Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 75

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ольга прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила і побачила на порозі свого зятя Віктора. – Привіт, – одразу привіталася вона. – А Ірина де? – Ірина не прийшла. Я прийшов до вас, бо нам потрібно серйозно поговорити, – сказав Віктор. Ольга запросила зятя на кухню, зробила чай. – Я тебе слухаю, – сівши навпроти Віктора сказала теща. – Ольго Миколаївно, так більше не можна. Це неправильно, – раптом сказав чоловік. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Ось, тримайте, – Віктор вручив тещі якийсь конверт. Ольга Миколаївна відкрила його, заглянула в середину і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила і побачила на порозі свого зятя Віктора. – Привіт, – одразу привіталася вона. – А Ірина де? – Ірина не прийшла. Я прийшов до вас, бо нам потрібно серйозно поговорити, – сказав Віктор. Ольга запросила зятя на кухню, зробила чай. – Я тебе слухаю, – сівши навпроти Віктора сказала теща. – Ольго Миколаївно, так більше не можна. Це неправильно, – раптом сказав чоловік. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Ось, тримайте, – Віктор вручив тещі якийсь конверт. Ольга Миколаївна відкрила його, заглянула в середину і застигла від побаченого

Ольга, проживши з чоловіком майже тридцять років, знала, що й раніше він від неї погулював, але їй і у поганому сні не снилося, що справа може дійти до розлучення. Цю звістку вона отримала напередодні п’ятдесятиріччя. Познайомились вони в інституті. Оля…

Андрій повернувся додому. На кухні його зустріла дружина. – Привіт, – весело сказав чоловік. – Привіт, – сухо кинула Настя. – Нам потрібно поговорити. Андрій сів напроти дружини: – Слухаю! – Я подаю на розлучення, – раптом сказала жінка. – Але ж у нас син! – вигукнув чоловік. – І що? Він маленький, тебе не пам’ятає. Ти ж постійно у відрядженнях, – пояснила Настя. – Я заробляв на квартиру! – сказав Андрій. – Приведеш до неї іншу дружину… – тихо сказала Настя. – Яку ще дружину? – перепитав він. – Ту саму, – Настя дивилася на чоловіка і несподівано гучно розсміялася. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій повернувся додому. На кухні його зустріла дружина. – Привіт, – весело сказав чоловік. – Привіт, – сухо кинула Настя. – Нам потрібно поговорити. Андрій сів напроти дружини: – Слухаю! – Я подаю на розлучення, – раптом сказала жінка. – Але ж у нас син! – вигукнув чоловік. – І що? Він маленький, тебе не пам’ятає. Ти ж постійно у відрядженнях, – пояснила Настя. – Я заробляв на квартиру! – сказав Андрій. – Приведеш до неї іншу дружину… – тихо сказала Настя. – Яку ще дружину? – перепитав він. – Ту саму, – Настя дивилася на чоловіка і несподівано гучно розсміялася. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

До весілля Андрій неодноразово казав Насті, що спочатку вони житимуть з його матір’ю Ніною Сергіївною. Мовляв, після того, як не стало батька вона все ще не може прийти в себе, постійно плаче, почувається самотньою і нікому не потрібною. – Ти…

– Коханий, а може ми не робитимемо наше весілля таким… Гучним? – запитала Зоя свого нареченого Андрія. Вона уважно перечитувала список запрошених. Там точно було троє людей, які знали про її минуле. І про її секрет… – Забагато гостей, ти так не вважаєш? – запитала Зоя. – Половини з них я навіть не знаю! – Кохана, я публічна людина. Присутність цих людей позитивно позначиться на моєму бізнесі, – Андрій обійняв наречену. – Чи тут є ще щось? Кого ти так не хочеш бачити?! Андрій уважно дивився на наречену, і не міг зрозуміти, що вона від нього приховує

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Коханий, а може ми не робитимемо наше весілля таким… Гучним? – запитала Зоя свого нареченого Андрія. Вона уважно перечитувала список запрошених. Там точно було троє людей, які знали про її минуле. І про її секрет… – Забагато гостей, ти так не вважаєш? – запитала Зоя. – Половини з них я навіть не знаю! – Кохана, я публічна людина. Присутність цих людей позитивно позначиться на моєму бізнесі, – Андрій обійняв наречену. – Чи тут є ще щось? Кого ти так не хочеш бачити?! Андрій уважно дивився на наречену, і не міг зрозуміти, що вона від нього приховує

– Любий, я сама приїду, не хвилюйся, – щебетала в слухавку Зоя, махаючи рукою до дітлахів, які дуже галасували. – Так, завтра, на першому автобусі. Мамі вже набагато краще, так що тепер вона й сама впорається. Я дуже скучила! Минуло…

Марина Віталіївна приїхала в гості до сина Михайла. Погостювала трохи і вирішила додому повертатися. За декілька днів до відїзду невістка помітила, що свекруха дуже зажурилася. – Ви чого сумуєте вже другий день, майже не їсте? – запитала вона. – Та ні, люба, тобі здалося. Все добре! – відповіла Марина Віталіївна. – Слухайте, я випадково почула, як Михайло розмовляв по телефону з своїм братом та сестрою. І я дещо дізналася. Ви маєте це знати, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. І невістка все їй розповіла. Марина Віталіївна вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина Віталіївна приїхала в гості до сина Михайла. Погостювала трохи і вирішила додому повертатися. За декілька днів до відїзду невістка помітила, що свекруха дуже зажурилася. – Ви чого сумуєте вже другий день, майже не їсте? – запитала вона. – Та ні, люба, тобі здалося. Все добре! – відповіла Марина Віталіївна. – Слухайте, я випадково почула, як Михайло розмовляв по телефону з своїм братом та сестрою. І я дещо дізналася. Ви маєте це знати, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. І невістка все їй розповіла. Марина Віталіївна вислухала її і застигла від почутого

– Іван, ти чув, скільки зараз будинок матері коштує? – Запитала Олена брата по телефону. – Чув, сам хотів тобі дзвонити! Що робити будемо? – Не знаю, але треба було б її переконати! – Ага, як же! Вона сто разів…

Павло привіз свою наречену Поліну, знайомитися зі своєю мамою. – Павло, щось я хвилююся, раптом я не сподобаюся твоїй мамі, – сказала Поліна до хлопця, стоячи перед дверима будинку майбутньої свекрухи. – Перестань. У мене чудова мама. Ти їй неодмінно сподобаєшся, як і вона тобі, – спробував заспокоїти дівчину Павло і рішуче постукав у двері.  За хвилину на порозі з’явилася мама Павла. – Мамо, привіт! Знайомся це моя наречена Поліна, – усміхнувся Павло. – Поліно, а це моя мама Марія Петрівна! Поліна нерішуче підвела очі, глянула на майбутню свекруху і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло привіз свою наречену Поліну, знайомитися зі своєю мамою. – Павло, щось я хвилююся, раптом я не сподобаюся твоїй мамі, – сказала Поліна до хлопця, стоячи перед дверима будинку майбутньої свекрухи. – Перестань. У мене чудова мама. Ти їй неодмінно сподобаєшся, як і вона тобі, – спробував заспокоїти дівчину Павло і рішуче постукав у двері.  За хвилину на порозі з’явилася мама Павла. – Мамо, привіт! Знайомся це моя наречена Поліна, – усміхнувся Павло. – Поліно, а це моя мама Марія Петрівна! Поліна нерішуче підвела очі, глянула на майбутню свекруху і застигла від побаченого

– Люда, уявляєш, Павло приїжджає з міською нареченою. Знайомитись будемо. Переживаю я щось, раптом якась фіфа, — поділилася з колегою під час обідньої перерви Марія Петрівна. – Ой, Марія, ці міські такі… Зараз гляне на тебе, подумає, що й Павло…

Аліна прокинулася рано, приготувала сніданок. – Ходіть снідати, – гукнула вона до чоловіка та дітей. За хвилину вся сім’я зібралася за столом. Поснідали. Аліна зібрала доньку, попрощалася з чоловіком, і поїхала відвозити малечу у садок. – Мамо, а у нас з татом є секрет! Навіть таємниця! – раптом сказала донька. – Який ще секрет? – усміхнулася Аліна. – Тато просив тобі ні в якому разі не говорити! – пояснила донька. – Розповідай. Ми йому не скажемо, – наполягла жінка. І донька прошепотіла їй щось на вушко. Аліна вислухала доньку і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна прокинулася рано, приготувала сніданок. – Ходіть снідати, – гукнула вона до чоловіка та дітей. За хвилину вся сім’я зібралася за столом. Поснідали. Аліна зібрала доньку, попрощалася з чоловіком, і поїхала відвозити малечу у садок. – Мамо, а у нас з татом є секрет! Навіть таємниця! – раптом сказала донька. – Який ще секрет? – усміхнулася Аліна. – Тато просив тобі ні в якому разі не говорити! – пояснила донька. – Розповідай. Ми йому не скажемо, – наполягла жінка. І донька прошепотіла їй щось на вушко. Аліна вислухала доньку і застигла від почутого

– Як справи, питаєш? Як у старих анекдотах про відрядження, – гірко посміхнулася Аліна. – Тільки у нас дружина звідти вертається, а не чоловік. – Ти що, несподівано повернулася додому? Не вчасно? – Ні, навіщо мені зайві проблеми. Просто не…

Віктор повертався додому з роботи. Чоловік зайшов у під’їзд, вирішив перевірити поштову скриньку. – Лист? – здивувався Віктор. – Це ж така рідкість у наші дні! Він забрав конверт і поспішив у свою квартиру. Віктор відкрив двері, зайшов в коридор, ввімкнув світло і став роздивлятися конверт. Чоловік побачив ім’я на конверті і не повірив своїм очам. Віктор дістав з конверту акуратно складений листочок, прочитав його і застиг від прочитаного. – Цього не може бути! – тільки й подумав він

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався додому з роботи. Чоловік зайшов у під’їзд, вирішив перевірити поштову скриньку. – Лист? – здивувався Віктор. – Це ж така рідкість у наші дні! Він забрав конверт і поспішив у свою квартиру. Віктор відкрив двері, зайшов в коридор, ввімкнув світло і став роздивлятися конверт. Чоловік побачив ім’я на конверті і не повірив своїм очам. Віктор дістав з конверту акуратно складений листочок, прочитав його і застиг від прочитаного. – Цього не може бути! – тільки й подумав він

Вікторія наводила порядок вдома. Вона переклеїла шпалери, поміняла штори на вікнах, тепер намагалася навести лад на антресолях. Вікторія любила лад, тоді й на душі у неї було спокійно. У найдальшому кутку вона виявила коробку з листами Віктора. Як давно вона…

Ірина сиділа на дивані і щось дуже уважно писала у телефоні. – І з ким це ти там листуєшся?! – тихий шепіт пролунав так несподівано, що Ірина аж підскочила. Дівчина обернулася і побачила свого коханого Олега. – Ти чого так запереживала? – запитав Олег. – Є що приховувати від мене? – хлопець явно хотів перевести розмову на жарт. Але Ірина й досі була збентежена. – Я б подивилася на тебе на моєму місці! – насупивши брівки, сказала вона. – Я не очікувала, що ти прийдеш раніше! – Ірино, ти чого? – хлопець розгубився. Він вже не знав, що й думати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина сиділа на дивані і щось дуже уважно писала у телефоні. – І з ким це ти там листуєшся?! – тихий шепіт пролунав так несподівано, що Ірина аж підскочила. Дівчина обернулася і побачила свого коханого Олега. – Ти чого так запереживала? – запитав Олег. – Є що приховувати від мене? – хлопець явно хотів перевести розмову на жарт. Але Ірина й досі була збентежена. – Я б подивилася на тебе на моєму місці! – насупивши брівки, сказала вона. – Я не очікувала, що ти прийдеш раніше! – Ірино, ти чого? – хлопець розгубився. Він вже не знав, що й думати

Ірина сиділа на дивані і щось дуже уважно писала комусь у телефоні. – І з ким це ти там листуєшся?! – тихий шепіт пролунав настільки несподівано, що Ірина аж підскочила. Дівчина обернулася і побачила свого коханого Олега. Він дивився на неї…

Інна готувала вечерю, коли до неї забігла її донька Наталка. – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! Уявляєш? Мама насупилася. – Ну що ти мовчиш? Не рада, що знову станеш бабусею? – Наталка уважно подивилася на маму.  – Не роби цього! – раптом сказала Інна. – Що не робити? – не зрозуміла Наталка. – Не народжуй від нього другу дитину, – пояснила мама. – Чому ти так говориш? – здивувалася Наталка. – Ти дечого не знаєш, – сказала Інна і все розповіла доньці. Наталка вислухала маму і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна готувала вечерю, коли до неї забігла її донька Наталка. – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! Уявляєш? Мама насупилася. – Ну що ти мовчиш? Не рада, що знову станеш бабусею? – Наталка уважно подивилася на маму.  – Не роби цього! – раптом сказала Інна. – Що не робити? – не зрозуміла Наталка. – Не народжуй від нього другу дитину, – пояснила мама. – Чому ти так говориш? – здивувалася Наталка. – Ти дечого не знаєш, – сказала Інна і все розповіла доньці. Наталка вислухала маму і застигла від почутого

– Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! Уявляєш? Мама насупилася. – Це означає, що він все усвідомив, що хоче зберегти сім’ю, що…

Ганна сиділа на лавці та читала книгу, коли поряд підсіла якась жінка. – Я розумію, що відволікаю вас, – раптом сказала незнайомка. – Але можна задати питання? – Запитуйте, – Ганна сподівалася, що жінка скоро піде. – Як ви ставитеся до дружин, які  знаходячись на межі розлучення, народжують дітей тільки для того, щоб втримати чоловіка біля себе, – запитала співрозмовниця. – Народжувати дитину тільки для того, щоб чоловік залишився з тобою? Це безглуздо, – коротко відповіла Ганна. – Ну, тоді чому ти зробила таку безглузду річ? – несподівано вигукнула жінка. – Ви про що? – Ганна здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна сиділа на лавці та читала книгу, коли поряд підсіла якась жінка. – Я розумію, що відволікаю вас, – раптом сказала незнайомка. – Але можна задати питання? – Запитуйте, – Ганна сподівалася, що жінка скоро піде. – Як ви ставитеся до дружин, які  знаходячись на межі розлучення, народжують дітей тільки для того, щоб втримати чоловіка біля себе, – запитала співрозмовниця. – Народжувати дитину тільки для того, щоб чоловік залишився з тобою? Це безглуздо, – коротко відповіла Ганна. – Ну, тоді чому ти зробила таку безглузду річ? – несподівано вигукнула жінка. – Ви про що? – Ганна здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи

– Ну нарешті встановили новий дитячий майданчик! На лаву поруч із Ганною присіла елегантна дама. На вигляд їй можна було дати тридцять п’ять років, але насправді могло бути і на десяток більше. Жінка явно стежила за собою і витрачала чималі…

Повернутись вверх