Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Андрій приїхав відвідати свою матір. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – заявив син з порога. – Заходь, я чаю зроблю і поговоримо, – сказала мати. – Мамо, а ти можеш ще покликати свою сусідку Валентину Йосипівну, – несподівано додав Андрій. – Ця справа стосується вас обох. – Добре, – відповіла мама. Через декілька хвилин Валентину Йосипівна, мама Андрія та Андрій сиділи на кухні. – Про що ти хотів поговорити? – запитала мати. – Я хочу вам показати одне відео, – Андрій дістав свій телефон, ввімкнув відеозапис і повернув екран до матері та сусідки. Жінки глянули на екран телефону і остовпіли від побаченого

– Андрію, нам треба серйозно поговорити, – сказала мати після того, як син подякував їй за вечерю. – Що сталося? Я знову в чомусь винен? – поцікавився юнак. – Добре, що ти це відчуваєш, – додала мати. – Ти помиляєшся,…

Зінаїда Павлівна приїхала на свою дачу. Жінка швидко розібрала сумки, трохи відпочила з дороги, пообідала. – Так, пора і за роботу братися, – вирішила вона, вимивши посуд. – Піду мабуть в квітнику порядок наведу. Жінка вийшла з будинку, взяла садовий інструмент і вирушила працювати. Зінаїда Павлівна зайшла в квітник і ахнула…вона побачила розриту землю і листочки, які де-не-де лежали. – Де всі мої троянди?! – здивовано вигукнула вона. Раптом на хвіртці у квітник Зінаїда Павлівна побачила якусь записку. Жінка швидко прочитала її і застигла від прочитаного

— Яка ж ти егоїстка! – обурювалася свекруха. — Тобі відпустка важливіша за сім’ю! — Навіщо так злитися, Зінаїдо Павлівно? — Марина грайливо вигнула брову. — Ми з Петром і так постійно допомагаємо вам грошима. З огляду на те, що…

Ольга дивилася телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її брат Павло. – Оля, приїжджай, бабусі не стало, – тихо сказав Павло. Ольга кинула всі справи і поїхала на прощання до своєї бабусі Катерини Василівни. Все пройшло як у тумані. Після прощання настав момент оголошення заповіту. Нотаріус почав читати заповіт, у залі зависла тиша. — З волі Катерини Василівни її майно, включаючи квартиру, дістається її внуку Павлу. А своїй внучці Олі, вона залишила сімейний фотоальбом та цей конверт, – озвучив нотаріус і простягнув жінці конверт. Ольга швидко відкрила конверт, заглянула всередину і ахнула від побаченого

Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. Проте…

Ольга Іванівна вже збиралася лягати спати, як раптом у двері наполегливо постукали. – А це ще кого принесло? – здивувалася жінка і пішла відкривати. На порозі стояла її донька Наталка з валізами в руках. – Наталю, що сталося? – запереживала мати. – Мамо, я пішла від них, – схлипнула донька. – Ти проходь. Не стій в дверях, – Ольга Іванівна провела доньку на кухню. Наталка слухняно опустилась у крісло. – Досить плакати, розповідай, – сказала мама. – З  моєю свекрухою щось не так, мамо, – несподівано сказала Наталка, важко зітхнула і все розповіла матері. Ольга Іванівна вислухала доньку і застигла від почутого

Наталя з’явилася до матері раптово, з валізами, коли та вже спала, і підскочила від гучного стукоту у двері. На поріг Наталка ввалилася сніговою грудкою – на вулиці другий день йшов великий, схожий на тополиний пух, сніг. -За порогом роззувайся, –…

Ліда вирішила зробити ремонт на дачі. Вона найняла для цього сусіда Олександра. Чоловік ремонтував паркан, коли Ліді подзвонив син. – Як ти? Що їв? – запитала вона. – Піцу і картоплю фрі, – сказав той. – Я ж казала, що в морозилці є котлети! – сказала Ліда. – Ну, мамо, не хочу я котлет! – відповів син. – Добре, може, приїдеш на вихідні? – запитала Ліда. – На вихідних ми з татом хотіли зустрітися, я обіцяв йому допомогти шафу зібрати. – Яку ще шафу? – здивувалася жінка. Коли вони договорили, Ліда раптом розплакалася. Вона забула, що тут був Олександр. – Лідо, що з вами?! – чоловік не розумів, що відбувається

– Ми з вами не зустрічалися раніше? Ліда вже кілька днів придивлялася до Олександра, намагаючись зрозуміти, де вона раніше бачила ці яскраво-пронизливі очі. Сам він був непоказний: засмаглий, з глибокими зморшками, вузлуватими пальцями на великих руках. Але очі Олександра були…

Віталій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його дружина Ірина, з якою він дуже сильно посварився минулого вечора. – Нехай попереживає, і думає, що я дуже сильно на неї образився, – вирішив чоловік, глянувши на екран телефону і скинув виклик. Телефон задзвенів ще раз, потім ще раз. Віталій продовжував ігнорувати дружину, показуючи їй, що він все ще на неї ображений. Раптом Ірина надіслала Віталію смс-повідомлення, до якого було прикріплено якесь фото. Віталій взяв телефон, відрив повідомлення, глянув на фото і… ахнув від побаченого

Сварки у Віталія та Ірини були, як за розкладом. Стандартно десь раз на місяць. Ірина взагалі була з характером: запальна, емоційна. А в чоловіки обрала собі абсолютно протилежну людину – скромного та тихого Віталія. І так, це вона обрала його…

У Зої був день народження. Її чоловік Павло в той день прокинувся рано. Він посмажив чотири останні яйця, які були в холодильнику, зробив салат з огірків і помідорів. Чоловік все з’їв і попив собі кави з булочкою. Павло склав увесь брудний посуд в мийку і сів за комп’ютер трохи пограти. Він чекав, коли дружина прокинеться і тоді вже почнеться… Зоя ж прокинулася і, наївна, почувши аромат приготовленої їжі, подумала, що чоловік готує їй святковий сніданок! Але коли вона зайшла на кухню, то остовпіла від побаченого

Те, що Павло одружений, Ганна знала, але це не мало значення. Головне, вона кохає його, а він кохає її! А дружина? Ну дружина та й дружина… Ганна була впевнена, що Павло покине її, коли зрозуміє, що його доля це Ганна,…

Людмил підʼїхала до кафе, щоб зустрітися з своєю подругою. Катерина стояла на сходах. Молоді жінки обійнялися під час зустрічі. – Чудово виглядаєш! – усміхнулася Катя. – І ти! Як і раніше, красуня! – відповіла Люда. Вони зайшли до кафе, сіли за стіл. Поки Люда розглядала меню, Катя раптом підвелася. – Катю, ти що там побачила? – запитала Людмила. – Подруго… Ти повинна це побачити…Там твій чоловік і твоя мама…І поводяться вони не так як зять та теща, – тихо сказала здивована Катерина. – Що? – не зрозуміла Людмила, повільно повернулася…і остовпіла від побаченої картини

Про те, що її чоловік завів собі іншу, Людмила здогадувалася вже давно. Усі ознаки, були. Чоловік, наприклад, завів звичку таємниче шепотітися по телефону. І тих кількох випадків, коли він круглі оченята робив, коли Люда входила в кімнату під час його…

Василина вирушила в торговий центр, купити собі нові осінні черевички. Жінка ходили від одного магазину до іншого. Раптом, вона помітила знайому постать. Її свекруха мило розмовляла з колишньою дружиною Максима. – А це вже цікаво! – сказала сама до себе жінка. Вона вирушила прослідкувати за ними. Для чого вона це робить, вона й сама не знала. У результаті Валентина Андріївна та Яна зайшли до кафе. Василина вирушила слідом, обравши столик за рогом, щоб її не було видно. Однак вона чудово їх чула. Василина прислухалася до їхньої розмови і ахнула від почутого

– А тебе не бентежить, що Максим був одружений? – Запитала Олена, подруга Василини. Василина лише знизала плечима. – Ні, не бентежить. Він же мені одразу про це сказав. Та й що такого? Мало кому одразу вдається зустріти кохання всього…

У Ліди був вихідний, а Андрій вже пішов на роботу. Раптом вона побачила на комоді його папку з документами. – Ось неуважний, сам же говорив, що не забути б ці документи, – подумала жінка. Швидко зібравшись, Ліда поїхала до чоловіка на роботу. Бігом піднявшись сходами на другий поверх, де знаходився кабінет Андрія, і схаменулась: – Ой, зараз же перерва у них, Андрій, мабуть, у кафе на обід пішов… Але тут же почула голоси, що долинали з його кабінету, і один з них належав її чоловікові. Ліда прислухалася до розмови і остовпіла від почутого

– Лідо, ну що це таке? Я ж тобі вже тисячу разів казав, що більше не люблю м’ятного чаю, навіщо ти його мені заварила? – обурювався Андрій. – Хіба? – розгубилася Ліда, його дружина. – Щось не пригадую такого… –…

Повернутись вверх