини. Купив собі дорогу машину. А через рік після весілля Андрій раптом зажадав, щоб Поліна переписала все на нього! – Навіщо?! – ахнула Поліна. – Ми ж маємо все – квартиру, будинок, машину, гроші. Навіщо тобі це? – Це твоє, ти не розумієш! – не вгавав чоловік. Молоді все частіше почали сваритися. А потім сталося несподіване

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій з Поліною були одружені більше року. Така прекрасна пара, такі закохані! Здавалося, що все чудово… Поліна мала хороший дохід, і вони ні в чому не потребували. Спочатку Андрія все влаштовувало. Він спокійно витрачав гроші дружини. Купив собі дорогу машину. А через рік після весілля Андрій раптом зажадав, щоб Поліна переписала все на нього! – Навіщо?! – ахнула Поліна. – Ми ж маємо все – квартиру, будинок, машину, гроші. Навіщо тобі це? – Це твоє, ти не розумієш! – не вгавав чоловік. Молоді все частіше почали сваритися. А потім сталося несподіване

– Що ж ти все лежиш? – Андрій зиркнув на ліжко. Молоденька дівчина в білому халаті зайшла в палату, і Андрій швидко підскочив зі стільця, так ніби його побачили за чимось недобрим. – Лікар новий де? – запитав він. –…

Марина варила холодець, коли з роботи повернувся чоловік. – Кохана, у мене для тебе сюрприз, – гукнув з коридору Олег. – Завтра я тебе запрошую на побачення! О шостій годині вечора приходь у готель «Еней». – Несподівано, – чесно зізналасяся Марина, зустрівши чоловік. – Побачення буде завтра. А зараз йди вечеряти! Наступного дня Марина красиво одяглася, зробила зачіску і вирушила у зазначене місце. Жінка піднялась на поверх, де був номер, про який говорив чоловік. Марина відкрила двері номеру і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина варила холодець, коли з роботи повернувся чоловік. – Кохана, у мене для тебе сюрприз, – гукнув з коридору Олег. – Завтра я тебе запрошую на побачення! О шостій годині вечора приходь у готель «Еней». – Несподівано, – чесно зізналасяся Марина, зустрівши чоловік. – Побачення буде завтра. А зараз йди вечеряти! Наступного дня Марина красиво одяглася, зробила зачіску і вирушила у зазначене місце. Жінка піднялась на поверх, де був номер, про який говорив чоловік. Марина відкрила двері номеру і застигла від побаченого

Маринка збиралася заміж. Хлопець трапився самостійний, самодостатній. З будинком, роботою та гарною зарплатою. Що називається, хапай і тримай міцно. Так, ще до всіх його плюсів, він кохав Марину. Марина теж мала не меркантильний до нього інтерес. Вона просто танула під…

Володимир приготував олів’є, накрутив голубців, запік качку. Аякже ж?! Сьогодні його син  приведе наречену, знайомитися. Чоловік накрив стіл як вмів, звісно, до його Тетяни йому далеко, але що поробиш – її вже немає. – Ну що, наче все готово, – сказав Володимир оглянувши стіл і набрав до сина. Стас сказав, що буде за годину. Володимир одягнув сорочку, накинув піджак і став чекати. Пролунав дзвінок у двері, Володимир вийшов в коридор, відкрив двері. – Тату, знайомся це моя наречена Ліля, – з порогу сказав Стас. – Це я бачу! А поряд хто? – сказав Володимир і застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Володимир приготував олів’є, накрутив голубців, запік качку. Аякже ж?! Сьогодні його син  приведе наречену, знайомитися. Чоловік накрив стіл як вмів, звісно, до його Тетяни йому далеко, але що поробиш – її вже немає. – Ну що, наче все готово, – сказав Володимир оглянувши стіл і набрав до сина. Стас сказав, що буде за годину. Володимир одягнув сорочку, накинув піджак і став чекати. Пролунав дзвінок у двері, Володимир вийшов в коридор, відкрив двері. – Тату, знайомся це моя наречена Ліля, – з порогу сказав Стас. – Це я бачу! А поряд хто? – сказав Володимир і застиг від здивування

Володимир другий день не міг відійти від розмови із сином. – Тату, я одружуся. Завтра приведу наречену, познайомлю вас із нею. Ліля дуже гарна. Ці слова для чоловіка були як сніг на голову. Він вважав, що його Стас ще молодий….

Микола привіз свою наречену Галю до матері. – Це моя наречена, – сказав він, щойно зайшов у двір. – Весілля через два місяці. – Ох, Господи ти Боже мій! – мати так і присіла на стілець. – Що ж ти раніше не сказав?! – А яка різниця? – здивувався Микола. – Ну якщо ви так вирішили… – сказала мати. – Ваш вибір. Зараз стіл накрию, будемо обідати, а потім і поговоримо… Прибігла сестра Миколи Тетяна. – Микольцю, привіт! – гукнула вона ще від хвіртки. – А ти надовго приїхав, чи як?! – Надовго, – сказав Микола. Тетяна глянула на Галю й застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола привіз свою наречену Галю до матері. – Це моя наречена, – сказав він, щойно зайшов у двір. – Весілля через два місяці. – Ох, Господи ти Боже мій! – мати так і присіла на стілець. – Що ж ти раніше не сказав?! – А яка різниця? – здивувався Микола. – Ну якщо ви так вирішили… – сказала мати. – Ваш вибір. Зараз стіл накрию, будемо обідати, а потім і поговоримо… Прибігла сестра Миколи Тетяна. – Микольцю, привіт! – гукнула вона ще від хвіртки. – А ти надовго приїхав, чи як?! – Надовго, – сказав Микола. Тетяна глянула на Галю й застигла від несподіванки

Галя з Миколою одружилися, коли їм було по 23 роки. Хороший вік для створення сім’ї. Навчання позаду, є професія, улюблена робота і вже спільні плани. Зустрічалися вони майже два роки. Родичі знали, що син має дівчину в місті. Тільки з…

Микола з Вікторією вирішила одружитися. Дізнавшись про весілля, мати Миколи Алла Костянтинівна, взялася за підготовку до гулянь. Вона замовила найдорожчий ресторан! Було запрошено купу незнайомих людей. – Що більше гостей, то більше подарунків! – сказав Микола. Коли Алла Костянтинівна назвала Вікторії суму за весілля – дівчина ахнула! – Більшу частину я внесу зі своїм сином, – сказала вона Вікторії. – А тобі і твоїм батькам треба буде додати всього четвертину! – Але ж у нас нема таких грошей! – заперечила Вікторія. – Значить, візьмете кредит, – підсумувала Алла Костянтинівна. Вікторія як почула таке, так наступного дня й вирішила діяти

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола з Вікторією вирішила одружитися. Дізнавшись про весілля, мати Миколи Алла Костянтинівна, взялася за підготовку до гулянь. Вона замовила найдорожчий ресторан! Було запрошено купу незнайомих людей. – Що більше гостей, то більше подарунків! – сказав Микола. Коли Алла Костянтинівна назвала Вікторії суму за весілля – дівчина ахнула! – Більшу частину я внесу зі своїм сином, – сказала вона Вікторії. – А тобі і твоїм батькам треба буде додати всього четвертину! – Але ж у нас нема таких грошей! – заперечила Вікторія. – Значить, візьмете кредит, – підсумувала Алла Костянтинівна. Вікторія як почула таке, так наступного дня й вирішила діяти

Стосунки Миколи та Вікторії розвивалися так стрімко, що вже через два місяці після знайомства хлопець зробив їй пропозицію, і Вікторія без роздумів відповіла згодою. Батьки Вікторії були небагатими людьми. Сама Вікторія, здобувши диплом про вищу освіту, щойно визначилася з працевлаштуванням….

У Сергія не стало батька. Після поминок він підійшов до письмового столу, відкрив шухляду і почав перебирати папери. Раптом Сергій почув голос: – Заповіт шукаєш? Сергій обернувся. В дверях стояла його мати. Сергій застиг з паперами в руках. – Нехай сестра про це турбується! – відповів він. – А я надіюсь знайти листа, або хоча б записку для мене. Ну, хоч щось він мав же ж мені залишити?! – вигукнув він, намагаючись не заплакати. Мати раптом підійшла до нього. – Не треба цього робити, синку… – сказала вона. Сергій здивовано дивився на неї, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сергія не стало батька. Після поминок він підійшов до письмового столу, відкрив шухляду і почав перебирати папери. Раптом Сергій почув голос: – Заповіт шукаєш? Сергій обернувся. В дверях стояла його мати. Сергій застиг з паперами в руках. – Нехай сестра про це турбується! – відповів він. – А я надіюсь знайти листа, або хоча б записку для мене. Ну, хоч щось він мав же ж мені залишити?! – вигукнув він, намагаючись не заплакати. Мати раптом підійшла до нього. – Не треба цього робити, синку… – сказала вона. Сергій здивовано дивився на неї, нічого не розуміючи

Сергій стояв біля вікна у квартирі своїх батьків, і на нього нахлинули спогади дитинства. Тут, у цьому п’ятиповерховому будинку і у цьому дворі пройшли його дитинство й рання юність. Він оглянув старе подвір’я, яке мало змінилося. Тільки гойдалка зникла. –…

Микола виглянув у вікно і побачив, що на подвірʼя заходить його брат Михайло. Він вискочив на ґанок. – Привіт, братику, ти чого тут?! – запитав Микола. – Здоров, Миколо, – привітався брат. – А я ось вирішив у гості заскочити. – То й добре! – сказав Микола. – Моя Катруся зараз нам смаколиків приготує… Вони всілися за стіл, поїли вареників і вийшли надвір в альтанку. – Михайле, у тебе щось трапилося? – запитав Микола. – Ой не знаю, Миколо, як тобі про таке й сказати, – раптом заявив Михайло і взявся за голову. Микола здивовано дивився на брата, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола виглянув у вікно і побачив, що на подвірʼя заходить його брат Михайло. Він вискочив на ґанок. – Привіт, братику, ти чого тут?! – запитав Микола. – Здоров, Миколо, – привітався брат. – А я ось вирішив у гості заскочити. – То й добре! – сказав Микола. – Моя Катруся зараз нам смаколиків приготує… Вони всілися за стіл, поїли вареників і вийшли надвір в альтанку. – Михайле, у тебе щось трапилося? – запитав Микола. – Ой не знаю, Миколо, як тобі про таке й сказати, – раптом заявив Михайло і взявся за голову. Микола здивовано дивився на брата, нічого не розуміючи

Микола виглянув у вікно, почувши, що його собачка голосно загавкала. У хвіртку заходив його молодший брат Михайло. Сам по собі він був здоровань, сажень у плечах, сильний мужик і в двері ледве влазить. За хвірткою стояла його машина. – Привіт…

Повернутись вверх