Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 72

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Андрій Борисович зібрався й пішов у магазин. По дорозі він зустрів сусідку Тетяну. – Привіт, Борисовичу! – гукнула та. – Доброго дня, Тетянко! – відповів чоловік. – В магазин ідеш? – запитала жінка. – Ходімо разом… Одружуватися тобі треба. Он який недоглянутий і обідаєш, мабуть, всухом’ятку. – Одружуватися мені, звичайно, пізно, – сказав старий. – Але ось помічницю б… Наступного ранку Андрія Борисовича розбудив дзвінок домофона. Він встав, накинув халат, і пішов у коридор. – Хто там? – спитав він невдоволено. – Здрастуйте, Андрію Борисовичу! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали зайти до вас… Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій Борисович зібрався й пішов у магазин. По дорозі він зустрів сусідку Тетяну. – Привіт, Борисовичу! – гукнула та. – Доброго дня, Тетянко! – відповів чоловік. – В магазин ідеш? – запитала жінка. – Ходімо разом… Одружуватися тобі треба. Он який недоглянутий і обідаєш, мабуть, всухом’ятку. – Одружуватися мені, звичайно, пізно, – сказав старий. – Але ось помічницю б… Наступного ранку Андрія Борисовича розбудив дзвінок домофона. Він встав, накинув халат, і пішов у коридор. – Хто там? – спитав він невдоволено. – Здрастуйте, Андрію Борисовичу! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали зайти до вас… Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається

На телефоні пролунала мелодія. Андрій Борисович радісно посміхнувся й прийняв відеовиклик. На екрані з’явилася доглянута і ще молода жінка: – Привіт, тату! – Доброго дня, моя улюблена Оленочко! – Як ти себе почуваєш? – Як себе може почувати всіма залишений…

Дзвінок від чоловіка застав Марину зненацька. – Кохана, ти вдома? – запитав він. – Так, – відповіла дружина. – Я хотів додому зайти пообідати. Як там у нас щодо їжі? – поцікавився чоловік. – Приходь, звичайно, – сказала Марина. Вона пішла на кухню, розігріла суп, швидко накришила салат та дістала великий шматок запеченого м’яса, що залишився від вчорашньої вечері. Марина так закрутилася, що і не помітила, що Денис зайшов на кухню. – А це тобі, кохана! – Денис простяг дружині подарунок. – Що це? – Марина глянула на подарунок і аж очі витріщили від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дзвінок від чоловіка застав Марину зненацька. – Кохана, ти вдома? – запитав він. – Так, – відповіла дружина. – Я хотів додому зайти пообідати. Як там у нас щодо їжі? – поцікавився чоловік. – Приходь, звичайно, – сказала Марина. Вона пішла на кухню, розігріла суп, швидко накришила салат та дістала великий шматок запеченого м’яса, що залишився від вчорашньої вечері. Марина так закрутилася, що і не помітила, що Денис зайшов на кухню. – А це тобі, кохана! – Денис простяг дружині подарунок. – Що це? – Марина глянула на подарунок і аж очі витріщили від здивування

Дзвінок від чоловіка застав Марину зненацька. – Кохана, ти вдома? – Звичайно, я вдома, ти ж знаєш, що сьогодні у мене бібліотечний день. Марина працювала молодшим науковим співробітником і два дні на тиждень працювала вдома, раніше вона справді проводила ці…

Анжела вийшла заміж за Івана. Молоді орендували квартиру. Свекруха Тамара Петрівна приходила досить часто. – У вас унітаз з іржавими потьоками, старий, як і вся сантехніка! – якось заявила вона. – Так це ж не наша квартира, – сказала Анжела. – Міняти нічого не будемо. Відмили, як могли. Наступного разу знайдемо кращу квартиру. – Краще треба мити! – не вгавала свекруха. – А що у вас в холодильнику? Суп? Виливай давай! І що більше нічого немає? – Все є в морозилці, – похмуро сказала Анжела. – Давай гроші, – раптом сказала Тамара Петрівна. – Які ще гроші? – Анжела на розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Анжела вийшла заміж за Івана. Молоді орендували квартиру. Свекруха Тамара Петрівна приходила досить часто. – У вас унітаз з іржавими потьоками, старий, як і вся сантехніка! – якось заявила вона. – Так це ж не наша квартира, – сказала Анжела. – Міняти нічого не будемо. Відмили, як могли. Наступного разу знайдемо кращу квартиру. – Краще треба мити! – не вгавала свекруха. – А що у вас в холодильнику? Суп? Виливай давай! І що більше нічого немає? – Все є в морозилці, – похмуро сказала Анжела. – Давай гроші, – раптом сказала Тамара Петрівна. – Які ще гроші? – Анжела на розуміла, що відбувається

Анжелі з першого дня не сподобалася її майбутня свекруха Тамара Петрівна. Мало того, й рідна сестра її чоловіка Івана – Світлана, була вся в матір! При знайомстві батьків майбутня свекруха поводилася зарозуміло, всім своїм виглядом показуючи, хто головний у їхній…

Микола несміливо постукав у хвіртку сусіда. – Привіт, сусіде, що сталося? – одразу запитав Борис. – Борисе, тут така справа… Розмова є, – почав Микола. – Проходь, я один вдома, – запросив товариша Борис. Микола зайшов до хати, зняв куртку, почепив на гачок та пройшов на кухню, сів на стілець. – Розповідай, що там у тебе? – Борис сів на стілець навпроти. – Справа ось у чому. Я хочу щоб моя дружина народила від тебе дитину, – несподівано сказав Микола. Борис вислухав сусіда і аж очі витріщив від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола несміливо постукав у хвіртку сусіда. – Привіт, сусіде, що сталося? – одразу запитав Борис. – Борисе, тут така справа… Розмова є, – почав Микола. – Проходь, я один вдома, – запросив товариша Борис. Микола зайшов до хати, зняв куртку, почепив на гачок та пройшов на кухню, сів на стілець. – Розповідай, що там у тебе? – Борис сів на стілець навпроти. – Справа ось у чому. Я хочу щоб моя дружина народила від тебе дитину, – несподівано сказав Микола. Борис вислухав сусіда і аж очі витріщив від почутого

Микола несміливо постукав у хвіртку сусіда. Борис одразу вийшов. – Привіт, сусіде, що сталося? – Борисе, тут така справа… Розмова є. – Проходь, я один вдома. Микола зайшов до хати, зняв куртку, почепив на гачок та пройшов на кухню, сів…

Микола садив картоплю на городі, як раптом за воротами зупинилася якась чорна машина. – Що це в нас там за незвані гості? – пробурмотів він, і глянув на свою дружину Марію, яка йому допомагала. Чоловік відклав лопату й поволі пішов до хвіртки. Марія поспішила за чоловіком. За воротами метушилися якісь люди. То була тітка Миколи, Тетяна, яка приїхала з усім своїм сімейством. Вони діставали ящики з картоплею з багажника, як раптом глянули на хату. – Це що таке?! – ахнула тітка. – Миколо, ти чого тут?! Тітка Тетяна не розуміла, що це таке відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола садив картоплю на городі, як раптом за воротами зупинилася якась чорна машина. – Що це в нас там за незвані гості? – пробурмотів він, і глянув на свою дружину Марію, яка йому допомагала. Чоловік відклав лопату й поволі пішов до хвіртки. Марія поспішила за чоловіком. За воротами метушилися якісь люди. То була тітка Миколи, Тетяна, яка приїхала з усім своїм сімейством. Вони діставали ящики з картоплею з багажника, як раптом глянули на хату. – Це що таке?! – ахнула тітка. – Миколо, ти чого тут?! Тітка Тетяна не розуміла, що це таке відбувається

Сімейне життя Миколи та Марії у місті не вдавалося. Начебто й старалися, працювали, але назбирати грошей на своє житло так і не могли. Навіть на внесок із кредиту на житло не зібрали. Доводилося їм винаймати житло, іноді змінювати. Так само…

Настя з чоловіком вирішили поїхати у відпустку. Донька з онукою теж зібралися з ними, а от зять Олег не зміг – відпустка в нього мала бути пізніше. За своїм будинком вони попросили подивитися сусідку Тетяну. – Ви собі їдьте, я подивлюся, а як же ж?! – пообіцяла та… Вони відпочили і вже поверталися назад. Поїзд підʼїжджав до міста, як раптом в Насті задзвонив телефон. Вона взяла слухавку й почула схвильований голос сусідки Тетяни. – Настю, слава Богу додзвонилася! У мене для вас погані новини… Настя так і сіла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя з чоловіком вирішили поїхати у відпустку. Донька з онукою теж зібралися з ними, а от зять Олег не зміг – відпустка в нього мала бути пізніше. За своїм будинком вони попросили подивитися сусідку Тетяну. – Ви собі їдьте, я подивлюся, а як же ж?! – пообіцяла та… Вони відпочили і вже поверталися назад. Поїзд підʼїжджав до міста, як раптом в Насті задзвонив телефон. Вона взяла слухавку й почула схвильований голос сусідки Тетяни. – Настю, слава Богу додзвонилася! У мене для вас погані новини… Настя так і сіла від почутого

Ох і щасливою була Настя, коли виходила заміж за Віктора. Він щойно отримав хорошу роботу і після весілля збирався їхати в інше місто з молодою дружиною. Весілля відгриміло гучною музикою та радісним сміхом гостей, і ось молоді вже в дорозі….

Іван з Катериною вчилися в одній школі. Одружилися одразу після того, як Іван прийшов зі служби. Щоправда, проти волі батьків Івана… Весілля не було – молоді просто розписалися. А через девʼять місяців Катя народила доньку! Іван працював, вчився. Батьки хоч і проти їхнього шлюбу були, але грошима допомагали добре… Віддали молодим свою житло, самі переїхали за місто. Мама Катерини з батьком теж допомагали, як могли. А через три роки Катя вирішила знову народжувати. Іван підтримав її. Але тут свекруха Каті, Надія Іванівна, не витримала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван з Катериною вчилися в одній школі. Одружилися одразу після того, як Іван прийшов зі служби. Щоправда, проти волі батьків Івана… Весілля не було – молоді просто розписалися. А через девʼять місяців Катя народила доньку! Іван працював, вчився. Батьки хоч і проти їхнього шлюбу були, але грошима допомагали добре… Віддали молодим свою житло, самі переїхали за місто. Мама Катерини з батьком теж допомагали, як могли. А через три роки Катя вирішила знову народжувати. Іван підтримав її. Але тут свекруха Каті, Надія Іванівна, не витримала

– Йди від неї, синку! Яка вам ще друга дитина?! – Надія Іванівна була сама не своя від обурення. Її невістка надумала другу дитину народжувати! Що б ще вигадала! Та куди їй! Вона й першу ледве народила. Он яка стала….

Іван попорався по господарству, нагодував курей і вирішив наварити борщу. Він начистив картоплі, зробив засмажку, як раптом на подвірʼї почулися чиїсь голоси. – Хм, хтось приїхав, чи що? – здивовано пробурмотів чоловік і пішов до дверей. Іван вийшов на вулицю. Хвіртка відкрилася і на подвірʼя зайшла його дочка зі своєю подругою. Обоє дівчат загадково посміхалися. – Привіт, тату! – сказала дочка. – А в нас гості сьогодні! – Які ще гості? – здивувався Іван. – А ось, знайомтеся! – сказала дівчина. На подвірʼя зайшла якась жінка. Іван глянув на неї й остовпів від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван попорався по господарству, нагодував курей і вирішив наварити борщу. Він начистив картоплі, зробив засмажку, як раптом на подвірʼї почулися чиїсь голоси. – Хм, хтось приїхав, чи що? – здивовано пробурмотів чоловік і пішов до дверей. Іван вийшов на вулицю. Хвіртка відкрилася і на подвірʼя зайшла його дочка зі своєю подругою. Обоє дівчат загадково посміхалися. – Привіт, тату! – сказала дочка. – А в нас гості сьогодні! – Які ще гості? – здивувався Іван. – А ось, знайомтеся! – сказала дівчина. На подвірʼя зайшла якась жінка. Іван глянув на неї й остовпів від побаченого

Озираючись назад у своє минуле, Іван шкодував, що пізно почав виправляти помилки. Щоправда, це залежало від багатьох причин, але все-таки він зважився, бо далі вже життя з дружиною було нестерпним. Для себе зробив висновок раз і назавжди: – Без помилок…

Микола сидів на кухні і про щось думав, глянув у вікно, побачив на підвіконні квітку, що трохи засохла, і, ніби знайшов, як почати розмову. – Думаєш, чому вона сохне? Тому що кохання наше пройшло, – раптом сказав чоловік до дружини. Наталя навіть не знайшла, що відповісти, тільки здивовано підняла брови. – Ти сама винна, не доглядала квітку, от і так сталося, – продовжив Микола. – А що сталося? – не розуміла Наталя. – Завтра я подам на розлучення, – несподівано сказав Микола. – Тобто ти розлучаєшся зі мною, через квітку? – Наталя аж розсміялася до сліз, не розуміючи, що вібувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола сидів на кухні і про щось думав, глянув у вікно, побачив на підвіконні квітку, що трохи засохла, і, ніби знайшов, як почати розмову. – Думаєш, чому вона сохне? Тому що кохання наше пройшло, – раптом сказав чоловік до дружини. Наталя навіть не знайшла, що відповісти, тільки здивовано підняла брови. – Ти сама винна, не доглядала квітку, от і так сталося, – продовжив Микола. – А що сталося? – не розуміла Наталя. – Завтра я подам на розлучення, – несподівано сказав Микола. – Тобто ти розлучаєшся зі мною, через квітку? – Наталя аж розсміялася до сліз, не розуміючи, що вібувається

Наталя відчинила двері, на порозі стояв Микола, щасливо посміхаючись. В руках він дбайливо тримав горщик із квіткою. – Це що? – здивувалася Наталя. – Квітка, – сяяв усмішкою Микола. – Бачу, що не гайковий ключ. Ти навіщо його приніс. Знаєш…

– Ти не повіриш, кого я бачила, – сказала Ірина подрузі Олені. – Я аж оторопіла. – І кого ж? – поцікавилася Олена. – Твого колишнього Андрія! – сказала Ірина. – І якби ти бачила все це, то теж би на місці всидіти не змогла! – І що, як він там? – запитала Олена. – Одружився він. Я допомагала з весіллям. Ти тільки уяви, гостей під триста, величезний торт у п’ять ярусів! – Багатеньку панянку знайшов, – хмикнула Олена. – А от і ні! – Ірина раптом єхидно посміхнулася і зашепотіла на вухо подрузі. – Та цього не може бути! – Олена застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ти не повіриш, кого я бачила, – сказала Ірина подрузі Олені. – Я аж оторопіла. – І кого ж? – поцікавилася Олена. – Твого колишнього Андрія! – сказала Ірина. – І якби ти бачила все це, то теж би на місці всидіти не змогла! – І що, як він там? – запитала Олена. – Одружився він. Я допомагала з весіллям. Ти тільки уяви, гостей під триста, величезний торт у п’ять ярусів! – Багатеньку панянку знайшов, – хмикнула Олена. – А от і ні! – Ірина раптом єхидно посміхнулася і зашепотіла на вухо подрузі. – Та цього не може бути! – Олена застигла від почутого

– Ти не повіриш, кого я сьогодні побачила! – Ірину прямо розпирало від бажання поділитися новинами. – Я прямо оторопіла! – І кого ж? – ліниво поцікавилася Олена, гортаючи щось в телефоні. – Свого колишнього, чи що? Тоді звідки стільки…

Повернутись вверх