Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 49

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

– Сина мого хоче відвести, от же ж! – сварилася Олена Денисівна до сина Сергія. – Свого сина прогледіла, то тепер вирішила мого до себе привернути. Сергій здивовано дивився на матір. – Мамо, ти чого? – ахнув він. – Не вигадуй! Це Люби моєї перша свекруха. У неї сина не стало, колишнього чоловіка Люби. Вона нашим дітям допомагає… – Хочеш, я тобі все віддам?! – матір раптом кудись побігла і швидко повернулася. В руках у неї була бляшана банка з-під кави. Жінка щось витягла звідти. Сергій глянув, що в матері в руках і очі вирячив від несподіванки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Сина мого хоче відвести, от же ж! – сварилася Олена Денисівна до сина Сергія. – Свого сина прогледіла, то тепер вирішила мого до себе привернути. Сергій здивовано дивився на матір. – Мамо, ти чого? – ахнув він. – Не вигадуй! Це Люби моєї перша свекруха. У неї сина не стало, колишнього чоловіка Люби. Вона нашим дітям допомагає… – Хочеш, я тобі все віддам?! – матір раптом кудись побігла і швидко повернулася. В руках у неї була бляшана банка з-під кави. Жінка щось витягла звідти. Сергій глянув, що в матері в руках і очі вирячив від несподіванки

– Сина мого хоче відвести, от же ж! – сварилася Олена Денисівна до свого сина Сергія. – Приманює! Свого сина прогледіла, то тепер вирішила мого до себе привернути, а мені тепер що робити? Ух, як же ж мені тепер бути?…

Лілія зі своїм чоловіком Родіоном ще спали, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха Тамара Іванівна. Гостя озирнулась навкруги. – Я так і знала, що ти не прибираєш, – сказала вона Лілії. – Плінтуси не протерті, речі неправильно складені. Синку, і як ти з нею живеш?! Тамара Іванівна проінспектувала всю квартиру і стала на порозі кухні. – Скажи, спасибі, що я ще до кухні не добралася! – сказала вона Лілії. – Ну нічого… Ось тобі подарунок! Вона простягла невістці якийсь згорток. Лілія розгорнула пакунок, глянула що там всередині і раптом розреготалися на всю квартиру

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лілія зі своїм чоловіком Родіоном ще спали, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха Тамара Іванівна. Гостя озирнулась навкруги. – Я так і знала, що ти не прибираєш, – сказала вона Лілії. – Плінтуси не протерті, речі неправильно складені. Синку, і як ти з нею живеш?! Тамара Іванівна проінспектувала всю квартиру і стала на порозі кухні. – Скажи, спасибі, що я ще до кухні не добралася! – сказала вона Лілії. – Ну нічого… Ось тобі подарунок! Вона простягла невістці якийсь згорток. Лілія розгорнула пакунок, глянула що там всередині і раптом розреготалися на всю квартиру

Лілія з Родіоном шалено кохали один одного, хоч їм і було вже під сорок. Жили вони майже три роки в квартирі Лілії, не оформивши стосунки, хоча Родіон вже кілька разів пропонував коханій піти в ЗАГС. Лілія вже була якось одружена…

Максим повернувся додому пізно. Дружина, щось готувала на кухні. Донька Юля вибігла зустрічати його в коридор. – Тату, привіт! А ми з мамою вечерю готуємо, – защебетала дівчинка. – Це добре! Я дуже голодний! – усміхнувся він. Юля за руку повела Максима на кухню. Чоловік сів за стіл. – Коханий, що з тобою? – запитала дружина, помітивши, що Максим дуже засмучений. – Нічого, все добре. Доню, а я тобі дещо приніс у подарунок, – раптом сказав Максим і дістав з кишені якусь коробочку. Юля відкрила коробочку і аж ахнула від несподіванки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим повернувся додому пізно. Дружина, щось готувала на кухні. Донька Юля вибігла зустрічати його в коридор. – Тату, привіт! А ми з мамою вечерю готуємо, – защебетала дівчинка. – Це добре! Я дуже голодний! – усміхнувся він. Юля за руку повела Максима на кухню. Чоловік сів за стіл. – Коханий, що з тобою? – запитала дружина, помітивши, що Максим дуже засмучений. – Нічого, все добре. Доню, а я тобі дещо приніс у подарунок, – раптом сказав Максим і дістав з кишені якусь коробочку. Юля відкрила коробочку і аж ахнула від несподіванки

Максим Бондаренко поспішав на зустріч із важливим клієнтом. Час підтискав, а тут ше й ранкові пробки… Та що там казати, самі все чудово розумієте. З ними хоч на годину раніше виїжджай, все одно запізнитися можна. Деколи він шкодував, що купив…

Микола приїхав, щоб забрати Катю на обстеження. Він працював лікарем і обіцяв допомогти жінці. Знайомі вони ще не були, але Микола знав сина Каті – Павлика. Він і розповів Миколі, що його матері потрібна допомога… Микола подзвонив у двері. На порозі зʼявився Павлик. – Доброго дня, дядьку Миколо! – сказав хлопчик. – Мама вже вас чекає… Павло провів Миколу в кімнату. – Ось, мамо, дядько Микола приїхав! – гукнув хлопчик до жінки. – Ой, доброго дня, – обернулась вона. Микола глянув на неї й очі витріщив від здивування. – Господи, цього не може бути! – тільки й пробурмотів чоловік

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола приїхав, щоб забрати Катю на обстеження. Він працював лікарем і обіцяв допомогти жінці. Знайомі вони ще не були, але Микола знав сина Каті – Павлика. Він і розповів Миколі, що його матері потрібна допомога… Микола подзвонив у двері. На порозі зʼявився Павлик. – Доброго дня, дядьку Миколо! – сказав хлопчик. – Мама вже вас чекає… Павло провів Миколу в кімнату. – Ось, мамо, дядько Микола приїхав! – гукнув хлопчик до жінки. – Ой, доброго дня, – обернулась вона. Микола глянув на неї й очі витріщив від здивування. – Господи, цього не може бути! – тільки й пробурмотів чоловік

Микола зайшов у свою нову квартиру, яка ще пахла свіжим ремонтом, і посміхнувся. Нарешті він це зробив! Тепер ніхто не зможе діставати його і вказувати, як йому правильно жити! Однак, незважаючи на радість, усмішка швидко зникла з обличчя чоловіка і…

Ольга з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її донька Вірочка, приведе свого нареченого знайомитися. Жінка зварила холодець, запекла курочку, накришила салатів. До зазначеного часу стіл був повністю готовий. Ольга одягла найкращу сукню і стала чекати. Вона виглянула у вікно, наближався час, призначений дочкою і помітила біля під’їзду Віру під ручку з якимось чоловіком. Ольга придивилася до майбутнього зятя і застигла на місці. – Боже! Цього не може бути! – тільки й вигукнула вона

  • 1 рік тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ольга з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її донька Вірочка, приведе свого нареченого знайомитися. Жінка зварила холодець, запекла курочку, накришила салатів. До зазначеного часу стіл був повністю готовий. Ольга одягла найкращу сукню і стала чекати. Вона виглянула у вікно, наближався час, призначений дочкою і помітила біля під’їзду Віру під ручку з якимось чоловіком. Ольга придивилася до майбутнього зятя і застигла на місці. – Боже! Цього не може бути! – тільки й вигукнула вона

Ользі не спалося. Вона вляглася, накрилася ковдрою, покрутилася, влаштовуючись зручніше, але сон не йшов. Вона не могла заснути, знаючи, що доньки немає вдома. І нехай Вірі давно не десять років, а двадцять один, Ольга завжди чекала її повернення. Часто навіть…

Олена прокинулася від того, що у дворі загавкав пес. Потім пролунав стукіт у хвіртку, і крізь завивання вітру вона почула чоловічий голос: – Господарі, не могли б ви мені допомогти?! Олена накинула батькову стару куртку, взулася і вискочила в коридор, відкинула засув з дверей. – Що сталося? – запитала вона у незнайомця. – У мене машина зламалася, – пояснив чоловік. – У вас немає інструментів? – У батька десь повинні бути. Заходьте, я пошукаю, – запросила вона «гостя» в будинок. Чоловік зайшов в коридор, Олена мигцем глянула на нього і застигла від несподіванки на місці

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прокинулася від того, що у дворі загавкав пес. Потім пролунав стукіт у хвіртку, і крізь завивання вітру вона почула чоловічий голос: – Господарі, не могли б ви мені допомогти?! Олена накинула батькову стару куртку, взулася і вискочила в коридор, відкинула засув з дверей. – Що сталося? – запитала вона у незнайомця. – У мене машина зламалася, – пояснив чоловік. – У вас немає інструментів? – У батька десь повинні бути. Заходьте, я пошукаю, – запросила вона «гостя» в будинок. Чоловік зайшов в коридор, Олена мигцем глянула на нього і застигла від несподіванки на місці

Олені не спалося. Вона ввімкнула нічник, накинула на піжаму теплий довгий кардиган і визирнула у вікно. Сьогоднішня хуртовина, що не на жарт розійшлася, рано розігнала селян по будинках. Дівчина в роздумі сіла біля вікна й почала дивитись на вулицю. Її…

Світлана стояла перед дзеркалом у красивій білій сукні. Аякже ж?! Сьогодні вона стане дружиною свого коханого Михайла. – Так, ще макіяж закінчимо і все буде готово, – усміхнулася подруга Світлани. – Давай поквапимося, бо запізнимося на реєстрацію, – відповіла наречена. Дівчата зайнялися макіяжем, як раптом біля дверей кімнати у якій були Світалана з подругою почулися голоси. – Зачекай! – тихо сказала Світлана подрузі, впізнавши голос свого нареченого Михайла та його друга Павла. Світлана підійшла ближче до дверей, прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана стояла перед дзеркалом у красивій білій сукні. Аякже ж?! Сьогодні вона стане дружиною свого коханого Михайла. – Так, ще макіяж закінчимо і все буде готово, – усміхнулася подруга Світлани. – Давай поквапимося, бо запізнимося на реєстрацію, – відповіла наречена. Дівчата зайнялися макіяжем, як раптом біля дверей кімнати у якій були Світалана з подругою почулися голоси. – Зачекай! – тихо сказала Світлана подрузі, впізнавши голос свого нареченого Михайла та його друга Павла. Світлана підійшла ближче до дверей, прислухалася до розмови і застигла від почутого

– Андрій, ти чому знову спізнився на роботу. Ти думаєш, я не помітив? – Та ви, мабуть, не повірите. – А ти менше запізнюйся, раніше вставай і казок мені не розповідай. – Та які казки. – Все. Востаннє слухаю твою…

Марина мила посуд, як раптом на столі задзвенів її телефон. Дзвонила її подруга Олена. Жінка витерла руки рушником і взяла слухавку. – Привіт, Оленко! – сказала вона. – Як ти поживаєш? Щось сталося в тебе? – Ох, Маринко, ти не повіриш! – раптом сказала Олена. – Я ж сьогодні пішла в торговий центр, щоб віднести бежевий піджак, який мені не підійшов. Іду я значить назад, а тут якась парочка мені на зустріч іде. Я, як придивилася, то спершу не повірила, хто це… – Господи, Олено, та кажи вже, що там таке! – Марина не розуміла, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина мила посуд, як раптом на столі задзвенів її телефон. Дзвонила її подруга Олена. Жінка витерла руки рушником і взяла слухавку. – Привіт, Оленко! – сказала вона. – Як ти поживаєш? Щось сталося в тебе? – Ох, Маринко, ти не повіриш! – раптом сказала Олена. – Я ж сьогодні пішла в торговий центр, щоб віднести бежевий піджак, який мені не підійшов. Іду я значить назад, а тут якась парочка мені на зустріч іде. Я, як придивилася, то спершу не повірила, хто це… – Господи, Олено, та кажи вже, що там таке! – Марина не розуміла, що відбувається

Олена з Ігорем зустрілися випадково в торговому центрі. Він її впізнав. Кивнув на знак привітання. Так, щоби його дружина не помітила. – Ревнива, видно, – подумала Олена. – Навіть привітатись не наважився. Олена спостерігала, як Ігор, колись перший красень факультету, слухняно…

Тітка Тетяна вийшла з сільського магазину. Сльози блищали на її очах. Не бажаючи з кимось зустрічатися, вона звернула до річки, через невеликий гай… А засмутила її розмова з продавчинею в магазині – відомою на все село пліткаркою, Віркою. – От ти завжди купуєш дорогу ковбасу для свого коханого Борюсика, а він, погулює від тебе! – казала їй Вірка. – Сама бачила, як він до Олени заходив! – Якої ще Олени? – оторопіла тітка Тетяна. – А тієї, що біля Сашка Микитенка живе. Блондинка. Фіфа така, – уточнила Вірка. Тетяна дивилась на продавчиню і не вірила своїм вухам

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тітка Тетяна вийшла з сільського магазину. Сльози блищали на її очах. Не бажаючи з кимось зустрічатися, вона звернула до річки, через невеликий гай… А засмутила її розмова з продавчинею в магазині – відомою на все село пліткаркою, Віркою. – От ти завжди купуєш дорогу ковбасу для свого коханого Борюсика, а він, погулює від тебе! – казала їй Вірка. – Сама бачила, як він до Олени заходив! – Якої ще Олени? – оторопіла тітка Тетяна. – А тієї, що біля Сашка Микитенка живе. Блондинка. Фіфа така, – уточнила Вірка. Тетяна дивилась на продавчиню і не вірила своїм вухам

Тітка Тетяна, ледь не плачучи, вийшла з магазину. Сльози заблищали на її очах. Не бажаючи з кимось зустрічатися, вона звернула до річки, через невеликий гай. А засмутила її розмова з продавчинею в магазині – відомою на все село пліткаркою, Віркою….

Олена прийшла з подругою Марійкою в кіно. Перед початком дівчата вирішили зайти в кафе. Вони замовили собі морс. Подруги сиділи за столиком, як раптом до них підійшов якийсь хлопець. Він мовчки став біля них. – Ви щось хотіли?! – нарешті запитала його здивована Марійка. – Місця он вільні є. Де хочете, там і сідайте! І тут вона помітила дивну річ… Хлопець ніби не чув, що вона говорить! Він уважно дивився на Олену… – Я – Микола, – нарешті сказав хлопець. – Можна у вас дещо запитати? – Та що ж ви хотіли?! – Марійка не розуміла, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прийшла з подругою Марійкою в кіно. Перед початком дівчата вирішили зайти в кафе. Вони замовили собі морс. Подруги сиділи за столиком, як раптом до них підійшов якийсь хлопець. Він мовчки став біля них. – Ви щось хотіли?! – нарешті запитала його здивована Марійка. – Місця он вільні є. Де хочете, там і сідайте! І тут вона помітила дивну річ… Хлопець ніби не чув, що вона говорить! Він уважно дивився на Олену… – Я – Микола, – нарешті сказав хлопець. – Можна у вас дещо запитати? – Та що ж ви хотіли?! – Марійка не розуміла, що відбувається

У сім’ї Петряків народилися дочки з різницею у віці в два з половиною роки. Батьки раділи, особливо їхня мати Ганна, все-таки доньки – це помічниці, батькові звичайно хотілося сина, але й донькам він був радий. Старша – Олена, темноволоса і…

Повернутись вверх