Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 48

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Оксана красиво одяглася, зробила вишукану зачіску і у піднесеному настрої вирушила на день народження до своєї сестри. Піднявшись на потрібний поверх, Оксана подзвонила у дзвінок. Після двох спроб двері відчинила іменинниця. Побачивши у руках сестри велику коробку, вона радісно заплескала в долоні. – Це мені?! – весело запитала Василина. – Так! З днем народження тебе! – усміхнулася Оксана і вручила сестрі коробку. Василина взяла у сестри подарунок, обережно відкрила коробку, заглянула всередину і аж ахнула від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана красиво одяглася, зробила вишукану зачіску і у піднесеному настрої вирушила на день народження до своєї сестри. Піднявшись на потрібний поверх, Оксана подзвонила у дзвінок. Після двох спроб двері відчинила іменинниця. Побачивши у руках сестри велику коробку, вона радісно заплескала в долоні. – Це мені?! – весело запитала Василина. – Так! З днем народження тебе! – усміхнулася Оксана і вручила сестрі коробку. Василина взяла у сестри подарунок, обережно відкрила коробку, заглянула всередину і аж ахнула від побаченого

Оксана змалку мріяла стати кондитером. Батьки схвалили заняття молодшої дочки, проте були засмучені тим, що вона після школи пішла вчитися на кондитера, а не стала, як старша сестра, юристом. – Що принесе тобі твоя кондитерка? – Щоразу обурювалася Надія Миколаївна….

Віра повернулася додому з роботи. – О, а у нас гості! – здивувалася жінка, побачивши в коридорі туфельки свекрухи. Жінка швидко роззулася і зайшла на кухню, надіючись побачити там Олену Вікторівну. Але свекрухи там не було. І Віра вирушила у іншу кімнату. Як тільки жінка підійшла до дверей спальні, вона почула розмову. Розмову її чоловіка Євгена та свекрухи. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого. – Краще Євген мені б зраджував, ніж дізнатися про таке! – тільки й подумала Віра і гірко заплакала

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому з роботи. – О, а у нас гості! – здивувалася жінка, побачивши в коридорі туфельки свекрухи. Жінка швидко роззулася і зайшла на кухню, надіючись побачити там Олену Вікторівну. Але свекрухи там не було. І Віра вирушила у іншу кімнату. Як тільки жінка підійшла до дверей спальні, вона почула розмову. Розмову її чоловіка Євгена та свекрухи. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого. – Краще Євген мені б зраджував, ніж дізнатися про таке! – тільки й подумала Віра і гірко заплакала

– Євгене, ти коли на роботу влаштуєшся? Ти ще місяць тому сказав, що майже знайшов. Де результати? – Мамо, не починай, га! – Євген сердито глянув на матір. – Раз я сказав, значить все зроблю! Ти ж мене знаєш! –…

Ганна прибирала в квартирі, коли двері постукали. На порозі стояла свекруха. – Діти вдома? – запитала Дарина Миколаївна. – Ні, у школі…, – відповіла Ганна. – Тоді передай їм, шоколадки, – жінка простягла невістці презенти. – А ти прибираєш? Давай допоможу! І не давши Ганні відповісти, свекруха вскочила в квартиру і взялася за прибирання. – У вас є капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха закінчивши з прибиранням. Ганна не встигла відповісти, як свекруха почала діставати продукти. Невістка дивувалася такій завзятій допомозі від свекрухи. Але Ганна навіть уявити не могла, чому свекруха так їй намагається догодити

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна прибирала в квартирі, коли двері постукали. На порозі стояла свекруха. – Діти вдома? – запитала Дарина Миколаївна. – Ні, у школі…, – відповіла Ганна. – Тоді передай їм, шоколадки, – жінка простягла невістці презенти. – А ти прибираєш? Давай допоможу! І не давши Ганні відповісти, свекруха вскочила в квартиру і взялася за прибирання. – У вас є капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха закінчивши з прибиранням. Ганна не встигла відповісти, як свекруха почала діставати продукти. Невістка дивувалася такій завзятій допомозі від свекрухи. Але Ганна навіть уявити не могла, чому свекруха так їй намагається догодити

– Може зайдеш до нас? – запропонував матері Ілля. – Діти будуть раді побачити тебе. – Ні, синку, мені сьогодні ніколи, – запереживала Дарина Миколаївна, намагаючись позбутися наполегливого сина. – Дуже дивно, що ти раптом перестала ходити до нас. В…

Людмила повернулася додому і одразу кинулася в кімнату до чоловіка. – Андрію, у мене радість! – вигукнула Людмила. – Я отримала підвищення! Тепер я начальник відділу! Чоловік схопив дружину на руки і почав кружляти на місці. Натішившись досхочу, Андрій поставив Людмилу на підлогу. – Може сходимо до ресторану? Відзначимо цю подію? – запропонувала жінка. – Давай сходимо, тільки не викладай фото з ресторану в соціальні мережі, – раптом попросив Андрій. – А це ще чому? – здивувалася Людмила. Але жінка навіть уявити не могла, чому її чоловік звернувся до неї з таким дивним проханням

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила повернулася додому і одразу кинулася в кімнату до чоловіка. – Андрію, у мене радість! – вигукнула Людмила. – Я отримала підвищення! Тепер я начальник відділу! Чоловік схопив дружину на руки і почав кружляти на місці. Натішившись досхочу, Андрій поставив Людмилу на підлогу. – Може сходимо до ресторану? Відзначимо цю подію? – запропонувала жінка. – Давай сходимо, тільки не викладай фото з ресторану в соціальні мережі, – раптом попросив Андрій. – А це ще чому? – здивувалася Людмила. Але жінка навіть уявити не могла, чому її чоловік звернувся до неї з таким дивним проханням

Коли Людмила вперше побачила матір та сестру чоловіка, вона одразу зрозуміла, що родичі ревнуватимуть його до неї. Після того, як десять років тому не стало батька сімейства, жінки звалили всі турботи про себе на плечі Андрія. Чи варто говорити, що…

Дід Микола нагрів чайник, заварив запашного чаю і поставив на стіл чашку собі і дружині Ганні. Раптом на подвірʼї почувся гавкіт їхньої собачки. – Ганно, а що там у нас, за селом таке, га? – запитав дід Микола дружину. – Десь туди гавкає і не заспокоюється. – А що там? – здивувалась Ганна. Старенькі вийшли з хати. – Рожеве щось видніється наче, – сказав чоловік. – Подивися. – Незрозуміло щось, – сказала жінка. – Сходимо, перевіримо, – сказав дід Микола. Чоловік взяв собачку, перевзувся в чоботи, і, відкривши хвіртку, попрямував за село. Він підбіг до дерева і ахнув від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дід Микола нагрів чайник, заварив запашного чаю і поставив на стіл чашку собі і дружині Ганні. Раптом на подвірʼї почувся гавкіт їхньої собачки. – Ганно, а що там у нас, за селом таке, га? – запитав дід Микола дружину. – Десь туди гавкає і не заспокоюється. – А що там? – здивувалась Ганна. Старенькі вийшли з хати. – Рожеве щось видніється наче, – сказав чоловік. – Подивися. – Незрозуміло щось, – сказала жінка. – Сходимо, перевіримо, – сказав дід Микола. Чоловік взяв собачку, перевзувся в чоботи, і, відкривши хвіртку, попрямував за село. Він підбіг до дерева і ахнув від побаченого

Дорогу замело. Їхала Тетяна з дому ще було сухо, колеса старенької машини жваво впиралася в засипану травою грунтову дорогу. Через кілька хвилин пішов сніг. Липкий, неприємний. Тетяна навіть подумала повернутись додому, але подивилася на сумку, що лежала на задньому сидінні,…

Люба дізналася, що чоловік їй зраджує. Жінка вирішила сама зʼїздити і поговорити з коханкою… Будинок виявився старим і занедбаним. – Хазяйко! – голосно гукнула Люба, й постукала в дерев’яну хвіртку. Здавалося, що в хаті нікого не було, настільки сірим і неживим він був. Потім рипнули двері, і на ґанок вибіг хлопчик. Худенький, з нестриженим світлим волоссям. – Здрастуйте, – похмуро привітався він. – Ви мабуть до моєї бабусі? А її немає, вона в лікарні. Люба глянула на футболку хлопчика й застигла від несподіваної здогадки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба дізналася, що чоловік їй зраджує. Жінка вирішила сама зʼїздити і поговорити з коханкою… Будинок виявився старим і занедбаним. – Хазяйко! – голосно гукнула Люба, й постукала в дерев’яну хвіртку. Здавалося, що в хаті нікого не було, настільки сірим і неживим він був. Потім рипнули двері, і на ґанок вибіг хлопчик. Худенький, з нестриженим світлим волоссям. – Здрастуйте, – похмуро привітався він. – Ви мабуть до моєї бабусі? А її немає, вона в лікарні. Люба глянула на футболку хлопчика й застигла від несподіваної здогадки

Копію свідоцтва про народження Люба знайшла в документах. Кажуть же, що найкраща схованка, щоб щось сховати, це покласти на видне місце. Паспорт, пенсійне, кілька договорів щодо кредитів, документи на дім… І між ними – тонкий листочок, що свідчив про те,…

Дарина сиділа за компʼютером і доробляла черговий проєкт. Раптом в соцмережі їй надійшло повідомлення. – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання, – писала незнайомка. – Мамо, батька не стало! – Дарина одразу набрала номер мами. – Звідки знаєш? – не зрозуміла мама. – Мабуть, його друга дружина написала мені. Кличе на прощання, – пояснила донька. – Думаєш варто їхати? – З’їзди, попрощайся, – тихо відповіла мама і відключила телефон. Дарина вирішила прислухатися до поради матері і поїхала на прощання до батька. Але дівчина навіть уявити не могла, що там не неї чекало

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина сиділа за компʼютером і доробляла черговий проєкт. Раптом в соцмережі їй надійшло повідомлення. – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання, – писала незнайомка. – Мамо, батька не стало! – Дарина одразу набрала номер мами. – Звідки знаєш? – не зрозуміла мама. – Мабуть, його друга дружина написала мені. Кличе на прощання, – пояснила донька. – Думаєш варто їхати? – З’їзди, попрощайся, – тихо відповіла мама і відключила телефон. Дарина вирішила прислухатися до поради матері і поїхала на прощання до батька. Але дівчина навіть уявити не могла, що там не неї чекало

Дарині в соцмережах надійшло повідомлення від жінки з таким самим прізвищем, як у Дарини.  Вона писала: – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання.  Далі були дата та адреса. «Неможе бути!» – Подумала Дарина і…

Настя чистила молоду картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила двері і побачила на порозі свекруху. – Привіт, я до тебе у справі, – діловито сказала Людмила Василівна і пройшла на кухню. – І вам доброго дня, – відповіла невістка і пройшла за свекрухою. – Чай будете? – Не до чаю мені, – відповіла жінка. – Сідай, і слухай мене уважно. Я знайшла тобі роботу! – Мені роботу? І яку ж? – здивувалася жінка. – Не зупиняй мене, спочатку вислухай мою пропозицію, – обсмикнула невістку Людмила Василівна і все їй розповіла. Настя вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя чистила молоду картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила двері і побачила на порозі свекруху. – Привіт, я до тебе у справі, – діловито сказала Людмила Василівна і пройшла на кухню. – І вам доброго дня, – відповіла невістка і пройшла за свекрухою. – Чай будете? – Не до чаю мені, – відповіла жінка. – Сідай, і слухай мене уважно. Я знайшла тобі роботу! – Мені роботу? І яку ж? – здивувалася жінка. – Не зупиняй мене, спочатку вислухай мою пропозицію, – обсмикнула невістку Людмила Василівна і все їй розповіла. Настя вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

Людмила Василівна вальяжно присіла на стілець і невдоволено закрутилася на місці, ніби намагалася краще сісти. Анастасія зиркнула на свекруху, чекаючи, поки та почне розмову з приводу того, навіщо прийшла. – До скількох років ти збираєшся сидіти вдома? – нарешті поцікавилася…

Віра готувала на кухні вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік, – сказав батько. – Де ти був так довго? – Віра не дала договорити батьку. – Чому не дзвонив, не приїжджав? Я так чекала…Потім вирішила, що ти про мене забув… – Не забув доню…Звісно не забув, – радісно сказав чоловік. – Доню а ти отримала мій подарунок? – Який подарунок? – не зрозуміла жінка. Але Віра навіть уявити не могла, про який подаруное говорить їй батько

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала на кухні вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік, – сказав батько. – Де ти був так довго? – Віра не дала договорити батьку. – Чому не дзвонив, не приїжджав? Я так чекала…Потім вирішила, що ти про мене забув… – Не забув доню…Звісно не забув, – радісно сказав чоловік. – Доню а ти отримала мій подарунок? – Який подарунок? – не зрозуміла жінка. Але Віра навіть уявити не могла, про який подаруное говорить їй батько

– Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік. – Де ти був так довго? – Віра не стала чекати на привітання….

Віра повернулася додому, і як тільки жінка переступила поріг квартири, з кухні почувся шум. – У нас що гості? – подумала вона. Віра швидко роззулася і вирушила на кухню. На кухні на неї чекали чоловік, свекри та зовиця. Вони осудливо глянули на жінку. – Прийшла значіть, – озвалася Любов Денисівна. – Прийшла, – спокійно відповіла Віра. – А що це у нас за збори? – Віро, ми хотіли обговорити з тобою дещо, – додав свекор. – Цікаво що саме? – усміхнулася невістка. – Ми хотіли обговорити, вчорашній вечір, – раптом сказав Віктор, і все висловив дружині. Віра вислухала родичів і застигла від обурення

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому, і як тільки жінка переступила поріг квартири, з кухні почувся шум. – У нас що гості? – подумала вона. Віра швидко роззулася і вирушила на кухню. На кухні на неї чекали чоловік, свекри та зовиця. Вони осудливо глянули на жінку. – Прийшла значіть, – озвалася Любов Денисівна. – Прийшла, – спокійно відповіла Віра. – А що це у нас за збори? – Віро, ми хотіли обговорити з тобою дещо, – додав свекор. – Цікаво що саме? – усміхнулася невістка. – Ми хотіли обговорити, вчорашній вечір, – раптом сказав Віктор, і все висловив дружині. Віра вислухала родичів і застигла від обурення

– Може, ти передумаєш святкувати свій ювілей? – знову почав просити чоловік. – Найголовніше слово – ювілей, і я його святкуватиму! – Віра була категорична у своєму рішенні. Цілих п’ять років вона не збирала своїх родичів усіх разом, і коли…

Повернутись вверх