Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 88

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Сергій Петрович повернувся з міста в рідне село. Серце аж стрепенулось від радості. Ось він, рідний край! Іде він по вулиці, а люди повибігали, усі вітаються. Сергій Петрович підійшов до свого будинку. Чоловік зайшов всередину, а на табуретці біля вікна жінка якась стоїть, фіранку чіпляє! – Ой, приїхали вже! – почала вона. – А я тут все перемила, грубку побілила, фіранки випрала, почепити тільки не встигла. Ну, влаштовуйтесь, обід готовий. Борщ у каструльці, картопля варена є. Сергій Петрович глянув на неї й оторопів від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій Петрович повернувся з міста в рідне село. Серце аж стрепенулось від радості. Ось він, рідний край! Іде він по вулиці, а люди повибігали, усі вітаються. Сергій Петрович підійшов до свого будинку. Чоловік зайшов всередину, а на табуретці біля вікна жінка якась стоїть, фіранку чіпляє! – Ой, приїхали вже! – почала вона. – А я тут все перемила, грубку побілила, фіранки випрала, почепити тільки не встигла. Ну, влаштовуйтесь, обід готовий. Борщ у каструльці, картопля варена є. Сергій Петрович глянув на неї й оторопів від несподіванки

– Любочко, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Сергій Петрович доньку, яка зі співчуття забрала його до себе в місто. Тяжко старому одному в селі, вирішила вона, і вмовила переїхати до неї у велику квартиру. Люба була єдиною…

Ганна мила посуд, коли з роботи повернувся її чоловік. – Привіт, ти чому так рано? – усміхнулася жінка. – Тобі яка різниця! – відповів Євген. – Що з тобою? Що я зробила, що ти дозволяєш собі так розмовляв зі мною? – Ганна з подивом дивилася на чоловіка. – Та відчепись від мене! – не вгамовувався Євген. – Ти чого, коханий? Що сталося? Я переживаю за тебе. Не мовчи, – почала хвилюватися Ганна. Євген важко зітхнув і глянув на дружину. – Я все знаю! – раптом сказав він. – Ти про що? – Ганна здивовано дивилася на Євгена, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна мила посуд, коли з роботи повернувся її чоловік. – Привіт, ти чому так рано? – усміхнулася жінка. – Тобі яка різниця! – відповів Євген. – Що з тобою? Що я зробила, що ти дозволяєш собі так розмовляв зі мною? – Ганна з подивом дивилася на чоловіка. – Та відчепись від мене! – не вгамовувався Євген. – Ти чого, коханий? Що сталося? Я переживаю за тебе. Не мовчи, – почала хвилюватися Ганна. Євген важко зітхнув і глянув на дружину. – Я все знаю! – раптом сказав він. – Ти про що? – Ганна здивовано дивилася на Євгена, нічого не розуміючи

– Кохана, нас Олег запросив у гості на вечерю. Хочемо обговорити з ним важливу угоду. Нашим бізнесом зацікавились іноземні партнери, – сказав чоловік Ганні, коли повернувся додому. – Цікаво… І що хочуть ці партнери? – здивувалася дружина. – Та це…

Надія Олексіївна з самого ранку зайшла до своєї подруги Марини. – Маринко, люба моя, ти чого мовчиш? – почала вона з порога. – Вставати хоч збираєшся? Та у відповідь була тиша… – Маринко, ти чого розіспалася так, вставай, я вже й каші наварила. Олечка скоро приїде… Та що з тобою таке?! Надія глянула на Марину й очам своїм не повірила! – Господи, милосердний! – тільки й ахнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія Олексіївна з самого ранку зайшла до своєї подруги Марини. – Маринко, люба моя, ти чого мовчиш? – почала вона з порога. – Вставати хоч збираєшся? Та у відповідь була тиша… – Маринко, ти чого розіспалася так, вставай, я вже й каші наварила. Олечка скоро приїде… Та що з тобою таке?! Надія глянула на Марину й очам своїм не повірила! – Господи, милосердний! – тільки й ахнула вона

– Надія, ти хоч кватирку прикрий, вистудило зовсім! Вітер крижаний, зовсім чи що? Чуєш? Мовчиш усе. Ну мовчи, мовчи, мовчала вже. Наш Микола Семенович тобі сказав би, та нема вже його. А ми он як, разом із тобою опинились. Незвідані…

Зоя посмажила котлетки, і вирішила поїхати до свого сина. – Привіт мамо, проходь, – сказав Ігор, зустрівши її. Зоя Григорівна зайшла на кухню і помітила накритий стіл. – Ти гостей чекаєш? – здивувалася жінка. – Ні, мамо. Це для тебе сідай, – підозріло усміхнувся син. Зоя Григорівна сіла за стіл, а Ігор вийшов у іншу кімнату і повернувся за хвилуну. – Мамо, знайомся це моя дружина Ірина, – раптом сказав він і на кухню зайшла якась дівчина. – Як дружина? Ти ж не одружений! – вигукнула Зоя, гляну на незнайомку і застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя посмажила котлетки, і вирішила поїхати до свого сина. – Привіт мамо, проходь, – сказав Ігор, зустрівши її. Зоя Григорівна зайшла на кухню і помітила накритий стіл. – Ти гостей чекаєш? – здивувалася жінка. – Ні, мамо. Це для тебе сідай, – підозріло усміхнувся син. Зоя Григорівна сіла за стіл, а Ігор вийшов у іншу кімнату і повернувся за хвилуну. – Мамо, знайомся це моя дружина Ірина, – раптом сказав він і на кухню зайшла якась дівчина. – Як дружина? Ти ж не одружений! – вигукнула Зоя, гляну на незнайомку і застигла від здивування

– Так, – Зоя Григорівна вперла руки в боки. – Давай, збирай свої речі та забирайся з моєї квартири! Ще не вистачало, щоб усілякі дівкчатка тут себе господарками відчували! Оля дивилася на свою свекруху, що так і не стала нею,…

Ірина з Вадимом гуляли весілля! Вони стояли і дивилася один на одного закоханими очима. Гості говорили вітання у мікрофон, не шкодували грошей. Прямо з ресторану молодих провели на автобус. Одразу й «медовий місяць»! – Добре Іринці! У Вадима вже й квартира є й машина! – заздрили гості. – Можна й грошики по курортах тринькати! А через місяць Ірина раптом повернулася до батьків! Вона мовчки закрилась у себе в кімнаті і не розмовляла ні з ким взагалі! Батьки не розуміли, що відбувається. Та згодом відкрилася вся правда

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина з Вадимом гуляли весілля! Вони стояли і дивилася один на одного закоханими очима. Гості говорили вітання у мікрофон, не шкодували грошей. Прямо з ресторану молодих провели на автобус. Одразу й «медовий місяць»! – Добре Іринці! У Вадима вже й квартира є й машина! – заздрили гості. – Можна й грошики по курортах тринькати! А через місяць Ірина раптом повернулася до батьків! Вона мовчки закрилась у себе в кімнаті і не розмовляла ні з ким взагалі! Батьки не розуміли, що відбувається. Та згодом відкрилася вся правда

Ірина з Вадимом гуляли весілля! Вони стояли і дивилася один на одного закоханими очима. Гості говорили вітання у мікрофон, не шкодували грошей… Прямо з ресторану молодих провели на автобус. Одразу й «медовий місяць»! – Добре Іринці! У Вадима вже й…

Галина поралася по господарству, коли до неї зайшла сусідка Зіна з важкими сумками у руках. – Привіт Галю. А ти все господарюєш? – запитала Зіна. – А що робити, поки є сили, треба дітям допомагати. Я їм домашні гостинці у місто передам, – усміхнулася Галя. – Галино, ти на мене не ображайся, але я як є скажу! – раптом сказала сусідка. – Що вже сталося? – захвилювалася жінка. – Бачиш, я сумки принесла. Не впізнаєш? – сказала Зіна і показала на сумки. Галина глянула на них і застигла, одразу все зрозумівши. – Як же так? – тільки й промовила Галя

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина поралася по господарству, коли до неї зайшла сусідка Зіна з важкими сумками у руках. – Привіт Галю. А ти все господарюєш? – запитала Зіна. – А що робити, поки є сили, треба дітям допомагати. Я їм домашні гостинці у місто передам, – усміхнулася Галя. – Галино, ти на мене не ображайся, але я як є скажу! – раптом сказала сусідка. – Що вже сталося? – захвилювалася жінка. – Бачиш, я сумки принесла. Не впізнаєш? – сказала Зіна і показала на сумки. Галина глянула на них і застигла, одразу все зрозумівши. – Як же так? – тільки й промовила Галя

Галина давно жила сама, чоловіка не стало три роки тому, діти роз’їхалися хто куди. Про матір згадували рідко, та й не нав’язувалася. Їй було вже близько дев’яносто трьох років, але, незважаючи на свій похилий вік, виглядала вона молодшою ​​за свої…

Руслан, не поспішаючи, їхав на своєму темно–синьому джипі. Сьогодні була субота і він вирішив відвідати свою матір. Вона жила у великому селі в своєму будинку одна. Два роки тому не стало його батька. Батьків Руслан дуже любив і поважав. Завжди намагався чимось допомогти. А зараз, коли батька не стало, то він ще частіше відвідував матір, щоб чимось допомогти в будинку і на городі. Та хто зна, якою була б доля у Руслана?! Бо ж вже дорослим він дізнався від матері одну таємницю

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Руслан, не поспішаючи, їхав на своєму темно–синьому джипі. Сьогодні була субота і він вирішив відвідати свою матір. Вона жила у великому селі в своєму будинку одна. Два роки тому не стало його батька. Батьків Руслан дуже любив і поважав. Завжди намагався чимось допомогти. А зараз, коли батька не стало, то він ще частіше відвідував матір, щоб чимось допомогти в будинку і на городі. Та хто зна, якою була б доля у Руслана?! Бо ж вже дорослим він дізнався від матері одну таємницю

Руслан їхав на джипі темно–синього кольору по дорозі не поспішаючи. Сьогодні була субота і він вирішив відвідати свою матір. Вона жила у великому селі в своєму будинку одна. Два роки тому не стало його батька. Батьків Руслан дуже любив, поважав…

– Таня, скоро у нас річниця, – сказав Віктор, загадково дивлячись на дружину. – Пам’ятаєш? – І що? – Таня подивилася на чоловіка. – Як що? Пора гостей запрошувати, – сказав чоловік. –  До речі, твою подругу Тетяну я вже запросив. – З чого це раптом? – здивувалася Таня. – І чого ти про Тетяну постійно турбуєшся? Як не свято, то ти обов’язково її запрошуєш. Тобі не здається це підозрілим? Віктор міг би, звісно, ​​розповісти дружині правду. Але він знав, що коли Таня дізнається, чому він постійно запрошує її подругу, весь його план відразу розвалиться

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Таня, скоро у нас річниця, – сказав Віктор, загадково дивлячись на дружину. – Пам’ятаєш? – І що? – Таня подивилася на чоловіка. – Як що? Пора гостей запрошувати, – сказав чоловік. –  До речі, твою подругу Тетяну я вже запросив. – З чого це раптом? – здивувалася Таня. – І чого ти про Тетяну постійно турбуєшся? Як не свято, то ти обов’язково її запрошуєш. Тобі не здається це підозрілим? Віктор міг би, звісно, ​​розповісти дружині правду. Але він знав, що коли Таня дізнається, чому він постійно запрошує її подругу, весь його план відразу розвалиться

– Таня, скоро у нас річниця весілля, – сказав Віктор, дивлячись загадково на дружину. – Пам’ятаєш? – І що? – не менш загадково подивилася на чоловіка Таня. – Як що? Пора гостей запрошувати. – Ну ось … – загадковість відразу…

Валентина прийшла з роботи, відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. – Коханий, я вдома! – гукнула вона чоловіка. Але у відповідь була тиша. – Нічого не розумію… – пробурмотіла Валентина. – Мав би Леонід вдома вже бути. Вона зайшла на кухню і раптом побачила на столі якусь записку. Валентина прочитала її аж присіла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина прийшла з роботи, відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. – Коханий, я вдома! – гукнула вона чоловіка. Але у відповідь була тиша. – Нічого не розумію… – пробурмотіла Валентина. – Мав би Леонід вдома вже бути. Вона зайшла на кухню і раптом побачила на столі якусь записку. Валентина прочитала її аж присіла від здивування

Валентина прийшла з роботи, відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. – Коханий, я вдома! – гукнула вона чоловіка. Та у відповідь була тиша. – Нічого не розумію… – пробурмотіла Валентина. – Мав би Леонід вдома вже бути. Вона…

Сергій повернувся з заробітків. Чоловік приїхав у рідне село, прийшов до батьківської хати. Двері були відчинені. – Дивно, невже мама забула закрити? – подумав він і зайшов в будинок. – Мамо, – гукнув він. Відповіді не було. Сергій подзвонив до брата. – Миколо, я повернувся, приїхав до мами, а її нема вдома, – розповів він. – Я нещодавно був у неї, все добре було. Може до сусідки пішла, – припустив Микола. – Ну добре, зараз подивлюся, – сказав Сергій, і поклав слухавку. Чоловік зайшов у кімнату мами, глянув на ліжко і застиг. – Ох і Микола, ось негідник! – тільки й вигукнув Сергій

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій повернувся з заробітків. Чоловік приїхав у рідне село, прийшов до батьківської хати. Двері були відчинені. – Дивно, невже мама забула закрити? – подумав він і зайшов в будинок. – Мамо, – гукнув він. Відповіді не було. Сергій подзвонив до брата. – Миколо, я повернувся, приїхав до мами, а її нема вдома, – розповів він. – Я нещодавно був у неї, все добре було. Може до сусідки пішла, – припустив Микола. – Ну добре, зараз подивлюся, – сказав Сергій, і поклав слухавку. Чоловік зайшов у кімнату мами, глянув на ліжко і застиг. – Ох і Микола, ось негідник! – тільки й вигукнув Сергій

– Ну що ви робите? Залишити матір без нагляду та зібралися на море. А якби я не приїхав? Все, мами вже не було б. Гаразд вона, – Сергій кивнув на Яну. – Вона їй чужа, хоча за дев’ять років могла…

Повернутись вверх