Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 44

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Дід Микола нагрів чайник, заварив запашного чаю і поставив на стіл чашку собі і дружині Ганні. Раптом на подвірʼї почувся гавкіт їхньої собачки. – Ганно, а що там у нас, за селом таке, га? – запитав дід Микола дружину. – Десь туди гавкає і не заспокоюється. – А що там? – здивувалась Ганна. Старенькі вийшли з хати. – Рожеве щось видніється наче, – сказав чоловік. – Подивися. – Незрозуміло щось, – сказала жінка. – Сходимо, перевіримо, – сказав дід Микола. Чоловік взяв собачку, перевзувся в чоботи, і, відкривши хвіртку, попрямував за село. Він підбіг до дерева і ахнув від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дід Микола нагрів чайник, заварив запашного чаю і поставив на стіл чашку собі і дружині Ганні. Раптом на подвірʼї почувся гавкіт їхньої собачки. – Ганно, а що там у нас, за селом таке, га? – запитав дід Микола дружину. – Десь туди гавкає і не заспокоюється. – А що там? – здивувалась Ганна. Старенькі вийшли з хати. – Рожеве щось видніється наче, – сказав чоловік. – Подивися. – Незрозуміло щось, – сказала жінка. – Сходимо, перевіримо, – сказав дід Микола. Чоловік взяв собачку, перевзувся в чоботи, і, відкривши хвіртку, попрямував за село. Він підбіг до дерева і ахнув від побаченого

Дорогу замело. Їхала Тетяна з дому ще було сухо, колеса старенької машини жваво впиралася в засипану травою грунтову дорогу. Через кілька хвилин пішов сніг. Липкий, неприємний. Тетяна навіть подумала повернутись додому, але подивилася на сумку, що лежала на задньому сидінні,…

Люба дізналася, що чоловік їй зраджує. Жінка вирішила сама зʼїздити і поговорити з коханкою… Будинок виявився старим і занедбаним. – Хазяйко! – голосно гукнула Люба, й постукала в дерев’яну хвіртку. Здавалося, що в хаті нікого не було, настільки сірим і неживим він був. Потім рипнули двері, і на ґанок вибіг хлопчик. Худенький, з нестриженим світлим волоссям. – Здрастуйте, – похмуро привітався він. – Ви мабуть до моєї бабусі? А її немає, вона в лікарні. Люба глянула на футболку хлопчика й застигла від несподіваної здогадки

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба дізналася, що чоловік їй зраджує. Жінка вирішила сама зʼїздити і поговорити з коханкою… Будинок виявився старим і занедбаним. – Хазяйко! – голосно гукнула Люба, й постукала в дерев’яну хвіртку. Здавалося, що в хаті нікого не було, настільки сірим і неживим він був. Потім рипнули двері, і на ґанок вибіг хлопчик. Худенький, з нестриженим світлим волоссям. – Здрастуйте, – похмуро привітався він. – Ви мабуть до моєї бабусі? А її немає, вона в лікарні. Люба глянула на футболку хлопчика й застигла від несподіваної здогадки

Копію свідоцтва про народження Люба знайшла в документах. Кажуть же, що найкраща схованка, щоб щось сховати, це покласти на видне місце. Паспорт, пенсійне, кілька договорів щодо кредитів, документи на дім… І між ними – тонкий листочок, що свідчив про те,…

Дарина сиділа за компʼютером і доробляла черговий проєкт. Раптом в соцмережі їй надійшло повідомлення. – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання, – писала незнайомка. – Мамо, батька не стало! – Дарина одразу набрала номер мами. – Звідки знаєш? – не зрозуміла мама. – Мабуть, його друга дружина написала мені. Кличе на прощання, – пояснила донька. – Думаєш варто їхати? – З’їзди, попрощайся, – тихо відповіла мама і відключила телефон. Дарина вирішила прислухатися до поради матері і поїхала на прощання до батька. Але дівчина навіть уявити не могла, що там не неї чекало

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина сиділа за компʼютером і доробляла черговий проєкт. Раптом в соцмережі їй надійшло повідомлення. – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання, – писала незнайомка. – Мамо, батька не стало! – Дарина одразу набрала номер мами. – Звідки знаєш? – не зрозуміла мама. – Мабуть, його друга дружина написала мені. Кличе на прощання, – пояснила донька. – Думаєш варто їхати? – З’їзди, попрощайся, – тихо відповіла мама і відключила телефон. Дарина вирішила прислухатися до поради матері і поїхала на прощання до батька. Але дівчина навіть уявити не могла, що там не неї чекало

Дарині в соцмережах надійшло повідомлення від жінки з таким самим прізвищем, як у Дарини.  Вона писала: – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання.  Далі були дата та адреса. «Неможе бути!» – Подумала Дарина і…

Настя чистила молоду картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила двері і побачила на порозі свекруху. – Привіт, я до тебе у справі, – діловито сказала Людмила Василівна і пройшла на кухню. – І вам доброго дня, – відповіла невістка і пройшла за свекрухою. – Чай будете? – Не до чаю мені, – відповіла жінка. – Сідай, і слухай мене уважно. Я знайшла тобі роботу! – Мені роботу? І яку ж? – здивувалася жінка. – Не зупиняй мене, спочатку вислухай мою пропозицію, – обсмикнула невістку Людмила Василівна і все їй розповіла. Настя вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя чистила молоду картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила двері і побачила на порозі свекруху. – Привіт, я до тебе у справі, – діловито сказала Людмила Василівна і пройшла на кухню. – І вам доброго дня, – відповіла невістка і пройшла за свекрухою. – Чай будете? – Не до чаю мені, – відповіла жінка. – Сідай, і слухай мене уважно. Я знайшла тобі роботу! – Мені роботу? І яку ж? – здивувалася жінка. – Не зупиняй мене, спочатку вислухай мою пропозицію, – обсмикнула невістку Людмила Василівна і все їй розповіла. Настя вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

Людмила Василівна вальяжно присіла на стілець і невдоволено закрутилася на місці, ніби намагалася краще сісти. Анастасія зиркнула на свекруху, чекаючи, поки та почне розмову з приводу того, навіщо прийшла. – До скількох років ти збираєшся сидіти вдома? – нарешті поцікавилася…

Віра готувала на кухні вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік, – сказав батько. – Де ти був так довго? – Віра не дала договорити батьку. – Чому не дзвонив, не приїжджав? Я так чекала…Потім вирішила, що ти про мене забув… – Не забув доню…Звісно не забув, – радісно сказав чоловік. – Доню а ти отримала мій подарунок? – Який подарунок? – не зрозуміла жінка. Але Віра навіть уявити не могла, про який подаруное говорить їй батько

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала на кухні вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік, – сказав батько. – Де ти був так довго? – Віра не дала договорити батьку. – Чому не дзвонив, не приїжджав? Я так чекала…Потім вирішила, що ти про мене забув… – Не забув доню…Звісно не забув, – радісно сказав чоловік. – Доню а ти отримала мій подарунок? – Який подарунок? – не зрозуміла жінка. Але Віра навіть уявити не могла, про який подаруное говорить їй батько

– Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік. – Де ти був так довго? – Віра не стала чекати на привітання….

Віра повернулася додому, і як тільки жінка переступила поріг квартири, з кухні почувся шум. – У нас що гості? – подумала вона. Віра швидко роззулася і вирушила на кухню. На кухні на неї чекали чоловік, свекри та зовиця. Вони осудливо глянули на жінку. – Прийшла значіть, – озвалася Любов Денисівна. – Прийшла, – спокійно відповіла Віра. – А що це у нас за збори? – Віро, ми хотіли обговорити з тобою дещо, – додав свекор. – Цікаво що саме? – усміхнулася невістка. – Ми хотіли обговорити, вчорашній вечір, – раптом сказав Віктор, і все висловив дружині. Віра вислухала родичів і застигла від обурення

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра повернулася додому, і як тільки жінка переступила поріг квартири, з кухні почувся шум. – У нас що гості? – подумала вона. Віра швидко роззулася і вирушила на кухню. На кухні на неї чекали чоловік, свекри та зовиця. Вони осудливо глянули на жінку. – Прийшла значіть, – озвалася Любов Денисівна. – Прийшла, – спокійно відповіла Віра. – А що це у нас за збори? – Віро, ми хотіли обговорити з тобою дещо, – додав свекор. – Цікаво що саме? – усміхнулася невістка. – Ми хотіли обговорити, вчорашній вечір, – раптом сказав Віктор, і все висловив дружині. Віра вислухала родичів і застигла від обурення

– Може, ти передумаєш святкувати свій ювілей? – знову почав просити чоловік. – Найголовніше слово – ювілей, і я його святкуватиму! – Віра була категорична у своєму рішенні. Цілих п’ять років вона не збирала своїх родичів усіх разом, і коли…

Олена була на роботі, коли на її мобільний телефон подзвонили. Дзвонив чоловік. – Привіт! – відповіла Олена, піднявши слухавку. – Привіт! Тобі дзвонили, – спокійно сказав Вадим. – Куди? – здивувалася дружина. – Хто? – На домашній номер. Чоловік, – додав Вадим. – А хто він? – поцікавилася Олена. – А це я в тебе хотів спитати. Він посміявся з того, що я твій чоловік. І додав, що ви тепер разом, – несподівано сказав Вадим. – Він твій коханець? – Який ще коханець? – здивовано запитала Олена, не розуміючи, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена була на роботі, коли на її мобільний телефон подзвонили. Дзвонив чоловік. – Привіт! – відповіла Олена, піднявши слухавку. – Привіт! Тобі дзвонили, – спокійно сказав Вадим. – Куди? – здивувалася дружина. – Хто? – На домашній номер. Чоловік, – додав Вадим. – А хто він? – поцікавилася Олена. – А це я в тебе хотів спитати. Він посміявся з того, що я твій чоловік. І додав, що ви тепер разом, – несподівано сказав Вадим. – Він твій коханець? – Який ще коханець? – здивовано запитала Олена, не розуміючи, що відбувається

Вадим не відразу зрозумів, що за звук. Задзвонив телефон на холодильнику. – Алло, Олену можна? – Запитав чоловічий голос. – Її немає. А хто питає? – питання вилетіло само, хоча згадати важко, коли він востаннє говорив міським телефоном. – А…

Оксана помітила, що її коханий Павло дуже змінився останнім часом. Чоловік почав мало розмовляти, уникав зустрічей, часто не відповідав на дзвінки. – Павло, між нами все нормально? – запитала Оксана під час чергової зустрічі. – Звісно. А чому ти питаєш? – не зрозумів чоловік. – Просто ти віддалився від мене останнім часом, – пояснила Оксана. – Не хвилюйся, просто у мене виникли деякі «проблеми». Ти тут точно ні до чого, – усміхнувся Павло. Але Оксана навіть уявити не могла, які «проблеми» насправді турбують її коханого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана помітила, що її коханий Павло дуже змінився останнім часом. Чоловік почав мало розмовляти, уникав зустрічей, часто не відповідав на дзвінки. – Павло, між нами все нормально? – запитала Оксана під час чергової зустрічі. – Звісно. А чому ти питаєш? – не зрозумів чоловік. – Просто ти віддалився від мене останнім часом, – пояснила Оксана. – Не хвилюйся, просто у мене виникли деякі «проблеми». Ти тут точно ні до чого, – усміхнувся Павло. Але Оксана навіть уявити не могла, які «проблеми» насправді турбують її коханого

Совість Оксану ніколи не хвилювала. З чого раптом? Хіба вона винна, що Павло ось вже шостий рік кохає її? Хіба вона просила його зраджувати дружину? Сам вибрав, сам вирішив… До чого тут вона? Вона жінка… Теж хотіла бути бажаною та…

– Олено, мама дзвонила, вони з батьком їдуть до нас у гості. Хочуть Ангеліну відвідати, – сказав Валентин зайшовши в кімнату до дружини. – Як у гості?! Потрібно щось приготувати! – вигукнула Олена і побігла на кухню. Свекри прийшли рівно за десять хвилин після того, як Валентин повідомив про їхній візит дружині. Людмила Сергіївна одразу взяла внучку на руки і пішла з Дмитром Олексійовичем на кухню. А Олена з Валентином почали накривати  стіл у вітальні. Раптом Олена почула дивні слова свекра з кухні. Жінка зайшла на кухню і аж ахнула від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олено, мама дзвонила, вони з батьком їдуть до нас у гості. Хочуть Ангеліну відвідати, – сказав Валентин зайшовши в кімнату до дружини. – Як у гості?! Потрібно щось приготувати! – вигукнула Олена і побігла на кухню. Свекри прийшли рівно за десять хвилин після того, як Валентин повідомив про їхній візит дружині. Людмила Сергіївна одразу взяла внучку на руки і пішла з Дмитром Олексійовичем на кухню. А Олена з Валентином почали накривати  стіл у вітальні. Раптом Олена почула дивні слова свекра з кухні. Жінка зайшла на кухню і аж ахнула від побаченого

– Зараз мама з татом приїдуть, – Валентин зайшов до кімнати, де Олена укладала однорічну доньку спати. Обличчя дівчини мимоволі витяглося. Новина була для неї неприємна. Відносини з Людмилою Сергіївною розладналися після народження дитини, хоча до цього були досить добрі….

Олег повертався додому з роботи. Почало вже темніти… Олег підійшов до хати. У його вікнах світло не світилося світло. – І де, питається, її носить? – майнула в голові чоловіка думка. Олег увійшов у квартиру, дружини ніде не було. – Мабуть знову десь гуляє! – обурився він. Чоловік не встиг роззутися, як у двері подзвонили. На порозі стояла сусідка. – Олег Андрійович, – почала жінка. – Ви маєте дещо дізнатися про вашу дружину! – Слухаю вас? – зацікавився Олег. Сусідка відвела погляд в бік, зробила глибокий подих і все розповіла йому. Олег вислухав її і аж ахнув від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег повертався додому з роботи. Почало вже темніти… Олег підійшов до хати. У його вікнах світло не світилося світло. – І де, питається, її носить? – майнула в голові чоловіка думка. Олег увійшов у квартиру, дружини ніде не було. – Мабуть знову десь гуляє! – обурився він. Чоловік не встиг роззутися, як у двері подзвонили. На порозі стояла сусідка. – Олег Андрійович, – почала жінка. – Ви маєте дещо дізнатися про вашу дружину! – Слухаю вас? – зацікавився Олег. Сусідка відвела погляд в бік, зробила глибокий подих і все розповіла йому. Олег вислухав її і аж ахнув від почутого

Ця думка, що раптом пролунала набатом у голові, потрясла Олега настільки, що він зупинився просто посеред вулиці… Кілька хвилин стояв здивований… І раптом розсміявся. «Який же я не розумний! – подумав він. – Це ж так просто і очевидно ……

Повернутись вверх