Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 94

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

– Софія, ти де? – Віктор зателефонував до дружини. – Виходжу з офісу, а що? – запитала вона. – Як що? А де Аліна? Ти з ким її відправила на свято? Вдома її немає, я щойно приїхав додому, – захвилювався Віктор за доньку. – З моїм батьком відправила. Я дзвонила, вони вже виїхали, – пояснила Софія. – Добре, бо я вже розхвилювався. Стій біля офісу, я зараз за тобою приїду, – сказав чоловік і вимкнувся. Віктор забрав Софію з роботи. Подружжя піднялося до квартири, і хвилин за сім почули дзвінок у двері. Софія відкрила двері і аж рота відкрила від зддивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Софія, ти де? – Віктор зателефонував до дружини. – Виходжу з офісу, а що? – запитала вона. – Як що? А де Аліна? Ти з ким її відправила на свято? Вдома її немає, я щойно приїхав додому, – захвилювався Віктор за доньку. – З моїм батьком відправила. Я дзвонила, вони вже виїхали, – пояснила Софія. – Добре, бо я вже розхвилювався. Стій біля офісу, я зараз за тобою приїду, – сказав чоловік і вимкнувся. Віктор забрав Софію з роботи. Подружжя піднялося до квартири, і хвилин за сім почули дзвінок у двері. Софія відкрила двері і аж рота відкрила від зддивування

Другу доньку Софія народила пізно, у сорок років, так вже вийшло у них із чоловіком. Старшій було вісімнадцять, вже навчалася на першому курсі в інституті і раптом таке. Софія спочатку захвилювалася, потім повідомила чоловіка: – Вітя, що робити? Якось хвилююся…

Віра повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Коханий, я вдома! – гукнула вона з коридору. Віктор не відповідав. – Дивно, мав би вдома бути, – подумала Віра, поставила пакети на пуф і пройшла у спальню. – Цікаво, і куди ж це він пішов? – думала вона, не виявивши у квартирі чоловіка. Жінка переодяглася, взяла пакети з коридору і вирішила розкласти їх в холодильник. Віра зайшла на кухню, глянула в раковину і застигла від побачено. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому з двома важкими пакетами у руках. – Коханий, я вдома! – гукнула вона з коридору. Віктор не відповідав. – Дивно, мав би вдома бути, – подумала Віра, поставила пакети на пуф і пройшла у спальню. – Цікаво, і куди ж це він пішов? – думала вона, не виявивши у квартирі чоловіка. Жінка переодяглася, взяла пакети з коридору і вирішила розкласти їх в холодильник. Віра зайшла на кухню, глянула в раковину і застигла від побачено. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнула вона

В сім’ї Бондаренків було одне непорушне правило – хто перший повертається з роботи додому, той і готує вечерю. На початку сімейного життя, як правило, це заняття лежало на тендітних плечах Віри Павлівни. Пересічний бухгалтер, вона закінчувала свій робочий день у…

Максим сидів на дивані і байдуже дивився у вікно. Його дружина Марина вдягала в коридорі пальто. – Ну все, коханий, я пішла! – гукнула вона. – Ну, не можу я більше жити з жінкою, яку бачити не хочу, – промовив вголос Максим. – Що ти сказав? Я не розчула! – запитала Марина. – Нічого-нічого, іди, іди до сина, – схаменувся Максим. – Ану-но повтори, – Марина не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим сидів на дивані і байдуже дивився у вікно. Його дружина Марина вдягала в коридорі пальто. – Ну все, коханий, я пішла! – гукнула вона. – Ну, не можу я більше жити з жінкою, яку бачити не хочу, – промовив вголос Максим. – Що ти сказав? Я не розчула! – запитала Марина. – Нічого-нічого, іди, іди до сина, – схаменувся Максим. – Ану-но повтори, – Марина не розуміла, що відбувається

Максим сидів на дивані і байдуже дивився у вікно. Його дружина Марина вдягала в коридорі пальто. – Ну все, коханий, я пішла! – гукнула вона. – Ну, не можу я більше жити з жінкою, яку бачити не хочу, – сказав…

Катя прийшла на роботу в хорошому настрої. Тільки но вона вмостилася за робочий стіл, як до неї підійшов її начальник. – Катю, у нас за пів години зустріч з партнерами. А я забув папку з важливими документами вдома, – почав Олег Ігорович. – Ось ключі від моєї квартири. Привезіть її! – Добре, я миттю!  – погодилася Катя. Жінка зайшла в квартиру Олега Ігоровича, швидко знайшла потрібну папку і вже було хотіла йти, як ратом помітила якусь фотографію на стіні. Катерина придивилася до фото і застигла на місці. – Цього не може бути! – тільки й промовила вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла на роботу в хорошому настрої. Тільки но вона вмостилася за робочий стіл, як до неї підійшов її начальник. – Катю, у нас за пів години зустріч з партнерами. А я забув папку з важливими документами вдома, – почав Олег Ігорович. – Ось ключі від моєї квартири. Привезіть її! – Добре, я миттю!  – погодилася Катя. Жінка зайшла в квартиру Олега Ігоровича, швидко знайшла потрібну папку і вже було хотіла йти, як ратом помітила якусь фотографію на стіні. Катерина придивилася до фото і застигла на місці. – Цього не може бути! – тільки й промовила вона

– Мені іноді здається, що ти робиш це навмисне! – невдоволено вичитував Олег дружину, сидячи за кермом автомобіля. – Навіщо ти взагалі полізла до моїх документів? – Прибирала в кабінеті, хотіла витерти пил, – зітхнула Наталя. Напередодні дружина примудрилася залити…

Олексій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, а немає нічого швидко перекусити? – запитав він у дружини. – Голубці в холодильнику. Мікрохвильовка знаєш де! – байдуже відповіла Катя. Олексій розігрів голубці, сів вечеряти. – Катю, я хотів поговорити, – почав чоловік. – Їж мовчки, скільки можна говорити, – невдоволено вигукнула Катя. Олексій зазвичай мовчав у таких випадках, але тут не витримав. – Катю, я йду від тебе! – вигукнув Олексій. – Що? Не говори нісенітниць, – відмахнулася вона. Олексій підвівся і почав збирати валізу. – Ти це серйозно?! – Катерина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, а немає нічого швидко перекусити? – запитав він у дружини. – Голубці в холодильнику. Мікрохвильовка знаєш де! – байдуже відповіла Катя. Олексій розігрів голубці, сів вечеряти. – Катю, я хотів поговорити, – почав чоловік. – Їж мовчки, скільки можна говорити, – невдоволено вигукнула Катя. Олексій зазвичай мовчав у таких випадках, але тут не витримав. – Катю, я йду від тебе! – вигукнув Олексій. – Що? Не говори нісенітниць, – відмахнулася вона. Олексій підвівся і почав збирати валізу. – Ти це серйозно?! – Катерина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Їж мовчки, ну скільки можна говорити, – невдоволено вигукнула Катя на Олексія, який вечеряв. – І знову прийшов, і не прийняв душ. Що за звичка – з порога одразу до столу. Олексій зазвичай мовчав у таких випадках. Бо знав…

Галина цілий день крутилася на кухні, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні у її синочків день народження. Петро вручив синам подарунки, і Галина покликала всіх за стіл. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Галина відкрила двері і провела у вітальню костюмованих героїв, яких так любили її сини – губку Боба та Патріка. Діти раділи новим гостям, і веселилися, свято вдалося. Коли Петро вийшов, щоб сплатити за послуги аніматорів, то один з них зняв маску. Петро глянув хто був під маскою і застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина цілий день крутилася на кухні, накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні у її синочків день народження. Петро вручив синам подарунки, і Галина покликала всіх за стіл. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Галина відкрила двері і провела у вітальню костюмованих героїв, яких так любили її сини – губку Боба та Патріка. Діти раділи новим гостям, і веселилися, свято вдалося. Коли Петро вийшов, щоб сплатити за послуги аніматорів, то один з них зняв маску. Петро глянув хто був під маскою і застиг від здивування

Скільки разів говорили, що на обмані щастя не побудувати, але Аліна і Петро здавалося, про це зовсім не здогадувалися. Їхні стосунки з самого початку були суцільним фарсом, і що далі вони розвивалися, то далі вони занурювалися в обман. Петро та…

Людмила вирішила з’їздити в гості до доньки. За годину вона вже була біля квартири Олени, натисла на дзвінок, але двері довго не відкривали. – Можливо пішла кудись? – подумала Люда і вже було хотіла йти назад, як двері відкрилися. – О, мамо, привіт! – усміхнулася Олена. – Заходь! Людмила зайшла в коридор. – Чаю? – запропонувала донька. – Не відмовлюся, – усміхнулася Люда. Олена пішла на кухню, а Людмила заметушилася в коридорі. Раптом двері спальні відкрилися і з них вийшов якийсь чоловік. Людмила придивилася до нього і застигла на місці. – Як вона могла?! – тільки й подумала Люда

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила вирішила з’їздити в гості до доньки. За годину вона вже була біля квартири Олени, натисла на дзвінок, але двері довго не відкривали. – Можливо пішла кудись? – подумала Люда і вже було хотіла йти назад, як двері відкрилися. – О, мамо, привіт! – усміхнулася Олена. – Заходь! Людмила зайшла в коридор. – Чаю? – запропонувала донька. – Не відмовлюся, – усміхнулася Люда. Олена пішла на кухню, а Людмила заметушилася в коридорі. Раптом двері спальні відкрилися і з них вийшов якийсь чоловік. Людмила придивилася до нього і застигла на місці. – Як вона могла?! – тільки й подумала Люда

Після роботи Ілля Іванович заїхав до колеги по роботі та давньої подруги Людмили. Вона занедужала, а треба було терміново перевірити зошити з контрольною роботою. Наближалися канікули. Ілля та Людмила працювали вчителями в одній школі. Вони й у інституті разом навчалися….

Марина повернулася додому. Вона пішла на кухню, дістала миску з котлетками і вирішила розігріти собі вечерю. Раптом вона почула звук ключа у замку. – Тату, ти котлетки будеш?! – гукнула вона з кухні, розуміючи, що це прийшов її батько Іван. – Доню… – почувся голос батька. – Почекай трохи з котлетками. Підійди, будь ласка, сюди… Марина здивовано вийшла з кухні в коридор і застигла від несподіванки. – Тату, хто це?! – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина повернулася додому. Вона пішла на кухню, дістала миску з котлетками і вирішила розігріти собі вечерю. Раптом вона почула звук ключа у замку. – Тату, ти котлетки будеш?! – гукнула вона з кухні, розуміючи, що це прийшов її батько Іван. – Доню… – почувся голос батька. – Почекай трохи з котлетками. Підійди, будь ласка, сюди… Марина здивовано вийшла з кухні в коридор і застигла від несподіванки. – Тату, хто це?! – тільки й вигукнула вона

– Тоді й забирайтеся звідси, ясно?! – примружившись, заявила Іра. Марина подивилася на свого батька, але він відвів очі. – Ну що ж… До цього все йшло, – подумала дівчина. – Йому на мене абсолютно все одно… …Марина росла у…

Надя смажила котлетки на вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Добрий вечір, Світлано Сергіївна. Заходьте! – запросила невістка. – Я якраз вечерю готую. Свекруха зайшла на кухню, сіла за стіл. Надя помітила, що Світлана Сергіївна щось хоче сказати, але ніяк не наважується. – А ви чому прийшли? Щось сталося? – запитала вона. – Сталося. Я сьогодні із свахою розмовляла. Вона мені все розповіла! – раптом сказала свекруха. – От мені й цікаво стало, що тепер мені дістанеться? – Що ж вам мама розповіла? Ви про що?! – Надя здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя смажила котлетки на вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Добрий вечір, Світлано Сергіївна. Заходьте! – запросила невістка. – Я якраз вечерю готую. Свекруха зайшла на кухню, сіла за стіл. Надя помітила, що Світлана Сергіївна щось хоче сказати, але ніяк не наважується. – А ви чому прийшли? Щось сталося? – запитала вона. – Сталося. Я сьогодні із свахою розмовляла. Вона мені все розповіла! – раптом сказала свекруха. – От мені й цікаво стало, що тепер мені дістанеться? – Що ж вам мама розповіла? Ви про що?! – Надя здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Можете нічого не купувати. Грошима дати, — заявила свекруха. – Як грошима? Стривай. За що віддати? — здивувався чоловік. Надя вийшла з кімнати і тихо зачинила за собою двері. Вона вирішила надати чоловікові самому вирішувати цю ситуацію. Це ж…

Настя вклала дітей спати а сама пішла на кухню мити посуд. Вхідні двері відчинилися, повернувся чоловік. – Нам треба поговорити, – тихо сказав Олексій, зайшовши на кухню. – Прямо зараз? – запитала Настя. – Так. Тягнути далі немає сенсу. Нам треба розлучитися! – раптом заявив він. – У тебе хтось є? – тільки й запитала Настя. – Ні. Це інше, – Олексій важко опустився на стілець. – А що тоді? Що може бути інше? – Настя здивовано дивилася на Олексія, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя вклала дітей спати а сама пішла на кухню мити посуд. Вхідні двері відчинилися, повернувся чоловік. – Нам треба поговорити, – тихо сказав Олексій, зайшовши на кухню. – Прямо зараз? – запитала Настя. – Так. Тягнути далі немає сенсу. Нам треба розлучитися! – раптом заявив він. – У тебе хтось є? – тільки й запитала Настя. – Ні. Це інше, – Олексій важко опустився на стілець. – А що тоді? Що може бути інше? – Настя здивовано дивилася на Олексія, нічого не розуміючи

День починався просто чудово. Вихідний, погода чудова. Нічого не віщувало поганого. Настя готувала на кухні обід і робила прибирання. Вихідний більшість жінок так проводить. Треба все встигнути. Після обіду вони йдуть усією родиною в кіно та кафе. Ну а потім…

Повернутись вверх