Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 38

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ганна приїхала на весілля до свого брата Ігоря. За пару днів до свята молоді вирішили зібрати найближчих родичів на вечерю. Зірками були, звичайно, Ігор із нареченою Оленою, але й Ганні дісталася увага. Її мати похвалилася: – Ганна ж у нас тепер велика начальниця! Хто б міг подумати… Після вечері Ігор з Оленою показали слайд-шоу із сімейними фотографіями. Гості зворушливо посміхалися над знімками малюків, зітхали над тим, якими молодими були тоді їхні батьки. – А ось найкумедніше фото із нашого альбому! – оголосив Ігор й увімкнув наступний слайд. Ганна оторопіла від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна приїхала на весілля до свого брата Ігоря. За пару днів до свята молоді вирішили зібрати найближчих родичів на вечерю. Зірками були, звичайно, Ігор із нареченою Оленою, але й Ганні дісталася увага. Її мати похвалилася: – Ганна ж у нас тепер велика начальниця! Хто б міг подумати… Після вечері Ігор з Оленою показали слайд-шоу із сімейними фотографіями. Гості зворушливо посміхалися над знімками малюків, зітхали над тим, якими молодими були тоді їхні батьки. – А ось найкумедніше фото із нашого альбому! – оголосив Ігор й увімкнув наступний слайд. Ганна оторопіла від побаченого

Ганна побіліла, коли побачила те саме фото, яке колись принесло їй купу переживань. Родичі посміхалися, дивлячись на світлину. – Це найвеселіша річ на світі, – засміявся брат. Ганна перевела на нього погляд. – А я думала, тепер все буде інакше……

– Мама завтра до нас приїжджає, – сказала Галя чоловікові. Запала напружена тиша. Але Олег просто кивнув головою… Наступного дня, за обідом чоловік насторожено стежив за тещею. Все було начебто добре. Але Зоя Миколаївна раптом оголосила: – Ми з Галею йдемо на виставу! Відпочинете трохи від нас. – Ну, що ви, Зоє Миколаївно, я від вас не втомлююся, – сказав ввічливо Олег. – Галю, у нас же є вечеря? – спитав він дружину. – Ой ні, Олеже, я ще не готувала, я зараз швиденько… – Галю, ти що забула? – раптом сказала Зоя Миколаївна. Олег здивовано обернувся до тещі, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мама завтра до нас приїжджає, – сказала Галя чоловікові. Запала напружена тиша. Але Олег просто кивнув головою… Наступного дня, за обідом чоловік насторожено стежив за тещею. Все було начебто добре. Але Зоя Миколаївна раптом оголосила: – Ми з Галею йдемо на виставу! Відпочинете трохи від нас. – Ну, що ви, Зоє Миколаївно, я від вас не втомлююся, – сказав ввічливо Олег. – Галю, у нас же є вечеря? – спитав він дружину. – Ой ні, Олеже, я ще не готувала, я зараз швиденько… – Галю, ти що забула? – раптом сказала Зоя Миколаївна. Олег здивовано обернувся до тещі, не розуміючи, що відбувається

– Мама завтра до нас приїжджає, – буденно сказала Галя чоловікові, заносячи тацю зі сніданком у спальню. Запала напружена пауза. Оцінивши готовність дружини до словесної суперечки, Олег утримався від коментарів. Він кивнув головою і поринув у перегляд телевізійних програм, наминаючи…

Поліна подзвонила до своєї подруги Наталки. – Наталко, привіт! Як справи? — сумно промовила Поліна. – Мені потрібна твоя допомога. — Що, знову чоловік діставав? – здогадалася подруга. — Ти одразу все розумієш. Цілими днями працюю, мию, перу, і все не так! Андрій бурчить постійно, каже, що я цілими днями без діла сиджу, – майже плачучи додала Поліна. –  А знаєш, я дещо придумала! Я вигадала, як провчити Андрія! Слухай! – раптом сказала Наталка і розповіла подрузі свій задум. Поліна вислухала її і аж рота відкрила. – І додумалася ж ти до такого! – тільки й вигукнула на радощах Поліна

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна подзвонила до своєї подруги Наталки. – Наталко, привіт! Як справи? — сумно промовила Поліна. – Мені потрібна твоя допомога. — Що, знову чоловік діставав? – здогадалася подруга. — Ти одразу все розумієш. Цілими днями працюю, мию, перу, і все не так! Андрій бурчить постійно, каже, що я цілими днями без діла сиджу, – майже плачучи додала Поліна. –  А знаєш, я дещо придумала! Я вигадала, як провчити Андрія! Слухай! – раптом сказала Наталка і розповіла подрузі свій задум. Поліна вислухала її і аж рота відкрила. – І додумалася ж ти до такого! – тільки й вигукнула на радощах Поліна

— Знову цілий день дивилася серіали! — чоловік відчинив двері своїм ключем і нечутно з’явився на порозі. Поліна 5 хвилин тому лягла на диван і включила улюблений серіал.  Жінка цілими днями виконувала домашню роботу: прибиралася, прала, прасувала, гуляла з сином….

Ольга Василівна вирішила подзвонити сусідці, але не встигла. Тільки-но вона взяла в руки телефон, як він задзвонив. Дзвонила Надія – сестра покійного чоловіка Ольги Василівни. – Щось сталося, чи що? – подумала жінка. Дзвонила Надія рідко. Ольга Василівна взяла слухавку. – Чим ти зайнята?! – не вітаючись запитала родичка. – Пʼятий раз тобі дзвоню! – Не встигла я до телефону дійти… – відповіла Ольга. – Ну ясно, – засміялася Надія. – Я ж чого дзвоню… Помідори ти мені цього разу надто солоні закрила. Треба тобі інший рецепт… – Не буде солі, – зупинила родичку Ольга Василівна. – Нічого не буде. – Як не буде?! – Надія не розуміла, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга Василівна вирішила подзвонити сусідці, але не встигла. Тільки-но вона взяла в руки телефон, як він задзвонив. Дзвонила Надія – сестра покійного чоловіка Ольги Василівни. – Щось сталося, чи що? – подумала жінка. Дзвонила Надія рідко. Ольга Василівна взяла слухавку. – Чим ти зайнята?! – не вітаючись запитала родичка. – Пʼятий раз тобі дзвоню! – Не встигла я до телефону дійти… – відповіла Ольга. – Ну ясно, – засміялася Надія. – Я ж чого дзвоню… Помідори ти мені цього разу надто солоні закрила. Треба тобі інший рецепт… – Не буде солі, – зупинила родичку Ольга Василівна. – Нічого не буде. – Як не буде?! – Надія не розуміла, що відбувається

Скільки разів Ольга Василівна влітку та восени думала про скорочення свого городу, але ранньою весною все починалося знову. Розсада, і аж ніяк не менше, аніж минулого року. У підвалі ще стоять кілька баночок, які не відвезли діти та численні родичі….

Ірина пішла працювати рано. Сімʼя жила небагато і треба було заробляти. Гроші Ірина відкладала собі на навчання… Якось Ірина помітила, що з її скриньки із заощадженнями зникло трохи грошей! Вона тримала її в таємному місці. Й Ірина вирішила зробити інакше. Вона оформила банківську картку і збиралася тримати гроші на ній… Якось дівчина прийшла додому раніше. Раптом вона побачила, як її брат щось шукає у її кімнаті, а батько стоїть біля дверей і спостерігає. Ірина застигла від несподіванки. – А що це ви тут робите? – здивовано запитала вона

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина пішла працювати рано. Сімʼя жила небагато і треба було заробляти. Гроші Ірина відкладала собі на навчання… Якось Ірина помітила, що з її скриньки із заощадженнями зникло трохи грошей! Вона тримала її в таємному місці. Й Ірина вирішила зробити інакше. Вона оформила банківську картку і збиралася тримати гроші на ній… Якось дівчина прийшла додому раніше. Раптом вона побачила, як її брат щось шукає у її кімнаті, а батько стоїть біля дверей і спостерігає. Ірина застигла від несподіванки. – А що це ви тут робите? – здивовано запитала вона

Ірина народилася у звичайній родині. Через рік народилася сестра, а потім і братик. Дохід сім’ї можна сказати був нижче середнього. Мама працювала на пошті, підробляла прибиральницею. Батько був різноробом. Іноді він у сезон заробляв непогані гроші. Робота була важкою, але…

До Антоніни приїхали гості – дві доньки зі своїми чоловіками. Всі посідали за стіл. Дивиться Антоніна, а чоловік її Насті все ніяк не вгамується! Так і в’ється навколо дружини. То стілець їй поправить, то відсуне, і все турбується, чи зручно їй. – Ой, та заспокойся, Микольцю! – сказала Настя. – Сідай, місця всім вистачає… А сама з гордістю поглядає навкруги – он яка про неї турбота! Антоніна встала й пішла в літню кухню. Там у неї стояли вергуни – спеціально для дочок приготувала, вони обожнювали ці ласощі. А біля кухні жінка раптом так і стала від несподіваного видовища

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Антоніни приїхали гості – дві доньки зі своїми чоловіками. Всі посідали за стіл. Дивиться Антоніна, а чоловік її Насті все ніяк не вгамується! Так і в’ється навколо дружини. То стілець їй поправить, то відсуне, і все турбується, чи зручно їй. – Ой, та заспокойся, Микольцю! – сказала Настя. – Сідай, місця всім вистачає… А сама з гордістю поглядає навкруги – он яка про неї турбота! Антоніна встала й пішла в літню кухню. Там у неї стояли вергуни – спеціально для дочок приготувала, вони обожнювали ці ласощі. А біля кухні жінка раптом так і стала від несподіваного видовища

– Твоє це, звісно, діло, але не подобається він мені, – казала Антоніна Петрівна доньці. – От зовсім! – А тобі, матусю, він і не має подобатися! – відповідала Настя. – За нього заміж я збираюся, а ти вже за тата…

Тамара Петрівна дивилася улюблений турецький серіал, коли рипнули вхідні двері. – Бабусю, я до тебе з проханням, – на порозі стояв її внук Андрій. – Пам’ятаєш ти казала, що в тебе на балконі валіза стоїть? Тамара Петрівна встала з дивана. – Яка ще валіза, Андрійку? – здивувалася старенька. – Ну з одягом, який ти на поминки собі зібрала, – сказав той. – Так, є така, а що сталося? – насторожилася Тамара Петрівна. – Та нічого, хай стоїть валіза, нічого з нею не буде, – сказав Андрій. – А ось із грошима… – Що з грошима?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, про що він таке говорить

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара Петрівна дивилася улюблений турецький серіал, коли рипнули вхідні двері. – Бабусю, я до тебе з проханням, – на порозі стояв її внук Андрій. – Пам’ятаєш ти казала, що в тебе на балконі валіза стоїть? Тамара Петрівна встала з дивана. – Яка ще валіза, Андрійку? – здивувалася старенька. – Ну з одягом, який ти на поминки собі зібрала, – сказав той. – Так, є така, а що сталося? – насторожилася Тамара Петрівна. – Та нічого, хай стоїть валіза, нічого з нею не буде, – сказав Андрій. – А ось із грошима… – Що з грошима?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, про що він таке говорить

Тамара Петрівна дивилася улюблений турецький серіал, коли раптом рипнули вхідні двері. – Бабусю, а я до тебе з проханням, – на порозі стояв її онук Андрій. – Пам’ятаєш ти мені казала, що в тебе на балконі валіза стоїть? Тамара Петрівна…

Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається

Степан Андрійович повільно йшов по звивистій сільській дорозі. Ноги змокли, та й верхній одяг теж. Невелика сумка з речами, здавалась непідйомною для літнього чоловіка. Зупинившись на хвилину, чоловік озирнувся довкола. – Ох як добре! – сказав тихо він. – Нарешті…

Сергій стояв і відчиняв двері своєї квартири. Він уявляв, як зараз зрадіє його кохана дружина Тетяна! Його ж не було вдома майже рік, бо Сергій тимчасово працював в іншому місті. І ось, нарешті, Сергію дали тиждень, щоб він зміг відвідати дружину. І він вирішив не казати про це коханій, а влаштувати їй сюрприз! Чоловік тихенько зняв черевики, поставив сумку з речами в коридорі і з букетом квітів за спиною пішов на голос дружини, що долинав з кухні. Він підійшов до дверей і так і став на порозі від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій стояв і відчиняв двері своєї квартири. Він уявляв, як зараз зрадіє його кохана дружина Тетяна! Його ж не було вдома майже рік, бо Сергій тимчасово працював в іншому місті. І ось, нарешті, Сергію дали тиждень, щоб він зміг відвідати дружину. І він вирішив не казати про це коханій, а влаштувати їй сюрприз! Чоловік тихенько зняв черевики, поставив сумку з речами в коридорі і з букетом квітів за спиною пішов на голос дружини, що долинав з кухні. Він підійшов до дверей і так і став на порозі від побаченого

Сергій відчиняв двері квартири своїм ключем і уявляв, як зараз зрадіє його кохана дружина Тетяна. Його не було вдома майже рік, бо чоловік тимчасово працював в іншому місті. Спочатку його відправили у відрядження на місяць, а потім продовжили його ще…

Валя з чоловіком Миколою поїхали в гості до її бабусі Анастасії. Старенька зустріла молодих лежачи в ліжку. Побачивши улюблену правнучку з чоловіком, жінка втомлено посміхнулася, і тихенько сказала: – Прийшли… Валя радісно обійняла бабусю, поцілувала. А Микола тільки кивнув і ввічливо сказав: – Здрастуйте. – Ну, як у тебе справи, бабусю? – запитала Валя. – Ти чудово виглядаєш. Тебе нічого не турбує? – Заспокойся, нічого мене не турбує, – відповіла Анастасія. – Краще розказуйте, як ви з Миколою живете? – Добре живемо, – сказала Валя. – Ось прийшли дізнатися той твій секрет. – Який ще такий секрет?! – здивувалася старенька. Вона не розуміла, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя з чоловіком Миколою поїхали в гості до її бабусі Анастасії. Старенька зустріла молодих лежачи в ліжку. Побачивши улюблену правнучку з чоловіком, жінка втомлено посміхнулася, і тихенько сказала: – Прийшли… Валя радісно обійняла бабусю, поцілувала. А Микола тільки кивнув і ввічливо сказав: – Здрастуйте. – Ну, як у тебе справи, бабусю? – запитала Валя. – Ти чудово виглядаєш. Тебе нічого не турбує? – Заспокойся, нічого мене не турбує, – відповіла Анастасія. – Краще розказуйте, як ви з Миколою живете? – Добре живемо, – сказала Валя. – Ось прийшли дізнатися той твій секрет. – Який ще такий секрет?! – здивувалася старенька. Вона не розуміла, що відбувається

Валя цілу годину вмовляла свого чоловіка Миколу поїхати з нею відвідати свою прабабуся Анастасію. Але той вперто відмовлявся: – Валю, я не хочу нікуди їхати! Їдь одна… – І чому ж ти не хочеш?! – Не хочу і все. Не…

Повернутись вверх