Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 80

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

У Віктора був ювілей. Запросили друзів, рідних та колег по роботі. Свято було в самому розпалі, як раптом чоловік помітив, що його теща встала зі свого місця і сіла навпроти його  начальниці Вероніки Петрівни. Жінки почали про щось розмовляти. – Ну зараза Ірина Михайлівна наговорить різних небилиць начальниці, що завтра мене з роботи звільнять, – захвилювався Віктор. Чоловік підійшов ближче, прислухався до розмови начальниці та тещі, і застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віктора був ювілей. Запросили друзів, рідних та колег по роботі. Свято було в самому розпалі, як раптом чоловік помітив, що його теща встала зі свого місця і сіла навпроти його  начальниці Вероніки Петрівни. Жінки почали про щось розмовляти. – Ну зараза Ірина Михайлівна наговорить різних небилиць начальниці, що завтра мене з роботи звільнять, – захвилювався Віктор. Чоловік підійшов ближче, прислухався до розмови начальниці та тещі, і застиг від почутого

– Вітя, ти хоч список гостей на свій ювілей склав? – Рита поклала чоловікові на тарілку смажену курячу ніжку та картоплю, і застигла з запитальним обличчям. – Написав чи ні? – Відчепись, Рито, і не говори це неприємне слово –…

– Ну що там у вас? – запитувала мати Тетяну. – Ходите з Ігорем вже кілька місяців, а він все мовчить? Якщо відтягує освідчення в коханні і пропозицію, то це поганий знак! – Мамо, – зупинила її Таня. – Я чекатиму, стільки скільки потрібно! Бо я люблю його… – А ти відзначила б день народження у селі в бабусі, – запропонувала мати. – Збирай друзів і в село! А там дивись – твій Ігор і наважиться! Таня прислухалася до поради матері. Свято проходило добре. Як заведено в селі, на гуляння прийшли й сусіди. І тут в Ігоря сталося несподіване

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ну що там у вас? – запитувала мати Тетяну. – Ходите з Ігорем вже кілька місяців, а він все мовчить? Якщо відтягує освідчення в коханні і пропозицію, то це поганий знак! – Мамо, – зупинила її Таня. – Я чекатиму, стільки скільки потрібно! Бо я люблю його… – А ти відзначила б день народження у селі в бабусі, – запропонувала мати. – Збирай друзів і в село! А там дивись – твій Ігор і наважиться! Таня прислухалася до поради матері. Свято проходило добре. Як заведено в селі, на гуляння прийшли й сусіди. І тут в Ігоря сталося несподіване

Тетяна з Ігорем дружили пів року. Усі в училищі, де вони вчилися, пророкували молодим швидке весілля. Дуже гарна була ця пара і нерозлучна. Таня й раніше мала успіх у хлопців, але, коли з’явився Ігор, дівчина одразу відчула, що це той…

Денис був дуже красивим і привабливим хлопцем. Тамара йому одразу сподобалася. Тиха, скромна, красуня… Денис зробив дівчині пропозицію. Тамара погодилась. Весілля було шикарним. Денис дуже здивувався, коли батьки нареченої подарували їм ключі від квартири. Його ж батьки подарували молодим просто кругленьку суму грошей. – Ось тепер ми обміняємо подаровану квартиру на велику – обʼєднаємо наші подарунки, – одразу сказав Денис. Тамара мовчала… – Нехай мовчить, – думав молодик. – Значить згодна. Мовчання це добре, це не сварки. Хорошу я дружину вибрав… Та коли вони приїхали в цю нову квартиру, Денис оторопів від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис був дуже красивим і привабливим хлопцем. Тамара йому одразу сподобалася. Тиха, скромна, красуня… Денис зробив дівчині пропозицію. Тамара погодилась. Весілля було шикарним. Денис дуже здивувався, коли батьки нареченої подарували їм ключі від квартири. Його ж батьки подарували молодим просто кругленьку суму грошей. – Ось тепер ми обміняємо подаровану квартиру на велику – обʼєднаємо наші подарунки, – одразу сказав Денис. Тамара мовчала… – Нехай мовчить, – думав молодик. – Значить згодна. Мовчання це добре, це не сварки. Хорошу я дружину вибрав… Та коли вони приїхали в цю нову квартиру, Денис оторопів від несподіванки

Денис був дуже красивим і привабливим хлопцем. Тамара йому одразу сподобалася. Тиха, скромна, красуня, з такою і на людях зʼявитися можна, і мовчати вона буде. Зайвих розмов, прохань та сліз дівчат він не любив. Йому цілком вистачало матері, з якою…

Тетяна вийшла заміж за Андрія. Весілля було шикарним – батько Андрія був багатієм. Під час весільної урочистості він подарував молодим ключі від новенької квартири! Одразу після святкувань вони вирушили у весільну подорож. Тетяна була на сьомому небі від щастя – Андрій був уважним та ніжним. Після повернення з курорту, сімейне життя не віщувало жодних неприємних сюрпризів. Андрій став працювати в компанії у батька. А потім Тетяна раптом помітила дивну закономірність… Коли батько Андрія, Петро Петрович їздив у відрядження – Андрій завжди затримувався на роботі! Тетяна застигла від неймовірної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна вийшла заміж за Андрія. Весілля було шикарним – батько Андрія був багатієм. Під час весільної урочистості він подарував молодим ключі від новенької квартири! Одразу після святкувань вони вирушили у весільну подорож. Тетяна була на сьомому небі від щастя – Андрій був уважним та ніжним. Після повернення з курорту, сімейне життя не віщувало жодних неприємних сюрпризів. Андрій став працювати в компанії у батька. А потім Тетяна раптом помітила дивну закономірність… Коли батько Андрія, Петро Петрович їздив у відрядження – Андрій завжди затримувався на роботі! Тетяна застигла від неймовірної здогадки

Тетяна виходила заміж з великого кохання і була впевнена, що Андрій робить так само, хоча всілякі дивні речі в їхніх стосунках справді були. Андрій став залицятися до своєї однокурсниці незадовго до закінчення університету. До цього часу чоловік не звертав на…

– Іване, мені сьогодні прийшов дивний лист. Нічого не хочеш мені сказати? – сказала Наталя чоловікові під час вечері. Іван швидко заморгав очима, розгубився. Наталя пильно дивилася на чоловіка. – Наталю, все не так, як ти думаєш, я тебе запевняю! – пролепетав Іван. – Так? І як же, розкажи! – дружина підозріло подивилася на чоловіка. – Я ні в чому не винен! Воно саме так вийшло! – почав Іван. – Цікаво… Продовжуй! – сказала Наталя. І Іван все розповів дружині. Наталя вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Іване, мені сьогодні прийшов дивний лист. Нічого не хочеш мені сказати? – сказала Наталя чоловікові під час вечері. Іван швидко заморгав очима, розгубився. Наталя пильно дивилася на чоловіка. – Наталю, все не так, як ти думаєш, я тебе запевняю! – пролепетав Іван. – Так? І як же, розкажи! – дружина підозріло подивилася на чоловіка. – Я ні в чому не винен! Воно саме так вийшло! – почав Іван. – Цікаво… Продовжуй! – сказала Наталя. І Іван все розповів дружині. Наталя вислухала чоловіка і застигла від почутого

– Іване, мені сьогодні прийшов дивний лист. Нічого не хочеш мені сказати? – сказала Наталя чоловікові під час вечері. Іван швидко заморгав очима, розгубився. Наталя пильно дивилася на чоловіка. – Наталю, все не так, як ти думаєш, я тебе запевняю!…

Марина та Андрій повернулися з дня народження друзів. Зайшли у квартиру. Дочка прибирала на кухні, молодший син сидів за ноутбуком. Зайшли до своєї спальні. – Не думав, що ти така! – раптом почав чоловік. – Яка я? Ти про що? – одразу ж перепитала дружина. – Марино! Не прикидайся! Я все бачив! – не витримав Андрій. – Що ти бачив? Я тебе не розумію! – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що він має на увазі

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина та Андрій повернулися з дня народження друзів. Зайшли у квартиру. Дочка прибирала на кухні, молодший син сидів за ноутбуком. Зайшли до своєї спальні. – Не думав, що ти така! – раптом почав чоловік. – Яка я? Ти про що? – одразу ж перепитала дружина. – Марино! Не прикидайся! Я все бачив! – не витримав Андрій. – Що ти бачив? Я тебе не розумію! – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що він має на увазі

– Марина, привіт! – пролунав у телефоні радісний голос подруги. – Привіт, Лідо! Як ми з тобою давно не бачились! – Ось і я про це. Завтра моєму Павлу сорок п’ять виповнюється. Чекаємо на тебе з Андрієм. – А діти……

Оксана переїхала у квартиру, яку залишила їй у спадок бабуся. Тільки-но Оксана взялася розкладати речі, як у двері подзвонили. На порозі стояла сусідка.- Ось, мене Ліда попросила тобі віддати, коли ти прийдеш. Цей альбом був найбільшою цінністю для неї, – якось хвилюючись сказала жінка, віддала альбом і одразу пішла. Оксана  пішла на кухню, відкрила альбом. Дідусь, бабуся, батько, Оксана і навіть мати – всі є. Раптом, між сторінками вона помітила якусь записку. Оксана взяла її, розгорнула, прочитала і застигла від прочитаного

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана переїхала у квартиру, яку залишила їй у спадок бабуся. Тільки-но Оксана взялася розкладати речі, як у двері подзвонили. На порозі стояла сусідка.- Ось, мене Ліда попросила тобі віддати, коли ти прийдеш. Цей альбом був найбільшою цінністю для неї, – якось хвилюючись сказала жінка, віддала альбом і одразу пішла. Оксана  пішла на кухню, відкрила альбом. Дідусь, бабуся, батько, Оксана і навіть мати – всі є. Раптом, між сторінками вона помітила якусь записку. Оксана взяла її, розгорнула, прочитала і застигла від прочитаного

– А ви хто? – Запитала літня жінка, що заходить у двері по сусідству. – Я? Спадкоємиця цієї квартири, – посміхнулася Оксана. – Буду вашою сусідкою. – Ти Оксана, чи що? – Так, а ви мене знаєте? – А як…

Антон Петрович прийшов додому пізно. Він був якийсь сам не свій. На чоловіка очікувала непроста розмова з його дружиною Ольгою. Але от з чого почати цю розмову, Антон Петрович взагалі не знав… Чоловік зайшов у коридор. Його одразу ж зустріла Ольга. – Привіт, коханий мій! – заспівала дружина. – Ти знову так пізно прийшов… Може ти збираєшся піти від мене? Га? Антон Петрович оторопів від несподіванки. – А як ти здогадалася?! – ахнув він. Ольга хитро примружилася. Антон дивився на дружину і не знав, що й сказати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Антон Петрович прийшов додому пізно. Він був якийсь сам не свій. На чоловіка очікувала непроста розмова з його дружиною Ольгою. Але от з чого почати цю розмову, Антон Петрович взагалі не знав… Чоловік зайшов у коридор. Його одразу ж зустріла Ольга. – Привіт, коханий мій! – заспівала дружина. – Ти знову так пізно прийшов… Може ти збираєшся піти від мене? Га? Антон Петрович оторопів від несподіванки. – А як ти здогадалася?! – ахнув він. Ольга хитро примружилася. Антон дивився на дружину і не знав, що й сказати

– Значить так, Антоне, або ти йдеш від дружини, або у нас з тобою більше не буде жодних зустрічей! – заявила Христина своєму начальнику. – Стривай, Христиночко, не гарячкуй, хіба ж нам погано з тобою?! – спробував заспокоїти свою кохану…

Іван Сергійович ішов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану Настю… Ох, як швидко життя пролетіло. Здається, вчора тільки весілля відгуляли… Поговорив старенький з дружино і вирішив прибрати біля памʼятника. Він став нишпорити під лавкою, де завжди лежав віник і граблі… А там порожньо! Іван Сергійович озирнувся. Неподалік поралася жінка у чорній хустці. – Перепрошую, жіночко, ви не позичите мені віника? – запитав чоловік. Жінка випросталася… Іван глянув на неї і застиг від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й промовив він

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван Сергійович ішов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану Настю… Ох, як швидко життя пролетіло. Здається, вчора тільки весілля відгуляли… Поговорив старенький з дружино і вирішив прибрати біля памʼятника. Він став нишпорити під лавкою, де завжди лежав віник і граблі… А там порожньо! Іван Сергійович озирнувся. Неподалік поралася жінка у чорній хустці. – Перепрошую, жіночко, ви не позичите мені віника? – запитав чоловік. Жінка випросталася… Іван глянув на неї і застиг від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й промовив він

Іван Сергійович поволі йшов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Важко, з зупинками, старенький долав дорогу до останнього спочинку своєї дружини… Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану. Спочатку Іван Сергійович щотижня ходив до неї поговорити. Потім…

Сашко влаштувався на підробіток офіціантом у хороший ресторан. Влаштувався по знайомству. Хоч і важко, але зарплата була хороша. У п’ятницю, Сашко бігав з підносом по залі ресторану – була купа людей. – Сашко, ну чого ти такий неквапливий? – сказав йому адміністратор. – Іди обслужи он третій столик! Там люди вже хвилин десять чекають… Третій столик – це кабінка. Сашко метнувся туди і взяв блокнот. – Що будете замовляти? – запитав Сашко. Хлопець підвів очі на парочку, яка сиділа за столиком у кабінці, й оторопів від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко влаштувався на підробіток офіціантом у хороший ресторан. Влаштувався по знайомству. Хоч і важко, але зарплата була хороша. У п’ятницю, Сашко бігав з підносом по залі ресторану – була купа людей. – Сашко, ну чого ти такий неквапливий? – сказав йому адміністратор. – Іди обслужи он третій столик! Там люди вже хвилин десять чекають… Третій столик – це кабінка. Сашко метнувся туди і взяв блокнот. – Що будете замовляти? – запитав Сашко. Хлопець підвів очі на парочку, яка сиділа за столиком у кабінці, й оторопів від побаченого

– Хризантеми? – здивовано запитала Наталка, дивлячись на квіти. – Ну хто ж на першому побаченні дарує хризантеми? Як мінімум – троянди! Сашко безглуздо посміхався і переступав з ноги на ногу від незручності. Вуха були червоні, Сашко це відчував. Ну…

Повернутись вверх