Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 9

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Павло повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він з коридору, і здивувався, зазвичай Людмила, виходила його зустрічати. Чоловік роззувся, зайшов на кухню і застиг. Людмила сиділа за кухонним столом і тихо схлипувала. – Кохана, що сталося? – одразу запитав він. – Твоя мама…приходила, – сказала Людмила. – І? Що вона зробила? – не зрозумів чоловік. – Не зробила….А сказала… Тетяна Артемівна таке сказала…, – не змогла договорити жінка, сльози знову ринули з її очей. Трохи заспокоївшись, Людмила зробила глибокий подих, зібралася з духом і передала слова свекрухи чоловіку. Павло вислухав дружину і ахнув він почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він з коридору, і здивувався, зазвичай Людмила, виходила його зустрічати. Чоловік роззувся, зайшов на кухню і застиг. Людмила сиділа за кухонним столом і тихо схлипувала. – Кохана, що сталося? – одразу запитав він. – Твоя мама…приходила, – сказала Людмила. – І? Що вона зробила? – не зрозумів чоловік. – Не зробила….А сказала… Тетяна Артемівна таке сказала…, – не змогла договорити жінка, сльози знову ринули з її очей. Трохи заспокоївшись, Людмила зробила глибокий подих, зібралася з духом і передала слова свекрухи чоловіку. Павло вислухав дружину і ахнув він почутого

— Ми спробуємо знову? — Павло нахилився над паперами з результатами тесту, але Людмила вже все прочитала з його обличчя. — Чи… може, поговоримо про це серйозно? — Скільки можна намагатися, Павло? У нас все гаразд. Ми кохаємо одне одного….

Алла Дмитрівна повернулася додому з роботи. Жінка відкрила двері квартири своїм ключем, зайшла в коридор, і відразу побачила на порозі чоловічу пару взуття. Вона одразу впізнала кросівки – це було взуття Діми, її сина. – Дивно, Діма не попереджав про візит. Певне, вирішив зробити сюрприз, – подумала жінка, і хотіла було зайти на кухню. Раптом, вона почула якісь звуки, які долинали з кухні. Дмитро був не сам. – У нас, що гості? – здивувалася жінка. Алла Дмитрівна затамувала подих, підійшла до кухонних дверей, прислухалася до розмови сина і… остовпіла від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла Дмитрівна повернулася додому з роботи. Жінка відкрила двері квартири своїм ключем, зайшла в коридор, і відразу побачила на порозі чоловічу пару взуття. Вона одразу впізнала кросівки – це було взуття Діми, її сина. – Дивно, Діма не попереджав про візит. Певне, вирішив зробити сюрприз, – подумала жінка, і хотіла було зайти на кухню. Раптом, вона почула якісь звуки, які долинали з кухні. Дмитро був не сам. – У нас, що гості? – здивувалася жінка. Алла Дмитрівна затамувала подих, підійшла до кухонних дверей, прислухалася до розмови сина і… остовпіла від почутого

– От познайомилася б ти із моїм сином, і жила б як принцеса! – сказала Алла Дмитрівна, не підводячи очей від свого блокнота. Навпроти сиділа двадцятирічна Юля і сумно через окуляри дивилася у вікно. – Ввечері приходь до мене, курсову…

Валентина Іванівна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Додому повернулася її внучка. – Аліно, ти де була так довго?! – невдоволено вигукнула бабуся. Аліна не відповіла. Тоді Валентина Іванівна вийшла в коридор, і побачила що Аліна якось дивно поводиться, наче приховує щось. – Аліно, щось сталося? – захвилювалася Валентина Іванівна. – Бабусю, я дещо зробила, – нерішуче сказала дівчина. – Що вже, цього разу?! – невдоволено додала бабуся. – Ось, це тобі бабусю, – тихим голосом промовила Аліна, і вручила бабусі якийсь пакет. – Що це? – здивувалася жінка, відкрила пакет, заглянула всередину і…ахнула від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Іванівна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Додому повернулася її внучка. – Аліно, ти де була так довго?! – невдоволено вигукнула бабуся. Аліна не відповіла. Тоді Валентина Іванівна вийшла в коридор, і побачила що Аліна якось дивно поводиться, наче приховує щось. – Аліно, щось сталося? – захвилювалася Валентина Іванівна. – Бабусю, я дещо зробила, – нерішуче сказала дівчина. – Що вже, цього разу?! – невдоволено додала бабуся. – Ось, це тобі бабусю, – тихим голосом промовила Аліна, і вручила бабусі якийсь пакет. – Що це? – здивувалася жінка, відкрила пакет, заглянула всередину і…ахнула від побаченого

– Бабуся, а ти свій день народження справлятимеш? – запитала Алінка. – Яке там, – махнула рукою її бабуся. – Грошей немає! Пенсія вся вже пішла… – Та навіщо тобі гроші? – дивувалася Аліна. – Поклич гостей, а вони подарунки…

Василь тихенько вийшов з дому і пішов до будинку Наталки. Наталка була його колишньою коханою. Вже минуло 16 років, як вони розійшлися і Василь одружився з Людою. А зараз Наталя раптом приїхала в село. І приїхала не сама… Василь тихо підійшов до будинку Наталі. Вона сиділа прямо на траві, а на її руках були двоє – хлопчик і дівчинка, схоже двійнята… – Наталко, йдіть обідати! – на ґанок вийшов великий мужик, схоже чоловік Наталі. – Ми вже йдемо, – відповіла жінка. На вулицю вийшов ще якийсь хлопець. – Ну ми чекаємо, ходіть швидше! – гукнув він. Василь придивився до хлопця і серце його стрепенулося

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь тихенько вийшов з дому і пішов до будинку Наталки. Наталка була його колишньою коханою. Вже минуло 16 років, як вони розійшлися і Василь одружився з Людою. А зараз Наталя раптом приїхала в село. І приїхала не сама… Василь тихо підійшов до будинку Наталі. Вона сиділа прямо на траві, а на її руках були двоє – хлопчик і дівчинка, схоже двійнята… – Наталко, йдіть обідати! – на ґанок вийшов великий мужик, схоже чоловік Наталі. – Ми вже йдемо, – відповіла жінка. На вулицю вийшов ще якийсь хлопець. – Ну ми чекаємо, ходіть швидше! – гукнув він. Василь придивився до хлопця і серце його стрепенулося

– Людо! Вийдеш ти нарешті чи ні, давай швидше дещо тобі скажу! – репетувала зі свого ґанку сусідка. Двері повільно відчинилися і на порозі з’явилася Люда, вся розпарена, з підібраним подолом старенького платтячка. Чоловік її порався на городі, гілки старої…

Михайло повернувся додому з роботи. В коридорі його зустріла дружина. – Михайле, у нас проблема, – сказала одразу Віра.  Що трапилося? – спитав Михайло, роззуваючись. – Пральна машинка знову барахлить? – Якби ж! Галина Петрівна дзвонила, – додала жінка. – Хто? – не відразу зрозумів чоловік. – Мама Оленки. Наша сваха, – пояснила Віра. – А, ця енергійна дама в синій сукні? І що вона хотіла? – Михайло підняв погляд на дружину. – А це найцікавіше! – якось підозріло посміхнулася Віра, важко зітхнула і виклала прохання свахи чоловіку. Михайло вислухав дружину і остовпів від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Михайло повернувся додому з роботи. В коридорі його зустріла дружина. – Михайле, у нас проблема, – сказала одразу Віра.  Що трапилося? – спитав Михайло, роззуваючись. – Пральна машинка знову барахлить? – Якби ж! Галина Петрівна дзвонила, – додала жінка. – Хто? – не відразу зрозумів чоловік. – Мама Оленки. Наша сваха, – пояснила Віра. – А, ця енергійна дама в синій сукні? І що вона хотіла? – Михайло підняв погляд на дружину. – А це найцікавіше! – якось підозріло посміхнулася Віра, важко зітхнула і виклала прохання свахи чоловіку. Михайло вислухав дружину і остовпів від почутого

Віра Миколаївна дивилася новий серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Вона натиснула на паузу і взяла слухавку. – Алло, Віро? Це Галина Петрівна, – пролунав у слухавці бадьорий голос. – Як поживаєте? Віра насторожилася. Це була сваха, мати їхньої невістки. Після…

Кирило та Ліза зустрічалися вже кілька років, а нещодавно зіграли весілля. Якось батьки Кирила вирішили порадувати сина і підготували для нього сюрприз. Вони орендували затишний будиночок на березі мальовничого озера. – Ми хочемо подарувати вам можливість провести час удвох, насолодитися природою й забути про всі турботи! – сказала Ольга Миколаївна синові. – Це чудова ідея! – сказав Кирило. – Тільки от… Нам буде трохи нудно… Андрій Іванович засміявся: – Ну, ми ж знаємо тебе, синку. Ти ж любитель галасливих компаній! – Саме тому я хотів би декого запросити, – заявив хлопець. Ольга Миколаївна трохи насупилась від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Кирило та Ліза зустрічалися вже кілька років, а нещодавно зіграли весілля. Якось батьки Кирила вирішили порадувати сина і підготували для нього сюрприз. Вони орендували затишний будиночок на березі мальовничого озера. – Ми хочемо подарувати вам можливість провести час удвох, насолодитися природою й забути про всі турботи! – сказала Ольга Миколаївна синові. – Це чудова ідея! – сказав Кирило. – Тільки от… Нам буде трохи нудно… Андрій Іванович засміявся: – Ну, ми ж знаємо тебе, синку. Ти ж любитель галасливих компаній! – Саме тому я хотів би декого запросити, – заявив хлопець. Ольга Миколаївна трохи насупилась від почутого

Кирило та Ліза були студентами останнього курсу університету. Вони зустрічалися вже кілька років, а нещодавно зіграли весілля. Якось батьки Кирила вирішили порадувати сина та підготували для нього сюрприз: вони орендували затишний будиночок на березі мальовничого озера, який містив шість чоловік….

Настя приготувала чоловіку сніданок, покликала Дмитра до столу. – Ммм, як смачно пахне, – сказав чоловік, зайшовши на кухню, поставив на кухонний стіл ноутбук, ввімкнув якесь відео і почав снідати. Чоловік швидко поїв, і пішов збиратися на роботу. А Настя взялася прибирати зі столу. Жінка прибрала зі столу тарілки, вимила їх, і підійшла до столу, щоб прибрати крихти. Настя підняла ноутбук, який Дмитро залишив на столі, як раптом її увагу привернула відкрита вкладка в інтернет браузері. Анастасія відкрила її і…ахнула від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя приготувала чоловіку сніданок, покликала Дмитра до столу. – Ммм, як смачно пахне, – сказав чоловік, зайшовши на кухню, поставив на кухонний стіл ноутбук, ввімкнув якесь відео і почав снідати. Чоловік швидко поїв, і пішов збиратися на роботу. А Настя взялася прибирати зі столу. Жінка прибрала зі столу тарілки, вимила їх, і підійшла до столу, щоб прибрати крихти. Настя підняла ноутбук, який Дмитро залишив на столі, як раптом її увагу привернула відкрита вкладка в інтернет браузері. Анастасія відкрила її і…ахнула від побаченого

– Що це таке у тебе відкрито? – Анастасія стояла біля ноутбука, однією рукою притримуючи Василину, іншою – протираючи стіл після того, як чоловік поснідав. – Квитки? Готель? Діма, це тобі навіщо? – Взяв відпустку, – буденним тоном сказав чоловік….

Рита роздивлялася продукти в магазині, коли до неї підійшов чоловік. – Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! – здивовано промовив Максим. – В тебе випадково немає сестри, про яку я нічого не знаю? – Якої ще сестри? – здивовано спитала Рита, читаючи склад на баночці з дитячим харчуванням. – Ходімо, я тобі покажу, сама все побачиш, – Максим взяв Риту за руку, і повів, кудись в інший проліт між двома величезними стелажами. У іншому кінці ряду стояла жінка. Рита придивилася до цієї жінки і…ахнула від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита роздивлялася продукти в магазині, коли до неї підійшов чоловік. – Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! – здивовано промовив Максим. – В тебе випадково немає сестри, про яку я нічого не знаю? – Якої ще сестри? – здивовано спитала Рита, читаючи склад на баночці з дитячим харчуванням. – Ходімо, я тобі покажу, сама все побачиш, – Максим взяв Риту за руку, і повів, кудись в інший проліт між двома величезними стелажами. У іншому кінці ряду стояла жінка. Рита придивилася до цієї жінки і…ахнула від побаченого

– Рито, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! Якби я не знав, що в тебе немає матері, я б грішним ділом подумав, що то вона… А в тебе випадково старшої сестри…

Віра була у себе в кімнаті, коли додому повернулася її мама. – Доню! Я вдома! Мерщій біжи сюди, – гукнула вона дочку. Віра неохоче вийшла в коридор. – З днем народження тебе, доню! – весело сказала мати. – Дякую, – байдуже відповіла Віра. – Доню, а це ще не все у мене для тебе є подарунок! – несподівано додала мама. – Подарунок? Ти ж мені ніколи нічого не дарувала?! З чого б це раптом?! – здивувалася Віра. – Ось, тримай! – сказала мама, і вручила доньці невеликий пакет. – Що це? – не зрозуміла Віра, заглянула всередину і… аж очам своїм не повірила

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра була у себе в кімнаті, коли додому повернулася її мама. – Доню! Я вдома! Мерщій біжи сюди, – гукнула вона дочку. Віра неохоче вийшла в коридор. – З днем народження тебе, доню! – весело сказала мати. – Дякую, – байдуже відповіла Віра. – Доню, а це ще не все у мене для тебе є подарунок! – несподівано додала мама. – Подарунок? Ти ж мені ніколи нічого не дарувала?! З чого б це раптом?! – здивувалася Віра. – Ось, тримай! – сказала мама, і вручила доньці невеликий пакет. – Що це? – не зрозуміла Віра, заглянула всередину і… аж очам своїм не повірила

Віра дуже хвилювалася. Сьогодні вона стала шестикласницею. Ось тільки школа в неї була нова, однокласників своїх вона не знала. І їй було страшно, а ще й сумно. Адже у старій школі залишилися її друзі, вчителі, яких вона добре знала. А…

Софія Павлівна вирішила вийти заміж у шістдесят років. Але раптом проти цього виступила її невістка Лариса! – Якщо ви влаштуєте цю виставу, то краще до нас не приїжджайте! – заявила вона. – І про внука забудьте! Невістка поїхала. Софія Павлівна задумалася. Увечері вона подзвонила до свого нареченого Віктора. – Я не хочу втрачати зв’язок із сином й онуком, – пояснила вона. – Може, нам варто почекати чи… – Чи розлучитися? – тихо спитав він. – Софіє, я не хочу бути причиною твоїх сімейних проблем. Якщо треба – я відійду вбік. Весілля вирішили відкласти… А наприкінці вересня до Софії приїхав син Максим і завів несподівану розмову

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія Павлівна вирішила вийти заміж у шістдесят років. Але раптом проти цього виступила її невістка Лариса! – Якщо ви влаштуєте цю виставу, то краще до нас не приїжджайте! – заявила вона. – І про внука забудьте! Невістка поїхала. Софія Павлівна задумалася. Увечері вона подзвонила до свого нареченого Віктора. – Я не хочу втрачати зв’язок із сином й онуком, – пояснила вона. – Може, нам варто почекати чи… – Чи розлучитися? – тихо спитав він. – Софіє, я не хочу бути причиною твоїх сімейних проблем. Якщо треба – я відійду вбік. Весілля вирішили відкласти… А наприкінці вересня до Софії приїхав син Максим і завів несподівану розмову

Софія Павлівна востаннє пройшлася квартирою, в якій прожила тридцять п’ять років. Погладила одвірок із засічками, що відзначали, як ріс її Максим. Торкнулася шпалер у вітальні – три роки тому вони з чоловіком Миколою клеїли їх разом, сміючись та жартуючи один…

Повернутись вверх