Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 85

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Андрій повертався додому, коли йому зателефонував брат. – Тут тобі лист якийсь у мою скриньку прийшов, – сказав Петро. – Який ще лист? – здивувася чоловік. – Не знаю. Заїдь, подивишся! – сказав брат, і поклав слухавку. Андрій заїхав до брата. – Ось тримай, – віддав лист Петро. Чоловік відкрив лист, прочитав його, раптом на очі виступили сльози. Андрій швидко поїхав додому, і почав збиврати валізу. – Андрію, що з тобою? Ти куди? – здивувалася Лариса, побачивши схвильованого чоловіка.  – Я з тобою розлучаюся! – раптом вигукнув Андрій. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повертався додому, коли йому зателефонував брат. – Тут тобі лист якийсь у мою скриньку прийшов, – сказав Петро. – Який ще лист? – здивувася чоловік. – Не знаю. Заїдь, подивишся! – сказав брат, і поклав слухавку. Андрій заїхав до брата. – Ось тримай, – віддав лист Петро. Чоловік відкрив лист, прочитав його, раптом на очі виступили сльози. Андрій швидко поїхав додому, і почав збиврати валізу. – Андрію, що з тобою? Ти куди? – здивувалася Лариса, побачивши схвильованого чоловіка.  – Я з тобою розлучаюся! – раптом вигукнув Андрій. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Андрій, ти як заправив ліжко? Сто разів тобі казала, що покривало треба стелити квітами до вікна, а не навпаки! – обурено вигукувала дружина. – Андрій, та хіба суп на середній полиці в холодильнику має стояти? Я його завжди на…

Анатолій повернувся додому. Сьогодні у його дружини день народження. Але Олі вдома не виявилося, була лише записка: “Мене не чекай, заночую у подруги”. – Ось і відсвяткували, – сумно сказав він. – Поїду до Володі, хоч з ним посиджу! І за годину Анатолій був у друга. – О, Толік! Не чекав. Заходь! – запросив Володя, відкривши двері. Анатолій зайшов у вітальню і застиг. На дивані сиділа Ольга! – Святкуєте? – тихо запитав він. – Я не вчасно? – Якраз вчасно. Ми тут з Олею вирішували, як тобі все пояснити, – сказав Володя. – В сенсі пояснити? – Анатолій не розумів, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Анатолій повернувся додому. Сьогодні у його дружини день народження. Але Олі вдома не виявилося, була лише записка: “Мене не чекай, заночую у подруги”. – Ось і відсвяткували, – сумно сказав він. – Поїду до Володі, хоч з ним посиджу! І за годину Анатолій був у друга. – О, Толік! Не чекав. Заходь! – запросив Володя, відкривши двері. Анатолій зайшов у вітальню і застиг. На дивані сиділа Ольга! – Святкуєте? – тихо запитав він. – Я не вчасно? – Якраз вчасно. Ми тут з Олею вирішували, як тобі все пояснити, – сказав Володя. – В сенсі пояснити? – Анатолій не розумів, що відбувається

День був сонячним та морозним. Від великого офісного вікна тягнуло холодом, а робочий день не закінчувався. Анатолій поглядав на годинник і рахував хвилини, коли можна вже покинути цей нудний кабінет і нарешті вирушити додому. Точніше. Не додому, а до торгового…

В Ірини не стали доньки. Вона дуже сумувала, довго не помічала нічого навколо себе… Того дня її чоловік Микола відкрив двері своїм ключем, зазирнув на кухню й ахнув! Ірина накривала на стіл! – Я супчик з фрикадельками зварила, той що Полінка любила, – сказала Ірина. – Мий руки і будемо вечеряти. Микола швидко пішов у ванну, помив руки і ледь стримуючи радість попрямував до столу. Ірина мовчки їла суп, як раптом поклала ложку й уважно подивилася на чоловіка. – Миколо, я маю тобі дещо розповісти, – несподівано сказала вона. Микола здивовано дивився на дружину

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Ірини не стали доньки. Вона дуже сумувала, довго не помічала нічого навколо себе… Того дня її чоловік Микола відкрив двері своїм ключем, зазирнув на кухню й ахнув! Ірина накривала на стіл! – Я супчик з фрикадельками зварила, той що Полінка любила, – сказала Ірина. – Мий руки і будемо вечеряти. Микола швидко пішов у ванну, помив руки і ледь стримуючи радість попрямував до столу. Ірина мовчки їла суп, як раптом поклала ложку й уважно подивилася на чоловіка. – Миколо, я маю тобі дещо розповісти, – несподівано сказала вона. Микола здивовано дивився на дружину

Микола цілий день на роботі все думав про свою дружину Ірину. Вона вчора зварила обід і почала генеральне прибирання в квартирі! Його це так порадувало, але він не подав виду, боячись наврочити… Ніби ж нічого особливого не сталося? Так, але…

Олег ще спав, коли у двері наполегливо подзвонили. Чоловік позіхаючи, мляво поплентався відкривати. На порозі Олег побачив стареньку жінку у чорному костюмі та чорній хустині. – Таким я вас собі і уявляла! – гостя уважно оцінила господаря. – Вибачте. А хто ви? – здивувався Олег. – Я прийшла на прохання моєї дочки, її не стало. Зараз вона вже на небесах, – жінка дістала носову хустинку і промокнула очі. – Але перед тим, як піти, вона дала мені вашу адресу і попросила розповісти вам її таємницю. – Яку ще таємницю? – Олег здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег ще спав, коли у двері наполегливо подзвонили. Чоловік позіхаючи, мляво поплентався відкривати. На порозі Олег побачив стареньку жінку у чорному костюмі та чорній хустині. – Таким я вас собі і уявляла! – гостя уважно оцінила господаря. – Вибачте. А хто ви? – здивувався Олег. – Я прийшла на прохання моєї дочки, її не стало. Зараз вона вже на небесах, – жінка дістала носову хустинку і промокнула очі. – Але перед тим, як піти, вона дала мені вашу адресу і попросила розповісти вам її таємницю. – Яку ще таємницю? – Олег здивовано дивився на жінку, нічого не розуміючи

Близько дев’ятої ранку у двері наполегливо подзвонили. Олег Петрович неохоче виліз з-під ковдри і, позіхаючи після сну, мляво поплентався відкривати. Після робочого тижня в агентстві ритуальних послух, Олегові хотілося виспатися. На те і створені вихідні, щоб до обіду повалятися в…

Ігор повернувся з роботи додому. Дружини ніде не було. – Віра! – гукнув він. Але відповіді не отримав. Ігор зайшов у спальню і побачив там Віру, яка монотонно дивилася в ком’пютер, нічого не помічаючи довкола. – Віра! Ти чому не відповідаєш?! – повторив знову чоловік. Віра повернулася до чоловіка, вона була дуже схвильована. – Вибач, задумалася, – тихо відповіла вона. – Що з тобою? – захвилювався чоловік, помітивши стан дружини. – Ігоре, ти повинен сам побачити це! – раптом сказала Віра і повернула екран ком’пютера до чоловіка. Ігор глянун на фото, яке відкрила дружина і застиг на місці

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор повернувся з роботи додому. Дружини ніде не було. – Віра! – гукнув він. Але відповіді не отримав. Ігор зайшов у спальню і побачив там Віру, яка монотонно дивилася в ком’пютер, нічого не помічаючи довкола. – Віра! Ти чому не відповідаєш?! – повторив знову чоловік. Віра повернулася до чоловіка, вона була дуже схвильована. – Вибач, задумалася, – тихо відповіла вона. – Що з тобою? – захвилювався чоловік, помітивши стан дружини. – Ігоре, ти повинен сам побачити це! – раптом сказала Віра і повернула екран ком’пютера до чоловіка. Ігор глянун на фото, яке відкрила дружина і застиг на місці

Дзвінок у двері пролунав надто голосно. Віра здригнулася, але відкривати не поспішала, сподіваючись на те, що несподіваний гість піде і дасть їй спокій. Однак цього не сталося. Навпаки, тепер, крім наполегливого дзвінка у двері, додався ще й мелодійний дзвінок смартфона….

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав…

Микола по-хазяйськи зайшов на кухню з пакетом продуктів. – Дивись, що я купив! – захоплено сказав він дружині. – Це червона ікра! А ще ковбаски сирокопченої прикуплю і шпротиків. Ох ми з тобою, Іринко, всіх почастуємо на мій день народження! Микола задоволено потирав руки. Він ще свої фірмові пиріжки приготує, ну а торт Ірина купить вранці… У день народження Миколи зібралися його рідня й друзі. На столі стояли всілякі смаколики. І та сама ікра, і та сама ковбаска, що господарем заздалегідь були куплені. От тільки привід був інший. Всі зібрались на сороковини

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола по-хазяйськи зайшов на кухню з пакетом продуктів. – Дивись, що я купив! – захоплено сказав він дружині. – Це червона ікра! А ще ковбаски сирокопченої прикуплю і шпротиків. Ох ми з тобою, Іринко, всіх почастуємо на мій день народження! Микола задоволено потирав руки. Він ще свої фірмові пиріжки приготує, ну а торт Ірина купить вранці… У день народження Миколи зібралися його рідня й друзі. На столі стояли всілякі смаколики. І та сама ікра, і та сама ковбаска, що господарем заздалегідь були куплені. От тільки привід був інший. Всі зібрались на сороковини

Микола по-хазяйськи зайшов на кухню з пакетом продуктів. – Дивись, що я купив! – захоплено сказав він дружині. – Це червона ікра! А ще ковбаски сирокопченої прикуплю і шпротиків. Ох тоді ми з тобою, Іринко, всіх почастуємо на мій день…

Настя дізналася, що її чоловік завів коханку. Борис знову прийшов додому пізно. Він попив води, як раптом задзвонив його телефон. – Треба повертатися на роботу, – сказав він. – Ти б хоч повечеряв, – сумно запропонувала Настя. – А що у нас сьогодні смачненького є? – запитав Борис. – Твій улюблений сирний суп. – Я терпіти не можу супи на вечерю! – обурено сказав Борис. – Скільки разів я тобі казав не готувати ввечері суп?! – Так, але на обід ти не прийшов! – сказала Настя. – Раз не прийшов, значить, так треба було! І тут Настя вирішила діяти

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя дізналася, що її чоловік завів коханку. Борис знову прийшов додому пізно. Він попив води, як раптом задзвонив його телефон. – Треба повертатися на роботу, – сказав він. – Ти б хоч повечеряв, – сумно запропонувала Настя. – А що у нас сьогодні смачненького є? – запитав Борис. – Твій улюблений сирний суп. – Я терпіти не можу супи на вечерю! – обурено сказав Борис. – Скільки разів я тобі казав не готувати ввечері суп?! – Так, але на обід ти не прийшов! – сказала Настя. – Раз не прийшов, значить, так треба було! І тут Настя вирішила діяти

Про те, що у сестри сталося щось погане, Василина зрозуміла по перших же її словах у слухавці. – У нього є інша… – крізь сльози промовила Настя. – Так спокійно, сестричко, – сказала Василина. – Ти її бачила? – Ні,…

Вікторія відкрила шафу, знайшла коробку з документами і почала переглядати папери. Раптом почувся скрегіт замка і в кімнату зайшла її мати. Вона раніше повернулася з роботи. Алла глянула, що робить дочка і аж присіла від несподіванки. – А що це ти тут по шафах нишпориш?! – ахнула вона. – Що ти шукаєш? Хто тобі дозволив? – Я просто я хотіла дізнатися правду! Дарина мені все розповіла. Твою таємницю! Алла так і застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія відкрила шафу, знайшла коробку з документами і почала переглядати папери. Раптом почувся скрегіт замка і в кімнату зайшла її мати. Вона раніше повернулася з роботи. Алла глянула, що робить дочка і аж присіла від несподіванки. – А що це ти тут по шафах нишпориш?! – ахнула вона. – Що ти шукаєш? Хто тобі дозволив? – Я просто я хотіла дізнатися правду! Дарина мені все розповіла. Твою таємницю! Алла так і застигла від несподіванки

– Бабусю, а чому я з тобою живу, а не з мамою? Вона мене не любить, так? – запитувала маленька Віка у бабусі Віри. Та гладила дівчинку старечою, з синіми прожилками рукою по лляному, м’якому волоссю і заспокоювала: – Ну…

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася вона. Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. Ну я її, занесу до чорного списку, щоб більше не чути і не бачити, – ображено відповів він. – До чорного списку? Рідну сестру? Що ж такого вона зробила? – здивовано запитала Мирина в чоловіка, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася вона. Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. Ну я її, занесу до чорного списку, щоб більше не чути і не бачити, – ображено відповів він. – До чорного списку? Рідну сестру? Що ж такого вона зробила? – здивовано запитала Мирина в чоловіка, нічого не розуміючи

– Та йди ти! – вигукнув у кімнаті чоловік. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. Ну я її, занесу…

Повернутись вверх