Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Був недільний ранок. День почався як завжди – із запаху свіжої кави і звуків мультиків з дитячої кімнати. Віктор стояв у дверях кухні. Він спостерігав, як його дружина Катя порається біля плити. Її руде волосся золотилося в променях ранкового сонця. П’ятнадцять років разом, а він досі милувався нею, коли вона не бачила… – Катю, нам треба поговорити, – голос Віктора пролунав несподівано хрипко. Жінка не обернулася, тільки її рука з лопаткою на мить застигла над сковородою. – Про Лізу? – спокійно запитала Катя, продовжуючи готувати сніданок. Віктор аж стрепенувся. Звідки вона знає це ім’я?! Чоловік не вірив своїм вухам

– Знаєш, що я зрозуміла за ці п’ятнадцять років? – Катя задумливо розмішувала цукор у чашці з кавою. – Щастя – це коли тебе зраджують вчасно. Марина підвела очі від ноутбука. За двадцять років дружби вона вперше чула, щоб подруга…

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, подивившись на чоловіка, зрозуміла, що він говорить серйозно. – Петро, що сталося? – спитала Ніна. – А то ти не знаєш! – уїдливо сказав чоловік. – Петро, я правда нічого не знаю! Поясни! – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Так буває, Ніно. Петро сказав це таким буденним тоном, ніби нічого такого не сталося. Все як завжди. А те, що він валізу збирає, а через кілька годин піде назавжди з її життя, це дрібниця. – Зрозумій, річ не в…

Катя лежала на дивані. Вона дивилася по телевізору свій улюблений турецький серіал. Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка невдоволено встала і пішла в коридор. Катя відкрила двері і застигла від побаченого! На порозі стояв її чоловік Мишко… З якимось маленьким хлопчиком! – Це що ще таке? – запитала Катя, впускаючи чоловіка в квартиру. – Катю, перестань галасувати! – сказав Мишко, допомагаючи хлопцеві роздягнутися. – Перестати? Та ти дітей з рейсу привозиш! – Катя вперла руки в боки. – І багато в тебе по світу є? – Це не мій син, – відповів Мишко, озирнувшись на дружину. – А чий же ж? – вона не розуміла, що це коїться

Катя лежала на дивані. Вона дивилася по телевізору свій улюблений турецький серіал. Раптом пролунав дзвінок у двері. Вона невдоволено встала і пішла в коридор. Катя відкрила двері і застигла від побаченого. На порозі стояв її чоловік Мишко… З якимось маленьким…

Оля з важкими пакетами у руках піднімалася сходами до своєї квартири. У їхньому будинку був ліфт, але дуже давно не функціонував. – Можете відійти, будь ласка, – тихо промовила Оля. Вона намагалася обійти дівчину, що стояла на сходах. Дівчина зробила широкий крок ліворуч і сухо вибачилася. – А ви о п’ятдесят шосту? – запитала незнайомка, коли побачила, що Оля підійшла до дверей своєї квартири. – Так, а що? – байдуже запитала Оля. – Я наречена вашого чоловіка! – несподівано заявила дівчина. – Це яка така наречена?! Що означає наречена? – Оля здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Вітаю тебе, Оля, дорога моя невістко! З дерев’яним весіллям! Щось я до Максима додзвонитися не можу… Зайнятий? – запитала свекруха. Оля з ввічливості подякувала свекрусі. Їй так незручно було стояти з важкими сумками, притискаючи плечима телефон до вуха. До…

Григорій встав рано. Він поцілував свою кохану Катю, взяв рюкзак і вийшов з квартири. Катя швидко зібралася і пішла за ним. Вона хотіла прослідкувати куди так часто ходить Григорій і чи не має він коханки. Григорій пішов на зупинку і сів на автобус. Катя теж встигла непомітно заскочити в задні двері. Автобус привіз їх у дачне товариство. Григорій швидко зайшов на якесь подвірʼя. – Бач, як поспішає, зрадник! – подумала Катя. – Грицю! – раптом пролунав жіночий голос. – Ось значить хто розлучниця! Сусідка по дачі! – подумала Катя. Вона глянула, що ж там за жінка і очам своїм не повірила

– Може вам допомогти? – приємний чоловічий голос, порадував слух Каті, а сильні руки підхопили важку сумку, яку вона мало не впустила від утоми. – Хіба ж можна жінці таке важке тягати? – дорікнув їй сивий незнайомець. – Невже нікому…

Роман повернувся додому з роботи. – Як день пройшов? – запитав він у дружини, зайшовши на кухню. Ганна не відповідала, вона мовчки сиділа за столом і сумно дивилася у вікно. – Щось сталося? – захвилювався Роман. – Нічого, – тихо відповіла дружина. – Я ж бачу! – не відступав чоловік. – Я сьогодні побачила одне відео, – якось підозріло сказала Ганна. – Яке відео? – не зрозумів Роман. – З твоєю мамо у головних ролях! – заявила жінка. – З моєю мамою? – округлив очі чоловік. – Так! – підтвердила дружина, взяла свій телефон, ввімкнула відео і повернула екран до чоловіка. Роман переглянув відеозапис і заціпенів від побаченого

Ганну начальниця попросила на кілька днів вийти на роботу, незважаючи на перебування у декретній відпустці. Новій співробітниці була потрібна допомога у складанні складного звіту і молода матуся не могла відмовити керівництву. – Тільки не знаю, на кого лишити Даринку, –…

Рита вирішила продати свою стару хату в селі. Вони з чоловіком Миколою поїхали оглянути будинок. Здалеку було видно, що паркан зовсім похилився, та й бур’яном усе заросло. Ледве до хати пролізли. Вони підійшли ближче. Веранду ще сам дідусь Рити добудовував. Та й у самому будинку дуже багато його руками було зроблено. Рита ходила по дому, як зачарована. Рука сама тяглася до бабусиних мереживних серветок, до шторок на вікнах. Раптом почулися чиїсь кроки і незнайомий голос: – Агов, хто це тут хазяйнує?! На порозі стояв якийсь чоловік. Рита глянула на нього й застигла від здивування

– Докласти на квартиру нам точно не вистачить, втомимося збирати, – засмучено сказав дружині Микола. – Та я й сама зрозуміла, як трохи відкладеш, тут же щось одразу відбувається. То Іван черевики порвав, то Катя спортивний одяг загубила. Я вже…

Олег повернувся додому з роботи. – Ганно! Я вдома! – гукнув він до дружини з порога. Але у відповідь була тиша. Чоловік роздягнувся і пройшов до кімнати. На кріслі сиділа його дружина, закутавшись у плед, вона плакала. – Ганно …? – обережно спитав Олег. – Що з тобою? – Як ти міг?! – вигукнула Ганна, витираючи сльози. – Не зрозумів? – Олег сів поряд. – Я бачила тебе сьогодні! З твоїм сином та другою дружиною! – несподівано вигукнула Ганна. – І я тепер про вас все знаю! – Другою дружиною? З сином? Ти про що? – Олег здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Ганна та Олен одружилися два роки тому. Випадкова зустріч у метро призвела до шлюбу та планування дитини. Але, на жаль, вже півроку результату не було. Ганна вкотре вийшла з жіночої консультації, де їй сказали: «Вагітності немає». Засмучена, вона вирішила зайти…

Ганна приїхала в село до батьків. – Щось ти, доню, стала частіше їздити додому, – зауважила мати. – Сумуєш, чи що? Як там робота? Як навчання? – Навчання добре, – сказала Ганна. – Робота як робота. Стараюся, хоч і набридає. Але треба, значить – треба! – А кому треба? – не зрозумів батько. – Молода дівка, називається. Працює, наче змушують. Ганна, як сиділа за столом, так і заплакала. Хотіла піти, та мати пригорнула її до себе. – Що ж ти моя дівчинко? – казала вона. – Хто ж тебе туди відправляв? Тільки ти сама вирішувала. Тут Ганна визирнула у вікно і аж стрепенулася від побаченого

Ганна познайомилася з Тетяною, коли вступала на навчання у місті. Обидві дівчата були сільськими і це їх зблизило. – А я вже тут на роботу влаштувалася, приїхала заздалегідь і кімнату дали в гуртожитку! – хвалилася Таня. – Давай до нас!…

Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

— Алло, Наталко, ти не можеш приїхати, мені щось недобре. Денис із Настею залишили мені Вітю і пішли в гості, не можу додзвонитися до них. — Знову лишили? Та що це таке! Зараз приїду, мамо. За півгодини Наталка була у…

Повернутись вверх