Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 28

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ігор тільки-но зібрався влягтися на дивані, як задзвонив його мобільний. Номер був незнайомий. Він відповів і почув голос свого батька: – Ігорю, ти тільки не хвилюйся, забери мене з лікарні. Мамі процедури зробили… Ігор помчав у лікарню. Його зустрів батько. – Ми їхали в село з мамою, вона не помітила машину і ось тепер тут, – сказав той. – Нам одна жінка допомогла, просила подзвонити і сказати, як мама. Набери її, синку, скажи, що все гаразд. Подякуй від мене. Ось номер. Ігор набрав номер телефону жінки, глянув на екран і оторопів від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор тільки-но зібрався влягтися на дивані, як задзвонив його мобільний. Номер був незнайомий. Він відповів і почув голос свого батька: – Ігорю, ти тільки не хвилюйся, забери мене з лікарні. Мамі процедури зробили… Ігор помчав у лікарню. Його зустрів батько. – Ми їхали в село з мамою, вона не помітила машину і ось тепер тут, – сказав той. – Нам одна жінка допомогла, просила подзвонити і сказати, як мама. Набери її, синку, скажи, що все гаразд. Подякуй від мене. Ось номер. Ігор набрав номер телефону жінки, глянув на екран і оторопів від побаченого

Була п’ятниця, вечір. Дружина Ігоря з дітьми ще не прийшла додому. – Мабуть, до своїх зайшла, отже, там і повечеряють, – подумав чоловік. Ігор тільки-но зібрався розлягтися на дивані, щоб побути в тиші, як задзвонив його мобільний. Номер був незнайомий. Він…

Руслан прийшов додому, а там його чекав сюрприз. Його дружина Ганна приголомшила новиною: – Я звільнилася з роботи! Ми з мамою вирішили, що жінка має займатися господарством… Ганна засіла вдома. Руслан змирився і став брати підробіток на таксі. Однак скоро чоловік зрозумів, що дружина зовсім нічого не робить! Вони посварилися… Невдовзі Руслан приїхав з роботи раніше з букетом квітів. Хотів помиритися з Ганною. Він відкрив двері своїм ключем і застиг від несподіванки. Чоловік почув, що його теща Лариса Петрівна щось емоційно говорила Ганні… Руслан прислухався й не повірив своїм вухам

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Руслан прийшов додому, а там його чекав сюрприз. Його дружина Ганна приголомшила новиною: – Я звільнилася з роботи! Ми з мамою вирішили, що жінка має займатися господарством… Ганна засіла вдома. Руслан змирився і став брати підробіток на таксі. Однак скоро чоловік зрозумів, що дружина зовсім нічого не робить! Вони посварилися… Невдовзі Руслан приїхав з роботи раніше з букетом квітів. Хотів помиритися з Ганною. Він відкрив двері своїм ключем і застиг від несподіванки. Чоловік почув, що його теща Лариса Петрівна щось емоційно говорила Ганні… Руслан прислухався й не повірив своїм вухам

Сімейне життя Ганни й Руслана не складалося з першого ж дня. Чоловік зненацька зрозумів, що його дружина зовсім не така, якою здавалася йому всі ці два роки… Однак Руслан співставив всі фактори і зрозумів, що у всьому винна теща, яка…

Іван дуже заслаб. Після лікарні він поїхав жити до своїх батьків у село. Дружина Олена з донькою Даринкою жили у її батьків в іншому місті. Якось Іван помітив, що батько будує великий сарай з загородженим майданчиком біля нього, і виходом у поле. Іван вийшов на подвірʼя і здивовано дивився на будівництво. – Що це ти тут плануєш будувати, тату?! – гукнув він батька. – Що ти вже таке задумав? – Не «ти», а «ми»! – хитро посміхнувся старий. – Мати твоя давно просить це зробити… – Що зробити? – Іван дивився на батька, не розуміючи, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван дуже заслаб. Після лікарні він поїхав жити до своїх батьків у село. Дружина Олена з донькою Даринкою жили у її батьків в іншому місті. Якось Іван помітив, що батько будує великий сарай з загородженим майданчиком біля нього, і виходом у поле. Іван вийшов на подвірʼя і здивовано дивився на будівництво. – Що це ти тут плануєш будувати, тату?! – гукнув він батька. – Що ти вже таке задумав? – Не «ти», а «ми»! – хитро посміхнувся старий. – Мати твоя давно просить це зробити… – Що зробити? – Іван дивився на батька, не розуміючи, що відбувається

Останній тиждень Іван дуже нервував. Справи в його фірми були погані. Замовлень було дуже мало і тому грошей теж не було. Дружина Олена з донькою вже місяць, як поїхали до її батьків. Там Даринці було зручніше. Так пояснювала Олена. –…

Тетяна вирішила в неділю сходити у торговий центр. Вона з покупками пробиралася крізь купу людей, як раптом почула голос. – Ось я й знайшов тебе, Тетянко! – якийсь незнайомий усміхнений чоловік зʼявився на її шляху. Побачивши розгублене обличчя жінки, чоловік весело спитав: – Ти пам’ятаєш мене? – Ви хто? – різко спитала Тетяна. – Я – Микола! – посмішка чоловіка стала ще ширшою. – Який ще Микола?! – вигукнула жінка. – У мене немає знайомих Микол! Дайте мені пройти! – А ти спробуй мене згадати, Тетянко, – сказав той. – Коли ми познайомилися, мене називали Миколкою… Тетяна вже не розуміла, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна вирішила в неділю сходити у торговий центр. Вона з покупками пробиралася крізь купу людей, як раптом почула голос. – Ось я й знайшов тебе, Тетянко! – якийсь незнайомий усміхнений чоловік зʼявився на її шляху. Побачивши розгублене обличчя жінки, чоловік весело спитав: – Ти пам’ятаєш мене? – Ви хто? – різко спитала Тетяна. – Я – Микола! – посмішка чоловіка стала ще ширшою. – Який ще Микола?! – вигукнула жінка. – У мене немає знайомих Микол! Дайте мені пройти! – А ти спробуй мене згадати, Тетянко, – сказав той. – Коли ми познайомилися, мене називали Миколкою… Тетяна вже не розуміла, що відбувається

Тетяна вирішила в неділю сходити у торговий центр. Вона з покупками пробиралася крізь купу людей, як раптом почула чоловічий голос. – Ось я й знайшов тебе, Тетянко! – якийсь незнайомий усміхнений чоловік зʼявився на її шляху. Побачивши розгублене обличчя жінки,…

Олена постукала в квартиру до батьків, за хвилину мати відкрила їй двері. Дочка одразу влетіла в квартиру. – Мамо, як це розуміти? Навіщо ви Миколі на весілля зробили такий дорогий подарунок? – почала Олена. – Ти про що, Олено? Де ти побачила дорогий подарунок? – здивувалася мама. – Я переглядула відео з весілля, і бачила, що ви йому подарували! Мені ви такого не дарували! – не заспокоювалася дочка. – Та про який подарунок ти говориш. Я тебе не розумію, – розвела руками мама. – На ось, подивись, – Олена ввімкнула на телефоні відео. Мама переглянула відео і застигла від побаченого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена постукала в квартиру до батьків, за хвилину мати відкрила їй двері. Дочка одразу влетіла в квартиру. – Мамо, як це розуміти? Навіщо ви Миколі на весілля зробили такий дорогий подарунок? – почала Олена. – Ти про що, Олено? Де ти побачила дорогий подарунок? – здивувалася мама. – Я переглядула відео з весілля, і бачила, що ви йому подарували! Мені ви такого не дарували! – не заспокоювалася дочка. – Та про який подарунок ти говориш. Я тебе не розумію, – розвела руками мама. – На ось, подивись, – Олена ввімкнула на телефоні відео. Мама переглянула відео і застигла від побаченого

– Мамо, як це розуміти? Навіщо ви Миколі на весілля зробили такий дорогий подарунок? – Ти про що, Олено? Де ти побачила дорогий подарунок? Ми йому подарували суму на перший внесок, як і вам десять років тому. – Це не…

Люда була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай. Мами не стало, – почула вона в слухавці голос сестри. Люда відпросилася з роботи і помчала додому. Сестри все організували, провели маму в останню путь. Після прощання Люда зайшла у свою кімнату. Раптом двері в кімнату відкрилися, зайшла Віка. – Ти коли збираєшся з’їжджати? – запитала сестра. – Ти про що? – здивувалася Люда. – Мама мені дещо сказала, перед тим, як її не стало, – несподівано сказала Віка. – Що сказала? – не зрозуміла Люда. І Віка все їй розповіла. Люда вислухала сестру і застигла від почутого

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжджай. Мами не стало, – почула вона в слухавці голос сестри. Люда відпросилася з роботи і помчала додому. Сестри все організували, провели маму в останню путь. Після прощання Люда зайшла у свою кімнату. Раптом двері в кімнату відкрилися, зайшла Віка. – Ти коли збираєшся з’їжджати? – запитала сестра. – Ти про що? – здивувалася Люда. – Мама мені дещо сказала, перед тим, як її не стало, – несподівано сказала Віка. – Що сказала? – не зрозуміла Люда. І Віка все їй розповіла. Люда вислухала сестру і застигла від почутого

– Мамо, ти ж бачиш, що Віка спеціально провокує мене на сварку. Чому ти це не зупиниш? Ти весь час намагаєшся зробити вигляд, що все гаразд. А ось не в гаразд. Тебе не бентежить, що я не можу спокійно без…

Віра Петрівна зварила невелику каструльку запашного борщику. Вона взяла сметанки, поставила тарілку на стіл, дістала куплені в магазині пампушки з часничком. Жінка вже збиралася сідати вечеряти, коли почула, що хтось відчиняє двері її квартири своїм ключем! – Синочок мій, Іванко, приїхав, чи що? – здивовано подумала вона. – Знайшов для мене час, щастя яке! Віра Петрівна пішла в коридор зустрічати сина. Вона відкрила двері й застигла на порозі від несподіванки. Іван був не сам. – Хто це?! – ахнула господиня. Вона дивилася то на Івана, то на його супутницю й не розуміла, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Петрівна зварила невелику каструльку запашного борщику. Вона взяла сметанки, поставила тарілку на стіл, дістала куплені в магазині пампушки з часничком. Жінка вже збиралася сідати вечеряти, коли почула, що хтось відчиняє двері її квартири своїм ключем! – Синочок мій, Іванко, приїхав, чи що? – здивовано подумала вона. – Знайшов для мене час, щастя яке! Віра Петрівна пішла в коридор зустрічати сина. Вона відкрила двері й застигла на порозі від несподіванки. Іван був не сам. – Хто це?! – ахнула господиня. Вона дивилася то на Івана, то на його супутницю й не розуміла, що відбувається

Віра Петрівна зварила невелику каструльку запашного борщику. Вона взяла сметанки, поставила тарілку на стіл, дістала куплені в магазині пампушки з часничком. Жінка вже збиралася сідати вечеряти, коли почула, що хтось відчиняє двері її квартири своїм ключем! – Синочок мій, Іванко, приїхав,…

Лариса закінчила чергову стрижку. – Ларисо, зайди до мене, – покликала її Марина, господиня салону. – Вже йду, – жінка швидко прибрала робоче місце і побігла до начальниці. – Я знаю, що ти знаєш про всі новинки. Нам запропонували закупити ось це, – Марина показала Ларисі каталог з засобами по догляду за волоссям. – Перший раз це бачу. А хто запропонував? – запитала Лариса. – Я, звичайно, обіцяла мовчати. Але це був твій колишній чоловік Андрій, – пояснила Марина. – Як колишній? Ми ж не розлучалися! – Лариса здивовано дивилася на господиню салону, не розуміючи, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса закінчила чергову стрижку. – Ларисо, зайди до мене, – покликала її Марина, господиня салону. – Вже йду, – жінка швидко прибрала робоче місце і побігла до начальниці. – Я знаю, що ти знаєш про всі новинки. Нам запропонували закупити ось це, – Марина показала Ларисі каталог з засобами по догляду за волоссям. – Перший раз це бачу. А хто запропонував? – запитала Лариса. – Я, звичайно, обіцяла мовчати. Але це був твій колишній чоловік Андрій, – пояснила Марина. – Як колишній? Ми ж не розлучалися! – Лариса здивовано дивилася на господиню салону, не розуміючи, що відбувається

Лариса та Андрій познайомилися у салоні краси. Дівчина ще тільки починала працювати, але запис до неї був великий. Чоловічі стрижки їй особливо вдавалися. З роботою вона справлялася швидко та якісно. Поки клієнтка сиділа і чекала на дію фарби, Лариса встигала…

Степан вийшов погуляти зі своїми друзями. Вже прийшла зима, на вулиці лежав сніг і було досить холодно. – Ходімо десь трохи погріємося! – запропонував Степан, і вся компанія попрямувала в кінець вулиці. Вони вирішили зайти погрітися в знайоме кафе, яке знаходилося саме там… Галаслива компанія сіла на диванчики в самому кутку. Вони голосно обговорювали, що б їм таке замовити, і трохи заважали решті відвідувачів. – Може, досить вже вам галасувати, га?! – раптом роздратовано сказав якийсь чоловік, що сидів за сусіднім столиком. Степан глянув на нього й не повірив своїм очам

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан вийшов погуляти зі своїми друзями. Вже прийшла зима, на вулиці лежав сніг і було досить холодно. – Ходімо десь трохи погріємося! – запропонував Степан, і вся компанія попрямувала в кінець вулиці. Вони вирішили зайти погрітися в знайоме кафе, яке знаходилося саме там… Галаслива компанія сіла на диванчики в самому кутку. Вони голосно обговорювали, що б їм таке замовити, і трохи заважали решті відвідувачів. – Може, досить вже вам галасувати, га?! – раптом роздратовано сказав якийсь чоловік, що сидів за сусіднім столиком. Степан глянув на нього й не повірив своїм очам

Степана мати виховувала одна. За свої майже сімнадцять років парубок бачив батька двічі. Одного разу той приходив, коли мати лежала в лікарні – все намагався випитати у сина, куди мати витрачає аліменти. Восьмирічний Степан вислуховував претензії незнайомого дядька у поношеному…

До Олега в гості приїхала теща. Він зустрів її на вокзалі й привіз додому. – Значить так, любі мої! – почала з порога Маргарита Сергіївна. – Поки я буду тут, то навчу вас, як правильно харчуватися… Я привезла топінамбур, а ще шпинат і ревінь. Так-так, зятьку! Про пінне можеш забути! На вечерю теща видала свою фірмову страву – тушкований топінамбур зі шпинатом. Олег спробував і ледь пережував. – А м’ясця, чи котлеток нема? – запитав він. – Їжте самі свої топінамбури! А через пару днів Олег зайшов на кухню і застав тещу за несподіваним заняттям

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Олега в гості приїхала теща. Він зустрів її на вокзалі й привіз додому. – Значить так, любі мої! – почала з порога Маргарита Сергіївна. – Поки я буду тут, то навчу вас, як правильно харчуватися… Я привезла топінамбур, а ще шпинат і ревінь. Так-так, зятьку! Про пінне можеш забути! На вечерю теща видала свою фірмову страву – тушкований топінамбур зі шпинатом. Олег спробував і ледь пережував. – А м’ясця, чи котлеток нема? – запитав він. – Їжте самі свої топінамбури! А через пару днів Олег зайшов на кухню і застав тещу за несподіваним заняттям

– Олеже, до нас приїжджає мама, у неї відпустка, чого їй самій сидіти вдома?! Поживе місяць, мені допоможе. – Марино, а може я проти?! Не люблю я, коли у нас чужі люди гостюють… – У сенсі, чужі?! Ти нічого не…

Повернутись вверх