Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 87

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олена повернулася додому весела. – Мамо, дивися, що мені сьогодні тато купив! – вигукнула Олена, забігши до матері на кухню. – І що це? – цсміхнулася мама. – Оновили мій гардероб! – радісно вигукнула донька. – А мені чому про це нічого не відомо? – здивувалася жінка. – Мамо, я сама вибирала речі, як доросла! А тітка Світлана оцінювала їх на мені, як вони виглядають, до джинсів підбирали з нею футболки, взуття…, – пояснила дівчинка. – Так, зачекай! Яка ще тітка Світлана? – здивовано запитала мама, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена повернулася додому весела. – Мамо, дивися, що мені сьогодні тато купив! – вигукнула Олена, забігши до матері на кухню. – І що це? – цсміхнулася мама. – Оновили мій гардероб! – радісно вигукнула донька. – А мені чому про це нічого не відомо? – здивувалася жінка. – Мамо, я сама вибирала речі, як доросла! А тітка Світлана оцінювала їх на мені, як вони виглядають, до джинсів підбирали з нею футболки, взуття…, – пояснила дівчинка. – Так, зачекай! Яка ще тітка Світлана? – здивовано запитала мама, нічого не розуміючи

Батьки розлучилися, коли Олені було 10 років. Важко, звичайно, але мама часто татові говорила, що вона з ним розлучиться, причому за будь-якої сварки. – Що ти зробив для сім’ї? – запитувала вона. – Все, що можна зробити для сім’ї, я…

Олег прийшов із роботи раніше і вже весело клопотав над вечерею на кухні, коли з роботи повернулася дружина. – Таня, привіт! – чоловік хотів поцілувати її, але вона спритно ухилилася. – Втомилася? А в мене вечеря вже готова. Тетяна важко опустилася на стілець. – Що сталося, кохана? – захвилювався чоловік. – Навіщо ти так зі мною? – спитала вона. – Як так? – не зрозумів Олег. – Я простежила за тобою позавчора і тиждень тому, і місяць тому. Тепер я все знаю! – раптом вигукнула Тетяна. – Ти про що? Що знаєш? – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег прийшов із роботи раніше і вже весело клопотав над вечерею на кухні, коли з роботи повернулася дружина. – Таня, привіт! – чоловік хотів поцілувати її, але вона спритно ухилилася. – Втомилася? А в мене вечеря вже готова. Тетяна важко опустилася на стілець. – Що сталося, кохана? – захвилювався чоловік. – Навіщо ти так зі мною? – спитала вона. – Як так? – не зрозумів Олег. – Я простежила за тобою позавчора і тиждень тому, і місяць тому. Тепер я все знаю! – раптом вигукнула Тетяна. – Ти про що? Що знаєш? – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Я, я,… а він… двох жінок у ту квартиру минулого місяця водив. Мамо, – плакала в голос Тетяна. – Доню, а ти з ним розмовляла? – мати сама готова була розплакатися разом із дочкою. – Як він міг, мамо?…

Таня додому, як раптом зустріла свою подругу дитинства Олю. – Таня! Яка зустріч! – вигукнула Оля. – Оля! Я теж дуже рада тебе бачити! – відповіла Тетяна. Жінки зайшли у сквер, присіли на лавку, порозмовляли. – Олю, як мати? – запитала Таня. – Моєї матері не стало. Ти це чудово знаєш, – тихо сказала Оля. – Я про Ніну Петрівну питаю, вона ж тебе виростила. Хіба вона не мати тобі? – уточнила Таня. – Ні, не мати! – категорично заявила Оля. – Що сталося, Олю? Ви посварилися? – захвилювалася Таня. – Гірше! – відповіла Оля і все розповіла подрузі. Тетяна вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня додому, як раптом зустріла свою подругу дитинства Олю. – Таня! Яка зустріч! – вигукнула Оля. – Оля! Я теж дуже рада тебе бачити! – відповіла Тетяна. Жінки зайшли у сквер, присіли на лавку, порозмовляли. – Олю, як мати? – запитала Таня. – Моєї матері не стало. Ти це чудово знаєш, – тихо сказала Оля. – Я про Ніну Петрівну питаю, вона ж тебе виростила. Хіба вона не мати тобі? – уточнила Таня. – Ні, не мати! – категорично заявила Оля. – Що сталося, Олю? Ви посварилися? – захвилювалася Таня. – Гірше! – відповіла Оля і все розповіла подрузі. Тетяна вислухала її і застигла від почутого

– Таня! Микитенко ! Яка зустріч! – Оля! Очам не можу повірити, я дуже рада тебе бачити! А я, між іншим, не Микитенко давно, а Бондаренко. – Бондаренко? Чи не за Олексія Бондаренка ти заміж вийшла? – За нього! Таня…

Максим повернувся додому. Він зайшов на подвірʼя й побачив, що якась незнайома жінка розмовляє з його бабусею. Жінка сиділа на лавці і чомусь витирала очі хусткою, а бабуся стояла поряд… – Бабусю, я їсти хочу, що там на обід? – запитав Максим. Незнайомій жінці він просто кивнув головою, вітаючись. – Борщик у нас і котлетки з картопелькою, – заметушилась бабуся. – Піду-но я, підігрію, а ти тут поговори поки що з гостею… Бабуся пішла, а жінка раптом запитала: – Максимчику, це ти?! Вона міцно обійняла його. Максим не розумів, хто ця жінка і що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим повернувся додому. Він зайшов на подвірʼя й побачив, що якась незнайома жінка розмовляє з його бабусею. Жінка сиділа на лавці і чомусь витирала очі хусткою, а бабуся стояла поряд… – Бабусю, я їсти хочу, що там на обід? – запитав Максим. Незнайомій жінці він просто кивнув головою, вітаючись. – Борщик у нас і котлетки з картопелькою, – заметушилась бабуся. – Піду-но я, підігрію, а ти тут поговори поки що з гостею… Бабуся пішла, а жінка раптом запитала: – Максимчику, це ти?! Вона міцно обійняла його. Максим не розумів, хто ця жінка і що відбувається

Максим невиразно пам’ятав своє раннє дитинство, але кілька епізодів він пам’ятає чітко. Мама привела його в незнайомий під’їзд, поставила біля якихось дверей і сказала: – Дивися синку, зараз буде тобі сюрприз, а я поки що сховаюся. Нехай ця записка буде…

Марія прийшла додому, розклала продукти і хотіла було вже готувати вечерю, як у двері постукали. Марія пішла відкривати і побачила на порозі незнайому молоду жінку і пару похилого віку. Гості без запрошення пройшли в коридор. – Ви, мабуть, Марія. Я Ганна, агент, – далі незнайомка звернулася до літньої пари. – Проходьте сюди, тут у нас кухня, з неї вихід на велику лоджію. – Стоп! Ви навіщо тут? – вигукнула Марія. – Як навіщо? Ви ж квартиру продаєте, – пояснила Ганна. – Ви про що? Яку квартиру? – Марія здивовано дивилася на «гостей», не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прийшла додому, розклала продукти і хотіла було вже готувати вечерю, як у двері постукали. Марія пішла відкривати і побачила на порозі незнайому молоду жінку і пару похилого віку. Гості без запрошення пройшли в коридор. – Ви, мабуть, Марія. Я Ганна, агент, – далі незнайомка звернулася до літньої пари. – Проходьте сюди, тут у нас кухня, з неї вихід на велику лоджію. – Стоп! Ви навіщо тут? – вигукнула Марія. – Як навіщо? Ви ж квартиру продаєте, – пояснила Ганна. – Ви про що? Яку квартиру? – Марія здивовано дивилася на «гостей», не розуміючи, що відбувається

Марія прийшла додому, розклала продукти на свої місця і хотіла вже готувати вечерю. За годину має прийти чоловік. Все має бути готовим. У двері постукали. Молода жінка, у супроводі пари похилого віку, увійшла без запрошення. Марія її навіть зупинити не…

Інна Петрівна сама вибрала собі невістку Наталю. Познайомила її із сином Борисом. – Дівчина без батьків, – міркувала вона. – На квартиру мою не претендуватиме. Поживуть і розлучаться, а мені внуки залишаться! Відгуляли весілля. Наталя народила сина. Встигала все! Але головне, що Борис без неї кроку не міг зробити! Вирішила Інна Петрівна нагадати сину про свій план. – Мамо, якби ти не поспішала тоді з весіллям, то дещо дізналася б про Наталю, – сказав Борис. – А що? – побіліла та. – Ох, мамо, зовсім ти нічого не знаєш про Наталку! Інна Петрівна застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна Петрівна сама вибрала собі невістку Наталю. Познайомила її із сином Борисом. – Дівчина без батьків, – міркувала вона. – На квартиру мою не претендуватиме. Поживуть і розлучаться, а мені внуки залишаться! Відгуляли весілля. Наталя народила сина. Встигала все! Але головне, що Борис без неї кроку не міг зробити! Вирішила Інна Петрівна нагадати сину про свій план. – Мамо, якби ти не поспішала тоді з весіллям, то дещо дізналася б про Наталю, – сказав Борис. – А що? – побіліла та. – Ох, мамо, зовсім ти нічого не знаєш про Наталку! Інна Петрівна застигла від несподіваної здогадки

– Якщо тобі дитина не потрібна, то я хочу онука! Або внучку. Це вже як вийде. Я буду рада будь-кому! – казала Інна Петрівна своєму єдиному синові Борисові. – Мамо, який син?! Я навіть не одружений! І дівчини я не…

Олена поверталася з магазину. Підійшовши до квартири, дістала з кишені ключі і почула жіночий голос: – Здрастуйте, ви наша нова сусідка? Мене звуть Оля, а вас? – Я Олена, – відповіла вона. – Дуже приємно, Олено, а не могли б ви мені допомогти пересунути диван, – чемно спитала сусідка. – Звичайно. Зараз пакет залишу вдома та зайду до вас, – погодилася Олена. Жінки швидко пересунули диван. – Якщо ви не поспішаєте, давайте пригощу вас чаєм, – раптом сказала Оля. – Та й мені потрібно вам дещо розповісти! І Ольга почала свою розповідь. Олена вислухала сусідку і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена поверталася з магазину. Підійшовши до квартири, дістала з кишені ключі і почула жіночий голос: – Здрастуйте, ви наша нова сусідка? Мене звуть Оля, а вас? – Я Олена, – відповіла вона. – Дуже приємно, Олено, а не могли б ви мені допомогти пересунути диван, – чемно спитала сусідка. – Звичайно. Зараз пакет залишу вдома та зайду до вас, – погодилася Олена. Жінки швидко пересунули диван. – Якщо ви не поспішаєте, давайте пригощу вас чаєм, – раптом сказала Оля. – Та й мені потрібно вам дещо розповісти! І Ольга почала свою розповідь. Олена вислухала сусідку і застигла від почутого

Переїхавши до нової квартири, Олена почала обживатися, знайомитися з сусідами: – Мені доведеться тут жити багато років, і з сусідами треба жити дружно, а на кого ще мені розраховувати? Я вже не молоденька дівчина, дякувати Богові під п’ятдесят, заміжжя в…

Марія приїхала у рідне село. П’ять років тому у неї не стало матері. І тільки зараз жінка знайшла час і вирішила продати будинок матері. Марія відкрила двері, зайшла в коридор. – Так, порядок треба тут навести, – подумала вона. – Розібрати всі речі. І Марія взялася за справу. Жінка швидко перебрала речі в шафі матері, і дійшла черга до старенького комоду, який стояв біля ліжка. Раптом вона натрапила на якийсь альбом у комоді. Марія відкрила його і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія приїхала у рідне село. П’ять років тому у неї не стало матері. І тільки зараз жінка знайшла час і вирішила продати будинок матері. Марія відкрила двері, зайшла в коридор. – Так, порядок треба тут навести, – подумала вона. – Розібрати всі речі. І Марія взялася за справу. Жінка швидко перебрала речі в шафі матері, і дійшла черга до старенького комоду, який стояв біля ліжка. Раптом вона натрапила на якийсь альбом у комоді. Марія відкрила його і застигла від побаченого

Марія Петрівна мала, як вона вважала, все. Чоловік, дочка, квартира, гарна робота. І всього вона досягла сама. Приїхала у велике місто із села, сама вступила до інституту, сама познайомилася з майбутнім чоловіком. Він був місцевим, міським. Його батьки їм допомогли,…

Вероніка готувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи, коли у двері подзвонили. – Невже Євген знову ключі забув? – подумала жіка і пішла відкривати. Але на порозі вона побачила не свого чоловіка а найкращу подругу Марину. – Вероніка, нам треба серйозно поговорити, – заявила з порога Марина. – У тебе щось сталося, – занепокоїлась Вероніка. – Я в положенні, – з сумом у голосі промовила Марина. – Так тут радіти треба! – радісно вигукнула Вероніка. – Марино вислухай мене до кінця, – тихо сказала Марина і все розповіла подрузі. Вероніка вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка готувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи, коли у двері подзвонили. – Невже Євген знову ключі забув? – подумала жіка і пішла відкривати. Але на порозі вона побачила не свого чоловіка а найкращу подругу Марину. – Вероніка, нам треба серйозно поговорити, – заявила з порога Марина. – У тебе щось сталося, – занепокоїлась Вероніка. – Я в положенні, – з сумом у голосі промовила Марина. – Так тут радіти треба! – радісно вигукнула Вероніка. – Марино вислухай мене до кінця, – тихо сказала Марина і все розповіла подрузі. Вероніка вислухала її і застигла від почутого

Вероніка та Марина були подругами з дитинства. За дивним збігом обставин вони з’явилися на світ в тому самому пологовому будинку з різницею в один день. Придбані їхніми батьками після народження дітей квартири, перебували в тому самому будинку і, навіть в…

У Сашка був ювілей. За великим столом на дачній веранді зібралась велика родина. Поруч із Сашком сиділа його дружина Ніна, а далі – сини Денис та Славко із дружинами Настею та Іриною, два онуки – Вадим та Олексій і онука Соня. Першим взяв слово Сергій – друг Сашка. – Сашко, я говорити довго не люблю! За тебе, друже! Коли поряд такі люди, починаєш вірити в добро. Одним словом, будь здоровий, найкращий друже мій, Сашко! – Чула, що про діда Сашка говорять? – сказав тихенько Вадим Соні. – І що ж? – Соня застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сашка був ювілей. За великим столом на дачній веранді зібралась велика родина. Поруч із Сашком сиділа його дружина Ніна, а далі – сини Денис та Славко із дружинами Настею та Іриною, два онуки – Вадим та Олексій і онука Соня. Першим взяв слово Сергій – друг Сашка. – Сашко, я говорити довго не люблю! За тебе, друже! Коли поряд такі люди, починаєш вірити в добро. Одним словом, будь здоровий, найкращий друже мій, Сашко! – Чула, що про діда Сашка говорять? – сказав тихенько Вадим Соні. – І що ж? – Соня застигла від здивування

Сашко був невисокий. У школі на лінійці він був останнім, навіть усі дівчатка були вищими. Тому школу Сашко терпіти не міг. Могли і жартувати. У результаті в початкових класах улюбленим уроком у Сашка була фізкультура. Тут йому не було рівних,…

Повернутись вверх