Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 92

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віра нерішуче тупцювала біля дверей, вона невпевнено піднесла руку до дзвінка і натиснула на нього. Почулися човгаючі кроки. – Віра!  – усміхнулася Ніна Іванівна. – Як я рада тебе бачити! Заходь! – Ніна Іванівна, я тортик принесла. Почаюємо? – Віра простягла тортик господині. Коли чашки були наповнені чаєм, а шматочки торта красувалися на тарілочках, свекруха накрила своєю долонею руку Віри. – Розповідай, – тихо вимовила вона. – Що сталося? Я ж бачу, що ти засмучена і непросто так прийла. Дівчина видихнула і все розповіла жінці. Ніна Іванівна вислухала Віру і  застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра нерішуче тупцювала біля дверей, вона невпевнено піднесла руку до дзвінка і натиснула на нього. Почулися човгаючі кроки. – Віра!  – усміхнулася Ніна Іванівна. – Як я рада тебе бачити! Заходь! – Ніна Іванівна, я тортик принесла. Почаюємо? – Віра простягла тортик господині. Коли чашки були наповнені чаєм, а шматочки торта красувалися на тарілочках, свекруха накрила своєю долонею руку Віри. – Розповідай, – тихо вимовила вона. – Що сталося? Я ж бачу, що ти засмучена і непросто так прийла. Дівчина видихнула і все розповіла жінці. Ніна Іванівна вислухала Віру і  застигла від почутого

Віра, важко видихнула і сумно дивилася на співрозмовника. Михайло був напружений. Він уважно вдивлявся в обличчя дівчини, намагаючись розпізнати її почуття. Віра перевела погляд на обручку. “Гарна” – промайнуло в неї в голові. – “Напевно, дорога. Не поскупився.” Дівчина зітхнула….

Зіна дивилася турецький серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка Віра. – Зіна Петрівна, це Віра, – схвильовано сказала вона. – Віра? Щось сталося? – здивувалася дзвінку свекруха. – Я дзвоню вам поскаржитися на вашого синочка, – раптом сказала невістка. – Що? – не зрозуміла Зіна Петрівна. – Кажу, дзвоню поскаржитися на вашого сина, – повторила Віра. – Що він вже накоїв? – зітхнула свекруха. І Віра все їй розповіла. Зіна Петрівна вислухала невістку і аж рота відкрила від подиву

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Зіна дивилася турецький серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка Віра. – Зіна Петрівна, це Віра, – схвильовано сказала вона. – Віра? Щось сталося? – здивувалася дзвінку свекруха. – Я дзвоню вам поскаржитися на вашого синочка, – раптом сказала невістка. – Що? – не зрозуміла Зіна Петрівна. – Кажу, дзвоню поскаржитися на вашого сина, – повторила Віра. – Що він вже накоїв? – зітхнула свекруха. І Віра все їй розповіла. Зіна Петрівна вислухала невістку і аж рота відкрила від подиву

– Зіна Петрівна, це Віра. – Яка ще Віра? – невдоволенно спитала Віра. «Ось же, – подумала Віра, – адже чудово розуміє, що це я їй дзвоню. Можна подумати, у неї, крім мене, ще багато інших знайомих Вір є». –…

Тамара Василівна прокинулася рано, приготувала легкий снідано, заварила каву. – Треба сьогодні огірки посіяти, – вирішила жінка і поснідавши вийшла на город. Тамара відкрила теплицю і зайнялася справою. Раптом, за сусідським парканом вона почула якусь розмову. Її сусідка Любов Сергіївна розмовляла із своїм сином Ігорем. Тамара Василівна прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара Василівна прокинулася рано, приготувала легкий снідано, заварила каву. – Треба сьогодні огірки посіяти, – вирішила жінка і поснідавши вийшла на город. Тамара відкрила теплицю і зайнялася справою. Раптом, за сусідським парканом вона почула якусь розмову. Її сусідка Любов Сергіївна розмовляла із своїм сином Ігорем. Тамара Василівна прислухалася до розмови і застигла від почутого

Зручно вмостившись на передньому сидінні у комфортабельній машині сина, Тамара Василівна задоволено зітхнула. -Знову весна! Як гарно! Знову на дачу! Вона завжди з нетерпінням чекала на цей момент, коли повністю встановиться тепла погода і можна буде переїхати на улюблену дачку….

Андрій повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! Що у нас на вечеою? – гукнув він з коридору. Але відповіді не було. Чоловік зайшов на кухню – біля плити клопотала його мама. – Мамо, а де Оксана? – поцікавився він. – Я коли повернулася, то її вже не було, – пояснила Галина. – Можливо в магазин пішла. Андрій погодився з припущенням матері і пішов у спальню переодягнутися. Чоловік зайшов у спальню, підійшов до комода, щоб взяти домашній одяг, як раптом помітив якусь запуску. Андрій взяв її, прочитав і застиг від прочитаного

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! Що у нас на вечеою? – гукнув він з коридору. Але відповіді не було. Чоловік зайшов на кухню – біля плити клопотала його мама. – Мамо, а де Оксана? – поцікавився він. – Я коли повернулася, то її вже не було, – пояснила Галина. – Можливо в магазин пішла. Андрій погодився з припущенням матері і пішов у спальню переодягнутися. Чоловік зайшов у спальню, підійшов до комода, щоб взяти домашній одяг, як раптом помітив якусь запуску. Андрій взяв її, прочитав і застиг від прочитаного

-Мамо, я приїду на вихідні з дівчиною, – повідомив Андрій матері по телефону. – Її звуть Оксана. -Ой, синку, якось несподівано так, але я рада. Це вже треба розуміти, що це невістка наша майбутня? Хто вона, звідки? -Так, збираємося подати…

Марина взяла меду, варення і вирушила в гості до свого знайомого Василя. Чоловік заслаб і вона вирішила його провідати. Василь дуже здивувався, коли побачив Марину на порозі. І з того дня між ними щось ніби змінилося… А одного разу Марина зустріла Василя і той раптом сказав: – Марино, а виходь за мене заміж! Марина оторопіла. Такого вона не очікувала. – Ох, Васильку! – тільки й сказала вона. – Ти що ж це таке надумав? Марина не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина взяла меду, варення і вирушила в гості до свого знайомого Василя. Чоловік заслаб і вона вирішила його провідати. Василь дуже здивувався, коли побачив Марину на порозі. І з того дня між ними щось ніби змінилося… А одного разу Марина зустріла Василя і той раптом сказав: – Марино, а виходь за мене заміж! Марина оторопіла. Такого вона не очікувала. – Ох, Васильку! – тільки й сказала вона. – Ти що ж це таке надумав? Марина не розуміла, що відбувається

Марині, за свій недовгий вік, встигла поховати трьох чоловіків… Тепер мужики її цуралися, а жінки за спиною шепотілися. Та Марина була сильна духом і на плітки уваги не звертала, тим більше, що вже хто-хто, а вона знала, що в тому,…

Вадим прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. З кухні чувся смачний аромат свіженького борщику. Вадим аж мимоволі посміхнувся: – Яка ж Вірочка в мене молодець, – подумав він про дружину. Чоловік зайшов на кухню. – О, привіт, Вадиме, – зустріла його Віра. – А я тебе чекаю весь вечір. В мене до тебе є одне питання. – Яке ще питання, – здивувався Вадим. – Я тобі дзвонила вчора, і знаєш що? – Ні, не знаю. А що таке? – А те, що слухавку взяла якась жінка! – раптом сказала Віра. Вадим застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. З кухні чувся смачний аромат свіженького борщику. Вадим аж мимоволі посміхнувся: – Яка ж Вірочка в мене молодець, – подумав він про дружину. Чоловік зайшов на кухню. – О, привіт, Вадиме, – зустріла його Віра. – А я тебе чекаю весь вечір. В мене до тебе є одне питання. – Яке ще питання, – здивувався Вадим. – Я тобі дзвонила вчора, і знаєш що? – Ні, не знаю. А що таке? – А те, що слухавку взяла якась жінка! – раптом сказала Віра. Вадим застиг від несподіванки

Крізь сон Віра почула звук з коридору – відчинилися вхідні двері. – Нарешті, – подумала вона і знову поринула в сон. Її чоловік Вадим пройшов в іншу кімнату. Він був радий, що його дружина вже спить і не бачить о котрій…

Ольга забігла у гості до бабусі. Віра Гаврилівна нагодувала внучку смачним обідом. – Дякую. Було дуже смачно, – задоволено усміхнулася Оля. – Може тобі щось допомогти? – Можеш вікна допомогти помити, – відповіла Віра Гаврилівна. Ольга з бабусею швидко справилися з роботою, і Оля почала збиратися додому. – Доню, почекай, мало не забула, – раптом зупинила її бабуся і побігла у іншу кімнату. За хвилину Віра Гаврилівна вийшла з якоюсь коробкою у руках. – Я ж підготувала тобі сюрприз, – сказала вона і передала дівчині пакунок. – Сюрприз? – здивувалася Оля, але взяла коробку, відкрила її і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга забігла у гості до бабусі. Віра Гаврилівна нагодувала внучку смачним обідом. – Дякую. Було дуже смачно, – задоволено усміхнулася Оля. – Може тобі щось допомогти? – Можеш вікна допомогти помити, – відповіла Віра Гаврилівна. Ольга з бабусею швидко справилися з роботою, і Оля почала збиратися додому. – Доню, почекай, мало не забула, – раптом зупинила її бабуся і побігла у іншу кімнату. За хвилину Віра Гаврилівна вийшла з якоюсь коробкою у руках. – Я ж підготувала тобі сюрприз, – сказала вона і передала дівчині пакунок. – Сюрприз? – здивувалася Оля, але взяла коробку, відкрила її і застигла від побаченого

Ольга Іванівна відчинила шафу, щоб взяти кофту. Сьогодні було прохолодно, а вона збиралася піти до парку на прогулянку. Звичним жестом жінка зрушувала «плічки» вправо. І тут їй на очі попалася синя сукня. Ольга Іванівна зупинила на ній погляд і погладила…

Тетяна зварила бульйон, відварила курочку і стала чекати чоловіка Миколу з роботи. Двері відкрилися, Тетяна вийшла в коридор і побачила на порозі доньку Марію. – Мамо, привіт. Ой як смачно, а можна мені теж тарілочку бульйончика? Мамо, я тобі важливе хочу сказати, ой, дай мені хлібчика, – затараторила донька. – Що там доню, тему нарешті обрали для аспірантури? – зраділа Тетяна Іванівна. – Та ні, мамо, інше, – Марія з апетитом з’їла ложку бульйону, а потім все розповіла матері. Тетяна як стояла, так і сіла. – Ну як же так, Марія?! – тільки й сказала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна зварила бульйон, відварила курочку і стала чекати чоловіка Миколу з роботи. Двері відкрилися, Тетяна вийшла в коридор і побачила на порозі доньку Марію. – Мамо, привіт. Ой як смачно, а можна мені теж тарілочку бульйончика? Мамо, я тобі важливе хочу сказати, ой, дай мені хлібчика, – затараторила донька. – Що там доню, тему нарешті обрали для аспірантури? – зраділа Тетяна Іванівна. – Та ні, мамо, інше, – Марія з апетитом з’їла ложку бульйону, а потім все розповіла матері. Тетяна як стояла, так і сіла. – Ну як же так, Марія?! – тільки й сказала вона

– Антоніно Вікторівно, як я рада, що ви подзвонили. Як живемо? Добре все. Микола на роботі, а у мене сьогодні вихідний. Ну чому ж прогул, ви жартуєте! Просто минулого тижня працювали допізна, ось начальство тепер усім по черзі і дає…

Оля начистила карторлі на суп, поставила каструльку на плиту, і поки закипить вода, вирішила почитати новини в інтернеті. – Андрію, швидко йди сюди, – раптом вигукнула вона до чоловіка. – Що вже сталося? – не зрозумів Андрій, зайшовши на кухню. – Сталося, ох і сталося! – якось підозріло сказала дружина. – Ну, гвори, не тягни, – поквапив дружину чоловік. – На ось, сам подивись, – Ольга відкрила якесь фото на телефоні, і показала його чоловіку. Андрій глянув на фотографію і застиг від несподіванки 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля начистила карторлі на суп, поставила каструльку на плиту, і поки закипить вода, вирішила почитати новини в інтернеті. – Андрію, швидко йди сюди, – раптом вигукнула вона до чоловіка. – Що вже сталося? – не зрозумів Андрій, зайшовши на кухню. – Сталося, ох і сталося! – якось підозріло сказала дружина. – Ну, гвори, не тягни, – поквапив дружину чоловік. – На ось, сам подивись, – Ольга відкрила якесь фото на телефоні, і показала його чоловіку. Андрій глянув на фотографію і застиг від несподіванки 

Віра одна виростила дочку. Народила її рано, у вісімнадцять років. Були спроби знайти чоловіка, але жодна не мала успіху. Дочка одружилася теж рано. Молодята стали жити з нею. Народився довгоочікуваний онук. Андрійка балували. Бабуся намагалася втручатися у виховання, але її…

Ганна спекла яблучну шарлотку і вирушила до сусіда, з важливою справою. Сусід прийняв привітно, накрив стіл і почали розмовляти. Ганна розповіла про проблему з дочкою. – Ви не могли б придивитися за моєю донькою ввечері? На яку таку роботу вона ходить і чим займається? Я дуже переживаю, – підсумувала Ганна. Жінка показала йому дві фотографії Марини. – Ось подивіться, це вона. Зможете допомогти? – сказала жінка. Сусід подивився на фото і застиг від несподіванки. – Ганно Анатолівно, ви повинні дещо дізатися про доньку, – тихо сказав сусід. Ганна вислухала його і сльози покотилися з її очей

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна спекла яблучну шарлотку і вирушила до сусіда, з важливою справою. Сусід прийняв привітно, накрив стіл і почали розмовляти. Ганна розповіла про проблему з дочкою. – Ви не могли б придивитися за моєю донькою ввечері? На яку таку роботу вона ходить і чим займається? Я дуже переживаю, – підсумувала Ганна. Жінка показала йому дві фотографії Марини. – Ось подивіться, це вона. Зможете допомогти? – сказала жінка. Сусід подивився на фото і застиг від несподіванки. – Ганно Анатолівно, ви повинні дещо дізатися про доньку, – тихо сказав сусід. Ганна вислухала його і сльози покотилися з її очей

Стрілка годинника наближалася до десятої вечора, коли пролунав дзвінок у двері. Анна Анатоліївна, здивована пізнім візитом непроханого гостя, відчинила двері і побачила свого онука Дениску з маленькою старою валізкою в руках. Обличчя хлопчика було трохи схвильоване. – Що сталося, онучку?!…

Повернутись вверх