Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 39

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Наталя з Борисом вечеряли на кухні, коли пролунав дзвінок телефону чоловіка. – Лариса дзвонить, – сказав він, глянувши на екран мобільного і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Борис повернувся за декілька хвилин, виглядав він схвильованим. – Ну, що хотіла твоя колишня дружина? – єхидно запитала Наталка. – Наталю, Лариса хоче дещо попросити у нас, – тихо сказав чоловік. – Одразу додам, тема делікатна. – Ти про що? – не зрозуміла Наталка. Борис хвилину промовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Наталка вислухала його і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя з Борисом вечеряли на кухні, коли пролунав дзвінок телефону чоловіка. – Лариса дзвонить, – сказав він, глянувши на екран мобільного і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Борис повернувся за декілька хвилин, виглядав він схвильованим. – Ну, що хотіла твоя колишня дружина? – єхидно запитала Наталка. – Наталю, Лариса хоче дещо попросити у нас, – тихо сказав чоловік. – Одразу додам, тема делікатна. – Ти про що? – не зрозуміла Наталка. Борис хвилину промовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Наталка вислухала його і застигла від почутого

Наталя з Борисом після одруження жили в її квартирі, і періодично на цьому ґрунті між подружжям виникали сварки. – Я почуваюся нахлібником, що оселилася у дружини, – бурчав він. – Та годі тобі драматизувати, – не розуміла Наталя. – Так…

Олеся повернулася додому з роботи. – Коханий, я вдома! – гукнула вона до чоловіка. Але Влад не відповідав. – Дивно, вже мав би бути вдома, – подумала вона, роззулася і пішла у спальню. – Владе, що ти робиш? – ахнула жінка, помітивши, що чоловік збирає свої речі у валізу. – Я йду від тебе, – спокійно відповів він. – Як йдеш? Чому? Що сталося? – Олеся не вірили у почуте. – Все через твого батька! – раптом сказав Влад. – Через мого батька? А він тут до чого? – Олеся здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся повернулася додому з роботи. – Коханий, я вдома! – гукнула вона до чоловіка. Але Влад не відповідав. – Дивно, вже мав би бути вдома, – подумала вона, роззулася і пішла у спальню. – Владе, що ти робиш? – ахнула жінка, помітивши, що чоловік збирає свої речі у валізу. – Я йду від тебе, – спокійно відповів він. – Як йдеш? Чому? Що сталося? – Олеся не вірили у почуте. – Все через твого батька! – раптом сказав Влад. – Через мого батька? А він тут до чого? – Олеся здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

З Владом Олеся познайомилася, коли їй було двадцять вісім років, чоловік був старший за неї на вісім років. Вік у дівчини вже був далеко не юний, рідні все частіше запитували: – Коли заміж зберешся? Скільки вже можна жити? Твій годинник…

Лариса складала свої речі у валізу. Нарешті вона наважилася піти від чоловіка. Сил жити у цій квартирі у жінки більше не було. Раптом Лариса почула, як відкрилися вхідні двері. Додому повернувся Борис. – Ларисо! Швидко йди сюди, – вигукнув чоловік. Лариса не відповіла. За хвилину Борис з’явився в кімнаті. – Ларисо, ти що не чуєш!? Ти маєш це побачити! – сказав він, відкривши двері. Жінка неохоче вирушила за чоловіка. Тілько-но Лариса зайшла на кухню, то аж застигла від побаченої картини

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса складала свої речі у валізу. Нарешті вона наважилася піти від чоловіка. Сил жити у цій квартирі у жінки більше не було. Раптом Лариса почула, як відкрилися вхідні двері. Додому повернувся Борис. – Ларисо! Швидко йди сюди, – вигукнув чоловік. Лариса не відповіла. За хвилину Борис з’явився в кімнаті. – Ларисо, ти що не чуєш!? Ти маєш це побачити! – сказав він, відкривши двері. Жінка неохоче вирушила за чоловіка. Тілько-но Лариса зайшла на кухню, то аж застигла від побаченої картини

Борис вийшов із офісу і з полегшенням зітхнув. Нарешті вихідні і вони з Ларисою зможуть розслабитись. Однак його радісні думки відразу порушив телефонний дзвінок і Борис, зробивши глибокий вдих, відповів на вхідний дзвінок. – Так, мамо, я тебе слухаю. Що…

Марія запекла курочку, накрутила голубців, накришила різних салатів. Аякже ж?! Сьогодні у неї ювілей. Ближче вечора почали сходитися гості. Всі вітали іменинницю і одразу сідали за стіл. Останньою прийшла свекруха. – Марія, вітаю тебе з ювілеєм! – сказала Юлія Миколаївна, як тільки невістка відкрила двері. – Прийми від мене цей розкішний подарунок! Свекруха демонстративно вручила невістці якийсь пакетик. – Подобається хоч? – Юлія Миколаївна ніби спеціально стала розпитувати невістку. Марія неохоче заглянула в пакет і аж розплакалася від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія запекла курочку, накрутила голубців, накришила різних салатів. Аякже ж?! Сьогодні у неї ювілей. Ближче вечора почали сходитися гості. Всі вітали іменинницю і одразу сідали за стіл. Останньою прийшла свекруха. – Марія, вітаю тебе з ювілеєм! – сказала Юлія Миколаївна, як тільки невістка відкрила двері. – Прийми від мене цей розкішний подарунок! Свекруха демонстративно вручила невістці якийсь пакетик. – Подобається хоч? – Юлія Миколаївна ніби спеціально стала розпитувати невістку. Марія неохоче заглянула в пакет і аж розплакалася від побаченого

Марія натягла посмішку, намагаючись не показати свекрусі свого здивування та невдоволення. – Подобається хоч? – Юлія Миколаївна ніби спеціально стала допитувати невістку. – Подобається, – кивнула Марія і поспішно ретирувалася на кухню, нібито для того, щоб прибрати у шафу подаровану…

Ольга з сином Дмитром вирушили до нотаріуса, щоб дізнатися, що її мати їм заповіла. Коли нотаріус, почав зачитувати заповіт, Ольга радісно посміхалася. – Моїй єдиній дочці, заповідаю мою бібліотеку. Нехай книги залишаться моїй красуні. Вона знає, як ними розпорядитись, – оголосив нотаріус. – Значіть будинок дістанеться Дмитру, – вирішила жінка. А нотаріус продовжив: – Дмитру Олександровичу, заповідаю мої щоденники, які я вела з того часу, як мені виповнилося двадцять! – Чекайте, а кому дістанеться будинок! – не витримала Ольга і вихопила з рук нотаріуса листок. Жінка швидко переглянула його і застигла, коли дізналася, кому мати залишила будинок

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга з сином Дмитром вирушили до нотаріуса, щоб дізнатися, що її мати їм заповіла. Коли нотаріус, почав зачитувати заповіт, Ольга радісно посміхалася. – Моїй єдиній дочці, заповідаю мою бібліотеку. Нехай книги залишаться моїй красуні. Вона знає, як ними розпорядитись, – оголосив нотаріус. – Значіть будинок дістанеться Дмитру, – вирішила жінка. А нотаріус продовжив: – Дмитру Олександровичу, заповідаю мої щоденники, які я вела з того часу, як мені виповнилося двадцять! – Чекайте, а кому дістанеться будинок! – не витримала Ольга і вихопила з рук нотаріуса листок. Жінка швидко переглянула його і застигла, коли дізналася, кому мати залишила будинок

-Звідки у тебе гроші на такий дорогий телефон? Бабуся дала? -насупилась Ольга. – Так, – відмахнувся Дмитро. -Я їй у городі допоміг, бур’яни пропололи. -Ти хоч раз допомагав їй щиро і від щирої душі? – обурилася мати. -Ну, хоч хтось!…

Надія працювала в лікарні. – Ну ти уявляєш, у цієї, що відмовилася від дитини виявляється чоловік є. Вона перед пологами на розлучення подала, треба ж! – зустріла Надю акушерка Зінаїда Петрівна. Вона була дуже обурена. – І хлопчик який гарненький народився! – додала акушерка. А пізніше Надія побачила батька того хлопчика. Він приходив довідатися, коли можна забрати сина. – Ти глянь, а татко ж інший, не такий, як та жінка, порядний, — казала Наді Зінаїда Петрівна, вказавши тихенько на великого чоловіка під сорок років. Забирав він сина в її зміну. І тут Надія не витримала

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія працювала в лікарні. – Ну ти уявляєш, у цієї, що відмовилася від дитини виявляється чоловік є. Вона перед пологами на розлучення подала, треба ж! – зустріла Надю акушерка Зінаїда Петрівна. Вона була дуже обурена. – І хлопчик який гарненький народився! – додала акушерка. А пізніше Надія побачила батька того хлопчика. Він приходив довідатися, коли можна забрати сина. – Ти глянь, а татко ж інший, не такий, як та жінка, порядний, — казала Наді Зінаїда Петрівна, вказавши тихенько на великого чоловіка під сорок років. Забирав він сина в її зміну. І тут Надія не витримала

– Пам’ятаєш у минулу зміну дівчина у нас народжувала? Ну репетувала ще – за що їй все це. Сварилася дуже, не кожен чоловік зможе такі слова казати, аж неприємно таке було від жінки чути! – Пам’ятаю, а що з нею? –…

Ольга Іванівна постукала у квартиру сина та невістки, жінці нетерпілося поділитися фотографіями з весілля дочки. – А, це ви? – за хвилину двері відкрилися, свекруху зустріла невістка Алла. – Заходьте! Ольга Іванівна помітила, що невістка явно чимось незадоволена. – У вас щось сталося? – запитала вона. – Сталося! Ми з вашим сином скоро розлучаємося! – несподівано сказала Алла. – Як розлучаєтеся? Чому? – здивувалася свекруха. – То ви не знаєте, що зробив ваш син? – уїдливо додала Алла. – Ні! А що він зробив? – Ольга Іванівна здивовано дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга Іванівна постукала у квартиру сина та невістки, жінці нетерпілося поділитися фотографіями з весілля дочки. – А, це ви? – за хвилину двері відкрилися, свекруху зустріла невістка Алла. – Заходьте! Ольга Іванівна помітила, що невістка явно чимось незадоволена. – У вас щось сталося? – запитала вона. – Сталося! Ми з вашим сином скоро розлучаємося! – несподівано сказала Алла. – Як розлучаєтеся? Чому? – здивувалася свекруха. – То ви не знаєте, що зробив ваш син? – уїдливо додала Алла. – Ні! А що він зробив? – Ольга Іванівна здивовано дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

– Весілля буває лише один раз у житті! Не розумію, чому ви не хочете як слід відсвяткувати цю подію? – спохмурніла Юлія, дізнавшись про те, що невістка і брат не влаштовуватимуть свято з нагоди реєстрації свого шлюбу. – Мені здається,…

Дарина приготувала сніданок і гукнула батька до столу. – Тату, я посмажила омлет, ходи їсти! – гукнула вона. В коридорі почулися кроки. На кухню зайшов її батько. Чоловік виглядав засмученим після втрати дружин, в руках він тримав якусь папку. – Дякую Дарино, що залишилася зі мною, щоб підтримати, коли не стало твоєї мами, – сказав чоловік, сідаючи за стіл. – В тяжкі часи, сімʼя повинна триматися разом, – відповіла Дарина. – Дарино, я тут дещо підготував для тебе, – несподівано сказав Олег і вручив Дарині папку. – Що це? – не зрозуміла дочка, швидко відкрила папку і застигла від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина приготувала сніданок і гукнула батька до столу. – Тату, я посмажила омлет, ходи їсти! – гукнула вона. В коридорі почулися кроки. На кухню зайшов її батько. Чоловік виглядав засмученим після втрати дружин, в руках він тримав якусь папку. – Дякую Дарино, що залишилася зі мною, щоб підтримати, коли не стало твоєї мами, – сказав чоловік, сідаючи за стіл. – В тяжкі часи, сімʼя повинна триматися разом, – відповіла Дарина. – Дарино, я тут дещо підготував для тебе, – несподівано сказав Олег і вручив Дарині папку. – Що це? – не зрозуміла дочка, швидко відкрила папку і застигла від побаченого

– Краще б ти їй нічого не повідомляла, – було видно, що тітка сильно засмучена. – Не довелося б позиватися… – Довелося б, – впевнено відповіла Дарина. – Не зараз, то потім. Не знаю, але мені здається, що суд все…

Микола був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок від матері. Дивно. Вони розмовляли вчора, все було гаразд. – Мамо, що сталося? Щось із татом? З тобою? – захвилювався чоловік, піднявши слухавку. – Ні. З нами все гаразд. Просто мені треба поговорити з тобою без твоєї дружини. Щоб її навіть поряд не було. Сам із нею потім поговориш, – несподівано сказала жінка. – Мамо, мені ніколи, у мене робочий день, – відмахнувся син. – У тебе незабаром обід, от і подзвони, – наполягла мама. – Добре, – погодився він, але Микола навіть уявити не міг, що хотіла від нього його мати

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок від матері. Дивно. Вони розмовляли вчора, все було гаразд. – Мамо, що сталося? Щось із татом? З тобою? – захвилювався чоловік, піднявши слухавку. – Ні. З нами все гаразд. Просто мені треба поговорити з тобою без твоєї дружини. Щоб її навіть поряд не було. Сам із нею потім поговориш, – несподівано сказала жінка. – Мамо, мені ніколи, у мене робочий день, – відмахнувся син. – У тебе незабаром обід, от і подзвони, – наполягла мама. – Добре, – погодився він, але Микола навіть уявити не міг, що хотіла від нього його мати

Дзвінок від матері пролунав у розпал робочого дня. Микола завжди дзвонив їй сам увечері чи вранці. Дивно. Вони розмовляли вчора, все було гаразд. – Мамо, що сталося? Щось із татом? З тобою? – Ні. З нами все гаразд. Просто мені…

Олеся з чоловіком вечеряли, коли задзвонив телефон Михайла. – О, мама дзвонить, – сказав чоловік, підняв слухавку і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Михайло за декілька хвилин. – Що хотіла Тетяна Анатоліївна? – запитала Олеся. – Мама, запрошує нас у гості, – якось сумно сказав чоловік. – Чудово, поїдемо, – усміхнулася жінка. – Олесю, вона не хоче, щоб ти приїжджала. Сказала щоб був тільки я та діти, – несподівано додав Михайло. – А чому вона не хоче мене бачити? – не зрозуміла дружина. Михайло важко видихнув, зібрався з думками і передав слова матері дружині. Олеся вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся з чоловіком вечеряли, коли задзвонив телефон Михайла. – О, мама дзвонить, – сказав чоловік, підняв слухавку і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Повернувся Михайло за декілька хвилин. – Що хотіла Тетяна Анатоліївна? – запитала Олеся. – Мама, запрошує нас у гості, – якось сумно сказав чоловік. – Чудово, поїдемо, – усміхнулася жінка. – Олесю, вона не хоче, щоб ти приїжджала. Сказала щоб був тільки я та діти, – несподівано додав Михайло. – А чому вона не хоче мене бачити? – не зрозуміла дружина. Михайло важко видихнув, зібрався з думками і передав слова матері дружині. Олеся вислухала чоловіка і застигла від почутого

Тетяна Анатоліївна щовихідних наполягала на тому, щоб син і невістка приїжджали до неї в гості з онуками. Олесі не дуже хотілося бачити свекруху через те, що цілий тиждень до зустрічі жінка посилено дзвонила Михайлу і переконувала його в тому, що…

Повернутись вверх