Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 4

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Семен їхав по сільській дорозі, мріючи швидше опинитися вдома. Цілий день він провів сьогодні у батьків у селі, втомився дуже. – Зараз приїду додому, прийму гарячу ванну, і відпочиватиму, – мріяв чоловік. Семен проїхав одне село, потім друге. І перед тим, як виїжджати на трасу, світло від його фар вихопило силует на узбіччі. – А це ще що таке? – здивувався він. Спочатку Семен хотів проїхати повз, мало що, можливо який житель села кудись прямує. Але під’їхавши ближче чоловік вирішив зупинитися. Семен зупинився біля цього силуету, опустив вікно і ахнув від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Семен їхав по сільській дорозі, мріючи швидше опинитися вдома. Цілий день він провів сьогодні у батьків у селі, втомився дуже. – Зараз приїду додому, прийму гарячу ванну, і відпочиватиму, – мріяв чоловік. Семен проїхав одне село, потім друге. І перед тим, як виїжджати на трасу, світло від його фар вихопило силует на узбіччі. – А це ще що таке? – здивувався він. Спочатку Семен хотів проїхати повз, мало що, можливо який житель села кудись прямує. Але під’їхавши ближче чоловік вирішив зупинитися. Семен зупинився біля цього силуету, опустив вікно і ахнув від побаченого

Семен їхав по сільській дорозі, мріючи швидше опинитися вдома. Цілий день він провів сьогодні у батьків у селі, втомився дуже. Батьки, начебто, ще й досить молоді, але все ж таки їм важко вже дається фізична робота. Ось і доводиться Семену…

Михайло Іванович та Віра Олексіївна були на дачі. Вони відпочивали, займалися городом і різними справами. А ще до них мала приїхати внучка Поліна і познайомити діда з бабою зі своїм нареченим Кирилом. Кирило спочатку Вірі Олексіївні з Михайлом Івановичем здався балуваним і далеким від домашніх справ. Усе йшло своєю чергою, вони смажили шашлики, вели різні розмови, згадували смішні випадки з життя. Але Михайло Іванович мабуть трохи перепрацював, і надвечір відчув себе не дуже. Віра Олексіївна ахнула, коли чоловік побілів і сів у крісло. І тут зовсім несподівано, наперед виступив Кирило

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло Іванович та Віра Олексіївна були на дачі. Вони відпочивали, займалися городом і різними справами. А ще до них мала приїхати внучка Поліна і познайомити діда з бабою зі своїм нареченим Кирилом. Кирило спочатку Вірі Олексіївні з Михайлом Івановичем здався балуваним і далеким від домашніх справ. Усе йшло своєю чергою, вони смажили шашлики, вели різні розмови, згадували смішні випадки з життя. Але Михайло Іванович мабуть трохи перепрацював, і надвечір відчув себе не дуже. Віра Олексіївна ахнула, коли чоловік побілів і сів у крісло. І тут зовсім несподівано, наперед виступив Кирило

Травень Михайло Іванович та Віра Олексіївна чекали з особливим трепетом. Цими днями вони приїжджали на дачу, і вона оживала після зимової сплячки. Вони відкривали штори, впустивши сонячне світло, провітрювали будинок, топили пічку і готувалися до приїзду гостей. Адже попереду головна…

Майя обідала на кухні, коли додому повернулася її сусідка по квартирі. Світлана одразу залетіла на кухню, дівчина аж світилася від щастя. – Майя, я з таким хлопцем познайомилася! – одразу заявила Світлана сусідці. – Вітаю! Я рада за тебе, – щиро відповіла Майя. – Я думаю, що ми з ним одружимося! Олег, такий класний, – щебетала Світлана. – Хочеш я тобі його фото покажу? – Ну, давай, – усміхнулася Майя. Світлана швидко дістала свій телефон, відкрила на ньому фото свого коханого, і сунула екран мобільного під ніс подруги. Майя глянула на фото хлопця і… застигла від побаченого

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Майя обідала на кухні, коли додому повернулася її сусідка по квартирі. Світлана одразу залетіла на кухню, дівчина аж світилася від щастя. – Майя, я з таким хлопцем познайомилася! – одразу заявила Світлана сусідці. – Вітаю! Я рада за тебе, – щиро відповіла Майя. – Я думаю, що ми з ним одружимося! Олег, такий класний, – щебетала Світлана. – Хочеш я тобі його фото покажу? – Ну, давай, – усміхнулася Майя. Світлана швидко дістала свій телефон, відкрила на ньому фото свого коханого, і сунула екран мобільного під ніс подруги. Майя глянула на фото хлопця і… застигла від побаченого

Майя та Світлана потоваришували ще в коледжі. Майя чудово пам’ятала той день, коли їй видали кімнату у гуртожитку. Вона дуже переживала, що її сусідки будуть не найприємнішими дівчатками. А їй із ними три роки жити! І той момент, коли Світлана…

Віра квапливо поверталася додому з роботи. Сьогодні вона пообіцяла відвести свою маму на огляд. Жінка відчинила двері своїм ключем, і полегшено видихнула – парадні туфлі матері стояли в коридорі. – Значить, вона ще вдома, – подумала Віра. Почувши в маминій кімнаті голоси, Віра спочатку не звернула на них уваги. Антоніна Петрівна могла дивитися телевізор або розмовляти телефоном. На випадок, якщо мама задрімала, Віра навшпиньки пройшла через усю квартиру, тихенько повернула ручку дверей і… аж рота відкрила від побаченої картини

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра квапливо поверталася додому з роботи. Сьогодні вона пообіцяла відвести свою маму на огляд. Жінка відчинила двері своїм ключем, і полегшено видихнула – парадні туфлі матері стояли в коридорі. – Значить, вона ще вдома, – подумала Віра. Почувши в маминій кімнаті голоси, Віра спочатку не звернула на них уваги. Антоніна Петрівна могла дивитися телевізор або розмовляти телефоном. На випадок, якщо мама задрімала, Віра навшпиньки пройшла через усю квартиру, тихенько повернула ручку дверей і… аж рота відкрила від побаченої картини

– Доброго ранку, Віро! Сьогодні робочий день тільки до обіду! – Федір подав співробітниці ключі від кабінету, і вона обережно взяла їх із рук охоронця. От би, як у романтичних фільмах, затримати трохи довше допустимого у його міцних пальцях свої…

Соня приготувала сніданок, і гукнула чоловіка до столу. Олег прийшов на кухню, сів за стіл, і взявся уплітати омлет. – Коханий, я цієї суботи йду! – раптом сказала дружина. – Куди це? – чоловік підвів очі на Соню. – Зустрітися з подругами, – якось підозріло додала жінка. – З якими подругами? – хмикнув він. – У тебе ж в цьому місті нікого нема! – Так, після переїзду у мене тут нікого не було. Але зараз з’явилося декілька подруг, – пояснила Соня. – Цікаво, і що це за подруги? – поцікавився чоловік, але Олег навіть уявити не міг, що задумала його дружина

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Соня приготувала сніданок, і гукнула чоловіка до столу. Олег прийшов на кухню, сів за стіл, і взявся уплітати омлет. – Коханий, я цієї суботи йду! – раптом сказала дружина. – Куди це? – чоловік підвів очі на Соню. – Зустрітися з подругами, – якось підозріло додала жінка. – З якими подругами? – хмикнув він. – У тебе ж в цьому місті нікого нема! – Так, після переїзду у мене тут нікого не було. Але зараз з’явилося декілька подруг, – пояснила Соня. – Цікаво, і що це за подруги? – поцікавився чоловік, але Олег навіть уявити не міг, що задумала його дружина

– Соня, я ввечері з хлопцями в бар йду! – вигукнув із ванної Олег. – Олексія на роботі підвищили! Відсвяткувати треба! Соня підійшла до чоловіка, тримаючи півторарічну дочку на руках. – Олеже, знову? Чоловік тяжко зітхнув і вимкнув воду. –…

В Ірини був день народження. Гості вже зібралися за столом, чекали тільки чоловіка іменинниці – Романа. Невдоволена свекруха дзвонила синові, але той не брав слухавку. – Що за безвідповідальність?! – бурчала вона. – У дружини день народження, а його нема! Минула година. Усі вже почали вітати іменинницю. – Ти, Іринко, не переймайся, – сказала свекруха. – От де його носить у такий день? До речі, що він тобі подарував? Іра не встигла відповісти, як відкрилися двері. Це прийшов Роман. І не один. На руках він тримав якогось хлопчика… – Це, що таке?! – ахнула свекруха. – Мамо, не галасуй перед своїм внуком, – раптом заявив Роман. Жінка оторопіла від побаченого

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Ірини був день народження. Гості вже зібралися за столом, чекали тільки чоловіка іменинниці – Романа. Невдоволена свекруха дзвонила синові, але той не брав слухавку. – Що за безвідповідальність?! – бурчала вона. – У дружини день народження, а його нема! Минула година. Усі вже почали вітати іменинницю. – Ти, Іринко, не переймайся, – сказала свекруха. – От де його носить у такий день? До речі, що він тобі подарував? Іра не встигла відповісти, як відкрилися двері. Це прийшов Роман. І не один. На руках він тримав якогось хлопчика… – Це, що таке?! – ахнула свекруха. – Мамо, не галасуй перед своїм внуком, – раптом заявив Роман. Жінка оторопіла від побаченого

Ірина прокинулася рано, але чоловіка вже не було, тільки двері гримнули. У неї сьогодні був вихідний – день народження. Дивно, але чоловік пішов і навіть не привітав. Напевно, щось термінове. Крізь сон Іра чула, як чоловікові надійшло повідомлення, потім ще…

Соня повільно брела додому. Повертатися, не хотілося, адже вдома чекала мама, яка приїхала до них з Андрієм у гості. Через півгодини Соня, відкрила двері квартири, зайшла в коридор. – Соня?! Це ти? – гукнула з кухні Антоніна Сергіївна. – Так, я! – відповіла донька, і попрямувала до мами. – А я вже й вам з Андрієм вечерю приготувала, – одразу повідомила мама. – Чекатимеш його, чи сама повечеряєш? Раптом, Соня вловила дивний запах, який витав на кухні. – А що це ти приготувала, мамо? – запитала Соня, підійшла до плити, підняла кришку з каструлі і…застигла від побаченого

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Соня повільно брела додому. Повертатися, не хотілося, адже вдома чекала мама, яка приїхала до них з Андрієм у гості. Через півгодини Соня, відкрила двері квартири, зайшла в коридор. – Соня?! Це ти? – гукнула з кухні Антоніна Сергіївна. – Так, я! – відповіла донька, і попрямувала до мами. – А я вже й вам з Андрієм вечерю приготувала, – одразу повідомила мама. – Чекатимеш його, чи сама повечеряєш? Раптом, Соня вловила дивний запах, який витав на кухні. – А що це ти приготувала, мамо? – запитала Соня, підійшла до плити, підняла кришку з каструлі і…застигла від побаченого

– Привіт, доню, як твоє сімейне життя? – Все гаразд, – обережно відповіла Соня. Мамі дай тільки привід зачепитися за випадково сказане слово. – Це чудово. Обжилися вже на новому місці? – Так, все чудово, мамо. – Ну й добре….

Федір прийшов жити до Ірини. В будинку його батьків жив один із братів з сім’єю, тому місця не вистачало. Федір був рукастий. У нього в руках все горіло і сила була. – Іринко, я до хати зроблю прибудову, – сказав чоловік. – Обмаль місця нам, та ще й діти будуть… Тож беруся за будівництво! Куплю будматеріали. Дружина його підтримувала. Через кілька років Федір збудував будинок на заздрість усім у селі. Він сам був здоровий і міцний чоловік, так і будинок збудував. Ірина тільки тішилася. Жили дружно. Ішов час, але тільки одне затьмарювало їхнє сімейне життя

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Федір прийшов жити до Ірини. В будинку його батьків жив один із братів з сім’єю, тому місця не вистачало. Федір був рукастий. У нього в руках все горіло і сила була. – Іринко, я до хати зроблю прибудову, – сказав чоловік. – Обмаль місця нам, та ще й діти будуть… Тож беруся за будівництво! Куплю будматеріали. Дружина його підтримувала. Через кілька років Федір збудував будинок на заздрість усім у селі. Він сам був здоровий і міцний чоловік, так і будинок збудував. Ірина тільки тішилася. Жили дружно. Ішов час, але тільки одне затьмарювало їхнє сімейне життя

Федір був молодший у великій родині, четверо братів їх було у батьків. Він здавалося, що зібрав усе найкраще від усіх. Високий під два метри, широкоплечий, зі світлим волоссям і блакитними очима, які на світ дивилися доброзичливо, завжди готовий прийти на…

Христина сиділа за робочим столом, і обдумувала те, що з нею сталося. – Господи, як мені це пережити! – крутилася в голові лиш одна думка. – Христино?!  – раптом почула вона голос своєї колеги Рити. – А вже третій раз до тебе звертаюся! У тебе все гаразд? – Що? – Христина перемкнуло увагу на Риту. – Кажу, з тобою все гаразд? – повторила Рита. – Одна ситуація з голови не виходить… Ти не уявляєш, що зі мною сталося! – Христина не могла більше тримати все в собі, зібралася з думками і виклала все подрузі. Рита вислухала її і ахнула від почутого

  • 3 тижні тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Христина сиділа за робочим столом, і обдумувала те, що з нею сталося. – Господи, як мені це пережити! – крутилася в голові лиш одна думка. – Христино?!  – раптом почула вона голос своєї колеги Рити. – А вже третій раз до тебе звертаюся! У тебе все гаразд? – Що? – Христина перемкнуло увагу на Риту. – Кажу, з тобою все гаразд? – повторила Рита. – Одна ситуація з голови не виходить… Ти не уявляєш, що зі мною сталося! – Христина не могла більше тримати все в собі, зібралася з думками і виклала все подрузі. Рита вислухала її і ахнула від почутого

– Та що ж це таке! Христина розгублено дивилася на програму в телефоні. Варто було трохи засидітися на роботі, як вона тут же пропустила свій автобус. А наступний лише за сорок хвилин. Звичайно, можна поїхати іншим, але тоді доведеться додому…

Катя давно відчувала, що в її сімейному житті щось відбувається. З чоловіком Славком вони спілкувалися все менше. Розмови зводилися до побутових справ… А якось після роботи Славко затримався зі своїми колегами в кафе. Додому чоловік прийшов явно веселий. А в кафе, як виявилося, з їжі були тільки закуски! Тому глава сім’ї захотів вечерю… Катя накрила на стіл і сама сіла поряд з чоловіком перекусити. Так би мовити, за компанію. А Славко раптом візьми і скажи: – А от Аліна до борщу завжди сальце дає! На кухні запала тиша

  • 3 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя давно відчувала, що в її сімейному житті щось відбувається. З чоловіком Славком вони спілкувалися все менше. Розмови зводилися до побутових справ… А якось після роботи Славко затримався зі своїми колегами в кафе. Додому чоловік прийшов явно веселий. А в кафе, як виявилося, з їжі були тільки закуски! Тому глава сім’ї захотів вечерю… Катя накрила на стіл і сама сіла поряд з чоловіком перекусити. Так би мовити, за компанію. А Славко раптом візьми і скажи: – А от Аліна до борщу завжди сальце дає! На кухні запала тиша

– Він дітей забрав, а ти спокійна, як ніколи! – схвильовано вигукнула Зоя Володимирівна. – Славко їхній батько і має на це право, – знизавши плечима, відповіла Катя. – Ти чого? – Самі ще й за ним побігли, тільки він…

Повернутись вверх