Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 44

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Іван Сергійович ішов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану Настю… Ох, як швидко життя пролетіло. Здається, вчора тільки весілля відгуляли… Поговорив старенький з дружино і вирішив прибрати біля памʼятника. Він став нишпорити під лавкою, де завжди лежав віник і граблі… А там порожньо! Іван Сергійович озирнувся. Неподалік поралася жінка у чорній хустці. – Перепрошую, жіночко, ви не позичите мені віника? – запитав чоловік. Жінка випросталася… Іван глянув на неї і застиг від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й промовив він

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван Сергійович ішов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану Настю… Ох, як швидко життя пролетіло. Здається, вчора тільки весілля відгуляли… Поговорив старенький з дружино і вирішив прибрати біля памʼятника. Він став нишпорити під лавкою, де завжди лежав віник і граблі… А там порожньо! Іван Сергійович озирнувся. Неподалік поралася жінка у чорній хустці. – Перепрошую, жіночко, ви не позичите мені віника? – запитав чоловік. Жінка випросталася… Іван глянув на неї і застиг від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й промовив він

Іван Сергійович поволі йшов рідним селом. Чоловік прямував до цвинтаря. Важко, з зупинками, старенький долав дорогу до останнього спочинку своєї дружини… Ось уже 25 років пройшло, як він поховав свою кохану. Спочатку Іван Сергійович щотижня ходив до неї поговорити. Потім…

Сашко влаштувався на підробіток офіціантом у хороший ресторан. Влаштувався по знайомству. Хоч і важко, але зарплата була хороша. У п’ятницю, Сашко бігав з підносом по залі ресторану – була купа людей. – Сашко, ну чого ти такий неквапливий? – сказав йому адміністратор. – Іди обслужи он третій столик! Там люди вже хвилин десять чекають… Третій столик – це кабінка. Сашко метнувся туди і взяв блокнот. – Що будете замовляти? – запитав Сашко. Хлопець підвів очі на парочку, яка сиділа за столиком у кабінці, й оторопів від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко влаштувався на підробіток офіціантом у хороший ресторан. Влаштувався по знайомству. Хоч і важко, але зарплата була хороша. У п’ятницю, Сашко бігав з підносом по залі ресторану – була купа людей. – Сашко, ну чого ти такий неквапливий? – сказав йому адміністратор. – Іди обслужи он третій столик! Там люди вже хвилин десять чекають… Третій столик – це кабінка. Сашко метнувся туди і взяв блокнот. – Що будете замовляти? – запитав Сашко. Хлопець підвів очі на парочку, яка сиділа за столиком у кабінці, й оторопів від побаченого

– Хризантеми? – здивовано запитала Наталка, дивлячись на квіти. – Ну хто ж на першому побаченні дарує хризантеми? Як мінімум – троянди! Сашко безглуздо посміхався і переступав з ноги на ногу від незручності. Вуха були червоні, Сашко це відчував. Ну…

В Івана не стало дружини Ганни. Самотність його дуже засмучувала. – Хоч квартирантів візьму! – вирішив Іван. – Вже веселіше буде… Відгукнулися на його оголошення пара закоханих – Ігор та Олена. Орендарі поводилися добре, Ігор працював, Олена теж, але вдома – вона плела подарункові кошики. Три місяці все було гаразд. Вони вечеряли разом, Олена добре готувала. Тільки останнім часом якось молоді сваритися часто стали у своїй кімнаті… А потім Ігор зник. Олена плакала і збирала речі. – Олено, що трапилося, ти куди?! – ахнув Іван. Він дивився на дівчину і не розумів, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Івана не стало дружини Ганни. Самотність його дуже засмучувала. – Хоч квартирантів візьму! – вирішив Іван. – Вже веселіше буде… Відгукнулися на його оголошення пара закоханих – Ігор та Олена. Орендарі поводилися добре, Ігор працював, Олена теж, але вдома – вона плела подарункові кошики. Три місяці все було гаразд. Вони вечеряли разом, Олена добре готувала. Тільки останнім часом якось молоді сваритися часто стали у своїй кімнаті… А потім Ігор зник. Олена плакала і збирала речі. – Олено, що трапилося, ти куди?! – ахнув Іван. Він дивився на дівчину і не розумів, що відбувається

Іван поставив чайник зі свистком на плиту. Не любив він ці сучасні електрочайники: ось так увімкнеш його, він закипить – і не помітиш, навіть можна забути, що чаю хотів попити. А з таким чайником свист на всю квартиру, добре, навіть…

Зоя прокинулася рано, приготувала декілька салаті, запекла курочку. Сьогодні у неї день народження. Святкувати вирішила у колі близьких, тільки мама та її чоловік Віктор. Ближче вечора святковий стіл був повністю готовий. Прийшла мама, чекали тільки на Віктора, коли він повернеться з роботи. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Щось Вітя рано сьогодні, – сказала Зоя до мами. – Можливо сьогодні раніше вдалося звільнитися. Зоя вийшла в коридор, відкрила двері і застигла на місці від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя прокинулася рано, приготувала декілька салаті, запекла курочку. Сьогодні у неї день народження. Святкувати вирішила у колі близьких, тільки мама та її чоловік Віктор. Ближче вечора святковий стіл був повністю готовий. Прийшла мама, чекали тільки на Віктора, коли він повернеться з роботи. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Щось Вітя рано сьогодні, – сказала Зоя до мами. – Можливо сьогодні раніше вдалося звільнитися. Зоя вийшла в коридор, відкрила двері і застигла на місці від побаченого

Кілька років тому Семен пішов від дружини. Причина була до банальності проста: вони із Зоєю бідно жили. Їх двох зарплат ледве вистачало на оплату орендованого житла, і на харчування. Одягала Зою мама, вона ж і грішми допомагала, а Семен вдавав,…

Таня готувала вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Відчинивши двері, Таня побачила на порозі незнайому жінку. Точніше, її вона впізнала одразу, то була колишня дружина чоловіка. – Наталя? – розгубилася Таня. – Не думала, що ти знаєш мене, – здивувалася «гостя». – Може, запросиш увійти? Тема, знаєш, делікатна. Не хочеться про це у під’їзді розмовляти. – Вибачте, я зайнята, у мене ще багато справ, – спробувала відмовитися Таня. – Повір, заради того, що я тобі розповім, варто відкинути усі справи, – єхидно посміхнулася Наталя. Таня запросила Наталю на кухню, вислухала її і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня готувала вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Відчинивши двері, Таня побачила на порозі незнайому жінку. Точніше, її вона впізнала одразу, то була колишня дружина чоловіка. – Наталя? – розгубилася Таня. – Не думала, що ти знаєш мене, – здивувалася «гостя». – Може, запросиш увійти? Тема, знаєш, делікатна. Не хочеться про це у під’їзді розмовляти. – Вибачте, я зайнята, у мене ще багато справ, – спробувала відмовитися Таня. – Повір, заради того, що я тобі розповім, варто відкинути усі справи, – єхидно посміхнулася Наталя. Таня запросила Наталю на кухню, вислухала її і застигла від почутого

Таня поклала піврічного синочка Іллю спати і вирушила на кухню, щоб приготувати вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Таня була певна, що це приїхала подруга, яка обіцяла привезти манеж для Іллі. Відчинивши двері, Таня побачила на порозі незнайому…

У матері Алли був день народження. Алла прийшла привітати її. Стіл вже був накритий. Гості сиділи за столом та розмовляли між собою. Алла оглянула всіх присутніх, і тільки один чоловік здався їй не знайомим. Усі посідали, і першим взяв слово цей незнайомець. Він почав говорити тост. Алла вислухала його і застигла від почутого. Жінка глянула на маму – та тільки єхидно посміхалася. І в цій тиші першим прийшов в себе брат Алли. – Пішов геть звідси! – тільки й вигукнув Андрій

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У матері Алли був день народження. Алла прийшла привітати її. Стіл вже був накритий. Гості сиділи за столом та розмовляли між собою. Алла оглянула всіх присутніх, і тільки один чоловік здався їй не знайомим. Усі посідали, і першим взяв слово цей незнайомець. Він почав говорити тост. Алла вислухала його і застигла від почутого. Жінка глянула на маму – та тільки єхидно посміхалася. І в цій тиші першим прийшов в себе брат Алли. – Пішов геть звідси! – тільки й вигукнув Андрій

– Алло, там якийсь чоловік з букетом прийшов, тебе питає, – шепотів дядько Володя, просунувши голову у прочинені двері. – Нехай зачекає, – посміхнулася Алла. Алла годувала свого новонародженого сина. Сьогодні у їхній родині потрійне свято – два тижні тому…

Сашко з Любою святкували новосілля. Усі сиділи за столом. Не було тільки матері Сашка. Невдовзі з’явилася й вона. – Мамо, сідай! – сказав Сашко. – Ми чекаємо. Жінка неохоче сіла за стіл. Усім своїм виглядом вона показувала невдоволення. Пробувала кожну страву дуже обережно. – Мамо, припини, все дуже смачно, – прошепотів Сашко. Ходімо я краще покажу тобі будинок. – Ну, давай, – погодилась та. – Оце наша кімната з Любою, ця Іванка, а ця Інни… – розповідав син. – І все?! – раптом запитала мати. – А що ще? – Сашко здивовано дивився на матір, не розуміючи до чого вона веде

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко з Любою святкували новосілля. Усі сиділи за столом. Не було тільки матері Сашка. Невдовзі з’явилася й вона. – Мамо, сідай! – сказав Сашко. – Ми чекаємо. Жінка неохоче сіла за стіл. Усім своїм виглядом вона показувала невдоволення. Пробувала кожну страву дуже обережно. – Мамо, припини, все дуже смачно, – прошепотів Сашко. Ходімо я краще покажу тобі будинок. – Ну, давай, – погодилась та. – Оце наша кімната з Любою, ця Іванка, а ця Інни… – розповідав син. – І все?! – раптом запитала мати. – А що ще? – Сашко здивовано дивився на матір, не розуміючи до чого вона веде

Діти раділи більш, аніж дорослі… Іванко та Інна радісно бігали по кімнатах. Цілих три тепер у них кімнати, у кожного по одній! Раніше їхня родина змушена була тулитися в одній кімнаті. Батьки на житло збирали. Навіть діти розуміли все і…

Аліна вирішила дістати горщик для квітів, який стояв на шафі. Її мати Ірина саме смажила на кухні млинці. Аліна стала на табуретку, потягнула горщик до себе і раптом зачепила якусь папку з паперами і та опинилася на підлозі. – Ой, що ж я наробила?! – побачивши розкидані папери, ахнула дівчина. Аліна почала збирати документи, як раптом її увагу привернув якийсь папірець… Дівчина стала здивовано читати. Аліна не могла повірити, що написане це все правда

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліна вирішила дістати горщик для квітів, який стояв на шафі. Її мати Ірина саме смажила на кухні млинці. Аліна стала на табуретку, потягнула горщик до себе і раптом зачепила якусь папку з паперами і та опинилася на підлозі. – Ой, що ж я наробила?! – побачивши розкидані папери, ахнула дівчина. Аліна почала збирати документи, як раптом її увагу привернув якийсь папірець… Дівчина стала здивовано читати. Аліна не могла повірити, що написане це все правда

Після п’яти років спільного життя Ірина з Олегом розійшлися. Ірина постаралася зрозуміти чоловіка і спокійно відпустила його до іншої жінки, з якою він виявляється зустрічався вже рік. – Ірино, мені вже тридцять, а дітей у нас досі нема, я хочу…

Ганна повернулася додому пізно. Дівчина тихо відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і здивувалася. – А що це у нас за гості? – подумала вона, побачивши багато чужого взуття. Ганна зняла куртку, роззулася і пішла на кухню. На кухні стояв стіл із білою скатертиною, веселе, застілля йшло повним ходом. – Ой, доню! – усміхнулася мама. – Приєднуйся до нас, ми тут святкуємо! – Святкуєте? А що за привід? – не зрозуміла Ганна. І мама все їй розповіла. Ганна вислухала маму і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна повернулася додому пізно. Дівчина тихо відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і здивувалася. – А що це у нас за гості? – подумала вона, побачивши багато чужого взуття. Ганна зняла куртку, роззулася і пішла на кухню. На кухні стояв стіл із білою скатертиною, веселе, застілля йшло повним ходом. – Ой, доню! – усміхнулася мама. – Приєднуйся до нас, ми тут святкуємо! – Святкуєте? А що за привід? – не зрозуміла Ганна. І мама все їй розповіла. Ганна вислухала маму і застигла від почутого

– Проходь, Юля, не звертай увагу, що на кухні коїться, – сказала Ганна подружці. – Пішли одразу до моєї кімнати. – Але я пити хочу! – Зараз я води принесу, посидь тут! Ганна зайшла на кухню і скривилася. За столом…

Олена пішла до своєї нової сусідки Олександри Василівни. Її попросили занести їй пошту. Дівчина ніколи не була в домі сусідки. Вона відкрила хвіртку і зайшла на подвірʼя. Було видно, що господиня нещодавно сюди переїхала. Старі меблі і ще багато чого чекали біля воріт, коли їх вивезуть. Але подвір’я було прибране, а кущики полуниці видно було нещодавно посаджені. Біля ґанку був такий самий умивальник, як і в Олени. Дівчина нерішуче піднялася на ґанок і постукала. – Відкрито, – пролунав приємний жіночий голос. Олена зайшла в хату і ахнула від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена пішла до своєї нової сусідки Олександри Василівни. Її попросили занести їй пошту. Дівчина ніколи не була в домі сусідки. Вона відкрила хвіртку і зайшла на подвірʼя. Було видно, що господиня нещодавно сюди переїхала. Старі меблі і ще багато чого чекали біля воріт, коли їх вивезуть. Але подвір’я було прибране, а кущики полуниці видно було нещодавно посаджені. Біля ґанку був такий самий умивальник, як і в Олени. Дівчина нерішуче піднялася на ґанок і постукала. – Відкрито, – пролунав приємний жіночий голос. Олена зайшла в хату і ахнула від побаченого

Олена Павлівна стояла біля вікна кухні, саме звідти було видно все їхнє село. Адже її нова «хата на пагорбі», як усі її за звичкою називали, стояла на невеличкому пагорбі. Вона була щаслива. Олена здобула професію, яку любила, вона викладала у…

Повернутись вверх