Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 47

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Василь прокинувся рано і вирішив приготувати собі сніданок. Чоловік дістав з холодильника ковбасу, декілька яєць, відкрив шафку щоб взяти солі, але виявив, що вона закінчилася. Василь важко видихнув і вирішив зайти до сусіда позичити трохи солі. Він вийшов в коридор, постукав у квартиру навпроти, за секунду двері відкрилися. – Привіт, Федір. Можеш позичити трохи солі? – запитав він у сусіда. – Звісно, зачекай секунду! – відповів сусід і пішов на кухню. Раптом Василь почув, як його сусід з кимось розмовляє на своїй кухні. Він прислухався до голосу співрозмовника і застиг від почутого

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь прокинувся рано і вирішив приготувати собі сніданок. Чоловік дістав з холодильника ковбасу, декілька яєць, відкрив шафку щоб взяти солі, але виявив, що вона закінчилася. Василь важко видихнув і вирішив зайти до сусіда позичити трохи солі. Він вийшов в коридор, постукав у квартиру навпроти, за секунду двері відкрилися. – Привіт, Федір. Можеш позичити трохи солі? – запитав він у сусіда. – Звісно, зачекай секунду! – відповів сусід і пішов на кухню. Раптом Василь почув, як його сусід з кимось розмовляє на своїй кухні. Він прислухався до голосу співрозмовника і застиг від почутого

– Все, діти виросли, тепер житимемо для себе. – сказав одного ранку Василь своїй дружині Тамарі. – І як ми тепер житимемо? У нас скоро онуки будуть. Роботу ніхто не скасовував, пенсії ще немає. – Житимемо кожен для себе. –…

Яна та Андрій під’їхали до свого нового будинку і залюбувалися ним. – Майже два роки ми його будували, але нарешті все готово! – сказав чоловік. – Так, аж не віриться, – мрійливо додала дружина. Андрій відчинив ворота, заїхав у двір і почав діставати речі з багажника. Сьогодні вони з Яною планували встановити карнизи та почепити штори у всіх кімнатах. Яна пройшла трохи вперед і раптом побачила, що хтось порається на їхній ділянці. Вона підійшла ближче, придивилася і аж рота відкрила від побаченого

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна та Андрій під’їхали до свого нового будинку і залюбувалися ним. – Майже два роки ми його будували, але нарешті все готово! – сказав чоловік. – Так, аж не віриться, – мрійливо додала дружина. Андрій відчинив ворота, заїхав у двір і почав діставати речі з багажника. Сьогодні вони з Яною планували встановити карнизи та почепити штори у всіх кімнатах. Яна пройшла трохи вперед і раптом побачила, що хтось порається на їхній ділянці. Вона підійшла ближче, придивилася і аж рота відкрила від побаченого

Яна та Андрій під’їхали до свого нового будинку і залюбувалися ним. Майже два роки пішло на будівництво та упорядкування ділянки. І ось менше ніж через місяць вони переїдуть сюди з квартири, де живуть зараз. Вони могли б оселитися тут і…

Віра смажила на вечерю чебуреки, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха, вся якась дуже схвильована. – Віра! – вигукнула з порога Марія Степанівна. – Це ж ти зробила? – Що зробила? – усміхнулася невістка. – Ви подивіться на неї! Ще й посміхається! – Марія Степанівна невдоволено подивилася на Віру. – Та що сталося? – запитала невістка. – А сталося те, що ти зруйнувала життя сімʼї брата Леоніда! – мало не плачучи сказала свекруха. – Я зруйнувала? Як? – Віра здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра смажила на вечерю чебуреки, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха, вся якась дуже схвильована. – Віра! – вигукнула з порога Марія Степанівна. – Це ж ти зробила? – Що зробила? – усміхнулася невістка. – Ви подивіться на неї! Ще й посміхається! – Марія Степанівна невдоволено подивилася на Віру. – Та що сталося? – запитала невістка. – А сталося те, що ти зруйнувала життя сімʼї брата Леоніда! – мало не плачучи сказала свекруха. – Я зруйнувала? Як? – Віра здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Леонід вже тиждень був якийсь задумливий і мовчазний. Віра ні про що його не питала: вона знала характер чоловіка і розуміла, що зараз його краще не чіпати. Настане час – сам скаже. Так і сталося. – Віро, – покликав Леонід…

Тетяна Андріївна навела вдома порядок. Настав час на стіл накривати. Вчора вона борщ зелений зварила, смакота! Раптом жінка почула з вулиці шалений галас. Вона аж ополоник із рук ледь не випустила! – Бабусю, дідусю, я тут дещо знайшов, ідіть швидше! – гукав їх з чоловіком онук Олег. Вони поспішили туди. – Діду, дивись, – Олежик тримав щось у руці. Але Тетяну Андріївну вразило інше. – Олежику, а коли ти встиг грядки перекопати? – ахнула вона. – Я старався, – сказав той. – Дивіться, що я знайшов! Дід глянув, що у внука в руці й очам своїм не повірив

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Андріївна навела вдома порядок. Настав час на стіл накривати. Вчора вона борщ зелений зварила, смакота! Раптом жінка почула з вулиці шалений галас. Вона аж ополоник із рук ледь не випустила! – Бабусю, дідусю, я тут дещо знайшов, ідіть швидше! – гукав їх з чоловіком онук Олег. Вони поспішили туди. – Діду, дивись, – Олежик тримав щось у руці. Але Тетяну Андріївну вразило інше. – Олежику, а коли ти встиг грядки перекопати? – ахнула вона. – Я старався, – сказав той. – Дивіться, що я знайшов! Дід глянув, що у внука в руці й очам своїм не повірив

Тетяна Андріївна поговорила з донькою, поклала мобільник і гукнула чоловікові: – Миколо, до нас онука хочуть привезти! Микола Петрович відволікся від комп’ютера, він розкладав пасьянс «Павук», і здивовано запитав: – Якого онука? Внуків у них було троє. Максиму вже двадцять,…

– Тату, ми повернулися! – гукнула Тетяна, як тільки переступила поріг свого будинку. Її чоловік Олег з дітьми зайшли слідом. Але чомусь ніхто не відгукнувся… Замість Миколи Андрійовича до них раптом вийшла… Мати Тетяни! – Мамо, ти що тут робиш?! – ахнула Тетяна. – Де батько?! – Я приїхала перевірити ваш будинок, ви ж поїхали були, – як нічого й не сталося сказала та. – А тут, дивлюся, чужа людина! – Де батько?! – вже запитав тещу Олег. – Я житиму з вами, – сказала та. – Тут від міста недалеко, та й… – Де тато?! – Олег з Тетяною не розуміли, що відбувається

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Тату, ми повернулися! – гукнула Тетяна, як тільки переступила поріг свого будинку. Її чоловік Олег з дітьми зайшли слідом. Але чомусь ніхто не відгукнувся… Замість Миколи Андрійовича до них раптом вийшла… Мати Тетяни! – Мамо, ти що тут робиш?! – ахнула Тетяна. – Де батько?! – Я приїхала перевірити ваш будинок, ви ж поїхали були, – як нічого й не сталося сказала та. – А тут, дивлюся, чужа людина! – Де батько?! – вже запитав тещу Олег. – Я житиму з вами, – сказала та. – Тут від міста недалеко, та й… – Де тато?! – Олег з Тетяною не розуміли, що відбувається

Тетяна та Олег жили у шлюбі вже десять років. У Тані була мати і вітчим, який виховував її з трьох років. Молодший брат Тані Артем був вітчиму теж не рідний. Лише сестричка Наталка була від нього. Але жодної різниці він…

Єва приїхала до матері в село. Раптом хтось постукав у двері й Марина Павлівна побігла відчиняти. Оскільки собачка на вулиці не загавкав, значить, на подвірʼя зайшов хтось із знайомих. – Здрастуйте, налийте мені вашого борщу, – почувся жвавий голос незнайомки. – Ага, зараз, люба, давай свою каструльку, – єлейним голоском сказала Марина Павлівна і загриміла посудом. Єва ледве стрималася, щоб не вийти в коридор і подивитися на непрохану гостю, її прямо розпирало від цікавості. Незабаром мати повернулася. – Це кому ти там їжу роздаєш? – запитала дочка. Мати раптом зніяковіла. Єва не розуміла, що відбувається

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Єва приїхала до матері в село. Раптом хтось постукав у двері й Марина Павлівна побігла відчиняти. Оскільки собачка на вулиці не загавкав, значить, на подвірʼя зайшов хтось із знайомих. – Здрастуйте, налийте мені вашого борщу, – почувся жвавий голос незнайомки. – Ага, зараз, люба, давай свою каструльку, – єлейним голоском сказала Марина Павлівна і загриміла посудом. Єва ледве стрималася, щоб не вийти в коридор і подивитися на непрохану гостю, її прямо розпирало від цікавості. Незабаром мати повернулася. – Це кому ти там їжу роздаєш? – запитала дочка. Мати раптом зніяковіла. Єва не розуміла, що відбувається

Єва спеціально купила собі будиночок на сусідній від батьківського будинку ділянці. Вона любила тихі сільські вулички, де виросла. Жінка планувала рано чи пізно перебратися з міста назад на малу батьківщину й жити поряд з мамою, щоб доглядати її. Заради цієї…

Аліна з Андрієм сиділи на чолі столу. У них було весілля. Гуляння йшли на повну. Після весілля молодята поїхали у невелику весільну подорож, яку їм подарували батьки Аліни. Житло вони мали. Квартиру дівчині залишила бабуся. Маленька, зате своя. Район хороший, з ремонтом – для двох саме те… Молоді повернулися з подорожі. Андрій підійшов до дверей квартири, вставив ключ у замок і раптом зрозумів… Що двері закриті зсередини! В їхній квартирі явно хтось був! Андрій здивовано глянув на Аліну і подзвонив у дверний дзвінок. Двері відкрилися й молоді застигли від несподіванки

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна з Андрієм сиділи на чолі столу. У них було весілля. Гуляння йшли на повну. Після весілля молодята поїхали у невелику весільну подорож, яку їм подарували батьки Аліни. Житло вони мали. Квартиру дівчині залишила бабуся. Маленька, зате своя. Район хороший, з ремонтом – для двох саме те… Молоді повернулися з подорожі. Андрій підійшов до дверей квартири, вставив ключ у замок і раптом зрозумів… Що двері закриті зсередини! В їхній квартирі явно хтось був! Андрій здивовано глянув на Аліну і подзвонив у дверний дзвінок. Двері відкрилися й молоді застигли від несподіванки

Аліна з Андрієм сиділи на чолі столу. У них було весілля. Гуляння йшли на повну. Аліна вже знала всіх родичів чоловіка. Маргарита Максимівна – мачуха, Іван Дмитрович – батько, дві тітки, сестри батька – Марія й Дарина, дві зведені сестри…

Катя із своїм нареченим Павлом вечеряли на кухні. – Дякую, кохана! Було дуже смачно, – сказав Павло, після вечері і поцілував дівчину у щічку. Пролунав дзвінок телефону. – О, Андрій дзвонить, – сказав чоловік, глянувши на екран телефону, підняв слухавку і пішов у іншу кімнату розмовляти з товаришем. Катя почала збирати тарілки зі столу, як раптом почула уривок розмови Павла з другом. Катерина вийшла у коридор, прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя із своїм нареченим Павлом вечеряли на кухні. – Дякую, кохана! Було дуже смачно, – сказав Павло, після вечері і поцілував дівчину у щічку. Пролунав дзвінок телефону. – О, Андрій дзвонить, – сказав чоловік, глянувши на екран телефону, підняв слухавку і пішов у іншу кімнату розмовляти з товаришем. Катя почала збирати тарілки зі столу, як раптом почула уривок розмови Павла з другом. Катерина вийшла у коридор, прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого

– Досить, Ігоре, йди. Я так більше не можу. Соромно на вулицю виходити, люди пальцями тицяють. Он, кажуть дружина того гульвіси йде, що по чужих дружинах ходить. – Ну не можу я по-іншому, Поліно, ось такий я народився. Але вас…

Світлана поверталася додому з важкими пакетами у руках. Жінка підійшла майже до свого підʼїзду, як раптом назустріч їй вийшла її сусідка Лариса. – Привіт, Світлано! – сказала Лариса. – І тобі привіт, – відповіла жінка. – Слухай, я чула що ти розлучилася, – несподівано сказала Лариса.  – Так, це правда, – важко зітхнула Світлана. – І що, правду говорять, що ви з Степаном розлучилися через телефон?! – уїдливо додала Лариса. – Через який телефон? Ти про що? – Світлана здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана поверталася додому з важкими пакетами у руках. Жінка підійшла майже до свого підʼїзду, як раптом назустріч їй вийшла її сусідка Лариса. – Привіт, Світлано! – сказала Лариса. – І тобі привіт, – відповіла жінка. – Слухай, я чула що ти розлучилася, – несподівано сказала Лариса.  – Так, це правда, – важко зітхнула Світлана. – І що, правду говорять, що ви з Степаном розлучилися через телефон?! – уїдливо додала Лариса. – Через який телефон? Ти про що? – Світлана здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається

– Чула, що ти розлучилася? – з ноткою сміху промовила Лариса, зіткнувшись із сусідкою біля під’їзду. – А привід який знайшла! Телефон не купили… Ти мене просто здивувала! Такий чоловік хороший був! Господарський, а ти так просто його залишила? –…

Петро вирішив забрати свого старенького батька з села у місто. Вирішили, що хоча б на зиму. Зимою в селі в важко одному. Дров треба принести, з водою проблеми… Сину шкода було батька от і вирішив полегшити йому життя. А навесні знову відвезти його в село. Зібрав Іван Ігорович валізку та й поїхав із сином… Так минуло пару місяців. Якось приїхали з роботи Петро з дружиною Катериною, а старого вдома немає! Катерина зайшла в кімнату і побачила на ліжку діда якийсь аркуш паперу. Вона прочитала написане й застигла від несподіванки

  • 12 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Петро вирішив забрати свого старенького батька з села у місто. Вирішили, що хоча б на зиму. Зимою в селі в важко одному. Дров треба принести, з водою проблеми… Сину шкода було батька от і вирішив полегшити йому життя. А навесні знову відвезти його в село. Зібрав Іван Ігорович валізку та й поїхав із сином… Так минуло пару місяців. Якось приїхали з роботи Петро з дружиною Катериною, а старого вдома немає! Катерина зайшла в кімнату і побачила на ліжку діда якийсь аркуш паперу. Вона прочитала написане й застигла від несподіванки

– Зима є зима, все під снігом. Мені вже набридло тут у місті, додому хочу. І чого Петро так злякався і відвіз мене з села у своє місто? От ходжу тут колами навколо дев’ятиповерхівки, – бубонів Іван Ігорович. – Ходиш…

Повернутись вверх