Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 48

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Оксана прибирала в квартирі. Жінка витерла пил у спальні, пропилососила. Дійшла черга до коридору. Оксана критично оглянула чоловікову поличу з інструментами. – Так, треба навести тут порядок, – важко видихнула вона. І жінка взялася за справу. – Дивно, – Оксана взяла в руки одну з бляшаних коробок. – Начебто у Михайла нічого подібного раніше не бачила. Вона відкрила коробку і здивувалася, там були не гвинтики чи болтики а якісь папірці. Оксана дістала простий листок із зошита у клітинку, в якому було щось загорнуте. Жінка розгорнула його і застигла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана прибирала в квартирі. Жінка витерла пил у спальні, пропилососила. Дійшла черга до коридору. Оксана критично оглянула чоловікову поличу з інструментами. – Так, треба навести тут порядок, – важко видихнула вона. І жінка взялася за справу. – Дивно, – Оксана взяла в руки одну з бляшаних коробок. – Начебто у Михайла нічого подібного раніше не бачила. Вона відкрила коробку і здивувалася, там були не гвинтики чи болтики а якісь папірці. Оксана дістала простий листок із зошита у клітинку, в якому було щось загорнуте. Жінка розгорнула його і застигла від побаченого

Найбільше у світі Оксана любила чистоту та порядок. З ранку до вечора була готова мити та прибирати у своїй квартирі. Тільки вільна хвилинка видасться, а вона вже з ганчіркою ну і давай пил витирати, речі на місця розставляти, потім до…

Сергій повернувся додому, зайшов на кухню. Його дружина стояла біля вікна і щось розглядала на вулиці. – Що сьогодні приготувала смачненьке? – спитав він її. Марина мовчала. – Що з тобою, Марино, ти мене дивуєш. З тобою щось сталося? – захвилювався чоловік. – Що ти все вигадуєш. Сумую просто. Дочка поїхала від нас далеко, одні ми залишилися, – раптом сказала жінка. – Добре, що хоч онучка поряд буде! Сергій застиг, почувши таке. – Марино! Що ти таке кажеш? Яка онука? У нашої доньки дітей немає! – Сергій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій повернувся додому, зайшов на кухню. Його дружина стояла біля вікна і щось розглядала на вулиці. – Що сьогодні приготувала смачненьке? – спитав він її. Марина мовчала. – Що з тобою, Марино, ти мене дивуєш. З тобою щось сталося? – захвилювався чоловік. – Що ти все вигадуєш. Сумую просто. Дочка поїхала від нас далеко, одні ми залишилися, – раптом сказала жінка. – Добре, що хоч онучка поряд буде! Сергій застиг, почувши таке. – Марино! Що ти таке кажеш? Яка онука? У нашої доньки дітей немає! – Сергій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Останнім часом Сергій Петрович став помічати, що з дружиною коїться щось дивне. Ось іде вона і на ходу задумується, дивиться телевізор і нічого не бачить. І зрозуміло, що її не хвилює те, що на екрані. Раніше він над нею сміявся,…

Наталя сиділа на кухні і квапливо наминала сніданок. Була неділя й вона планувала поїхати до дочки з зятем, щоб наготувати їм всіляких смаколиків. Раптом у двері подзвонили. – Ну, ось, принесло когось невчасно… – забурчала Наталя, і пішла відкривати. Яке ж було її здивування, коли на порозі вона побачила… Свого зятя! – Здрастуйте, – трохи збентежено, привітався той, і заніс у квартиру дві величезні полотняні сумки, заповнені чимось доверху. – Доброго дня, Дмитрику, – розгублено промовила господиня. – А що це таке? Навіщо ти приніс ці сумки?! Наталя дивилася на зятя і не розуміла, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя сиділа на кухні і квапливо наминала сніданок. Була неділя й вона планувала поїхати до дочки з зятем, щоб наготувати їм всіляких смаколиків. Раптом у двері подзвонили. – Ну, ось, принесло когось невчасно… – забурчала Наталя, і пішла відкривати. Яке ж було її здивування, коли на порозі вона побачила… Свого зятя! – Здрастуйте, – трохи збентежено, привітався той, і заніс у квартиру дві величезні полотняні сумки, заповнені чимось доверху. – Доброго дня, Дмитрику, – розгублено промовила господиня. – А що це таке? Навіщо ти приніс ці сумки?! Наталя дивилася на зятя і не розуміла, що відбувається

У Наталі вже цілий місяць на душі було неспокійно. Її улюблена дочка Мариночка вийшла заміж і тепер жила з коханим на орендованій квартирі. – Матусю, благаю тебе, дай нам пожити спокійно! – їдучи від матері, одразу попередила Наталю дочка. –…

Валентина готувалася до весілля своєї доньки Ірина. Валя купила нову сукню, пофарбувала волосся, а в подарунок молодятам придбала мікрохвильовку. До весілля залишалося декілька днів, коли на порозі квартири Валі з’явилася Ірина. – Ой, доню, а ти чому не попередила, що прийдеш? – здивувалася Валентина. – Мамо, я прийшла з тобою поговорити, – якось сумно промовила Ірина. Вони пройшли на кухню. – Що вже сталося? – захвилювалася Валя, помітивши, що донька дивно поводиться. – Мамо, краще присядь. Я повинна тобі дещо сказати! – раптом сказала Іра і все розповіла мамі. Валентина вислухала доньку і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина готувалася до весілля своєї доньки Ірина. Валя купила нову сукню, пофарбувала волосся, а в подарунок молодятам придбала мікрохвильовку. До весілля залишалося декілька днів, коли на порозі квартири Валі з’явилася Ірина. – Ой, доню, а ти чому не попередила, що прийдеш? – здивувалася Валентина. – Мамо, я прийшла з тобою поговорити, – якось сумно промовила Ірина. Вони пройшли на кухню. – Що вже сталося? – захвилювалася Валя, помітивши, що донька дивно поводиться. – Мамо, краще присядь. Я повинна тобі дещо сказати! – раптом сказала Іра і все розповіла мамі. Валентина вислухала доньку і застигла від почутого

Валентина Іванівна почала готуватися до весілля своєї дочки відразу після того, як Ірина повідомила їй, що виходить заміж. З Олександром Ірина познайомилася в університеті, а після його закінчення хлопець зробив їй пропозицію. – Мамо, – вводила в курс справи свою…

В Миколи не стало дружини. Він залишився сам з маленькою донечкою на руках. Чоловік мусив найняти няньку, щоб мати змогу працювати. Валентина старалася. Вона приїхала в місто з села і дуже хотіла тут закріпитися. Валентина цілими днями вимивала квартиру, доки Марійка спить, готувала, прала… – Яка ж ти хазяйська, – часто казав їй Микола. – Все для вас, я ж бачу, як вам недобре, – хитро відповідала Валентина. – А знаєш що, навіщо тобі ходити щодня в гуртожиток? – якось сказав Микола. – Живи тут! Валя радісно погодилася. Марійці було десять місяців, коли Микола зробив несподіване

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Миколи не стало дружини. Він залишився сам з маленькою донечкою на руках. Чоловік мусив найняти няньку, щоб мати змогу працювати. Валентина старалася. Вона приїхала в місто з села і дуже хотіла тут закріпитися. Валентина цілими днями вимивала квартиру, доки Марійка спить, готувала, прала… – Яка ж ти хазяйська, – часто казав їй Микола. – Все для вас, я ж бачу, як вам недобре, – хитро відповідала Валентина. – А знаєш що, навіщо тобі ходити щодня в гуртожиток? – якось сказав Микола. – Живи тут! Валя радісно погодилася. Марійці було десять місяців, коли Микола зробив несподіване

– Вибачте, але ми не могли нічого зробити, – у коридор, вийшов лікар, де сидів Микола, і дуже хвилювався. – Але, як же ж так! – Микола скочив з місця, і знову сів на кушетку… …Ще тиждень тому вони йшли…

– Мамо, вечеря готова?! – гукнув Євгенію син Максим. – Ні, я ще не вирішила, що готувати… – сказала жінка. – До речі, візьми пакет зі сміттям, сходи і викинь його. – Чому я, а не Оля? – обурився син, згадавши сестру. – До речі, а де Оля? – запитала Євгенія. – Поклич її, нехай починає мити посуд, а я займуся вечерею. Максим покликав сестру, але та вдала, що нічого не чує. Євгенія взяла пакет зі сміттям і вийшла у двір. Викинувши його, вона хотіла йти, як раптом помітила якийсь дивний пакет. Євгенія відкрила його і ахнула від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, вечеря готова?! – гукнув Євгенію син Максим. – Ні, я ще не вирішила, що готувати… – сказала жінка. – До речі, візьми пакет зі сміттям, сходи і викинь його. – Чому я, а не Оля? – обурився син, згадавши сестру. – До речі, а де Оля? – запитала Євгенія. – Поклич її, нехай починає мити посуд, а я займуся вечерею. Максим покликав сестру, але та вдала, що нічого не чує. Євгенія взяла пакет зі сміттям і вийшла у двір. Викинувши його, вона хотіла йти, як раптом помітила якийсь дивний пакет. Євгенія відкрила його і ахнула від побаченого

Євгенія повільно йшла з роботи, пригадуючи, що ж приготувати з того набору продуктів, що в неї залишився. Іти в магазин ну, зовсім не хотілося, ще вдома справ було безліч, і вона подумки поетапно складала план дій. Ось так завжди, з…

Зіна з свекрухою готувала вечерю на кухні, коли з роботи повернувся Микола. Чоловік мовчки зайшов на кухню, сів за стіл. – Зіна, я подаю на розлучення! – якось урочисто заявив Микола. – Яке розлучення? Ти про що? – Зіна застигла від такої новини. – Звичайне! Документи я вже подав! – пояснив чоловік. – А далі тобі все мама пояснить! Микола підвівся і пішов у кімнату. – Вам щось про це відомо? – Зіна підозріло подивилася на свекруху. – Ти тільки не хвилюйся, – почала свекруха і все розповіла невістці. Зіна вислухала її і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна з свекрухою готувала вечерю на кухні, коли з роботи повернувся Микола. Чоловік мовчки зайшов на кухню, сів за стіл. – Зіна, я подаю на розлучення! – якось урочисто заявив Микола. – Яке розлучення? Ти про що? – Зіна застигла від такої новини. – Звичайне! Документи я вже подав! – пояснив чоловік. – А далі тобі все мама пояснить! Микола підвівся і пішов у кімнату. – Вам щось про це відомо? – Зіна підозріло подивилася на свекруху. – Ти тільки не хвилюйся, – почала свекруха і все розповіла невістці. Зіна вислухала її і застигла від почутого

Микола та Зіна прожили у шлюбі 25 років, ювілей весілля відзначили. Рано побралися, ще студентами. Дітей виростили. Донька одружена, син одружений. Ось-ось онуки підуть. Щаслива родина. І не старі обидва, 45 та 46 років. Живіть і радійте. Але радість сімейного…

Оксана з Олексієм одружилися. Пройшов місяць після весілля. Одного дня, до молодих у гості прийшла мати Оксани, Лариса. – Привіт! – почала вона з порога. – Не чекали мене? – Проходь, мамо, – сказала Оксана. – Чаю, кави? – Давай краще чаю, – сказала Лариса. – Мені зараз кави не можна. – Тиск? – запитала донька. – Який тиск, я ще молода! – обурилась мати. – Вагітна я. Хіба тобі Олексій нічого не казав? Лариса сіла біля зятя. – Ну що, скажеш, чи я? – запитала вона в Олексія. – У вас якісь секрети від мене?! – здивувалась Оксана. Вона стояла, і не могла зрозуміти, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана з Олексієм одружилися. Пройшов місяць після весілля. Одного дня, до молодих у гості прийшла мати Оксани, Лариса. – Привіт! – почала вона з порога. – Не чекали мене? – Проходь, мамо, – сказала Оксана. – Чаю, кави? – Давай краще чаю, – сказала Лариса. – Мені зараз кави не можна. – Тиск? – запитала донька. – Який тиск, я ще молода! – обурилась мати. – Вагітна я. Хіба тобі Олексій нічого не казав? Лариса сіла біля зятя. – Ну що, скажеш, чи я? – запитала вона в Олексія. – У вас якісь секрети від мене?! – здивувалась Оксана. Вона стояла, і не могла зрозуміти, що відбувається

Оксана росла сиротою при живих батьках. І якщо свою матір Оксана бачила лише на фотографіях і відеодзвінках, то батько жив по сусідству, але незважаючи на це, у вихованні доньки не брав жодної участі. Оксані здавалося, що чоловік навіть боявся дивитися…

Людмила з подругою Галею зайшли в кафе, відпочити, поговорити. Жінки зробили замовлення і поки чекали, зав’язалася розмова. Раптом Галя помітила, що Люда неуважно її слухає. – Людмило! Я кому все це розповідаю! – не витримала вона. – Га? Що? – Люда подивилася на Галину. – Ти десь в хмарах літаєш, – пояснила подруга. – А ти повернись назад непомітно, – прошепотіла Людмила. – І сама все побачиш! Галина непомітно повернула голову через плече і застигла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила з подругою Галею зайшли в кафе, відпочити, поговорити. Жінки зробили замовлення і поки чекали, зав’язалася розмова. Раптом Галя помітила, що Люда неуважно її слухає. – Людмило! Я кому все це розповідаю! – не витримала вона. – Га? Що? – Люда подивилася на Галину. – Ти десь в хмарах літаєш, – пояснила подруга. – А ти повернись назад непомітно, – прошепотіла Людмила. – І сама все побачиш! Галина непомітно повернула голову через плече і застигла від побаченого

Про те, як їй з чоловіком пощастило, Жанна подругам усі вуха продзижчала. Такий щедрий її Олег, такий уважний, порошинки з неї здуває, мало не на руках носить. Люда, сусідка, і без слів це бачила. Як не зайдеш до них у…

Олена приїхала до своїх батьків. Їх і сестру Лізу вона не бачила двадцять пʼять років. Олена зайшла у під’їзд, піднялася на поверх. – Треба ж, навіть замки не змінили! – здивувалася дівчина заходячи в квартиру… Там нічого особливо не змінилося. Новий диван, телевізор і пару квіток на підвіконні. Білі двері вели в кімнату, яку Олена майже все життя вважала своєю. Тепер це був склад непотрібних речей. – Як же ж просто ви викреслили мене зі свого життя! – промовила дівчина. Олена посміхнулася. Її батьки ще не здогадувались, який сюрприз вона їм приготувала

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена приїхала до своїх батьків. Їх і сестру Лізу вона не бачила двадцять пʼять років. Олена зайшла у під’їзд, піднялася на поверх. – Треба ж, навіть замки не змінили! – здивувалася дівчина заходячи в квартиру… Там нічого особливо не змінилося. Новий диван, телевізор і пару квіток на підвіконні. Білі двері вели в кімнату, яку Олена майже все життя вважала своєю. Тепер це був склад непотрібних речей. – Як же ж просто ви викреслили мене зі свого життя! – промовила дівчина. Олена посміхнулася. Її батьки ще не здогадувались, який сюрприз вона їм приготувала

– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт. – Хоч би по лопатки? – Ні, – впевнено озвалась Олена, стягуючи гумку з волосся. – По плечі. Можна навіть коротше. Жінка на це лише…

Повернутись вверх