Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 41

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олеся з чоловіком вечеряли, коли задзвонив телефон Михайла. – О, мама дзвонить, – сказав чоловік, підняв слухавку і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Михайло за декілька хвилин. – Що хотіла Тетяна Анатоліївна? – запитала Олеся. – Мама, запрошує нас у гості, – якось сумно сказав чоловік. – Чудово, поїдемо, – усміхнулася жінка. – Олесю, вона не хоче, щоб ти приїжджала. Сказала щоб був тільки я та діти, – несподівано додав Михайло. – А чому вона не хоче мене бачити? – не зрозуміла дружина. Михайло важко видихнув, зібрався з думками і передав слова матері дружині. Олеся вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся з чоловіком вечеряли, коли задзвонив телефон Михайла. – О, мама дзвонить, – сказав чоловік, підняв слухавку і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Михайло за декілька хвилин. – Що хотіла Тетяна Анатоліївна? – запитала Олеся. – Мама, запрошує нас у гості, – якось сумно сказав чоловік. – Чудово, поїдемо, – усміхнулася жінка. – Олесю, вона не хоче, щоб ти приїжджала. Сказала щоб був тільки я та діти, – несподівано додав Михайло. – А чому вона не хоче мене бачити? – не зрозуміла дружина. Михайло важко видихнув, зібрався з думками і передав слова матері дружині. Олеся вислухала чоловіка і застигла від почутого

Тетяна Анатоліївна щовихідних наполягала на тому, щоб син і невістка приїжджали до неї в гості з онуками. Олесі не дуже хотілося бачити свекруху через те, що цілий тиждень до зустрічі жінка посилено дзвонила Михайлу і переконувала його в тому, що…

Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні вона має зустрітися з майбутніми сватами і обговорити весілля доньки. В кафе зайшла пара, Софія Олегівна зрозуміла, що це батьки майбутнього зятя. – Ми батьки Івана, – гордо промовила жінка підійшовши до столика. – І вам доброго дня! А я мама Оксани, – усміхнулася жінка. – Ну що, давайте обговорювати майбутнє весілля? – Ніякого весілля не буде! – рапом в унісон сказали батьки Івана. – Як не буде? Чому? – Софія Олегівна здивовано дивилася на сватів, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні вона має зустрітися з майбутніми сватами і обговорити весілля доньки. В кафе зайшла пара, Софія Олегівна зрозуміла, що це батьки майбутнього зятя. – Ми батьки Івана, – гордо промовила жінка підійшовши до столика. – І вам доброго дня! А я мама Оксани, – усміхнулася жінка. – Ну що, давайте обговорювати майбутнє весілля? – Ніякого весілля не буде! – рапом в унісон сказали батьки Івана. – Як не буде? Чому? – Софія Олегівна здивовано дивилася на сватів, не розуміючи, що відбувається

Софія Олегівна переживала, сидячи за столиком у кафе, і постійно дивилася на вхідні двері. Сьогодні, вперше за три роки знайомства з обранцем доньки, жінка мала побачити батьків майбутнього зятя Івана. Родичам терміново довелося зустрітися через те, що у молодої пари…

Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого

Близько двох років єдиний син Олени Олексіївни був одружений зі своєю однокурсницею Віолеттою. Жінка невістку, яка постійно їй зухвало відповідала, на дух не переносила. Проте обом сторонам було спокійно, оскільки їм не доводилося між собою контактувати. Біда прийшла, звідки не…

Михайло повернувся додому, і здивувався, не виявивши там Віри. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що деяких речей жінки немає. – І як це розуміти? – вигукнув він сам до себе. Михайло взяв телефон і набрав номер Віри, але почув лише короткі гудки. Чоловік почав ходити по квартирі не знаходячи собі місяця. – Може до мами поїхала? – вирішив він. Михайло набрав номер тещі, але жінка не знала, де її дочка. Чоловік у відчаї опустився на диван. Раптом на його телефон прийшло якесь смс-повідомлення. Михайло швидко взяв телефон, прочитав повідомлення і ахнув від прочитаного

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло повернувся додому, і здивувався, не виявивши там Віри. Чоловік пройшовся по квартирі, і помітив, що деяких речей жінки немає. – І як це розуміти? – вигукнув він сам до себе. Михайло взяв телефон і набрав номер Віри, але почув лише короткі гудки. Чоловік почав ходити по квартирі не знаходячи собі місяця. – Може до мами поїхала? – вирішив він. Михайло набрав номер тещі, але жінка не знала, де її дочка. Чоловік у відчаї опустився на диван. Раптом на його телефон прийшло якесь смс-повідомлення. Михайло швидко взяв телефон, прочитав повідомлення і ахнув від прочитаного

Настрій у Віри був поганим з самого ранку. А причина проста – сьогодні ввечері одразу після роботи їй треба було їхати до батьків. Привід був хороший – день народження батька. І за батьками Віра скучила, і за старшим братом, і…

Над поминальним столом стояла щільна, густа, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна. – Бабусю, – втомлена своєю бідою Наталя, прийшовши в себе від заціпеніння, підняла на бабусю заплакані очі. – Що ти таке кажеш? Мама нездужала. – Так я й винна у цьому…, – твердо промовила жінка похилого віку, зробила глибокий подих і все розповіла внучці. Наталка вислухала бабусю і ахнула від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Над поминальним столом стояла щільна, густа, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна. – Бабусю, – втомлена своєю бідою Наталя, прийшовши в себе від заціпеніння, підняла на бабусю заплакані очі. – Що ти таке кажеш? Мама нездужала. – Так я й винна у цьому…, – твердо промовила жінка похилого віку, зробила глибокий подих і все розповіла внучці. Наталка вислухала бабусю і ахнула від почутого

Над поминальним столом висіла щільна, густа, як осінній туман, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна, яка більше не могла залишатися наодинці зі…

Валентина повернулася з роботи додому, зайшла на кухню. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши на кухні доньку. – Думаю, – тихо промовила Марія. – Щось сталося? – захвилювалася мати, помітивши, що донька дуже схвильована. – Так…сталося, – кивнула Марія. – Доню, не тягни, кажи! – почала ще більше переживати жінка. – Мамо, ти маєш дещо дізнатися…дізнатися про батька, – несподівано сказала Марія, зробила паузу щоб зібратися з думками і все розповіла матері. Валентина вислухала доньку і ахнула від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина повернулася з роботи додому, зайшла на кухню. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши на кухні доньку. – Думаю, – тихо промовила Марія. – Щось сталося? – захвилювалася мати, помітивши, що донька дуже схвильована. – Так…сталося, – кивнула Марія. – Доню, не тягни, кажи! – почала ще більше переживати жінка. – Мамо, ти маєш дещо дізнатися…дізнатися про батька, – несподівано сказала Марія, зробила паузу щоб зібратися з думками і все розповіла матері. Валентина вислухала доньку і ахнула від почутого

– Мамо, ну помилився чоловік, необдуманих речей наробив, – Марія майже плакала. – З ким не буває? Ви ж все життя разом, невже в тебе нема до нього жодної жалості? – Поки що ні, – Валентина Іванівна дивилася у вікно…

Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

– Марійко, Катю, давайте по-чесному. Ця дача нікому не потрібна. Ніхто тут не бував уже п’ять років. І я впевнена, що й надалі ніхто не буде сюди їздити. Давайте продамо, га? – запропонувала найстарша Ганна… …Шалені пристрасті розігралися між трьома…

Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік Віктор грав з сином. І в цей час хтось подзвонив у двері. – Може, хтось із сусідів? – спитав Віктор і пішов відчиняти. Але в квартиру рішуче ступила мати Ірини – Наталія Вікторівна. – Мамо? – здивувалася жінка. – Щось сталося? – Сталося, – відповіла та, проходячи на кухню. – Я думала, що ти сама здогадаєшся, але ні! – Що ти маєш на увазі? – перепитала Ірина. – Як у тебе із совістю? – несподівано запитала мати. – Ділитись не надумала? – Чим ділитися? Ти про що взагалі? – Ірина здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік Віктор грав з сином. І в цей час хтось подзвонив у двері. – Може, хтось із сусідів? – спитав Віктор і пішов відчиняти. Але в квартиру рішуче ступила мати Ірини – Наталія Вікторівна. – Мамо? – здивувалася жінка. – Щось сталося? – Сталося, – відповіла та, проходячи на кухню. – Я думала, що ти сама здогадаєшся, але ні! – Що ти маєш на увазі? – перепитала Ірина. – Як у тебе із совістю? – несподівано запитала мати. – Ділитись не надумала? – Чим ділитися? Ти про що взагалі? – Ірина здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

Ірина вже вимила посуд після вечері, її чоловік – Віктор – зі старшим сином розставили фігури на шахівниці і збиралися почати щовечірню партію, молодша дочка – Вірочка – укладала спати своїх ляльок. І в цей час хтось подзвонив у двері….

В Андрія не стало матері. З міста приїхав на поминки його брат Петро з дружиною. Дружина відбула поминки і поїхала до своїх батьків у сусіднє село. Брати залишились самі. Говорити не було про що. За столом тільки дитинство згадали, друзів. Андрій розповів, хто куди поїхав, хто з ким одружився. – У вас як з жінкою? – запитав він брата. Петро знизав плечима. – У нас з тобою, брате, ще ж справи важливі є, – раптом сказав він. – Ось глянь… Він витяг з комода якісь папери. Андрій глянув на них, й оторопів від несподіваної здогадки

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Андрія не стало матері. З міста приїхав на поминки його брат Петро з дружиною. Дружина відбула поминки і поїхала до своїх батьків у сусіднє село. Брати залишились самі. Говорити не було про що. За столом тільки дитинство згадали, друзів. Андрій розповів, хто куди поїхав, хто з ким одружився. – У вас як з жінкою? – запитав він брата. Петро знизав плечима. – У нас з тобою, брате, ще ж справи важливі є, – раптом сказав він. – Ось глянь… Він витяг з комода якісь папери. Андрій глянув на них, й оторопів від несподіваної здогадки

Андрій з Петром були погодками. Старший Андрій, незграбний, весь у батька, був працьовитим хлопцем, з раннього дитинства завжди на підмозі і в хаті по господарству, і на городі. Молодший Петро був схожим на матір і зовнішністю і за характером. Стрункий,…

Оля з самого ранку була в хорошому настрої. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра. – З Днем народження! – привітала сестру Віка. – Розповідай, що тобі подарував Дмитро?! – Дмитро зранку побіг на роботу, але пообіцяв що подарунок буде у вечері, – радісно прощебетала Оля, ще трохи порозмовля з сестрою і закінчила виклик. Весь день жінка чекала, коли додому повернеться чоловік. І ось вхідні двері відкрилися в коридорі зʼявився Дмитро. – Кохана! З Днем народження! – вигукнув чоловік. Оля швидко вибігла в коридор, глянула на подарунок чоловіка і… застигла від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля з самого ранку була в хорошому настрої. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра. – З Днем народження! – привітала сестру Віка. – Розповідай, що тобі подарував Дмитро?! – Дмитро зранку побіг на роботу, але пообіцяв що подарунок буде у вечері, – радісно прощебетала Оля, ще трохи порозмовля з сестрою і закінчила виклик. Весь день жінка чекала, коли додому повернеться чоловік. І ось вхідні двері відкрилися в коридорі зʼявився Дмитро. – Кохана! З Днем народження! – вигукнув чоловік. Оля швидко вибігла в коридор, глянула на подарунок чоловіка і… застигла від побаченого

У двох коханих жінок Дмитра, матері та дружини, дні народження були з різницею у два дні. Чоловік довго вибирав подарунки, не знаючи, на чому саме зупиниться. Потім вирішив матері зробити дорогий подарунок на честь ювілею. – Куплю у батьківську квартиру…

Повернутись вверх