Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 34

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

– Доброго ранку, Алла Вікторівна! – привіталася Оля зі своєю старшою колегою, як тільки зайшла в кабінет. Жінка поставила сумку на стіл, ввімкнула компʼютер. Раптом вона помітила, що Алла Вікторівна якось дивно на неї дивиться. – Алло Вікторівна, все гаразд? – запитала Оля. – Навіть не знаю Оля, навіть не знаю, – пробурмотіла Алла. – Щось сталося? – захвилювалася вона. Алла Вікторівна мовчки встала, поклала на стіл перед Ольгою тонкий конверт. – Що це? – здивувалася Оля, відкрила конверт і побачила там кілька фотографій. Ольга переглянула фото і заціпеніла від побаченого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Доброго ранку, Алла Вікторівна! – привіталася Оля зі своєю старшою колегою, як тільки зайшла в кабінет. Жінка поставила сумку на стіл, ввімкнула компʼютер. Раптом вона помітила, що Алла Вікторівна якось дивно на неї дивиться. – Алло Вікторівна, все гаразд? – запитала Оля. – Навіть не знаю Оля, навіть не знаю, – пробурмотіла Алла. – Щось сталося? – захвилювалася вона. Алла Вікторівна мовчки встала, поклала на стіл перед Ольгою тонкий конверт. – Що це? – здивувалася Оля, відкрила конверт і побачила там кілька фотографій. Ольга переглянула фото і заціпеніла від побаченого

— Хто це тобі зараз дзвонив? На роботі зі всіма так мило спілкуєшся і вдома, я дивлюся, не особливо соромишся?! Чоловік дивився на Ольгу недобрим поглядом. — Перестань, Дмитро, це з роботи дзвонили, по справах, — втомлено виправдовувалася дружина. —…

Надія поралася зі своїми квітами, коли почула, як через паркан, її гукає сусідка. – Привіт, Катю, – випроставшись сказала вона. – Надія, підійди ближче, розмова є, – сказала Катерина. Надія підійшла до паркану. – Слухай, не знаю чи знаєш ти, чи ні, але я маю тобі це сказати, – зам’ялася сусідка. – Що сказати? – не зрозуміла Надія. – Це стосується твого чоловіка! У нас в селі вже всі про це говорять, – додала Катерина. – Про Михайла? Що він вже накоїв? – захвилювалася Надя. Катерина єхидно посміхнулася і все розповіла Наді. Надія вислухала сусідку і заціпеніла від почутого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія поралася зі своїми квітами, коли почула, як через паркан, її гукає сусідка. – Привіт, Катю, – випроставшись сказала вона. – Надія, підійди ближче, розмова є, – сказала Катерина. Надія підійшла до паркану. – Слухай, не знаю чи знаєш ти, чи ні, але я маю тобі це сказати, – зам’ялася сусідка. – Що сказати? – не зрозуміла Надія. – Це стосується твого чоловіка! У нас в селі вже всі про це говорять, – додала Катерина. – Про Михайла? Що він вже накоїв? – захвилювалася Надя. Катерина єхидно посміхнулася і все розповіла Наді. Надія вислухала сусідку і заціпеніла від почутого

Надії сусідка донесла, що в її чоловіка роман із продавщицею з їхнього сільського магазину Вона не одразу повірила, бо просто не хотіла в це вірити. – Та всі навкруги знають, що в них шашні, тільки ти наївна та довірлива, –…

Наталя поїхала в село. Вона вирішила допомогти матері на дачі. Жінка хотіла відволіктися від проблем у сімʼї. Бо ж Наталя здогадувалася, що її Олексій їй зраджує! Вони останнім часом майже й не спілкувалися. Наталя цілий день була в селі, як раптом подзвонив Олексій. – Ви як там? – запитав він. – Допомога потрібна?! – Хай приїжджає! – сказала мати Наталі. – Допомога зайвою не буває… Поговорила вона з чоловіком вже вдома. Щойно вони зайшли в квартиру, як він раптом почав: – Наталю, я маю тобі дещо розповісти… – Що розповісти? – жінка застигла, очікуючи почути найгірше. – Зі мною трапилася дуже дивна історія. Наталя не розуміла, що відбувається

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя поїхала в село. Вона вирішила допомогти матері на дачі. Жінка хотіла відволіктися від проблем у сімʼї. Бо ж Наталя здогадувалася, що її Олексій їй зраджує! Вони останнім часом майже й не спілкувалися. Наталя цілий день була в селі, як раптом подзвонив Олексій. – Ви як там? – запитав він. – Допомога потрібна?! – Хай приїжджає! – сказала мати Наталі. – Допомога зайвою не буває… Поговорила вона з чоловіком вже вдома. Щойно вони зайшли в квартиру, як він раптом почав: – Наталю, я маю тобі дещо розповісти… – Що розповісти? – жінка застигла, очікуючи почути найгірше. – Зі мною трапилася дуже дивна історія. Наталя не розуміла, що відбувається

Олексій з Наталею почали зустрічатися ще в юності. Просто одного разу на прогулянці, у великій компанії, їх притягло один до одного, як два магнітики, і вони продовжили гуляти, але вже тримаючись за руки… Як її рука опинилася в його руці,…

До Вероніки та Олега прийшли у гості батьки чоловіка. – Ну, як йде підготовка до весілля? – запитала майбутня свекруха, коли невістка запросила їх на кухню. – Все чудово! Олег якраз поїхав в ресторан, затвердити остаточну суму бенкету, – пояснила Вероніка. – Скоро має повернутися. Раптом дівчині подзвонила мати, і вона вийшла з кухні, щоб відповісти. Під час розмови вона почула шум, що долинав з кухні, де були родичі. Віра попрощалася з матір’ю і підійшла до дверей, за ними свекор голосно сперечався з свекрухою. Вероніка прислухалася до розмови і заціпеніла від почутого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Вероніки та Олега прийшли у гості батьки чоловіка. – Ну, як йде підготовка до весілля? – запитала майбутня свекруха, коли невістка запросила їх на кухню. – Все чудово! Олег якраз поїхав в ресторан, затвердити остаточну суму бенкету, – пояснила Вероніка. – Скоро має повернутися. Раптом дівчині подзвонила мати, і вона вийшла з кухні, щоб відповісти. Під час розмови вона почула шум, що долинав з кухні, де були родичі. Віра попрощалася з матір’ю і підійшла до дверей, за ними свекор голосно сперечався з свекрухою. Вероніка прислухалася до розмови і заціпеніла від почутого

Якось літнього вечора Вероніка вирішила пройтися до будинку пішки, щоб не їхати у спекотному автобусі. По дорозі вона зазирнула до кав’ярні та замовила собі каву “Латте”. На мить її погляд упав на чоловіка, який стояв поруч, і вона з подивом…

Дмитро прийшов до своєї подруги Марійки. Він підійшов до дверей і натиснув кнопку дзвінка. Двері відкрила сестра Марійки – Поліна. – А її немає вдома, – сказала дівчина. – Вона пішла. – Пішла?! Дивно… Ми ж збиралися сьогодні разом повчитися, – Дмитро задумливо почухав потилицю. – А коли вона прийде? Поліна знизала плечима. – Гаразд… Я тоді піду. Скажи їй, що я заходив, – сказав хлопець. – Взагалі-то, ти можеш їй подзвонити, – пирхнула Поліна і закрила двері перед його носом. Дмитро побіг сходами на перший поверх. Хлопець відкрив двері в під’їзд і… Одразу закрив їх назад від побаченого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро прийшов до своєї подруги Марійки. Він підійшов до дверей і натиснув кнопку дзвінка. Двері відкрила сестра Марійки – Поліна. – А її немає вдома, – сказала дівчина. – Вона пішла. – Пішла?! Дивно… Ми ж збиралися сьогодні разом повчитися, – Дмитро задумливо почухав потилицю. – А коли вона прийде? Поліна знизала плечима. – Гаразд… Я тоді піду. Скажи їй, що я заходив, – сказав хлопець. – Взагалі-то, ти можеш їй подзвонити, – пирхнула Поліна і закрила двері перед його носом. Дмитро побіг сходами на перший поверх. Хлопець відкрив двері в під’їзд і… Одразу закрив їх назад від побаченого

Дмитро прийшов до своєї подруги Марійки. Він підійшов до дверей і натиснув кнопку дзвінка. Двері відкрила сестра Марійки – Поліна. – А Марійки немає вдома, – сказала дівчина. – Вона пішла. – Пішла?! Дивно… Ми ж збиралися сьогодні разом повчитися, –…

У Алли не стало батька. Микола Васильович був багатим бізнесменом – спадщину залишив велику. На поминки приїхали молодші брат і сестра Алли. Першим приїхав Руслан. Він явно погульбанив і був веселий. Чоловік ходив по будинку батька, оглядав речі, обговорював ціну, щось фотографував, прикидав… – Ось і дочекалися! – заявив він Аллі. – Добре, що тепер грошима можна буде вільно розпоряджатися. – Може, ми батька спершу проведемо? – сказала Алла. – Та годі тобі, сама мабуть чекала з нетерпінням цей день! – махнув рукою Руслан. Їхня сестра Люда поводилася на поминках схоже. Алла дивилася на них і думала, що родичі навіть не уявляють, який сюрприз їх чекає попереду

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Алли не стало батька. Микола Васильович був багатим бізнесменом – спадщину залишив велику. На поминки приїхали молодші брат і сестра Алли. Першим приїхав Руслан. Він явно погульбанив і був веселий. Чоловік ходив по будинку батька, оглядав речі, обговорював ціну, щось фотографував, прикидав… – Ось і дочекалися! – заявив він Аллі. – Добре, що тепер грошима можна буде вільно розпоряджатися. – Може, ми батька спершу проведемо? – сказала Алла. – Та годі тобі, сама мабуть чекала з нетерпінням цей день! – махнув рукою Руслан. Їхня сестра Люда поводилася на поминках схоже. Алла дивилася на них і думала, що родичі навіть не уявляють, який сюрприз їх чекає попереду

– Та з якого дива він тобі все залишив?! А ми що?! – сварився до Алли її рідний брат Руслан. – Ми, взагалі-то, такі самі права маємо! – Це не моє рішення, – сказала вона брату. – Батько заздалегідь усе…

Вікторія прийшла на роботу, поставила сумку на стіл, ввімкнула комп’ютер. – Віка, можеш мене привітати! – до неї в кабінет забігла її подруга Юля. – З чим? – не зрозуміла Віка. – Я вчора була на побаченні! І цей чоловік просто чудовий! – радісно щебетала Юля. – Ого! Я тебе вітаю! І хто ж цей незнайомець? – усміхнулася Віка. – Ти його не знаєш, але я вас обовʼязково познайомлю. А зараз я тобі покажу його фото, – Юля взяла свій телефон, відкрила на ньому фотографію і повернула екран до подруги. Вікторія глянула на фото і ахнула від побаченого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія прийшла на роботу, поставила сумку на стіл, ввімкнула комп’ютер. – Віка, можеш мене привітати! – до неї в кабінет забігла її подруга Юля. – З чим? – не зрозуміла Віка. – Я вчора була на побаченні! І цей чоловік просто чудовий! – радісно щебетала Юля. – Ого! Я тебе вітаю! І хто ж цей незнайомець? – усміхнулася Віка. – Ти його не знаєш, але я вас обовʼязково познайомлю. А зараз я тобі покажу його фото, – Юля взяла свій телефон, відкрила на ньому фотографію і повернула екран до подруги. Вікторія глянула на фото і ахнула від побаченого

– Мій Микита, зробив мені пропозицію, – радісно повідомила Віка своїй колегі та подрузі Юлі, прибігши на роботу, така вже у неї була звичка все бігом, і частенько скрізь спізнювалася. Начебто й прокидалася рано вранці, все встигала, але ніяк не…

Катя зі своїм чоловіком поверталися додому на маршрутці. – Катю, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші, спитав Ігор. – Яка жінка? – Катя відволіклася від телефону. – Ось та… Бачиш, біля останнього вікна сидить і весь час дивиться на нас, – пояснив чоловік. Катя трохи підвелася, щоб побачити ту, про яку говорив чоловік і миттєво змінилася на обличчі. – Це моя мати, – трохи повільно відповіла Катя. – Мати? – здивувався Ігор. – Твоєї матері ж не стало! – Так і є але…, – сказала Катя і зупинилася. – Що «але»? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя зі своїм чоловіком поверталися додому на маршрутці. – Катю, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші, спитав Ігор. – Яка жінка? – Катя відволіклася від телефону. – Ось та… Бачиш, біля останнього вікна сидить і весь час дивиться на нас, – пояснив чоловік. Катя трохи підвелася, щоб побачити ту, про яку говорив чоловік і миттєво змінилася на обличчі. – Це моя мати, – трохи повільно відповіла Катя. – Мати? – здивувався Ігор. – Твоєї матері ж не стало! – Так і є але…, – сказала Катя і зупинилася. – Що «але»? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Катя, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші люди, спитав Ігор. – Яка жінка? – Катя відволіклася від телефону: писала повідомлення подрузі. – Ось та… Бачиш, біля останнього вікна сидить і весь час дивиться на нас. Я…

Марина зі своєю мамою Поліною Андріївною сиділи в кімнаті і дивилися турецький серіал. Відкрилися вхідні двері, додому повернувся чоловік Марина. Віктор не роззуваючись одразу зайшов в кімнату. В руках у чоловіка була валіза, яку він поставив перед тещею. – Ідіть! Зараз же! – вигукнув він. – Що сталося? – захвилювалася Марина. – Я міг все вам вибачити! Але те, що ви зробили сьогодні, не вибачається, – несподівано сказав чоловік, невдоволено подивився на тещу і все розповів дружині. Марина вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина зі своєю мамою Поліною Андріївною сиділи в кімнаті і дивилися турецький серіал. Відкрилися вхідні двері, додому повернувся чоловік Марина. Віктор не роззуваючись одразу зайшов в кімнату. В руках у чоловіка була валіза, яку він поставив перед тещею. – Ідіть! Зараз же! – вигукнув він. – Що сталося? – захвилювалася Марина. – Я міг все вам вибачити! Але те, що ви зробили сьогодні, не вибачається, – несподівано сказав чоловік, невдоволено подивився на тещу і все розповів дружині. Марина вислухала чоловіка і застигла від почутого

Віктор відчув недобре, щойно переступив поріг. Очі дружини почервоніли, наче вона плакала, вигляд був винний. – Що сталося? – захвилювався Віктор. – Ти тільки не гнівайся, я обіцяла мамі, що вона поживе з нами півроку, – відповіла дружина. Віктор важко…

Віра насмажила котлеток, зварила вишневий компот. На кухню зайшов її чоловік Дмитро. – Марійко! – покликав він дочку, яка була в кімнаті. – Ходи вечеряти! – Не хочу! – почулося через зачинені двері. – Це не обговорюється! – твердо сказав він. Віра почала розставляти тарілки. Марійка прийшла рівно через п’ять хвилин, сіла за стіл. – Смачно? – обережно запитала Віра падчерку. Марійка знизала плечима: – Мама по-іншому готувала. – Марійко! – зиркнув на дочку Дмитро. – Що Марійко?! – дівчинка скочила з-за столу і побігла в кімнату. – Знаєш, – Віра подивилася на чоловіка. – Здається, настав час дістати ту саму коробку… – Яку ще коробку? – Дмитро не розумів, про що вона говорить

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра насмажила котлеток, зварила вишневий компот. На кухню зайшов її чоловік Дмитро. – Марійко! – покликав він дочку, яка була в кімнаті. – Ходи вечеряти! – Не хочу! – почулося через зачинені двері. – Це не обговорюється! – твердо сказав він. Віра почала розставляти тарілки. Марійка прийшла рівно через п’ять хвилин, сіла за стіл. – Смачно? – обережно запитала Віра падчерку. Марійка знизала плечима: – Мама по-іншому готувала. – Марійко! – зиркнув на дочку Дмитро. – Що Марійко?! – дівчинка скочила з-за столу і побігла в кімнату. – Знаєш, – Віра подивилася на чоловіка. – Здається, настав час дістати ту саму коробку… – Яку ще коробку? – Дмитро не розумів, про що вона говорить

– Мамо, я пити хочу… Віра застигла біля плити. Від цього сонного – «мамо», вона аж стрепенулася. – Вибачте, – Марійка відсахнулася від дверей. – Я випадково. – Стривай! – Віра кинулася слідом, залишивши котлети на сковороді. – Я компот…

Повернутись вверх