Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 89

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олег повернувся у своє село, зайшов до батьківського будинку. – Сину, ти чому не сказав, що приїдеш? – зраділа мама, побачивши сина. – Сюрприз хотів зробити, – усміхнувся він. Мама нагодувала Олега борщиком, трохи посиділи. – Ну, я до Іринки побіг, – сказав син і пішов до своєї нареченої. Олег прийшов до будинку Ірини, двері йому відкрила Галина Павлівна. – Олег, ти повернувся? – здивувалася вона, побачивши майбутнього зятя. – Так. А Іринка вдома? – запитав хлопець. Раптом Галина Павлівна змінилася на обличчі і сказала: – Краще тобі почути це від мене! Олег здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег повернувся у своє село, зайшов до батьківського будинку. – Сину, ти чому не сказав, що приїдеш? – зраділа мама, побачивши сина. – Сюрприз хотів зробити, – усміхнувся він. Мама нагодувала Олега борщиком, трохи посиділи. – Ну, я до Іринки побіг, – сказав син і пішов до своєї нареченої. Олег прийшов до будинку Ірини, двері йому відкрила Галина Павлівна. – Олег, ти повернувся? – здивувалася вона, побачивши майбутнього зятя. – Так. А Іринка вдома? – запитав хлопець. Раптом Галина Павлівна змінилася на обличчі і сказала: – Краще тобі почути це від мене! Олег здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

Ірина дружила з Олегом зі школи. Красива дівчина, всі в селі заздрили її хвилястому волоссю, тонкій фігурці, легкій ході. Олег теж був красенем, але на дівчат не дивився. Одна Ірина на думці. Навіть Настя, дочка голови, і та сподобатися не…

Ліда накрила стіл, сьогодні приїде її донька та внучка. У двері подзвонили. – Як я рада, що ви приїхали! – усміхнулася Ліда, побачивши своїх рідних. – Ой, а хто це з вами? – Бабусю, це мій наречений Сашко, – представила Катя хлопця. – Що ж ми стоїмо, заходьте, – запросила Ліда. Всі сіли за стіл, поїли, порозмовляли. Гості лягли рано, втомилися з дороги. А Ліда сіла дивитися свій серіал, раптом вона помітила, як Сашко вислизнув з кімнати і пішов на кухню. Чоловік розмовляв по телефону. Ліда прислухалася до розмови нареченого внучки і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда накрила стіл, сьогодні приїде її донька та внучка. У двері подзвонили. – Як я рада, що ви приїхали! – усміхнулася Ліда, побачивши своїх рідних. – Ой, а хто це з вами? – Бабусю, це мій наречений Сашко, – представила Катя хлопця. – Що ж ми стоїмо, заходьте, – запросила Ліда. Всі сіли за стіл, поїли, порозмовляли. Гості лягли рано, втомилися з дороги. А Ліда сіла дивитися свій серіал, раптом вона помітила, як Сашко вислизнув з кімнати і пішов на кухню. Чоловік розмовляв по телефону. Ліда прислухалася до розмови нареченого внучки і застигла від почутого

– Ой, які гості! Як я рада, що ви приїхали! Доню моя, Юля, привіт, – Ліда поцілувала дочку. – Катруся, внучко, йди, обійми бабусю! Ой, а хто це з тобою? У під’їзді з валізами стояв якийсь хлопець років тридцяти. Він…

Віра ніяк не могла знайти свої ключі від хати. Вона вирішила зʼїздити до чоловіка на роботу. Коли Віра заходила на підприємство, назустріч їй вийшла секретарка чоловіка. – Здрастуйте, Катю, а мій Василько у себе? – запитала її Віра. – Здрастуйте, ой знаєте, мабуть ні… – якось непереконливо сказала Катя, і швидко пішла. – Ну, нічого, почекаю його, – вирішила Віра. Ні про що таке не думаючи, вона пройшла до кабінету чоловіка. Віра взялася за ручку і двері відчинилися. Жінка зайшла всередину, глянула на диван і оторопіла. Там був її Василь! І він був не сам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра ніяк не могла знайти свої ключі від хати. Вона вирішила зʼїздити до чоловіка на роботу. Коли Віра заходила на підприємство, назустріч їй вийшла секретарка чоловіка. – Здрастуйте, Катю, а мій Василько у себе? – запитала її Віра. – Здрастуйте, ой знаєте, мабуть ні… – якось непереконливо сказала Катя, і швидко пішла. – Ну, нічого, почекаю його, – вирішила Віра. Ні про що таке не думаючи, вона пройшла до кабінету чоловіка. Віра взялася за ручку і двері відчинилися. Жінка зайшла всередину, глянула на диван і оторопіла. Там був її Василь! І він був не сам

Віра Степанівна вже довгий час жила одна у невеликому селі у своїй хатинці. Колеги по роботі й сусіди називають її просто – Степанівна. Нещодавно вийшла вона на пенсію, радіє, що вільного часу сила–силенна. Син єдиний одружений, який давно живе далеко…

– А пам’ятаєш, як раніше бутерброди зі шпротами робили на свята? – сказав Ігор дружині і відсунув від себе тарілку. – Тобі б все по ресторанах бігати, а я звичайної їжі хочу! – Скажи просто, що грошей шкода? – єхидно сказала дружина. – Невже не можна прислухатися до чоловіка і приготувати те, що він хоче? – Ігор підвівся і вийшов на вулицю. Чоловік повернувся за десять хвилин, забрав телефон і ключі від машини. – Здається, я знайшов ту, що робитиме бутерброди, – сказав він, і кудусь пішов. Марія здивовано дивилася вслід чоловіку, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– А пам’ятаєш, як раніше бутерброди зі шпротами робили на свята? – сказав Ігор дружині і відсунув від себе тарілку. – Тобі б все по ресторанах бігати, а я звичайної їжі хочу! – Скажи просто, що грошей шкода? – єхидно сказала дружина. – Невже не можна прислухатися до чоловіка і приготувати те, що він хоче? – Ігор підвівся і вийшов на вулицю. Чоловік повернувся за десять хвилин, забрав телефон і ключі від машини. – Здається, я знайшов ту, що робитиме бутерброди, – сказав він, і кудусь пішов. Марія здивовано дивилася вслід чоловіку, нічого не розуміючи

– А ти пам’ятаєш, що раніше бутерброди зі шпротами робили на свята? Мама хліба підсмажить на запашистому маслі, натере його часничком, потім яйце накрише, і на хліб, та шпроти зверху. Це було щось! Я досі можу заплющити очі і уявити…

Олена прийшла додому з важкою сумкою продуктів. В іншій руці вона тримала купу паперів. – Олеже, тобі тут якийсь лист прийшов! – гукнула вона чоловіка. Олег здивовано підійшов до дружини. – Олено, ну це ж явно не мені! – сказав чоловік. – Ось дивись адреса відправника, з якогось села пишуть. Та я й гадки не маю, хто це. Олег кинув конверт на стіл. – На пошту треба віднести, переплутали вони щось. А наступного дня Олена не витримала і таки відкрила конверт. Вона прочитала листа й ахнула! – Боже, невже це правда?! – тільки й подумала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прийшла додому з важкою сумкою продуктів. В іншій руці вона тримала купу паперів. – Олеже, тобі тут якийсь лист прийшов! – гукнула вона чоловіка. Олег здивовано підійшов до дружини. – Олено, ну це ж явно не мені! – сказав чоловік. – Ось дивись адреса відправника, з якогось села пишуть. Та я й гадки не маю, хто це. Олег кинув конверт на стіл. – На пошту треба віднести, переплутали вони щось. А наступного дня Олена не витримала і таки відкрила конверт. Вона прочитала листа й ахнула! – Боже, невже це правда?! – тільки й подумала вона

Олена прийшла додому з важкою сумкою продуктів. В іншій руці вона тримала купу якихось паперів. – Олеже, тобі тут якийсь лист прийшов! – гукнула вона чоловіка. – Я вирішила пошту забрати, бо все вже стирчить з поштової скриньки. Напхали реклами,…

Віктор відпросився з роботи і поспішав додому. Подзвонили з банку і попросили терміново привезти квитанції про оплату кредиту. – Алло, Інно ти вдома? – подзвонив Віктор дружині. –  Я на роботі. А що таке? – захвилювалася дружина. – З банку дзвонили. Треба квитанції їм відвезти. Де вони лежать? – запитав чоловік. – В спальні в комоді, – пояснила Інна. Віктор швидко добрався додому, зайшов у спальню, знайшов в комоді необхідні документи, але і не лише їх. Віктор помітив якусь дивну папку, яка лежала на самому дні. Він відкрив її, переглянув документи і застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор відпросився з роботи і поспішав додому. Подзвонили з банку і попросили терміново привезти квитанції про оплату кредиту. – Алло, Інно ти вдома? – подзвонив Віктор дружині. –  Я на роботі. А що таке? – захвилювалася дружина. – З банку дзвонили. Треба квитанції їм відвезти. Де вони лежать? – запитав чоловік. – В спальні в комоді, – пояснила Інна. Віктор швидко добрався додому, зайшов у спальню, знайшов в комоді необхідні документи, але і не лише їх. Віктор помітив якусь дивну папку, яка лежала на самому дні. Він відкрив її, переглянув документи і застиг від побаченого

Інна та Віктор любили один одного зі школи. Після її закінчення Віктор вступив до авіаційного університету в іншому місті. Інна не змогла вступити туди. Вони дзвонили один одному щодня. Незабаром, коли у Віктора почалися польоти, Інна почала дуже ревнувати його…

Ігор не знаходив собі місця. Вже цілу годину він намагався додзвонитися до своєї дружини, але абонент був поза зоною дії мережі. Ігор обдзвонив усіх, кого тільки можливо, але з Надею сьогодні ніхто не зв’язувався. – Та що ж це таке? – почав хвилюватися чоловік, і вирішив відпроситися з роботи. Додому Ігор дістався як ніколи швидко. Швидко піднявся сходами, як на зло не працював ліфт. Ігор відчинив двері своїм ключем, зайшов в квартиру, і застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор не знаходив собі місця. Вже цілу годину він намагався додзвонитися до своєї дружини, але абонент був поза зоною дії мережі. Ігор обдзвонив усіх, кого тільки можливо, але з Надею сьогодні ніхто не зв’язувався. – Та що ж це таке? – почав хвилюватися чоловік, і вирішив відпроситися з роботи. Додому Ігор дістався як ніколи швидко. Швидко піднявся сходами, як на зло не працював ліфт. Ігор відчинив двері своїм ключем, зайшов в квартиру, і застиг від побаченого

Ігор не знаходив собі місця. Вже цілу годину він намагався додзвонитися до своєї дружини, але, на його подив, абонент перебував поза зоною дії мережі. Не на жарт хвилюватись Ігор почав до кінця робочого дня. За весь день Надя так і…

Олег пилососив килим в кімнаті, як раптом хтось постукав у двері. Він вимкнув пилосос і помчав у коридор. На порозі стояла його теща Галина Петрівна. Жінка мовчки зайшла в квартиру і взула в коридорі капці. – Що, Галино Петрівно, знову до нас на тиждень?! – запитав Олег. Жінка зиркнула на зятя веселим поглядом, і бадьоро попрямувала на кухню. – Не вгадав, Олежику! Ох як ти на цей раз не вгадав! – загадково сказала вона. – Тепер я у вас ніколи не ночуватиму! І зараз ви дізнаєтесь чому. Олег очі витріщив від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег пилососив килим в кімнаті, як раптом хтось постукав у двері. Він вимкнув пилосос і помчав у коридор. На порозі стояла його теща Галина Петрівна. Жінка мовчки зайшла в квартиру і взула в коридорі капці. – Що, Галино Петрівно, знову до нас на тиждень?! – запитав Олег. Жінка зиркнула на зятя веселим поглядом, і бадьоро попрямувала на кухню. – Не вгадав, Олежику! Ох як ти на цей раз не вгадав! – загадково сказала вона. – Тепер я у вас ніколи не ночуватиму! І зараз ви дізнаєтесь чому. Олег очі витріщив від здивування

Олег пилососив килим в кімнаті, як раптом хтось постукав у двері. Він вимкнув пилосос і помчав у коридор. На порозі стояла його теща Галина Петрівна. Жінка мовчки зайшла в квартиру, роззулася й одягла в коридорі капці. – Що, Галино Петрівно,…

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть не приготувала! Іван мовчки підійшов до бабусі й похмуро привітався. З хати вийшов дід Микола. Іван мовчки потис йому руку. – Бабусю, дідусю, можна у вас пожити? – раптом запитав він. Старенькі аж переглянулися. – Та що трапилося, Іване?! – не витримала бабуся. Іван мовчки сів на лавку і закрив обличчя руками. Старенькі не розуміли, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть не приготувала! Іван мовчки підійшов до бабусі й похмуро привітався. З хати вийшов дід Микола. Іван мовчки потис йому руку. – Бабусю, дідусю, можна у вас пожити? – раптом запитав він. Старенькі аж переглянулися. – Та що трапилося, Іване?! – не витримала бабуся. Іван мовчки сів на лавку і закрив обличчя руками. Старенькі не розуміли, що відбувається

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть ще…

Люба з чоловіком накривали святковий стіл. – Я ще холодець принесу, – сказала дружина. – А ти серветки розклади. Віктор пішов до сервату, дістав пачку серветок, і розклав їх на стіл. За хвилину повернулася Люба. – Начебто тепер все добре. Тільки серветки, які не використав, назад поклади, – сказала вона. Чоловік взяв упаковку, і хотів було віднести її на місце, як раптом помітив, що до низу пачки приклеївся якийсь конверт. – Це що? – здивувався він. – Напевно з серванту причепилося, – припустила Люба. Віктор взяв конверт, відкрив і застиг від побаченого. – Як таке можливо? – тільки й вигукнув він

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба з чоловіком накривали святковий стіл. – Я ще холодець принесу, – сказала дружина. – А ти серветки розклади. Віктор пішов до сервату, дістав пачку серветок, і розклав їх на стіл. За хвилину повернулася Люба. – Начебто тепер все добре. Тільки серветки, які не використав, назад поклади, – сказала вона. Чоловік взяв упаковку, і хотів було віднести її на місце, як раптом помітив, що до низу пачки приклеївся якийсь конверт. – Це що? – здивувався він. – Напевно з серванту причепилося, – припустила Люба. Віктор взяв конверт, відкрив і застиг від побаченого. – Як таке можливо? – тільки й вигукнув він

Люба та Віктор накривали стіл до святкування Нового року. Тепер вже лише на двох. Порожнє бабусине улюблене крісло з в’язаним пледом нагадувало їм про хазяйку, що пішла. Бабуся була поруч із Любою все її життя, від самого народження. Мама працювала…

Повернутись вверх