Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 29

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Наталя поливала квіти в квартирі. ЇЇ донька Ганна, збиралася до подруги. – Мамо, до мене через хвилин двадцять, Катя прийде, трохи зачекає на мене, поки я збираюся, – повідомила  Ганна маму. – Звісно, без проблем, – відповіла Наталя і продовжила займатися своїми справами. Через півгодини у двері подзвонили. – Я відкрию! Це до мене! – вигукнула Ганна і кинулася до дверей. В коридорі почулася якась підозріла метушня. – Що це вони так розшумілися? – подумала Наталка. – Сюрприз! – несподівано, почула жінка за своєю спиною, вигук. Наталка повільно обернулася і…остовпіла від побаченого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя поливала квіти в квартирі. ЇЇ донька Ганна, збиралася до подруги. – Мамо, до мене через хвилин двадцять, Катя прийде, трохи зачекає на мене, поки я збираюся, – повідомила  Ганна маму. – Звісно, без проблем, – відповіла Наталя і продовжила займатися своїми справами. Через півгодини у двері подзвонили. – Я відкрию! Це до мене! – вигукнула Ганна і кинулася до дверей. В коридорі почулася якась підозріла метушня. – Що це вони так розшумілися? – подумала Наталка. – Сюрприз! – несподівано, почула жінка за своєю спиною, вигук. Наталка повільно обернулася і…остовпіла від побаченого

Наталя сама виховувала своїх дітей. Чоловік пішов, коли народилася третя дитина, донька. І хоч це він наполягав на великій родині, несподівано заявив, що втомився. Але Наталя ніколи не сумувала, хоч було й непросто. На той момент синові було вже десять,…

Сашко зустрів Ліду на краю лісу. Вона вже йшла додому. – Де це стільки ягід було? – запитав він. – Як завжди, – відповіла дівчина. – Ти ж знаєш наші місця. – Знаю, – кивнув Сашко. – Нехай вони завжди будуть нашими… – Ти про що? – здивувалася Ліда. – Загадковий ти якийсь… – Мій брат одружується! – сказав Сашко. – Так?! – ахнула Ліда. – Вітаю! Тобі теж пора. – А я твою бабусю вже про це запитав, – раптом сказав Сашко. – Вона не проти. Ліда засміялася. – А чого ти смієшся? – здивувався Сашко. – Ти що, моїй бабусі пропозицію зробив?! – дівчина не розуміла, що він таке каже

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко зустрів Ліду на краю лісу. Вона вже йшла додому. – Де це стільки ягід було? – запитав він. – Як завжди, – відповіла дівчина. – Ти ж знаєш наші місця. – Знаю, – кивнув Сашко. – Нехай вони завжди будуть нашими… – Ти про що? – здивувалася Ліда. – Загадковий ти якийсь… – Мій брат одружується! – сказав Сашко. – Так?! – ахнула Ліда. – Вітаю! Тобі теж пора. – А я твою бабусю вже про це запитав, – раптом сказав Сашко. – Вона не проти. Ліда засміялася. – А чого ти смієшся? – здивувався Сашко. – Ти що, моїй бабусі пропозицію зробив?! – дівчина не розуміла, що він таке каже

– Максимівно, забирай свого бешкетника. Навіщо ти його випустила? Сніг поклювати? – Про що ти, Олено? Я не випускала його. – Сам втік! – Ага! Через паркан перестрибнув, і твого випустив. Зі святом вирішив привітати. З-за сараю тихо виглядали Павлик…

Олексій поїхав до тещі, забрати дружину додому. Чоловік припаркував машину біля будинку, і попрямував в бік підʼїзду. Олексій підійшов до дверей і…застиг. – Мамо? Що ти тут робиш? – здивувався він, помітивши під вікнами квартирі тещі, яка жила на першому поверсі, свою матір. – Тихіше, – промовила Ірина Миколаївна. – Підійди сюди! Андрій підійшов. – Мамо, як це розуміти?! – обурився Олексій. – Тихенько! Краще послухай, – сказала Ірина Миколаївна. Вікна в квартиру тещі були відкритими, і на вулиці добре було чути розмову Ганни та її матері. Олексій прислухався до розмови дружини та тещі і…заціпенів від почутого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олексій поїхав до тещі, забрати дружину додому. Чоловік припаркував машину біля будинку, і попрямував в бік підʼїзду. Олексій підійшов до дверей і…застиг. – Мамо? Що ти тут робиш? – здивувався він, помітивши під вікнами квартирі тещі, яка жила на першому поверсі, свою матір. – Тихіше, – промовила Ірина Миколаївна. – Підійди сюди! Андрій підійшов. – Мамо, як це розуміти?! – обурився Олексій. – Тихенько! Краще послухай, – сказала Ірина Миколаївна. Вікна в квартиру тещі були відкритими, і на вулиці добре було чути розмову Ганни та її матері. Олексій прислухався до розмови дружини та тещі і…заціпенів від почутого

– А давайте влаштуємо корпоратив! – дзвінкий голос Ганни пролунав по офісу, переконавши кількох співробітників відволіктися від моніторів. – Чого сидимо, як сичі? Весна надвір! Вона стояла, спершись на одвірок, і променисто посміхалася. Маленька, тендітна, у суворому сірому костюмі, але…

Ольга Сергіївна готувала вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив її син. – Слухаю синку! – зраділа вона дзвінку. – Привіт, мамо! В Аліни скоро день народження, і вона тебе запрошує на святкування! – одразу повідомив Дмитро. – Ой, дякую. Та навіщо я вам? У вас напевно друзі прийдуть, – відповіла жінка. – Ну і що, ми хочемо тебе бачити, адже ти близька нам людина! – наполіг син. Ольга Сергіївна розтанула. – Слухай, мамо, до тебе буде ще одне прохання, – якось підозріло додав син. – Ти про що? – запитала мати. Але Ольга Сергіївна навіть уявити не могла, про що попросить у неї син

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга Сергіївна готувала вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив її син. – Слухаю синку! – зраділа вона дзвінку. – Привіт, мамо! В Аліни скоро день народження, і вона тебе запрошує на святкування! – одразу повідомив Дмитро. – Ой, дякую. Та навіщо я вам? У вас напевно друзі прийдуть, – відповіла жінка. – Ну і що, ми хочемо тебе бачити, адже ти близька нам людина! – наполіг син. Ольга Сергіївна розтанула. – Слухай, мамо, до тебе буде ще одне прохання, – якось підозріло додав син. – Ти про що? – запитала мати. Але Ольга Сергіївна навіть уявити не могла, про що попросить у неї син

Ольга Сергіївна знала, що ніколи не стане тією злобною свекрухою. Адже вона була доброю і чуйною людиною, і сина ростила, розуміючи, що в нього колись буде своя родина. І її син Діма нічого їй не винен. Тому, коли Діма привів…

Ганна пішла в гості. Її запросила знайома – Віра Петрівна. Ганна подзвонила в двері квартири. Їй відкрила молода дівчина з довгим русявим волоссям. – Ви до бабусі? – усміхнулася вона. – А я Катя! Бабуся стільки про вас розповідала! Віра Петрівна зустріла Ганну як рідну. Посадила за стіл, застелений старою мереживною скатертиною. Дістала з серванту чайний сервіз. – Що сталося, дитинко? – запитала старенька. – На тобі лиця немає! І Ганна все розповіла… Розповіла, що від неї недавно пішов чоловік… Катя ж слухала мовчки, стаючи все білішою з кожним словом. – Бабусю, Ганно, я маю вам дещо сказати, – раптом заявила вона. Жінки застигли від здивування

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна пішла в гості. Її запросила знайома – Віра Петрівна. Ганна подзвонила в двері квартири. Їй відкрила молода дівчина з довгим русявим волоссям. – Ви до бабусі? – усміхнулася вона. – А я Катя! Бабуся стільки про вас розповідала! Віра Петрівна зустріла Ганну як рідну. Посадила за стіл, застелений старою мереживною скатертиною. Дістала з серванту чайний сервіз. – Що сталося, дитинко? – запитала старенька. – На тобі лиця немає! І Ганна все розповіла… Розповіла, що від неї недавно пішов чоловік… Катя ж слухала мовчки, стаючи все білішою з кожним словом. – Бабусю, Ганно, я маю вам дещо сказати, – раптом заявила вона. Жінки застигли від здивування

– Таке відчуття, ніби я живу чужим життям, – Ганна повільно розмішувала розчинну каву 3 в 1 у пластиковому стаканчику. Лікарняна їдальня майже спорожніла – час наближався до вечора, коли навіть найстійкіші лікарі розходилися по домівках. Марина, її подруга, уважно…

Ірина готувала вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її молодша сестра, Олена. – Оленко, привіт! Рада тебе чути! – зраділа дзвінку Ірина. – Привіт, – схлипнула у відповідь сестра. – Олено, щось сталося? – захвилювалася Ірина, почувши сльози сестри. – Він зіпсував мені свято, розумієш? – продовжувала плакала Олена. – Навіть не зіпсував, а скасував! – Хто зіпсував? Яке свято?! – не могла нічого зрозуміти Ірина. – Мій чоловік, зіпсував…, – додала Олена. – Так! Досить плакати! Толком розкажи, – попросила сестра. Олена важко зітхнула, трохи заспокоїлася, і все розповіла сестрі. Ірина вислухала її і ахнула від почутого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина готувала вечерю, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її молодша сестра, Олена. – Оленко, привіт! Рада тебе чути! – зраділа дзвінку Ірина. – Привіт, – схлипнула у відповідь сестра. – Олено, щось сталося? – захвилювалася Ірина, почувши сльози сестри. – Він зіпсував мені свято, розумієш? – продовжувала плакала Олена. – Навіть не зіпсував, а скасував! – Хто зіпсував? Яке свято?! – не могла нічого зрозуміти Ірина. – Мій чоловік, зіпсував…, – додала Олена. – Так! Досить плакати! Толком розкажи, – попросила сестра. Олена важко зітхнула, трохи заспокоїлася, і все розповіла сестрі. Ірина вислухала її і ахнула від почутого

– Він зіпсував мені свято, розумієш? – плакала Олена. – Навіть не зіпсував, а скасував. – Ну навіщо ти драму влаштовуєш? Іван же ж тобі купив те, що ти хотіла! – сказала Ірина. – Та краще б він не купував…

Андрій був з дружиною в гостях. Раптом він помітив, що Ольга цілий вечір воркує з якимось чоловіком. Андрій подивився на це все, встав і пішов додому… Ольга прийшла через три години: – Ти мене залишив одну! Як ти міг?! – Ти ж була така зайнята, – відповів чоловік. – Як ти взагалі помітила, що я пішов? Тебе провів твій знайомий? – Звісно, ​​провів! Він справжній джентльмен, а ти… – Ольга замовкла. – Що я? – запитав Андрій. – У нього бізнес, він багатий, а я невдаха? Може, нам пора розлучитися? – А давай! – раптом погодилася Ольга… А одного вечора Андрій підійшов до свого підʼїзду. Двері відчинилися і сталося несподіване

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій був з дружиною в гостях. Раптом він помітив, що Ольга цілий вечір воркує з якимось чоловіком. Андрій подивився на це все, встав і пішов додому… Ольга прийшла через три години: – Ти мене залишив одну! Як ти міг?! – Ти ж була така зайнята, – відповів чоловік. – Як ти взагалі помітила, що я пішов? Тебе провів твій знайомий? – Звісно, ​​провів! Він справжній джентльмен, а ти… – Ольга замовкла. – Що я? – запитав Андрій. – У нього бізнес, він багатий, а я невдаха? Може, нам пора розлучитися? – А давай! – раптом погодилася Ольга… А одного вечора Андрій підійшов до свого підʼїзду. Двері відчинилися і сталося несподіване

Андрій вийшов з роботи і мало не послизнувся на сходах. Напередодні йшов дощ зі снігом, вночі підморозило, а зранку віяв крижаний вітер. На дорогах було повно машин. Усі поспішають додому, нетерпляче сигналили. Раніше Андрій теж сердився б, що доведеться втратити…

Віра дивилася турецький серіал, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її мама. – Віро, привіт, як ти? Як почуваєшся? – одразу запитала мати. – Все добре, мамо. Ти як? – відповіла Віра. – Ой, не знаю навіть, як сказати, – якось підозріло додала Ольга Іванівна. – Щось сталося? – захвилювалася Віра. – Доню, в твоєму становищі, тобі не можна хвилюватися. Тож нічого не сталося, – сказала мати. – Мамо, я ще більше хвилюватимуся, якщо нічого не знатиму! – заявила донька. – Доню, тільки вислухай мене спокійно, – почала здалеку Ольга Іваніван, зібралася з думками і все виклала доньці. Віра вислухала маму і застигла від почутого

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра дивилася турецький серіал, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її мама. – Віро, привіт, як ти? Як почуваєшся? – одразу запитала мати. – Все добре, мамо. Ти як? – відповіла Віра. – Ой, не знаю навіть, як сказати, – якось підозріло додала Ольга Іванівна. – Щось сталося? – захвилювалася Віра. – Доню, в твоєму становищі, тобі не можна хвилюватися. Тож нічого не сталося, – сказала мати. – Мамо, я ще більше хвилюватимуся, якщо нічого не знатиму! – заявила донька. – Доню, тільки вислухай мене спокійно, – почала здалеку Ольга Іваніван, зібралася з думками і все виклала доньці. Віра вислухала маму і застигла від почутого

– Не хвилюйся, – Ігор дбайливо загорнув дружину в теплий плед. – Ну сказала дівчинка не подумавши, ну і що? Потім сама шкодуватиме. – Не буде, – сумно відповіла Ольга, – ти чув би, як вона сварилася. Ні. Вона мені…

Ганна пилососила килим. Раптом пролунав дзвінок у двері. Ганна вимкнула пилосос і пішла в коридор відкривати. – Здрастуйте, а ви до кого? – здивовано запитала вона. На порозі стояла незнайома дівчина років двадцяти. Вона безпардонно пройшла повз Ганну в квартиру. – До тебе! – панянка була налаштована рішуче. – Давай вирішимо все по-доброму! – Що вирішимо?! – ахнула Ганна. – Ви взагалі хто така?! – Ми з Олежиком вже пів року живемо, як чоловік і дружина, і я його тобі не залишу! – заявила гостя. – Краще поступися! Тримає чоловіка – не забрати! А він мене кохає! Ганна вже вивела цю хамовиту жінку за двері, коли та вигукнула неймовірне

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна пилососила килим. Раптом пролунав дзвінок у двері. Ганна вимкнула пилосос і пішла в коридор відкривати. – Здрастуйте, а ви до кого? – здивовано запитала вона. На порозі стояла незнайома дівчина років двадцяти. Вона безпардонно пройшла повз Ганну в квартиру. – До тебе! – панянка була налаштована рішуче. – Давай вирішимо все по-доброму! – Що вирішимо?! – ахнула Ганна. – Ви взагалі хто така?! – Ми з Олежиком вже пів року живемо, як чоловік і дружина, і я його тобі не залишу! – заявила гостя. – Краще поступися! Тримає чоловіка – не забрати! А він мене кохає! Ганна вже вивела цю хамовиту жінку за двері, коли та вигукнула неймовірне

Ганна попочала підготовку до свята ще тридцятого грудня. Це був її улюблений час у році, коли, здавалося, саме повітря наповнене казкою й чарами. Колись, дуже давно, Ганна вірила у Миколая. Акуратним почерком писала листи зі своїми заповітними бажаннями й ховала…

Катя прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Катю, привіт! – одразу сказала Валентина Ігорівна. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос, – здивувалася Катя. – Так, нема коли з тобою поговорити. Справ багато. Дочко, ми з татом на Новий рік усіх до себе кличемо. Ви з Віктором приїдете? – поцікавилася мама. – Якщо запрошуєте, приїдемо, – усміхнулася донька. – От і чудово! Тоді чекаємо на вас 31 числа, – якось підозріло додала Валентина Ігорівна і закінчила виклик. Донька зраділа запрошенню матері і почала готуватися до свята. Але Катя навіть уявити не могла, що задумала її мама

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Катю, привіт! – одразу сказала Валентина Ігорівна. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос, – здивувалася Катя. – Так, нема коли з тобою поговорити. Справ багато. Дочко, ми з татом на Новий рік усіх до себе кличемо. Ви з Віктором приїдете? – поцікавилася мама. – Якщо запрошуєте, приїдемо, – усміхнулася донька. – От і чудово! Тоді чекаємо на вас 31 числа, – якось підозріло додала Валентина Ігорівна і закінчила виклик. Донька зраділа запрошенню матері і почала готуватися до свята. Але Катя навіть уявити не могла, що задумала її мама

– Катю, привіт! — Валентина Ігорівна рідко дзвонила молодшій дочці, тож дівчина здивувалася, коли побачила номер матері на екрані. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос. – Так, нема коли з тобою поговорити. Робота, будинок та інші справи. Ти…

Повернутись вверх