Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олена сиділа на кухні, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Доброго дня, Лариса Андріївна! Як у вас справи в Італії? – запитала невістка. – Все добре. А у вас, що нового? – запитала свекруха. – Ой, у нас такі новини…Матвій батька свого розшукав, – сказала Олена. – Генадія? – здивувалася Лариса. – Так, – підтвердила невістка. – Я зараз його фото скину, побачите його! Олена надіслала свекрусі в чат фото. Свекруха скинула дзвінок, а потім набрала знову. – Що ж ви, діти, наробили? – несподівано вигукнула Лариса. – В сенсі? Ви про що? – здивовано запитала Олена у свекрухи, не розуміючи, що відбувається

– Вибирай, або він, або я! – вигукувала Олена своєму чоловікові Матвію. – Більше не можу, годі! Адже спеціально це все. – Як я можу лишити літню людину?! – обурився Матвій. – Якщо тобі так погано в сім’ї, значить, йди….

Наталя насмажила цілу миску оладків, дістала баночку варення й поставила чайник. – Максиме, Марійко, ходіть снідати! – гукнула вона чоловіка і доньку. За мить всі вже сиділи за столом і весело розмовляли. Максим зібрався й побіг на роботу. Наталя якраз домила посуд, коли до неї тихенько підійшла донька. Вона була якась задумлива. – Що таке Марійко, все добре?! – поцікавилася Наталя. – Мамо, я хочу тобі дещо розповісти! – раптом почала та. – Але спершу скажи мені одну річ… Ти знала правду про дідуся, чоловіка баби Галі? – Яку ще правду, ти про що?! – Наталя не розуміла, що вона таке каже

– Мамо, а розкажи мені ще про Світлану. Вона б мене любила, так мамо? – наївно просила Марійка. Наталку вже не кидало то в жар, то на холод від цих питань. Вони з чоловіком одразу домовилися, що не робитимуть вигляду,…

Микола приїхав в село до свого діда Ігоря. – А що це ти тут збираєш? – запитав його старий. – Це, діду, металошукач, – посміхнувся Микола. – Чув я, що у вашому селі золото є закопане. Буду шукати. – Цю казку я ще від батька покійного чув… – загадково сказав дід Ігор. – І, здається, я знаю, де воно. Тільки є одна проблема. На тому місці тепер хата стоїть. – І ти зможеш домовитися, щоб мене пустили на ділянку?! – запитав онук. – Зможу, – кивнув дід. – Тільки навіщо? Зараз до цих господарів приїхав інший скарб. – Який ще скарб? – Микола не розумів, про що мова

Дід Ігор вважав, що його онук Микола вже став дорослим. Адже кілька днів тому цьому онукові виповнилося двадцять один рік. І щойно Микола приїхав вкотре до них із бабусею в гості, Ігор одразу ж поставив йому провокаційне питання: – Миколо,…

Алла під керівництвом свекрухи цілий день клеїла шпалери. Не витримавши напруження, і постійних причіпок Ганни Михайлівни, Алла випадково зіпсувала одну смугу шпалер. – Що за дружина дісталася моєму синові! – одразу вигукнула свекруха. – Вибачте, це сталося випадково, – вибачилася Алла. Але свекруха не замовкала. Щоб якось заспокоїти жінку, Алла вирішила відшкодувати вартість зіпсованих шпалер. – Зачекайте, я зараз, – сказала невістка і пішла у спальню. Вона хотіла взяти гроші зі своєї скарбнички і віддати їх свекрусі. Алла взяла шкатулку у якій зберігала свої заощадження, відкрила її і…ахнула від побаченого

— Ну, хто так клеїть шпалери? Ти що, зовсім не бачиш чи прикидаєшся не розумною, щоб мене сильніше дістати? — свекруха, Ганна Михайлівна стояла посеред кімнати і командним голосом роздавала вказівки, доки Алла намагалася підігнати важке полотно шпалер під малюнок….

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

– Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою та попрощалася з відвідувачами. — І коли…

Катя крутилася на кухні. Сьогодні у гості прийде її наречений, знайомитися з мамою. Пролунав дзвінок у двері. Катя, поспішила відкривати. Але Галина Борисівна її випередила. – Проходьте, – сказала мама. – Дочка зранку місця не знаходить. Хвилюється. А чого хвилюватися? Катя здивувалася привітності матері. Андрій увійшов. — Катю, ти на стіл накривай. А я поки що розважу наших гостей, — Галина Борисівна була сама дружелюбність. Катя кивнула і пішла на кухню. Через декілька хвилин на кухню зайшов Андрій. Катя подивилася на нього запитливо. Вона чекала всього чого завгодно, але не того, що сказав їй чоловік

Катя хвилювалася. Зефірка спостерігала за господаркою і навіть нічого не просила. Хоча з магазинних пакетів з’являлися вельми апетитні речі. — Гості у нас сьогодні, Зефірко. Будь хоч ти з ними лагіднішою, — нарешті сказала Катя і подивилася на притихлу кішку….

Рита з Леонідом одружилися. Настало літо. Молоді вирішили десь поїхати відпочити. Вже й тур підшукали. Але де там! У Леоніда зʼявилися термінові справи на роботі. – Ні, одна я не поїду! – заявила засмучена Рита. – І відпустку перенести вже не вдасться! Давай тоді я просто в хороший санаторій з’їжджу, га? І тобі буде легше приєднатися до мене, якщо що. Санаторій знайшовся і незабаром Леонід провів дружину… Рита гуляла по парку. Раптом вона побачила якогось чоловіка. Він стояв неподалік і пильно розглядав її. В його зовнішності було щось знайоме. Рита придивилася уважніше і очі округлила від несподіванки

Пора юності пролітає швидко. Але усвідомлюється це потім, коли людина стає вже зрілою, досвідченою і може оцінити пройдений шлях, зрозуміти свої помилки та промахи. Деякі спробують їх виправити, а деякі так і залишать там, якщо вони невиправні. А, можливо, це…

Анатолій сидів за столиком у кафе і чекав на зустіч із батьком, з яким він не бачився декілька років. Напередодні Валерій Петрович подзвонив сину і попросив про зустріч.  – Привіт, — підійшов до столика Анатолія чоловік, сів навпроти. – Ну, що ти хотів «тату», – уїдливо сказав Толік, простягнувши останнє слово. – Я хотів тебе побачити. А ще, я дізнався, що ти одружуєшся! – якось підозріло сказав Валерій Петрович і діставши із сумки папку, вручив її сину. – А це тобі на честь одруження! – Що це? – не зрозумів Анатолій, відкрив папу, переглянув вміст і… заціпенів від побаченого 

Катерина нервово міряла кімнату кроками, доки Анатолій похмуро сидів у кріслі, спостерігаючи за нареченою. З того вечора в ресторані, коли чоловік зробив їй пропозицію, не минуло й тижня, але він уже починав сумніватися у своєму рішенні. Справа була зовсім не…

Олена цілий день крутилася на кухні. У свекрухи був ювілей і всі приготування лягли на невістку. До вечора стіл було накрито. Почали сходитися гості. За столом були родичі Ганни Василівни, і кожен сказав про те, що стіл накритий добре та все смачно. Почекавши, коли застільна метушня вляжеться, слово взяла Олена. – Дорога моя свекрухо! Хочу привітати вас з ювілеєм! – з усмішкою сказала Олена. – І щоб вас порадувати, я записала вам привітання! Олена дістала телефон, ввімкунла на ньому якесь відео і передала його свекрусі. Ганна Василівна глянула привітання і остовпіла від побаченого

На день народження Олена зробила зачіску та макіяж: хотіла виглядати незрівнянно. Вона здогадувалася, що цього знаменного дня Роман подарує їй щось особливе: побачила оксамитову коробочку в його сумці, коли забирала з неї контейнер з-під обіду. І звичайно, вона не змогла…

Рита приготувала борщ і чекала на чоловіка. Відкрилися вхідні двері, Євген зайшов в квартиру. – Привіт, коханий! – привітався вона єлейним голоском. – Вечеря вже на столі! Євген вимив руки, сів за стіл. Чоловік з’їв одну ложку, але, зрештою, відсунув тарілку. – Що таке? — спокійно запитала Рита. – Та так… — Євген глянув на неї. – Їсти щось не хочеться… – А може, ти просто ситий? – вкрадливо промовила вона. – Просто у Василини борщ смачніший? Правда? Євген так і підскочив на місці. – У якої Василини? Ти про що? – чоловік здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

— Я тобі вже мільйон разів казав, що не люблю сирників на пару! — зробивши кислу обличчя, пробурчав Євген. — Я люблю смажені, як готувала моя мама. — А я тобі в мільйон перший раз говорю, тобі з твоїми проблемами…

Повернутись вверх