Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 27

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марія Андріївна вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її син Олег. – Щось сталося сину? – поцікавилася жінка, піднявши слухавку. – Мамо, це ні в які ворота не лізе! Чому я приходжу додому і застаю дружину всю в сльозах?! І це після твого візиту! – одразу обурився син. – Ти про що, синку? – холодно спитала жінка. – Не прикидайся! Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти зробила! – несподівано сказав Олег. – Та що ж я зробила?! – здивовано вигукнула Марія Андріївна, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Андріївна вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її син Олег. – Щось сталося сину? – поцікавилася жінка, піднявши слухавку. – Мамо, це ні в які ворота не лізе! Чому я приходжу додому і застаю дружину всю в сльозах?! І це після твого візиту! – одразу обурився син. – Ти про що, синку? – холодно спитала жінка. – Не прикидайся! Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти зробила! – несподівано сказав Олег. – Та що ж я зробила?! – здивовано вигукнула Марія Андріївна, не розуміючи, що відбувається

Марія Андріївна завжди намагалася допомогти своєму єдиному синові. Навіть коли він одружився, вона не відмовляла у допомозі молодій сім’ї. Невістка Ірина відразу зрозуміла це і стала за повною програмою користуватися добротою своєї свекрухи. Сам син ніколи нічого особливо у матері…

Марійка плакала біля могилки подруги Оленки. Сороковий день, а на могилці ані квіточки… Вона пішла додому. Раптом її наздогнав якийсь чоловік. – Вас підвезти? – запитав він. – До зупинки далеко. Сідайте, мені не важко. А у вас тут хто? – Подруга… – сказала Марійка. – А в мене мама… – промовив той. – То вам куди? – На зупинці можна висадити, – сказала Марійка. – Та я вільний, тож довезу, – сказав чоловік. Він підвіз її до будинку. Марійка розповіла по дорозі про своє життя… А через два дні Павло чекав на Марійку біля її під’їзду з несподіваною розмовою

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марійка плакала біля могилки подруги Оленки. Сороковий день, а на могилці ані квіточки… Вона пішла додому. Раптом її наздогнав якийсь чоловік. – Вас підвезти? – запитав він. – До зупинки далеко. Сідайте, мені не важко. А у вас тут хто? – Подруга… – сказала Марійка. – А в мене мама… – промовив той. – То вам куди? – На зупинці можна висадити, – сказала Марійка. – Та я вільний, тож довезу, – сказав чоловік. Він підвіз її до будинку. Марійка розповіла по дорозі про своє життя… А через два дні Павло чекав на Марійку біля її під’їзду з несподіваною розмовою

Марійка з Оленкою дружили з дитсадка. Коли вони стали старшими, то навіть одягалися однаково, й одягом мінялися. Усю школу дружили, а потім пішли вчитися в одному місті. Марійка на лікарку, а Оленка на вчительку. Зустрічалися часто. Закохалися водночас. Марійка у…

Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора жінка приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. До приходу Олени, Євгена та онучки Вероніки залишалося ще цілих три години. Раптом у двері подзвонили. Тетяна Василівна, нашвидкуруч вимивши руки, пішла в коридор відкривати двері. Якась молода дівчина уважно оглянула жінку. – Я – Оля, – сказала незнайомка. – А ви – Олена, дружина Євгена, я це все знаю! Нам із вами треба серйозно поговорити про вашого сина… Тетяна Василівна дивилася на гостю й не розуміла, що це відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора жінка приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. До приходу Олени, Євгена та онучки Вероніки залишалося ще цілих три години. Раптом у двері подзвонили. Тетяна Василівна, нашвидкуруч вимивши руки, пішла в коридор відкривати двері. Якась молода дівчина уважно оглянула жінку. – Я – Оля, – сказала незнайомка. – А ви – Олена, дружина Євгена, я це все знаю! Нам із вами треба серйозно поговорити про вашого сина… Тетяна Василівна дивилася на гостю й не розуміла, що це відбувається

Тетяна Василівна готувала домашні вареники з картоплею. Продукти вона привезла сільські. Вчора Тетяна Василівна приїхала в гості до свого сина й невістки на три дні. Євген дуже любив, як готує мама. Його дружина Оленка, звісно, теж готувала чудово, але вареники…

Людмила приїхала на весілля своєї дочки Насті… Після ЗАГСу всі збиралися гуляти в ресторані. Ближче до шостої вечора у ресторан приїхали всі гості. Настя розгублено весь час намагалася зв’язатися з тамадою Іриною. Але та чомусь не відповідала на дзвінки, а надсилала СМС: «Скоро буду, трохи затримаюся». Ось уже шоста година, гості сіли за стіл. А Ірини нема! Знову відписки якісь… Наречена нервувала, свідки теж, гості ніяково поглядали на салати. Ще п’ять хвилин пройшло – одні відписки від тамади! І тут Людмила раптом встала з-за столу і вирішила діяти

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила приїхала на весілля своєї дочки Насті… Після ЗАГСу всі збиралися гуляти в ресторані. Ближче до шостої вечора у ресторан приїхали всі гості. Настя розгублено весь час намагалася зв’язатися з тамадою Іриною. Але та чомусь не відповідала на дзвінки, а надсилала СМС: «Скоро буду, трохи затримаюся». Ось уже шоста година, гості сіли за стіл. А Ірини нема! Знову відписки якісь… Наречена нервувала, свідки теж, гості ніяково поглядали на салати. Ще п’ять хвилин пройшло – одні відписки від тамади! І тут Людмила раптом встала з-за столу і вирішила діяти

Людмила приїхала на весілля своєї дочки Анастасії у день реєстрації, заздалегідь оплативши номер у готелі. Настю вона одразу попередила, що зустрічати її не треба, вона сама добереться до готелю і вчасно приїде в ЗАГС, так що молодята нехай займаються своїми…

Любов Валентинівна приїхала в гості до сина та невістки. Молоді зустріли жінку добре. Невістка Яна накрила стіл, запросила всіх вечеряти. – Мені щось і не дуже хочеться їсти, – відповіла свекруха, але все-таки пішла на кухню. Всі перекусили, порозмовляли. Раптом Яна вийшла з-за столу і пішла у свою кімнату. Повернулася вона за хвилину, підійшла до свекрухи і поклала перед нею декілька купюр. – Це Вам! – несподівано сказала невістка. – Мені? Навіщо? – Любов Валентинівна здивовано дивилася на Яну, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Любов Валентинівна приїхала в гості до сина та невістки. Молоді зустріли жінку добре. Невістка Яна накрила стіл, запросила всіх вечеряти. – Мені щось і не дуже хочеться їсти, – відповіла свекруха, але все-таки пішла на кухню. Всі перекусили, порозмовляли. Раптом Яна вийшла з-за столу і пішла у свою кімнату. Повернулася вона за хвилину, підійшла до свекрухи і поклала перед нею декілька купюр. – Це Вам! – несподівано сказала невістка. – Мені? Навіщо? – Любов Валентинівна здивовано дивилася на Яну, не розуміючи, що відбувається

Любов Валентинівна цілий рік напрошувалась у гості до сина, але так як квартира належала невістці, нагрянути без запрошення вона не могла. На її нещастя, стосунки з Яною у жінки були погані. Однак Любов Валентинівну це анітрохи не бентежило. Не дочекавшись…

Лариса робила ремонт в квартирі. Майже все жінка намагалася зробити сама, але от сантехніка все ж довелося шукати. Їй порадили сусіда Олежика… Поки той працював, Лариса варила борщ. – Нехай чоловік поїсть добре, – думала вона. – Напевно, в сухом’ятку харчується, розлучений же ж. – Хазяйко, я закінчив! – гукнув Олег. – Давайте ще пообідаєте, проходьте на кухню! – сказала Лариса. На кухні був накритий стіл – тарілка борщу, зелень, сало, чорний хліб… Олежик важко зітхнув, почав їсти. А потім задумався і серйозно сказав: – Ні, пані, нічого у вас не вийде! Лариса застигла, нічого не розуміючи

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса робила ремонт в квартирі. Майже все жінка намагалася зробити сама, але от сантехніка все ж довелося шукати. Їй порадили сусіда Олежика… Поки той працював, Лариса варила борщ. – Нехай чоловік поїсть добре, – думала вона. – Напевно, в сухом’ятку харчується, розлучений же ж. – Хазяйко, я закінчив! – гукнув Олег. – Давайте ще пообідаєте, проходьте на кухню! – сказала Лариса. На кухні був накритий стіл – тарілка борщу, зелень, сало, чорний хліб… Олежик важко зітхнув, почав їсти. А потім задумався і серйозно сказав: – Ні, пані, нічого у вас не вийде! Лариса застигла, нічого не розуміючи

Лариса отримала від бабусі у спадок двокімнатну квартиру. Хороша квартира, правда у старому будинку, але якщо там зробити хороший ремонт, то можна жити. Скільки разів бабусі пропонували допомогти, хотіли поміняти житло всю старість на нове, але вона говорила: – Нехай усе…

Раїса ходила по кімнаті і не знаходила собі місця. Сьогодні вона отримала дзвінок з незнайомого номера, і сама того не розуміючи, переказала гроші якимось пройдисвітам. – Ну чому я така наївна? – питала вона сама у себе. – Тепер єдина надія, що моя заява допоможе і гроші повернуть. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Знайшли ми вашу пройдисвітку! Приїжджайте! – почула вона у слухавці. Раїса швидко кинула всі справи і помчала у відділок. Раїса відчинила двері кабінету, за столом сидів чоловік, а навпроти нього її кривдниця. Раїса придавилася до жінки і застигла від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Раїса ходила по кімнаті і не знаходила собі місця. Сьогодні вона отримала дзвінок з незнайомого номера, і сама того не розуміючи, переказала гроші якимось пройдисвітам. – Ну чому я така наївна? – питала вона сама у себе. – Тепер єдина надія, що моя заява допоможе і гроші повернуть. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Знайшли ми вашу пройдисвітку! Приїжджайте! – почула вона у слухавці. Раїса швидко кинула всі справи і помчала у відділок. Раїса відчинила двері кабінету, за столом сидів чоловік, а навпроти нього її кривдниця. Раїса придавилася до жінки і застигла від побаченого

– Така гарна дівчинка твоя племінниця, – зітхнула сусідка Валя. – Скромна, ввічлива. Взяла б її до себе, чи що? Важко ж дівчині в гуртожитку, а в тебе дві кімнати. – Чого це їй важко? – здивувалася Раїса. – Ми…

Ганна Андріївна, як завжди, рано-вранці вийшла зі свого під’їзду. Вона хотіла погодувати своїх підопічних – кішок, що жили у підвалі п’ятиповерхівки. Кішки вже радісно чекали на свою годувальницю, ще здалеку впізнаючи її… Проходячи повз дитячий майданчик, Ганна Андріївна здивувалася. Вона раптом побачивши молоду матір із малюком, які сиділи на лавці. Погодувавши своїх кішок, старенька пішла назад і підійшла до молодої жінки. Ганна Андріївна глянула на неї й застигла від несподіваної здогадки

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Андріївна, як завжди, рано-вранці вийшла зі свого під’їзду. Вона хотіла погодувати своїх підопічних – кішок, що жили у підвалі п’ятиповерхівки. Кішки вже радісно чекали на свою годувальницю, ще здалеку впізнаючи її… Проходячи повз дитячий майданчик, Ганна Андріївна здивувалася. Вона раптом побачивши молоду матір із малюком, які сиділи на лавці. Погодувавши своїх кішок, старенька пішла назад і підійшла до молодої жінки. Ганна Андріївна глянула на неї й застигла від несподіваної здогадки

Коли поряд немає рідних, життя здається набагато важчим – ні підтримки, ні допомоги. Марина, як ніхто інший, розуміла це саме зараз. Але вона сама обрала цю долю і сама вирішувала свої проблеми. Складно звичайно вчитися в інституті та виховувати маленького…

Наталка зайшла в гості до своєї матері. – Привіт. А я якраз хотіла покликати тебе до себе, а ти як знала, сама зайшла, – сказала з порога Лідія Федорівна, побачивши доньку. – Заходь, зараз чаю зроблю. Донька з матірʼю розташувалися на кухні. – То що ти хотіла? – запитала Наталка у мами, зробивши ковток чаю. – Ой, доню… навіть не знаю з чого почати, – важко видихнула Лідія Федорівна. – Говори як є, – усміхнулася Наталка. – Наталю, ти повинна дещо дізнатися про свого чоловіка, – раптом сказала мама і все розповіла доньці. Наталка вислухала матір і застигла від почутого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка зайшла в гості до своєї матері. – Привіт. А я якраз хотіла покликати тебе до себе, а ти як знала, сама зайшла, – сказала з порога Лідія Федорівна, побачивши доньку. – Заходь, зараз чаю зроблю. Донька з матірʼю розташувалися на кухні. – То що ти хотіла? – запитала Наталка у мами, зробивши ковток чаю. – Ой, доню… навіть не знаю з чого почати, – важко видихнула Лідія Федорівна. – Говори як є, – усміхнулася Наталка. – Наталю, ти повинна дещо дізнатися про свого чоловіка, – раптом сказала мама і все розповіла доньці. Наталка вислухала матір і застигла від почутого

Свого зятя Лідія Федорівна не злюбила від початку. Ну, не подобався їй Павло! Занадто простенький, надто мовчазний, надто самостійний. І нахабний. Все сам, і сам. Ні поради у тещі не спитає, ні грошей не запропонує. Доньці Наталі щось скаже, та…

Валентина вирішила орендувати квартиру. Варіантів було мало. Або далеко від роботи, або дуже дорого, або зовсім погані варіанти траплялися. Але пошуки Валентини нарешті закінчилися успіхом! Акуратна квартира, та й дуже помірна ціна її здивувала. Господиня квартири – товариська жінка трохи старша за Валентину, була приємною. Жінки швидко домовились про умови оренди… Пройшов тиждень. Валентина повернулася після роботи додому і раптом побачила в квартирі літню жінку! Вона щось виймала з шафи на кухні. Валентина остовпіла. – Ви хто?! – ахнула вона. Жінка повернулась до Валентини і посміхнулася. Валентина не знала, що й думати

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина вирішила орендувати квартиру. Варіантів було мало. Або далеко від роботи, або дуже дорого, або зовсім погані варіанти траплялися. Але пошуки Валентини нарешті закінчилися успіхом! Акуратна квартира, та й дуже помірна ціна її здивувала. Господиня квартири – товариська жінка трохи старша за Валентину, була приємною. Жінки швидко домовились про умови оренди… Пройшов тиждень. Валентина повернулася після роботи додому і раптом побачила в квартирі літню жінку! Вона щось виймала з шафи на кухні. Валентина остовпіла. – Ви хто?! – ахнула вона. Жінка повернулась до Валентини і посміхнулася. Валентина не знала, що й думати

Валентині на роботі запропонували посаду у центральному офісі в іншому місті. Це було підвищення по службі та збільшення зарплати. Їй було тридцять років, і вона планувала назбирати грошей на квартиру, а потім або вийти заміж, або народити дитину – для…

Повернутись вверх