Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 89

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ганна прийшла в гості до діда Макара. Вони зайшли на кухню, сіли за стіл. Дід Макар, поки пили чай, спостерігав за дівчинкою… Її мати Катерина гульбанила і старий не знав, що робити. Ганна їла акуратно. Було видно, що вона хоче їсти, але соромиться. – Послухай, Ганнусю, а скажи, чи давно твоя мама з цим своїм гульвісою-чоловіком живе? – Рік майже, – Ганна зітхнула. – Рік значить. Ясно, – дід Макар замислився. – Допомогти б людям, – подумав він. Але як це зробити не знав… Та невдовзі прийшло несподіване рішення

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна прийшла в гості до діда Макара. Вони зайшли на кухню, сіли за стіл. Дід Макар, поки пили чай, спостерігав за дівчинкою… Її мати Катерина гульбанила і старий не знав, що робити. Ганна їла акуратно. Було видно, що вона хоче їсти, але соромиться. – Послухай, Ганнусю, а скажи, чи давно твоя мама з цим своїм гульвісою-чоловіком живе? – Рік майже, – Ганна зітхнула. – Рік значить. Ясно, – дід Макар замислився. – Допомогти б людям, – подумав він. Але як це зробити не знав… Та невдовзі прийшло несподіване рішення

– Ти чого тут сидиш? Пізно дітям ходити, мама з татом мабуть хвилюються, га? – дід Макар допитливо глянув на худеньку дівчинку. Та сиділа на лавці, біля місцевого магазину, куталася в куртку явно не свого розміру і при цьому беззвучно…

Ілля з Марійкою святкували другу річницю їхнього весілля. Чоловік весело спілкувався з родичами, коли до нього підійшла Інна, молодша сестра Марійки і попросила поговорити наодинці… Вечірка проходила на дачі, тож, щоб їх ніхто не почув, вони усамітнилися за старим сараєм. — Ілля, не знаю, як тобі навіть і сказати, — раптом пробурмотіла Інна. — Говори, як є! — посміхнувся той. — Одним словом, Марійка тобі зрадила… – несподівано видала Інна. – Як це?! Що-о-о?! — Ілля дивився на сестру дружини, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ілля з Марійкою святкували другу річницю їхнього весілля. Чоловік весело спілкувався з родичами, коли до нього підійшла Інна, молодша сестра Марійки і попросила поговорити наодинці… Вечірка проходила на дачі, тож, щоб їх ніхто не почув, вони усамітнилися за старим сараєм. — Ілля, не знаю, як тобі навіть і сказати, — раптом пробурмотіла Інна. — Говори, як є! — посміхнувся той. — Одним словом, Марійка тобі зрадила… – несподівано видала Інна. – Як це?! Що-о-о?! — Ілля дивився на сестру дружини, не розуміючи, що відбувається

– Посмаж картоплю, – з порога буркнув Ілля, звертаючись до дружини, і пройшов у ванну. Помивши руки, він сів за кухонний стіл і почав барабанити пальцями по столу, нетерпляче чекаючи, поки вона подасть йому те, що він попросив. Він знав,…

Олена готувала плов на вечерю, коли з роботи повернувся Андрій. – Привіт. Ще трохи і будемо вечеряти, – усміхнулася дружина, побачивши чоловіка. – Добре. Я поки що переодягнуся і трохи відпочину, – сказав Андрій і пішов у спальню. За годину Олена закінчила з приготування, накрила стіл і вирушила гукнути чоловіка до столу. Жінка підійшла до дверей спальні, як раптом почула, що Андрій з кимось гучно розмовляє по телефону. Олена прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена готувала плов на вечерю, коли з роботи повернувся Андрій. – Привіт. Ще трохи і будемо вечеряти, – усміхнулася дружина, побачивши чоловіка. – Добре. Я поки що переодягнуся і трохи відпочину, – сказав Андрій і пішов у спальню. За годину Олена закінчила з приготування, накрила стіл і вирушила гукнути чоловіка до столу. Жінка підійшла до дверей спальні, як раптом почула, що Андрій з кимось гучно розмовляє по телефону. Олена прислухалася і застигла від почутого

Олена швидко зрозуміла, що поспішила поєднати своє життя з Андрієм. Але нічого не зробила. Залишилась. Вирішила зачекати. Раптом вона помиляється? Вони ознайомилися на сайті знайомств. Обом – далеко за тридцять. У нього – за спиною розлучення та чотирирічний син. У…

Віра приїхала на поминки своєї свекрухи. – Ти йди, я трохи причепурюся, – сказала Віра чоловікові Антону. – Не затримуйся і не забудь зачинити машину, – сказав Антон і вийшов на вулицю. Віра підправила косметику, дістала носову хустку. Вона вийшла з машини і побачила стареньку, яка жила по сусідству. – Доброго дня, – сказала Віра, коли Таїсія порівнялася з нею. – Я Віра, дружина Антона… – почала пояснювати вона. – Я знаю. Не за того ти, дівко, вийшла заміж. Виправити пора помилку! – Що виправити?! – Віра не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра приїхала на поминки своєї свекрухи. – Ти йди, я трохи причепурюся, – сказала Віра чоловікові Антону. – Не затримуйся і не забудь зачинити машину, – сказав Антон і вийшов на вулицю. Віра підправила косметику, дістала носову хустку. Вона вийшла з машини і побачила стареньку, яка жила по сусідству. – Доброго дня, – сказала Віра, коли Таїсія порівнялася з нею. – Я Віра, дружина Антона… – почала пояснювати вона. – Я знаю. Не за того ти, дівко, вийшла заміж. Виправити пора помилку! – Що виправити?! – Віра не розуміла, що відбувається

Віра не хотіла нічого розповідати мамі про те, що сталося на озері. Прийшовши додому, вона постаралася непомітно прослизнути до своєї кімнати, але мама почула шарудіння в коридорі і вийшла з кухні. – Що трапилася? На тобі немає обличчя. – Мама…

Ніна Петрівна відкрила очі і побачила біля ліжка свого сина Василя. – Синку, – тихенько покликала вона. – Мамочко, – одразу ж почув тихий материн голос син. – Ти прийшла в себе, як добре. Я так хвилювався. – Я сказати тобі дещо хочу… – непрохана сльоза скотилася по щоці жінки. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, тобі не можна, – зупинив її чоловік. – Може, потім скажеш? – Ні, нахились до мене, – тихо сказала Ніна. Василь нахилився до матері, Ніна Петрівна щось прошептала йому на вухо. Василь вислухав матір і застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна Петрівна відкрила очі і побачила біля ліжка свого сина Василя. – Синку, – тихенько покликала вона. – Мамочко, – одразу ж почув тихий материн голос син. – Ти прийшла в себе, як добре. Я так хвилювався. – Я сказати тобі дещо хочу… – непрохана сльоза скотилася по щоці жінки. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, тобі не можна, – зупинив її чоловік. – Може, потім скажеш? – Ні, нахились до мене, – тихо сказала Ніна. Василь нахилився до матері, Ніна Петрівна щось прошептала йому на вухо. Василь вислухав матір і застиг від почутого

Ніна Петрівна, жінка похилого віку сімдесяти трьох років, поснідала на самоті, до якої ще ніяк не могла звикнути. Чоловіка не стало півроку тому, але іноді за звичкою вранці ставила дві чашки на стіл. Добре вони жили з Миколою Івановичем. Двох…

Віра готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Жінка вибігла в коридор зусрічати чоловіка. – Володю, – Віра обійняла Володимира. – Роздягайся. Проходь, зараз будемо їсти. Віра накривала на стіл. Вона дуже скучила за чоловіком, поки лежала на збереженні. – Що про дитину кажуть? – запитав Володимир, зайшовши на кухню. – Загалом все добре, – усміхнулася дружина. – Це прекрасно. Віро, присядь, – тихо сказав він. – Що сталося? – захвилювалася Віра. – Нам треба розлучитися! – раптом сказав Володимир. – Володю, я нічого не розумію. Яке розлучення, ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. Жінка вибігла в коридор зусрічати чоловіка. – Володю, – Віра обійняла Володимира. – Роздягайся. Проходь, зараз будемо їсти. Віра накривала на стіл. Вона дуже скучила за чоловіком, поки лежала на збереженні. – Що про дитину кажуть? – запитав Володимир, зайшовши на кухню. – Загалом все добре, – усміхнулася дружина. – Це прекрасно. Віро, присядь, – тихо сказав він. – Що сталося? – захвилювалася Віра. – Нам треба розлучитися! – раптом сказав Володимир. – Володю, я нічого не розумію. Яке розлучення, ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Ти сьогодні пізно? – Віра заглядала чоловікові у вічі. – Не знаю, сонечко, постараюся вчасно повернутися. Але ж ти знаєш, Івановича. То затримає на роботі, то відрядить у відрядження. І не відмовишся. Звільнитися чи що? – Скажеш таке! Зате…

Ніна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Сьогодні у її коханого Віктора день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Накрити святковий стіл. Витягнувши сумки на другий поверх, Ніна відчинила двері своїм ключем і засмутилася – сюрпризу не вийшло. З кухні чулися голоси – мабуть, Віктор на честь дня народження запросив друзів додому. – Уявляю, що вони там їдять, – подумала Ніна. – У кращому разі піцу замовили. Вона хотіла вже підхопити пакети і занести їх на кухню, як раптом почула, що чоловіки розмовляють про неї. Ніна прислухалася і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поверталася додому з важкими пакетами у руках. Сьогодні у її коханого Віктора день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Накрити святковий стіл. Витягнувши сумки на другий поверх, Ніна відчинила двері своїм ключем і засмутилася – сюрпризу не вийшло. З кухні чулися голоси – мабуть, Віктор на честь дня народження запросив друзів додому. – Уявляю, що вони там їдять, – подумала Ніна. – У кращому разі піцу замовили. Вона хотіла вже підхопити пакети і занести їх на кухню, як раптом почула, що чоловіки розмовляють про неї. Ніна прислухалася і застигла від почутого

Ніна їхала автобусом до міста. Сьогодні у її хлопця Віті день народження, і вона хотіла зробити йому сюрприз. Він прийде з лекцій, а на нього чекатиме накритий стіл. Для цього вона сама вчора і сьогодні пропустила заняття, щоб поїхати в…

– Михайло, я була на огляді. Все погано, – сказала сумно Ганна чоловікові, коли повернулася додому. – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – підтримав дружину Михайло. – Треба мамі сказати, але зараз почне переживати. Треба її підготувати, – підсумувала жінка. Наступного дня, не відкладаючи у довгу скриньку, Ганна приїхала з тортом до мами. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, але я повинна тобі сказати. У мене знайшли недугу, – спокійно сказада Ганна, але жінка навіть уявити не могла, як відреагує її мама

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Михайло, я була на огляді. Все погано, – сказала сумно Ганна чоловікові, коли повернулася додому. – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – підтримав дружину Михайло. – Треба мамі сказати, але зараз почне переживати. Треба її підготувати, – підсумувала жінка. Наступного дня, не відкладаючи у довгу скриньку, Ганна приїхала з тортом до мами. – Мамо, ти тільки не хвилюйся, але я повинна тобі сказати. У мене знайшли недугу, – спокійно сказада Ганна, але жінка навіть уявити не могла, як відреагує її мама

– Михайло, я була на огляді. Все погано. Якщо терміново не розпочати процедури, то не довго мені лишилося. Потрібні гроші. Де їх брати? – Нічого, люба, все буде добре, я певен! Я з тобою! Ми щось придумаємо! – Треба мамі…

Оксана сиділа на лавці і спостерігала за синочком. – Здрастуйте, – привіталася жінка, сідаючи поруч. – Я Вероніка. Ви теж з сином? Оксана була не проти поспілкуватися, і скоро молоді мами розмовляли наче подруги. – Вчора наш тато вперше пішов за Андрійком в садок і переплутав групи! – весело розповіла Вероніка. – Так, чоловіки, вони такі, – погодилася Оксана. Вероніка продовжила ділилася історіями з життя їхньої ї родини. – А хочеш фото покажу? – запитала Вероніка. – Ми минулими вихідними в аквапарку були. Вероніка дістала телефон та почала показувати фотографії… Оксана дивилася на них і не могла повірити власним очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана сиділа на лавці і спостерігала за синочком. – Здрастуйте, – привіталася жінка, сідаючи поруч. – Я Вероніка. Ви теж з сином? Оксана була не проти поспілкуватися, і скоро молоді мами розмовляли наче подруги. – Вчора наш тато вперше пішов за Андрійком в садок і переплутав групи! – весело розповіла Вероніка. – Так, чоловіки, вони такі, – погодилася Оксана. Вероніка продовжила ділилася історіями з життя їхньої ї родини. – А хочеш фото покажу? – запитала Вероніка. – Ми минулими вихідними в аквапарку були. Вероніка дістала телефон та почала показувати фотографії… Оксана дивилася на них і не могла повірити власним очам

Оксана сиділа на лавці в парку і спостерігала за маленьким синочком, який разом з іншими дітьми грався на дитячому майданчику. Молода жінка одна виховувала сина, його батько пішов з їхнього життя, як тільки дізнався про дитину. Познайомились вони з Дмитром…

Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик.  Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик.  Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого

— Слухай, ну я тобі вже тисячу разів казала, не потрібні мені ваші кабачки! Самі садили, самі їжте! Все бувай. Я зайнята, — Марія роздратовано поклала телефон на стіл. – Як же вони мене дістали зі своїми кабачками! Марія –…

Повернутись вверх