Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 93

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на його четвертий поверх. Віддихався, він натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого друга,…

На ювілей Володимира Юхимовича прийшло багато гостей. – Он, дивись Володимире, Кириленки до тебе йдуть з вітаннями і дочка їхня Ганна поруч! – раптом зашушукала до нього його мати Неля Борисівна. Володимир Юхимович обернувся і прийняв вітання. Подякував. – А це мій син Валерій, – діловито заявив він і підсунув хлопця вперед. – Дуже приємно, а це наша донька Ганнуся! Ну, хай молодь собі поспілкується гарненько, – посміхнувся батько Ганни і хитро підкрутив вуса. Валерій аж почервонів від несподіванки. Та далі все сталось і зовсім неочікувано

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
На ювілей Володимира Юхимовича прийшло багато гостей. – Он, дивись Володимире, Кириленки до тебе йдуть з вітаннями і дочка їхня Ганна поруч! – раптом зашушукала до нього його мати Неля Борисівна. Володимир Юхимович обернувся і прийняв вітання. Подякував. – А це мій син Валерій, – діловито заявив він і підсунув хлопця вперед. – Дуже приємно, а це наша донька Ганнуся! Ну, хай молодь собі поспілкується гарненько, – посміхнувся батько Ганни і хитро підкрутив вуса. Валерій аж почервонів від несподіванки. Та далі все сталось і зовсім неочікувано

Володимир Юхимович важко зітхнув і опустив голову. Мама була не права, але її слова зачіпали його за живе. Про свій вибір Володимир Юхимович не шкодував жодної секунди. Але, схоже, за все в цьому житті доводиться платити… – Володимир, через два…

Денис повернувся з роботи. – Мене завтра у відрядження відправляють. Збери сумку, – сказав він дружині. – А що, більше нема кого відправити? Дивне якесь відрядження. У вихідні, – Таня перевернула котлетки. Наступного дня Денис поїхав. Чоловік повернувся за два дні. Денис зайшов у квартиру, але  дружини та сина вдома не було. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай в такий час вдома. Денис набрав номер Тетяни, але дружина не відповідала, як раптом на столі він побачив якусь записку. Денис прочитав її і застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис повернувся з роботи. – Мене завтра у відрядження відправляють. Збери сумку, – сказав він дружині. – А що, більше нема кого відправити? Дивне якесь відрядження. У вихідні, – Таня перевернула котлетки. Наступного дня Денис поїхав. Чоловік повернувся за два дні. Денис зайшов у квартиру, але  дружини та сина вдома не було. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай в такий час вдома. Денис набрав номер Тетяни, але дружина не відповідала, як раптом на столі він побачив якусь записку. Денис прочитав її і застиг від здивування

Ні для кого не секрет, що підвищення по роботі одержують по-різному. Хтось заслужив своєю чесною працею, хтось підсидів начальника, а хтось з’їздив з ним у відрядження. Новина, що замість Петра Ігоровича, який пішов на пенсію, призначили, нарешті, нового директора, причому…

Валерій вже кілька днів жив «на квартирі» в Ірини. Якось чоловік зголосився нарубати дров, але господиня не пустила його! – Що ви, Валерію! – сказала Ірина. – Сусіди ж можуть побачити! Чоловік здивувався, але нічого не сказав. Потім він хотів допомогти Ірині донести продукти з сільського магазину. – Валерію Степановичу, я собі ніколи не пробачу, якщо з вами щось трапиться! – знову чомусь сказала Ірина. – Я дуже переживаю за вас. – Не розумію, ви про що? – здивувався чоловік. – Ну як же ж? Зіна мені про вас все розповіла! – Що розповіла? – чоловік очі вирячив від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валерій вже кілька днів жив «на квартирі» в Ірини. Якось чоловік зголосився нарубати дров, але господиня не пустила його! – Що ви, Валерію! – сказала Ірина. – Сусіди ж можуть побачити! Чоловік здивувався, але нічого не сказав. Потім він хотів допомогти Ірині донести продукти з сільського магазину. – Валерію Степановичу, я собі ніколи не пробачу, якщо з вами щось трапиться! – знову чомусь сказала Ірина. – Я дуже переживаю за вас. – Не розумію, ви про що? – здивувався чоловік. – Ну як же ж? Зіна мені про вас все розповіла! – Що розповіла? – чоловік очі вирячив від здивування

Ірина Тимофіївна нещодавно освоїла смартфон, і коли пролунав дзвінок, вона звичним рухом плеча притиснула його до вуха. Справа в тому, що в цей важливий момент, який змінив подальшу долю цієї немолодої жінки, вона розкочувала тісто для вареників. Почувши знайомий голос…

Олена зручно вмостилася на кріслі в електричці й замислилась. Раптом поруч із нею сів гарний молодий чоловік. На ньому був дорогий костюм, а приємний парфум говорив про його високий статус. – Привіт, красуне! – несподівано сказав незнайомець. – З прийдешніми святами тебе! Олена здивовано підвела очі на незнайомця і посміхнулася. – Спасибі, взаємно… – пробурмотіла вона. Всю дорогу вони їхали мовчки… Олена вийшла з електрички, підійшла до свого будинку й оторопіла від несподіванки! В будинку на неї чекав несподіваний сюрприз

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена зручно вмостилася на кріслі в електричці й замислилась. Раптом поруч із нею сів гарний молодий чоловік. На ньому був дорогий костюм, а приємний парфум говорив про його високий статус. – Привіт, красуне! – несподівано сказав незнайомець. – З прийдешніми святами тебе! Олена здивовано підвела очі на незнайомця і посміхнулася. – Спасибі, взаємно… – пробурмотіла вона. Всю дорогу вони їхали мовчки… Олена вийшла з електрички, підійшла до свого будинку й оторопіла від несподіванки! В будинку на неї чекав несподіваний сюрприз

Олена зіщулилася і зробила крок у темряву. Було пізно. Олена тільки перестала клопотати по дому, як раптом пролунав телефонний дзвінок. До речі, їй часто так дзвонили, особливо, якщо комусь була потрібна допомога. Ось і зараз, у телефоні звучав зляканий голос…

Михайло роззувся, взяв сумку з покупками і пішов на кухню. Він уже почав її розбирати, як раптом у двері подзвонили. Чоловік неохоче пішов відкривати. – І кого це там ще принесло? – бурмотів він дорогою до дверей. Михайло відкрив двері й оторопів. На порозі стояла його сусідка Ніна. Вона тримала миску з якимись кісточками і м’ясними обрізками. – Ось принесла. Суп варила. Хороші кісточки. Візьмете? Михайло розгубився… Аж раптом його осяяла несподівана думка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло роззувся, взяв сумку з покупками і пішов на кухню. Він уже почав її розбирати, як раптом у двері подзвонили. Чоловік неохоче пішов відкривати. – І кого це там ще принесло? – бурмотів він дорогою до дверей. Михайло відкрив двері й оторопів. На порозі стояла його сусідка Ніна. Вона тримала миску з якимись кісточками і м’ясними обрізками. – Ось принесла. Суп варила. Хороші кісточки. Візьмете? Михайло розгубився… Аж раптом його осяяла несподівана думка

Михайло переїхав у свою нову однокімнатну квартиру. Ну що сказати, не колишні хороми, звісно, ​​але для розміну після розлучення найкращого варіанта не знайшлося… А свою вівчарку довелося забрати з собою. Дружині вона була не потрібна. Не склалося у них. Красива,…

Ганна поїхала до бабусі в село. Мати з батьком розлучилися і вона мріяла побачити його хоч там. Та батько не прийшов ні в перший тиждень, ані на другий. Ганна дуже засмутилася. – Бабусю, а коли тато прийде? – запитала вона. Старенька якось дивно подивилася на неї. Її обличчя раптом чомусь все зіщулилося, взялося складками. – Стривай, – сказала вона. – У мене для тебе дещо є… Бабуся порилася в шафі і дістала звідти коробочку. Вона простягла її Ганні й сказала: – Це тато тобі передав. Ганна взяла коробку, відкрила її й ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна поїхала до бабусі в село. Мати з батьком розлучилися і вона мріяла побачити його хоч там. Та батько не прийшов ні в перший тиждень, ані на другий. Ганна дуже засмутилася. – Бабусю, а коли тато прийде? – запитала вона. Старенька якось дивно подивилася на неї. Її обличчя раптом чомусь все зіщулилося, взялося складками. – Стривай, – сказала вона. – У мене для тебе дещо є… Бабуся порилася в шафі і дістала звідти коробочку. Вона простягла її Ганні й сказала: – Це тато тобі передав. Ганна взяла коробку, відкрила її й ахнула

Найбільше Катруся переживала, що її шестирічна донька Ганнуся не прийме її нового чоловіка Валерія. Душа у Катрусі завжди була поетична, важка до чогось піднесеного, але заміж вона вийшла за грубого мужика Павлика… Бо залетіла! Павлик їй подобався широкими м’язистими плечима…

У Марії не стало дочки Наталі… Старенька відправила внучку Оленку до колишнього зятя Олега і зайнялася поминками. Після поминок подзвонив Олег. – Ми зараз приїдемо, – сказав він. – Мені треба з вами поговорити. Марія важко встала. Поставила на газ чайник, дістала з холодильника тарілки з нарізкою, що залишилися після поминок, млинці, поставила на стіл біленьку. Нехай згадає Наталю, чоловік все ж таки, хоч і колишній… Вони сіли за стіл. Олег одразу взявся за біленьку. – Ну що ти сказати хотів? – спитала втомлено Марія. Олег раптом єхидно посміхнувся

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
У Марії не стало дочки Наталі… Старенька відправила внучку Оленку до колишнього зятя Олега і зайнялася поминками. Після поминок подзвонив Олег. – Ми зараз приїдемо, – сказав він. – Мені треба з вами поговорити. Марія важко встала. Поставила на газ чайник, дістала з холодильника тарілки з нарізкою, що залишилися після поминок, млинці, поставила на стіл біленьку. Нехай згадає Наталю, чоловік все ж таки, хоч і колишній… Вони сіли за стіл. Олег одразу взявся за біленьку. – Ну що ти сказати хотів? – спитала втомлено Марія. Олег раптом єхидно посміхнувся

Наталя йшла повільно… Втомлена від нескінченних процедур, вона вже не боролася… Наталя вже мріяла швидше звільнитися від цього всього, що триває останні місяці. Вона постійно була напівсонна. Іноді прокидалася, немов виринала з води, і знову занурювалася в рятівну дрімоту, що…

Марія повернулася додому вся в сльозах. – Що сталося? – схвильовано спитав у неї Юрко. – А ти не знаєш? Нічого не хочеш розповісти мені? – схлипнула дружина. – Що ти маєш на увазі? – перепитав чоловік. – Може розповіси про те, як ти зрадив мені вчора? – Марія глянула в очі Юрку. – Що? – здивувався чоловік. – Не прикидайся. Я все знаю, – вигукнула дружина. – Марія, ти про що говориш? Хто тобі розповів це? – здивовано сказав Юрко, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марія повернулася додому вся в сльозах. – Що сталося? – схвильовано спитав у неї Юрко. – А ти не знаєш? Нічого не хочеш розповісти мені? – схлипнула дружина. – Що ти маєш на увазі? – перепитав чоловік. – Може розповіси про те, як ти зрадив мені вчора? – Марія глянула в очі Юрку. – Що? – здивувався чоловік. – Не прикидайся. Я все знаю, – вигукнула дружина. – Марія, ти про що говориш? Хто тобі розповів це? – здивовано сказав Юрко, нічого не розуміючи

– Ти дивися, втретє дзвоню, трубку не бере! – нервово сказала Таня. – Ну і що? Ти бачила час? Перша година дня він на роботі. Не може він постійно бути на телефоні, – відповіла Марійка. – Так, звісно, ​​працює він!…

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася і поспішила по тротуару далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! – не вгавав чоловік. Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, різко обернулася, і не вірячи своїм очам, прошепотіла: – Господи, Вікторе… А я думала, мені твій голос ввижається. Але… Як же ж так? Цього не може бути! Тебе ж давно не стало… Віктор аж очі вирячив від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася і поспішила по тротуару далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! – не вгавав чоловік. Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, різко обернулася, і не вірячи своїм очам, прошепотіла: – Господи, Вікторе… А я думала, мені твій голос ввижається. Але… Як же ж так? Цього не може бути! Тебе ж давно не стало… Віктор аж очі вирячив від здивування

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася, втягла голову в плечі, і, боячись обертатися, поспішила тротуаром далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її…

Повернутись вверх