Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 41

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Сергій зі своєю дружиною Галиною і тещею збиралися в гості до родичів. У брата Галини, Павла, був ювілей… Раптом голосно задзвенів телефон. Всі аж стрепенулися від несподіванки. Галя взяла в руки мобільний і застигла. – Ганна дзвонить, дружина Павла! – сказала вона. – Тихо будьте всі… Галя взяла слухавку. – Так, Ганнусю, привіт, – промовила вона. – Готуємось, готуємось, завтра до вас виїжджаємо. – Так-так, добре, ми чекаємо на вас, – відповіла голосно Ганна. – Послухай, я ось що тут подумала щодо подарунка Павлу… Усі прислухалися, що говорить Ганна, й оторопіли від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій зі своєю дружиною Галиною і тещею збиралися в гості до родичів. У брата Галини, Павла, був ювілей… Раптом голосно задзвенів телефон. Всі аж стрепенулися від несподіванки. Галя взяла в руки мобільний і застигла. – Ганна дзвонить, дружина Павла! – сказала вона. – Тихо будьте всі… Галя взяла слухавку. – Так, Ганнусю, привіт, – промовила вона. – Готуємось, готуємось, завтра до вас виїжджаємо. – Так-так, добре, ми чекаємо на вас, – відповіла голосно Ганна. – Послухай, я ось що тут подумала щодо подарунка Павлу… Усі прислухалися, що говорить Ганна, й оторопіли від почутого

З самого ранку в домі Сергія і Галини було галасливо. Господиня ходила між кімнатами, щось перекладала, або шукала, потім, згадавши, бігла на кухню. Нарешті вона повернулася у залу, де діловито походжав Сергій, намагаючись довести своїй тещі, що подарунок вона вибрала…

Анатолій увійшов у квартиру тещі з букетом троянд і прямо з порога урочисто вигукнув: – Вітаю вас, Алло Петрівно! – З чим? – схвильовано запитала теща, дивлячись скоса на цей шикарний букет. – З тим, що сьогодні я дізнався найбільшу таємницю свого життя, яку всі від мене приховували! – якось єхидно сказав зять. – Таємницю? Яку таємницю? Толік, ти про що? – здивувалася теща. – Так і бути. Вам думаю можна це розповісти, – сказав Анатолій і все розповів Аллі Петрівні. Теща вислухала зятя, і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Анатолій увійшов у квартиру тещі з букетом троянд і прямо з порога урочисто вигукнув: – Вітаю вас, Алло Петрівно! – З чим? – схвильовано запитала теща, дивлячись скоса на цей шикарний букет. – З тим, що сьогодні я дізнався найбільшу таємницю свого життя, яку всі від мене приховували! – якось єхидно сказав зять. – Таємницю? Яку таємницю? Толік, ти про що? – здивувалася теща. – Так і бути. Вам думаю можна це розповісти, – сказав Анатолій і все розповів Аллі Петрівні. Теща вислухала зятя, і застигла від почутого

Анатолій увійшов у квартиру тещі з букетом троянд і прямо з порога урочисто вигукнув: – Вітаю вас, Алло Петрівно! – З чим? – схвильовано запитала теща, дивлячись скоса на цей шикарний букет, і намагаючись згадати, що сьогодні за свято. –…

В Ольги Іванівни не стало чоловіка Бориса Микитовича. Жінка залишилася одна… Влітку до неї приїхали син, невістка і внучка Юля. Вони хотіли підтримати жінку і пам’ятник батькові замовити. Згодом син з невісткою повернулися додому, а Юля залишилася в бабусі. І тут раптом дзвонить Ользі Іванівні невістка і каже: – Я, коли їхала, то обручку свою золоту забула і ланцюжок. Вони в комоді у верхній шухляді лежать, в оксамитовій коробочці. Ти Юлі віддай, хай привезе, гаразд? Ольга Іванівна погодилася. Вона підійшла до комоду, відкрила верхню шухляду й застигла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Ольги Іванівни не стало чоловіка Бориса Микитовича. Жінка залишилася одна… Влітку до неї приїхали син, невістка і внучка Юля. Вони хотіли підтримати жінку і пам’ятник батькові замовити. Згодом син з невісткою повернулися додому, а Юля залишилася в бабусі. І тут раптом дзвонить Ользі Іванівні невістка і каже: – Я, коли їхала, то обручку свою золоту забула і ланцюжок. Вони в комоді у верхній шухляді лежать, в оксамитовій коробочці. Ти Юлі віддай, хай привезе, гаразд? Ольга Іванівна погодилася. Вона підійшла до комоду, відкрила верхню шухляду й застигла від побаченого

У під’їзді старого триповерхового будинку на другому поверсі жила самотня жінка похилого віку. Звали її Ольга Іванівна. Свого часу її, зовсім молоденьку, чоловік Борис Микитович із села привіз. Молоді вони були зовсім. Він у цьому селі механізатором працював. Там і…

Андрій лежав на дивані і дивився телевізор, коли в кімнату зайшла його дружина Ольга з телефоном у руках. – Андрію, тебе мама до телефону просить, – якось схвильовано сказала вона. – Теща? – здивувався Андрій. – Так, – підтвердила Оля і передала слухавку. Андрій декілька хвилин порозмовляв з тещею і закінчив виклик. – Ну, що? – запитала одразу дружина. – Просить, щоб я картоплю копати допоміг, – сказав чоловік. – Не їдь! – вигукнула Ольга. – Чому? – усміхнувся Андрій. – Андрію, ти дечого не знаєш, – якось підозріло сказала Оля. – Ти про що? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій лежав на дивані і дивився телевізор, коли в кімнату зайшла його дружина Ольга з телефоном у руках. – Андрію, тебе мама до телефону просить, – якось схвильовано сказала вона. – Теща? – здивувався Андрій. – Так, – підтвердила Оля і передала слухавку. Андрій декілька хвилин порозмовляв з тещею і закінчив виклик. – Ну, що? – запитала одразу дружина. – Просить, щоб я картоплю копати допоміг, – сказав чоловік. – Не їдь! – вигукнула Ольга. – Чому? – усміхнувся Андрій. – Андрію, ти дечого не знаєш, – якось підозріло сказала Оля. – Ти про що? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ольга та Андрій одружилися пізно восени. До цього вони і так півроку пожили разом, звикаючи один до одного, і все ж таки офіційно сім’єю стали в листопаді. Андрій – молодий хлопець і вже цілком самостійний – квартира є, хоч і…

Олександр їхав на дачу, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив його найкращий друг Андрій, що дуже здивувало Сашка, адже друг зараз на побаченні. – Сашко, ти де? Ти мені терміново потрібний, – почув Олександр, коли підняв слухавку. – Я до дачі під’їжджаю, а ти звідки дзвониш ще й схвильований такий? Начебто в тебе побачення? – відповів Сашко. – Виручай, приїжджай у парк, ти мені терміново потрібен. Прошу тебе, виручи, га? – тривожним голосом просив Андрій. – Гаразд, чекай хвилин через п’ятнадцять, – відповів Сашко. Але чоловік навіть уявити не міг, що сталося у його друга

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олександр їхав на дачу, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив його найкращий друг Андрій, що дуже здивувало Сашка, адже друг зараз на побаченні. – Сашко, ти де? Ти мені терміново потрібний, – почув Олександр, коли підняв слухавку. – Я до дачі під’їжджаю, а ти звідки дзвониш ще й схвильований такий? Начебто в тебе побачення? – відповів Сашко. – Виручай, приїжджай у парк, ти мені терміново потрібен. Прошу тебе, виручи, га? – тривожним голосом просив Андрій. – Гаразд, чекай хвилин через п’ятнадцять, – відповів Сашко. Але чоловік навіть уявити не міг, що сталося у його друга

Після робочого дня Олександр з Андрієм вийшли з офісу разом і попрямували кожен до своєї машини. Ще на робочому місці Андрій розповідав другу про свої пригоди минулих вихідних і поспішав завершити свою розповідь. – Познайомився я з жінкою, підвіз її…

Олексій ішов на день народження до свого діда. Він підійшов до квартири Ігоря Павловича і натиснув кнопку дзвінка. За мить старий відчинив двері. – Дідусю, я тут привітати тебе прийшов… – почав було говорити Олексій, як раптом замовк від несподіванки. З кухні вийшла якась молода дівчина з тацею в руках. На таці гіркою височіли ватрушки… – Здрастуйте, а ви – Олексій? – першою заговорила незнайомка. – Проходьте до столу. Ми вас вже давно чекаємо. – Це хто така? – пошепки запитав Олексій діда. Ігор Павлович тільки посміхнувся і хитро покрутив кінчики вус. Олексій не розумів, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій ішов на день народження до свого діда. Він підійшов до квартири Ігоря Павловича і натиснув кнопку дзвінка. За мить старий відчинив двері. – Дідусю, я тут привітати тебе прийшов… – почав було говорити Олексій, як раптом замовк від несподіванки. З кухні вийшла якась молода дівчина з тацею в руках. На таці гіркою височіли ватрушки… – Здрастуйте, а ви – Олексій? – першою заговорила незнайомка. – Проходьте до столу. Ми вас вже давно чекаємо. – Це хто така? – пошепки запитав Олексій діда. Ігор Павлович тільки посміхнувся і хитро покрутив кінчики вус. Олексій не розумів, що відбувається

Ігор Павлович сидів біля вікна і дивився крізь тьмяне скло на перехожих. Березень уже дихав першими паростками зелені, дзвенів синичками і краплями талої води. Сонце все частіше висвітлювало кухоньку старого, яка так давно не бачила генерального прибирання. – Сам ти…

Валерій повіз свою наречену Марину знайомитися з батьками. Марина сиділа і задоволено посміхалася. Схоже, вона все ж таки змогла справити хороше враження. Мама Валерія була дуже доброю й доброзичливою. Вона пригостила їх пирогом за власним рецептом і так і сипала запитаннями. А як інакше жінці краще дізнатися про майбутню невістку? – Я на хвилинку відійду, – ніяково усміхнулася Марина і вийшла в туалет. Через пару хвилин вона пішла назад, як раптом застигла від несподіванки! Марина почула якусь дуже дивну розмову. Говорили явно про неї! Марина прислухалася і не повірила своїм вухам

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валерій повіз свою наречену Марину знайомитися з батьками. Марина сиділа і задоволено посміхалася. Схоже, вона все ж таки змогла справити хороше враження. Мама Валерія була дуже доброю й доброзичливою. Вона пригостила їх пирогом за власним рецептом і так і сипала запитаннями. А як інакше жінці краще дізнатися про майбутню невістку? – Я на хвилинку відійду, – ніяково усміхнулася Марина і вийшла в туалет. Через пару хвилин вона пішла назад, як раптом застигла від несподіванки! Марина почула якусь дуже дивну розмову. Говорили явно про неї! Марина прислухалася і не повірила своїм вухам

– Скажи чесно, ти мене не любиш? – раптом запитала в свого нареченого Марина. – Чи ти маєш іншу? Не хвилюйся, я сварок влаштовувати не буду. Я просто хочу знати правду. Валерій аж чаєм поперхнувся, почувши таку промову коханої дівчини. –…

Поліна прибрала в квартирі, приготувала обід, сьогодні у неї вихідний, тому справ багато. – Так, треба ще до мами заїхати, глянути, як вона там, – вирішила жінка. Ближче до вечора, жінка набрала номер мами. – Мамо, ти вдома? – поцікавилася вона. – Вдома, де ж мені ще бути, – відповіла мати. – Тоді чекай, за годину буду, – сказала Поліна. Вона тільки-но сіла в машину, щоб поїхати до мами, як раптом на її телефон надійшло якесь смс – повідомлення. Поліна глянула на екран телефону, прочитала смс і застигла від прочитаного

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна прибрала в квартирі, приготувала обід, сьогодні у неї вихідний, тому справ багато. – Так, треба ще до мами заїхати, глянути, як вона там, – вирішила жінка. Ближче до вечора, жінка набрала номер мами. – Мамо, ти вдома? – поцікавилася вона. – Вдома, де ж мені ще бути, – відповіла мати. – Тоді чекай, за годину буду, – сказала Поліна. Вона тільки-но сіла в машину, щоб поїхати до мами, як раптом на її телефон надійшло якесь смс – повідомлення. Поліна глянула на екран телефону, прочитала смс і застигла від прочитаного

Мати Поліни завжди була безвідповідальна. Це виявлялося у всьому. Вона жодного разу не була заміжня, від кого народила Поліну, теж не знала. На жодній роботі не затримувалася довше року. Хто триматиме працівника, який безвідповідально ставиться до своїх обов’язків, який може…

Надія рішуче постукала у двері своєї тітки. За хвилину двері відкрилися, на порозі з’явилася тітка Зіна. – Привіт, ти чому не попередила, що зайдеш? – усміхнулася Зіна. – Нам з вами потрібно серйозно поговорити, – впевнено сказала Надія. Тітка Зіна провела племінницю на кухню, зробила чай. – Ну, що сталося? – запитала вона. – Я все знаю. Мені мама все розповіла! Як ви могли таке приховувати! – мало не плачу говорила Надія. – Ти про що? – не розуміла Зіна. І Надя все їй розповіла. Тітка Зіна вислухала племінницю і застигла від почутого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія рішуче постукала у двері своєї тітки. За хвилину двері відкрилися, на порозі з’явилася тітка Зіна. – Привіт, ти чому не попередила, що зайдеш? – усміхнулася Зіна. – Нам з вами потрібно серйозно поговорити, – впевнено сказала Надія. Тітка Зіна провела племінницю на кухню, зробила чай. – Ну, що сталося? – запитала вона. – Я все знаю. Мені мама все розповіла! Як ви могли таке приховувати! – мало не плачу говорила Надія. – Ти про що? – не розуміла Зіна. І Надя все їй розповіла. Тітка Зіна вислухала племінницю і застигла від почутого

– Нічого собі ти Надя даєш, – сусідка Люда підібгала губи від образи та обурення. – І давно ти перестала зі старими знайомими спілкуватися? – Не зрозуміла, – Надія поставила принесені з магазину пакети з продуктами прямо на підлогу під’їзду…

Алла помітила, що її чоловік Павло змінився. Він почав повертатися з роботи набагато пізніше, вигадував різні причини, чому це сталося, розсіяно відповідав на запитання. А ще весь час відводив очі, ніби був у чомусь винен. – Може втомлюється на роботі, – думала жінка. Вона ніяк не могла зрозуміла чому чоловік так дивно поводиться. – Ні, тут щось інше, – вирішила вона. – Це відмовки. Таке відчуття, що він щось ховає. І тут раптом Аллу осяяла несподівана думка! – Невже знову? – від цієї думки всередині у Алли аж все похололо

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла помітила, що її чоловік Павло змінився. Він почав повертатися з роботи набагато пізніше, вигадував різні причини, чому це сталося, розсіяно відповідав на запитання. А ще весь час відводив очі, ніби був у чомусь винен. – Може втомлюється на роботі, – думала жінка. Вона ніяк не могла зрозуміла чому чоловік так дивно поводиться. – Ні, тут щось інше, – вирішила вона. – Це відмовки. Таке відчуття, що він щось ховає. І тут раптом Аллу осяяла несподівана думка! – Невже знову? – від цієї думки всередині у Алли аж все похололо

Після двадцяти років цілком благополучного сімейного життя Алла несподівано пережила стан дежавю. Її чоловік Павло почав повертатися з роботи набагато пізніше, вигадував безглузді причини, чому це сталося, розсіяно відповідав на запитання. Потім ображався, дратувався через дрібниці, скаржився, що дуже втомився…

Повернутись вверх