Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 5

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Катя давно відчувала, що в її сімейному житті щось відбувається. З чоловіком Славком вони спілкувалися все менше. Розмови зводилися до побутових справ… А якось після роботи Славко затримався зі своїми колегами в кафе. Додому чоловік прийшов явно веселий. А в кафе, як виявилося, з їжі були тільки закуски! Тому глава сім’ї захотів вечерю… Катя накрила на стіл і сама сіла поряд з чоловіком перекусити. Так би мовити, за компанію. А Славко раптом візьми і скажи: – А от Аліна до борщу завжди сальце дає! На кухні запала тиша

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя давно відчувала, що в її сімейному житті щось відбувається. З чоловіком Славком вони спілкувалися все менше. Розмови зводилися до побутових справ… А якось після роботи Славко затримався зі своїми колегами в кафе. Додому чоловік прийшов явно веселий. А в кафе, як виявилося, з їжі були тільки закуски! Тому глава сім’ї захотів вечерю… Катя накрила на стіл і сама сіла поряд з чоловіком перекусити. Так би мовити, за компанію. А Славко раптом візьми і скажи: – А от Аліна до борщу завжди сальце дає! На кухні запала тиша

– Він дітей забрав, а ти спокійна, як ніколи! – схвильовано вигукнула Зоя Володимирівна. – Славко їхній батько і має на це право, – знизавши плечима, відповіла Катя. – Ти чого? – Самі ще й за ним побігли, тільки він…

Людмила з чоловіком дивилися фільм, зручно вмостившись на дивані. Раптом у двері подзвонили. – Я відкрию, – сказав Віктор і вийшов в коридор. Через декілька секунд, з коридору долинуло голосіння. – Що це там відбувається? – здивувалася Люда, підійшла до дверей, тихенько визирнуло в коридор, і побачила, що до них прийшла свекруха. Ніна Петрівна плачучи, щось пояснювала Віктору. – Щось сталося у Ніни Петрівни? – захвилювалася невістка. Людмила прислухалася до розмови свекрухи і… ахнула від почутого

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила з чоловіком дивилися фільм, зручно вмостившись на дивані. Раптом у двері подзвонили. – Я відкрию, – сказав Віктор і вийшов в коридор. Через декілька секунд, з коридору долинуло голосіння. – Що це там відбувається? – здивувалася Люда, підійшла до дверей, тихенько визирнуло в коридор, і побачила, що до них прийшла свекруха. Ніна Петрівна плачучи, щось пояснювала Віктору. – Щось сталося у Ніни Петрівни? – захвилювалася невістка. Людмила прислухалася до розмови свекрухи і… ахнула від почутого

Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років вимушеного відпочинку. – Люда, ти взяла насіння? – спитав Віктор,…

Олег бурхливо відсвяткував народження синочка Максима. – Щось перестаралися ми вчора, – поскаржився він дружині ближче до обіду. – Вибач, Катрусю, я ще полежу, а потім приберу після вчорашнього. – Я вже прибрала, – сухо відповіла Катя. Вона думала, що Олег вийде з Максимом на прогулянку. Але, на жаль, чоловік знову поринув у сон… Прокинувся Олег від галасу Максима і тут же ж почув… Чужий чоловічий голос! – Ти бери дитину, а я візок, – казав хтось у коридорі. Олег аж підскочив з дивану і вибіг з кімнати. Побачивши гостя, він побілів від несподіванки. – А ти що тут робиш?! – тільки й вигукнув Олег

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег бурхливо відсвяткував народження синочка Максима. – Щось перестаралися ми вчора, – поскаржився він дружині ближче до обіду. – Вибач, Катрусю, я ще полежу, а потім приберу після вчорашнього. – Я вже прибрала, – сухо відповіла Катя. Вона думала, що Олег вийде з Максимом на прогулянку. Але, на жаль, чоловік знову поринув у сон… Прокинувся Олег від галасу Максима і тут же ж почув… Чужий чоловічий голос! – Ти бери дитину, а я візок, – казав хтось у коридорі. Олег аж підскочив з дивану і вибіг з кімнати. Побачивши гостя, він побілів від несподіванки. – А ти що тут робиш?! – тільки й вигукнув Олег

Олег і Катя одружилися, коли Олегові було двадцять п’ять, а Каті двадцять два. З дітьми молоді вирішили не поспішати, і хоча б кілька років пожити один для одного. Помандрувати, назбирати грошенят, облаштуватись краще. Добре, що квартира у них була своя,…

Микита пив чай на кухні, коли додому повернулася дружина. Алла, не роззуваючись, зайшла до чоловіка і поклала на стіл якусь папку. – Що це? – щиро здивувався Микита. – Сам подивись, – єхидно сказала дружина. Микита взяв папку, переглянув її. – Це що, документи на розлучення?! – здивувався чоловіка. – Ти що, хочеш розлучитися?! – Так, – кивнула Алла. – Але чому? У тебе хтось є? Ти знайшла собі іншого? – посипав питаннями Микита. – Ні, нікого у мене нема, – спокійно відповіла Алла. – Тоді чому ти хочеш розлучення? – Микита здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микита пив чай на кухні, коли додому повернулася дружина. Алла, не роззуваючись, зайшла до чоловіка і поклала на стіл якусь папку. – Що це? – щиро здивувався Микита. – Сам подивись, – єхидно сказала дружина. Микита взяв папку, переглянув її. – Це що, документи на розлучення?! – здивувався чоловіка. – Ти що, хочеш розлучитися?! – Так, – кивнула Алла. – Але чому? У тебе хтось є? Ти знайшла собі іншого? – посипав питаннями Микита. – Ні, нікого у мене нема, – спокійно відповіла Алла. – Тоді чому ти хочеш розлучення? – Микита здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Часто коли жінки скаржаться на своїх чоловіків, їм у відповідь кажуть: «А що, не бачили, за кого заміж виходили? Самі винні!» І, зізнатися, Алла була на боці тих, що висловлюються. Треба ж думати, перш ніж одружуватися. Відразу видно, що за…

З самого ранку Марина крутилася на кухні. Жінка накрила святковий стіл. Аякже ж?!Сьогодні у її доньки Віри, день народження. Ближче обіду почали сходитися гості. Все йшло добре. Все, окрім одного. Бабусі Вірочки, Людмили Іванівни, все не було. – Мамо, а бабуся Люда прийде? – поцікавилася в Марини донька. – Обов’язково! Мабуть вона просто запізнюється, – відповіла Марина. Коли гості почали сідати за стіл, Марина вийшла на балкон. Вона зачинила за собою двері і набрала номер матері. За хвилину Людмила Іванівна відповіла і… Марина ахнула від почутого

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
З самого ранку Марина крутилася на кухні. Жінка накрила святковий стіл. Аякже ж?!Сьогодні у її доньки Віри, день народження. Ближче обіду почали сходитися гості. Все йшло добре. Все, окрім одного. Бабусі Вірочки, Людмили Іванівни, все не було. – Мамо, а бабуся Люда прийде? – поцікавилася в Марини донька. – Обов’язково! Мабуть вона просто запізнюється, – відповіла Марина. Коли гості почали сідати за стіл, Марина вийшла на балкон. Вона зачинила за собою двері і набрала номер матері. За хвилину Людмила Іванівна відповіла і… Марина ахнула від почутого

– Ну що, Світлана вже подарунок купила? Чи ти не вкурсі? – уїдливо поцікавилася Людмила. Марина важко видихнула і, не підводячи очей від обробної дошки, відповіла: – Мамо, давай тільки не починай, гаразд? – Я й не починаю. Просто цікаво,…

Михайло зустрівся з своїм товаришем Іваном у кафе. – Ну, і про що ти хотів поговорити? – одразу перейшов до справи Іван. – Я, нещодавно, з одною дівчиною познайомився, – почав здалеку Михайло. – Думаю, у нас все серйозно! – Чудово! Я ж давно кажу, що настав час тобі одружитися, – зрадів Іван. – Думаю, про це ще рано говорити, – усміхнувся Михайло. – І хто ж ця «таємнича» дівчина? Коли познайомиш? – поцікавився Іван. – Скоро. А зараз можу лише фото показати, – сказав Михайло, дістав телефон, і відкрив на ньому фото. Іван глянув на фотографію обраниці друга і… застиг від побаченого

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло зустрівся з своїм товаришем Іваном у кафе. – Ну, і про що ти хотів поговорити? – одразу перейшов до справи Іван. – Я, нещодавно, з одною дівчиною познайомився, – почав здалеку Михайло. – Думаю, у нас все серйозно! – Чудово! Я ж давно кажу, що настав час тобі одружитися, – зрадів Іван. – Думаю, про це ще рано говорити, – усміхнувся Михайло. – І хто ж ця «таємнича» дівчина? Коли познайомиш? – поцікавився Іван. – Скоро. А зараз можу лише фото показати, – сказав Михайло, дістав телефон, і відкрив на ньому фото. Іван глянув на фотографію обраниці друга і… застиг від побаченого

– Ну і що ти робитимеш з цією? – хмикнув Іван. Михайло лише посміхнувся. Зрозуміло ж, що. – Ти бачив, як вона виглядає? – Та це все зрозуміло! Але ж у вас різниця у п’ятнадцять років! Тобі скоро сорок, вона…

Марина з Дмитром вечеряли на кухні. Раптом, на телефон чоловіка, пролунав телефонний дзвінок. – Це по роботі, – невдоволено сказав Дмитро, взяв телефон і вийшов у іншу кімнату, розмовляти. – Дивно, раніше, ніколи не виходив, коли з роботи телефонували, – подумала Марина. Жінка вирішила, що її чоловік явно щось недомовляє. Вона встала з-за столу, і тихенько вийшла в коридор, підійшла до дверей кімнати в якій Дмитро розмовляв по телефону. Марина прислухалася до розмови чоловіка і…остовпіла від почутого

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина з Дмитром вечеряли на кухні. Раптом, на телефон чоловіка, пролунав телефонний дзвінок. – Це по роботі, – невдоволено сказав Дмитро, взяв телефон і вийшов у іншу кімнату, розмовляти. – Дивно, раніше, ніколи не виходив, коли з роботи телефонували, – подумала Марина. Жінка вирішила, що її чоловік явно щось недомовляє. Вона встала з-за столу, і тихенько вийшла в коридор, підійшла до дверей кімнати в якій Дмитро розмовляв по телефону. Марина прислухалася до розмови чоловіка і…остовпіла від почутого

– Ох, пошкодуєш ти, Марино! Сестра Марини Світлана похитала головою. Вона була старша на два роки, напевно, тому вважала себе розумнішою та мудрішою. – Не можна дитину без батька залишати! – Я й не позбавляю Олега батька, – знизала Марина…

У понеділок Інна зайшла в офіс і раптом почула, як хтось сміється в кімнаті. Ще кілька тижнів тому вона б скривилася і пробурмотіла б щось про «дитячий садок». А сьогодні вона пройшла повз, кивнула Марині, і навіть – о, диво! – зупинилася. – Як син? Одужав? – запитала вона. Марина аж розгубилася. А потім кивнула головою. – Дякую, вже краще, – сказала вона. Інна посміхнулася. – Добре, – сказала вона. – Якщо треба буде допомогти – звертайся. Я вільна сьогодні після обіду! Марина дивилася на неї так, наче бачила вперше в житті

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У понеділок Інна зайшла в офіс і раптом почула, як хтось сміється в кімнаті. Ще кілька тижнів тому вона б скривилася і пробурмотіла б щось про «дитячий садок». А сьогодні вона пройшла повз, кивнула Марині, і навіть – о, диво! – зупинилася. – Як син? Одужав? – запитала вона. Марина аж розгубилася. А потім кивнула головою. – Дякую, вже краще, – сказала вона. Інна посміхнулася. – Добре, – сказала вона. – Якщо треба буде допомогти – звертайся. Я вільна сьогодні після обіду! Марина дивилася на неї так, наче бачила вперше в житті

Інна Володимирівна прокинулася за три хвилини до дзвінка будильника, як завжди. Вона давно була привчена до режиму. Рівно о 6:27 її очі розкрилися, без усіх цих «ще п’ять хвилин», які вона вважала жалюгідними проявами слабкості. Перекинула ноги через край ліжка,…

Валентина збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані висвітлилося: “Ганна”. Валентина зітхнула. Розмови з невісткою завжди залишали після себе осад. – Валентино Сергіївно, привіт, – пролунав у слухавці голос Ганни. – Ми з Ігорем хотіли б з вами порадитися, можна? – Звичайно, – відповіла Валентина. – Кран, знову тече? – Ні, з краном все гаразд, про інше, – Ганна помітно нервувала. – Можна ми до вас увечері зайдемо? – Заходьте, – зітхнула жінка. Поклавши слухавку, Валентина замислилась. Щось у голосі невістки здалося їй тривожним. Але Валентина навіть уявити не могла, про що хоче розмовляти її невістка

  • 4 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані висвітлилося: “Ганна”. Валентина зітхнула. Розмови з невісткою завжди залишали після себе осад. – Валентино Сергіївно, привіт, – пролунав у слухавці голос Ганни. – Ми з Ігорем хотіли б з вами порадитися, можна? – Звичайно, – відповіла Валентина. – Кран, знову тече? – Ні, з краном все гаразд, про інше, – Ганна помітно нервувала. – Можна ми до вас увечері зайдемо? – Заходьте, – зітхнула жінка. Поклавши слухавку, Валентина замислилась. Щось у голосі невістки здалося їй тривожним. Але Валентина навіть уявити не могла, про що хоче розмовляти її невістка

Валентина з ранку клопотала по дому: то квіти поллє, то рушники розвісить, то чайник поставить. Настрій був бадьорим, незважаючи на те, що чоловік зранку бурчав про ціни на стоматологію. Вона вже збиралася вийти у магазин, коли задзвонив телефон. На екрані…

Настя розійшлася зі своїм коханим Микитою. Минуло два роки. Настя вийшла з роботи і раптом побачила… Микиту з букетом в руках! – Привіт, – сказав він. – Давно не бачились. А я ось повз проходив… – На побачення поспішаєш? – запитала Настя. – Не буду затримувати. – Ні, це тобі! – простягнув він букет. – Поговоримо? Я сумував… – Я поспішаю, попереду вихідні, я їду у справах… – Діловита ти стала, – сказав Микита. – Чув тут про тебе одну цікаву річ… – І яку ж це? – Настя аж стала від цікавості

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя розійшлася зі своїм коханим Микитою. Минуло два роки. Настя вийшла з роботи і раптом побачила… Микиту з букетом в руках! – Привіт, – сказав він. – Давно не бачились. А я ось повз проходив… – На побачення поспішаєш? – запитала Настя. – Не буду затримувати. – Ні, це тобі! – простягнув він букет. – Поговоримо? Я сумував… – Я поспішаю, попереду вихідні, я їду у справах… – Діловита ти стала, – сказав Микита. – Чув тут про тебе одну цікаву річ… – І яку ж це? – Настя аж стала від цікавості

Настя й Микита зустрічалися пів року, а потім вирішили жити разом. Вони орендували спочатку кімнату, а потім невелику квартиру. За мрію про свою квартиру Настя сказала, але от про свою скарбничку – промовчала, бо ж він їй ще не чоловік….

Повернутись вверх