Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 36

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Христина купила красивий подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Жінка прийшла трохи раніше, не хотілося спізнюватися. Чоловік Андрій був ще на роботі, мав підʼїхати згодом. Двері виявилися відчиненими, і Христина увійшла до квартири. Раптом, у вітальні вона почула голоси свекрухи та свекра. Христина хотіла зайти і привітатись, але раптом зупинилася, почувши своє ім’я. – Це вони про мене розмовляють? Цікаво…, – подумала жінка. Христина тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови свекра і свекрухи і заціпеніла від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина купила красивий подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Жінка прийшла трохи раніше, не хотілося спізнюватися. Чоловік Андрій був ще на роботі, мав підʼїхати згодом. Двері виявилися відчиненими, і Христина увійшла до квартири. Раптом, у вітальні вона почула голоси свекрухи та свекра. Христина хотіла зайти і привітатись, але раптом зупинилася, почувши своє ім’я. – Це вони про мене розмовляють? Цікаво…, – подумала жінка. Христина тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови свекра і свекрухи і заціпеніла від почутого

Христина любила серпень. Це був місяць стиглих персиків, густого меду та пронизливо-синього неба. У дитинстві Христина часто проводила канікули у бабусі на селі і цілими днями бігала полями. Любила збирати букети із польових квітів. Саме у серпні дівчина познайомилася з…

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

Сергій їхав до своїх літніх батьків з важким серцем, тому що він мав розповісти їм дуже неприємну новину. Можна було, звісно, поки нічого й не говорити, але шила в мішку не сховаєш. Все одно, або дружина про це розповість спеціально….

Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

– Рито, як ти могла так зі мною вчинити? Ми ж були ближчі, ніж сестри, – не стримавшись, заплакала Ліда. – Чому, скажи? – Вибач, – байдуже кинула Маргарита. – Чи не ти сама завжди казала, що на нашу дружбу…

Василь прийшов додому пізно. Він зайшов у квартиру й, не роззуваючись, попрямував на кухню. Його дружина Зоряна стояла біля плити й помішувала в каструлі запашний борщ. Василь мовчки сів за стіл. – Любий, як справи? – запитала дружина. – Пізнувато ти сьогодні. А чого це ти вдягнений і взутий сидиш? Зоряна здивовано дивилася на чоловіка. – Я йду, Зоряно, – раптом заявив Василь. – Що ти кажеш? – не зрозуміла вона. – Куди йдеш? Ти про що? – Я покохав іншу, – продовжив Василь. – Що?! Як?! – Зоряна не вірила своїм вухам. Василь важко зітхнув: – Втомився я, Зоряно. – Ти серйозно?! – жінка не розуміла, що це таке робиться

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь прийшов додому пізно. Він зайшов у квартиру й, не роззуваючись, попрямував на кухню. Його дружина Зоряна стояла біля плити й помішувала в каструлі запашний борщ. Василь мовчки сів за стіл. – Любий, як справи? – запитала дружина. – Пізнувато ти сьогодні. А чого це ти вдягнений і взутий сидиш? Зоряна здивовано дивилася на чоловіка. – Я йду, Зоряно, – раптом заявив Василь. – Що ти кажеш? – не зрозуміла вона. – Куди йдеш? Ти про що? – Я покохав іншу, – продовжив Василь. – Що?! Як?! – Зоряна не вірила своїм вухам. Василь важко зітхнув: – Втомився я, Зоряно. – Ти серйозно?! – жінка не розуміла, що це таке робиться

Василь любив спостерігати за сходом сонця. То був його маленький ритуал. Він дивився, як сонце забарвлює місто, а сам думав про минулий день… Втім, останнім часом він рідко насолоджувався цією красою. Думки були зайняті зовсім іншим. Вже кілька місяців Василь…

Інна смажила на кухні картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно? – здивувалася жінка. На порозі стояла її племінниця Віра, дівчина була вся в сльозах. – Віро, що сталося? – захвилювалася Інна. Віра мовчки зайшла в квартиру, сіла на пуф, який стояв в коридорі. – Як вони могли…Як вони могли так вчинити, – схлипнула Віра. – Ти про що? – Інна присіла біля племінниці. – Батьки, – тихо промовила Віра. – Батьки? Що вони зробили? – здивувалася тітка. Віра важко вдихнула, зібралася з думками і все розповіла тітці. Інна вислухала племінницю і ахнула від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна смажила на кухні картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно? – здивувалася жінка. На порозі стояла її племінниця Віра, дівчина була вся в сльозах. – Віро, що сталося? – захвилювалася Інна. Віра мовчки зайшла в квартиру, сіла на пуф, який стояв в коридорі. – Як вони могли…Як вони могли так вчинити, – схлипнула Віра. – Ти про що? – Інна присіла біля племінниці. – Батьки, – тихо промовила Віра. – Батьки? Що вони зробили? – здивувалася тітка. Віра важко вдихнула, зібралася з думками і все розповіла тітці. Інна вислухала племінницю і ахнула від почутого

– Тітка Інна, що мені робити?! – Віра плакала на кухні своєї тітки вже півгодини. Та лише важко зітхала, та підливала племінниці чай. – Ну, може, помиритеся. – Ні, не помиримось! Мама мені так і сказала, що я тепер можу…

Інна з Миколою одружилися. Жили вони душа в душу, народили дітей. У сімʼї панувала злагода. Гроші на нову велику квартиру збирали. Свати дружили… І раптом, як грім серед ясного неба – Микола занедужав. Через кілька днів Миколі повідомили невтішний прогноз. Щоправда, лікар сказав: – Не засмучуйтесь раніше часу. Це попередній прогноз. Почекаємо… Микола ж чекати не став. Того ж дня він не прийшов додому ночувати. Інна чекала його до ранку. Обдзвонила всіх друзів. Коли рано-вранці клацнув замок у вхідних дверях, Інна скочила і кинулася назустріч чоловікові. Побачивши Миколу, жінка аж очі округлила від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна з Миколою одружилися. Жили вони душа в душу, народили дітей. У сімʼї панувала злагода. Гроші на нову велику квартиру збирали. Свати дружили… І раптом, як грім серед ясного неба – Микола занедужав. Через кілька днів Миколі повідомили невтішний прогноз. Щоправда, лікар сказав: – Не засмучуйтесь раніше часу. Це попередній прогноз. Почекаємо… Микола ж чекати не став. Того ж дня він не прийшов додому ночувати. Інна чекала його до ранку. Обдзвонила всіх друзів. Коли рано-вранці клацнув замок у вхідних дверях, Інна скочила і кинулася назустріч чоловікові. Побачивши Миколу, жінка аж очі округлила від побаченого

Десять років Інна вважала, що має майже ідеальну сім’ю і була впевнена, що так буде завжди. Помилилася. Причому зрозуміла це за один вечір… Вона вийшла заміж за Миколу з великого кохання. Батькам вибір доньки здався дивним, але, шануючи її почуття,…

Михайло приїхав своєю машиною в рідне село. Чоловік зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками. Хату безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли в засвіти батьки Михайла… Чоловік відкрив двері в хату і одразу відчув запах вогкості. – Ох ти ж, Господи… Ну, і справи тут… – промовив господар і раптом почув, що ззаду хтось є. – Із приїздом Михайле Михайловичу! От і повернувся ти у рідні краї… Надовго? – одразу ж поцікавився жіночий голос. Михайло здивовано обернувся, вже здогадуючись хто там такий прийшов

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Михайло приїхав своєю машиною в рідне село. Чоловік зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками. Хату безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли в засвіти батьки Михайла… Чоловік відкрив двері в хату і одразу відчув запах вогкості. – Ох ти ж, Господи… Ну, і справи тут… – промовив господар і раптом почув, що ззаду хтось є. – Із приїздом Михайле Михайловичу! От і повернувся ти у рідні краї… Надовго? – одразу ж поцікавився жіночий голос. Михайло здивовано обернувся, вже здогадуючись хто там такий прийшов

Михайло заїхав машиною в рідне село і зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками, будинок безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли у засвіти батьки Михайла. Він відкрив двері в хату і відчув запах вогкості….

Галина Дмитрівна запросила свою доньку Ларису в гості. Жінки сиділи на кухні, розмовляли про життя, пили чай з печивом. Пролунав дзвінок у двері. Галина Дмитрівна пішла відчиняти. У коридорі почувся чоловічий голос, а потім радісний сміх Галини Дмитрівни: – Ой, Юрко, ти якраз вчасно! Заходь, заходь! – Юрко? Що ще за Юрко? – здивувалася Лариса і також поспішила в коридор подивитися хто ж це прийшов. Лариса вийшла в коридор, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина Дмитрівна запросила свою доньку Ларису в гості. Жінки сиділи на кухні, розмовляли про життя, пили чай з печивом. Пролунав дзвінок у двері. Галина Дмитрівна пішла відчиняти. У коридорі почувся чоловічий голос, а потім радісний сміх Галини Дмитрівни: – Ой, Юрко, ти якраз вчасно! Заходь, заходь! – Юрко? Що ще за Юрко? – здивувалася Лариса і також поспішила в коридор подивитися хто ж це прийшов. Лариса вийшла в коридор, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

Був сильний мороз. Сніг падав пластівцями і ніби застеляв місто білим покривалом. Незважаючи на мінус п’ятнадцять, у кафе було затишно та тепло. Лариса крокувала вздовж будинків. Вона любила такі ранкові прогулянки. Жінка зупинилася біля маленької крамниці квітів. Повагавшись, вона вибрала…

Сергій з Лідою всиновила синочка Іванка. Спочатку все було добре, але потім Сергій почав нервувати. – Аж надто ти з ним вже пораєшся, – якось сказав він. – Який виросте, такий і виросте. Ліда образилася, і з тих слів пішла в них сварка… Минуло трохи більше року і чоловік поїхав від Ліди до своїх батьків в іншу область. Потім вони оформили розлучення, і при розподілі майна Сергій забрав собі машину, і внесок із депозиту в банку. Ліда важко переживала розставання, розуміючи це як зраду. – Проміняла ти мене на чужого хлопця… – сказав Сергій Ліді, їдучи. – Грайся тепер. Ліда застигла від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з Лідою всиновила синочка Іванка. Спочатку все було добре, але потім Сергій почав нервувати. – Аж надто ти з ним вже пораєшся, – якось сказав він. – Який виросте, такий і виросте. Ліда образилася, і з тих слів пішла в них сварка… Минуло трохи більше року і чоловік поїхав від Ліди до своїх батьків в іншу область. Потім вони оформили розлучення, і при розподілі майна Сергій забрав собі машину, і внесок із депозиту в банку. Ліда важко переживала розставання, розуміючи це як зраду. – Проміняла ти мене на чужого хлопця… – сказав Сергій Ліді, їдучи. – Грайся тепер. Ліда застигла від почутого

Подружня пара Ковальчуків була звичайною у селі. Ось тільки одне затьмарювало їхнє сімейне життя: не було дітей. Довго Ліда сподівалася завагітніти та так і не змогла. Чоловік Сергій із роками заспокоївся, і дружині казав: – Не ми такі одні. Не…

Ганна приїхала до своєї сестри Світлани, позичити планшет. Жінка підійшла до підʼїзду у якому жила Світлана і здивувалася. – Що тут робить Андрій? – подумала вона помітивши машину свого чоловіка біля будинку сестри. Ганна, не роздумуючи, набрала код домофону. На душі стало хвилююче. – Невже Андрій мені зраджує з Світланою? – припустила Ганна. Двері під’їзду зачинилися за спиною. Піднімаючись сходами, Ганна намагалася вгамувати тремтіння в руках. Зараз вона все дізнається. Ганна подзвонила у квартиру Світлани. За хвилину двері відкрилися і Ганна ахнула від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна приїхала до своєї сестри Світлани, позичити планшет. Жінка підійшла до підʼїзду у якому жила Світлана і здивувалася. – Що тут робить Андрій? – подумала вона помітивши машину свого чоловіка біля будинку сестри. Ганна, не роздумуючи, набрала код домофону. На душі стало хвилююче. – Невже Андрій мені зраджує з Світланою? – припустила Ганна. Двері під’їзду зачинилися за спиною. Піднімаючись сходами, Ганна намагалася вгамувати тремтіння в руках. Зараз вона все дізнається. Ганна подзвонила у квартиру Світлани. За хвилину двері відкрилися і Ганна ахнула від побаченого

Ганна завжди недолюблювала свою імпульсивність. З самого дитинства ця риса характеру була для неї немов друга тінь. Скрізь слідувала по п’ятах, штовхаючи на необдумані вчинки і створюючи проблеми на рівному місці. Скільки разів вона давала собі обіцянку. Десять, сто, тисячу…

Повернутись вверх