Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 25

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

До Ніни з Миколою прийшло в гості багато рідні. Вони принесли якісь закуски. Ніна ж приготувала гаряче. Спочатку вона хотіла приготувати м’ясо з пюре, багато м’яса, щоб вистачило всім із добавкою. Але згадала, як минулого разу все пюре залишилося, а м’ясо пішло миттєво. Цього разу вона вирішила зробити хитріше. Ніна запекла своєї страви аж цілих два деко. Вийшло багато й красиво… Вона розклала всім вміст першого деко. – А м’ясо де? – раптом запитали гості. – Чому одні овочі? Всі здивовано дивилися на господиню, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Ніни з Миколою прийшло в гості багато рідні. Вони принесли якісь закуски. Ніна ж приготувала гаряче. Спочатку вона хотіла приготувати м’ясо з пюре, багато м’яса, щоб вистачило всім із добавкою. Але згадала, як минулого разу все пюре залишилося, а м’ясо пішло миттєво. Цього разу вона вирішила зробити хитріше. Ніна запекла своєї страви аж цілих два деко. Вийшло багато й красиво… Вона розклала всім вміст першого деко. – А м’ясо де? – раптом запитали гості. – Чому одні овочі? Всі здивовано дивилися на господиню, не розуміючи, що відбувається

– Микольцю, ми вже цілий рік усі свята проводимо вдома, – сказала чоловіку Ніна. – Купа гостей, купа підготовки, прибирання. А видатків скільки! – Ніночко, але в нас у родині так заведено, – сказав чоловік. – Як так?! І чому в нас?!…

Василина з Сергієм одружувалися. Весілля було в самому розпалі, коли слово взяла свекруха. – Я така рада, що мій син нарешті одружується! – вигукнула Ірина Анатоліївна у мікрофон, і з гордим виглядом зачитала довжелезне привітання. – Свій подарунок я вручу після танцю молодих! Василина з Сергієм станцювали перший танець і повернулися за стіл. Раптом до них підлетіла Ірина Анатоліївна. – Ну все! Подарунка тепер не буде! Подякуй за це своїй дружині! – раптом вигукнула вона і невдоволено подивилася на невістку. – А до чого тут я?! – Василина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василина з Сергієм одружувалися. Весілля було в самому розпалі, коли слово взяла свекруха. – Я така рада, що мій син нарешті одружується! – вигукнула Ірина Анатоліївна у мікрофон, і з гордим виглядом зачитала довжелезне привітання. – Свій подарунок я вручу після танцю молодих! Василина з Сергієм станцювали перший танець і повернулися за стіл. Раптом до них підлетіла Ірина Анатоліївна. – Ну все! Подарунка тепер не буде! Подякуй за це своїй дружині! – раптом вигукнула вона і невдоволено подивилася на невістку. – А до чого тут я?! – Василина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Підготовка до весілля для Василини пройшла спокійно. Майбутня свекруха взагалі воліла не втручатися у весільний клопіт і навіть на прохання майбутньої родички допомогти з розсилкою запрошень, відповіла категорично відмовою. – Треба ж як? – здивовано прошепотіла Василина, здивована тим, що…

За декілька днів Олена виходила заміж. Дівчині терміново знадобилася порада матері з приводу весільної сукні. Дзвонити дівчина не стала, бо чудово знала, що мама вдома, тому одразу вирушила у батьківську квартиру. Олена відкрила двері своїм ключем, тихо зайшла в коридор, як раптом почула, що на кухні мама розмовляє з її сестрою Лідою, і розмова стосувалася саме Олени. – Я не можу більше приховувати таке від сестри! – раптом вигукнула Ліда. – А це вже цікаво! – подумала Олена і тихенько підійшла ближче. Вона прислухалася до розмови матері та сестри і остовпіла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
За декілька днів Олена виходила заміж. Дівчині терміново знадобилася порада матері з приводу весільної сукні. Дзвонити дівчина не стала, бо чудово знала, що мама вдома, тому одразу вирушила у батьківську квартиру. Олена відкрила двері своїм ключем, тихо зайшла в коридор, як раптом почула, що на кухні мама розмовляє з її сестрою Лідою, і розмова стосувалася саме Олени. – Я не можу більше приховувати таке від сестри! – раптом вигукнула Ліда. – А це вже цікаво! – подумала Олена і тихенько підійшла ближче. Вона прислухалася до розмови матері та сестри і остовпіла від почутого

– Ти маєш прийти! – Маргарита перегородила дочці дорогу до під’їзду. – Чуєш? Маєш! Інакше що скажуть люди? Отже, деякі особливо обдаровані дозволяють собі невтішні висловлювання на користь Ліди. Потрібно припинити чутки! Тож ти маєш з’явитися на весіллі, вручити сестрі…

У неділю вся родина зібралася у Яни з Олексієм вдома. Аякже ж?! Сьогодні у Олексія день народження. – Ось тобі подаруночок, синку! – сказала Наталя Юріївна, вручаючи Олексію пухнасті домашні тапки. – Цікаво, чим нас сьогодні пригощатиме невістка? Наталя Юріївна пройшла до столу на якому стояли тарілки з ковбасною нарізкою та три салати: олів’є, з крабовими паличками та оселедець під шубою. – А що це у вас на столі? – скривилася свекруха. – І взагалі де Яна? Раптом вхідні двері відкрилися і в квартиру зайшла невістка. Гості глянули на Яну і застигли від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У неділю вся родина зібралася у Яни з Олексієм вдома. Аякже ж?! Сьогодні у Олексія день народження. – Ось тобі подаруночок, синку! – сказала Наталя Юріївна, вручаючи Олексію пухнасті домашні тапки. – Цікаво, чим нас сьогодні пригощатиме невістка? Наталя Юріївна пройшла до столу на якому стояли тарілки з ковбасною нарізкою та три салати: олів’є, з крабовими паличками та оселедець під шубою. – А що це у вас на столі? – скривилася свекруха. – І взагалі де Яна? Раптом вхідні двері відкрилися і в квартиру зайшла невістка. Гості глянули на Яну і застигли від побаченого

Будильник дзижчав над вухом вже майже хвилину, але в Яни не було сил простягнути руку і вимкнути його. Понеділок! Шоста ранку! Якби вона знала, чим обернеться для неї цей недільний обід із родичами, вона обов’язково взяла б відгул на сьогодні….

– Ігорю, ходи-но сюди, ти де?! – гукнув з другого поверху свого будинку Андрій Іванович. Ігор Петрович швидко піднявся на другий поверх. – Ви мене кликали, Андрію Івановичу? – запитав він. – Припини до мене так звертатися, скільки разів тобі говорив! – обурився власник будинку, літній, але міцний чоловік. Він стояв біля вікна й спостерігав за тим, що робилося внизу. – Що там знову таке? – запитав він. – Що це за машину розвантажують? – Так це ж мама ваша, Ніна Павлівна, все влаштувала! – сказав Ігор Петрович. – Що влаштувала? – Андрій Іванович здивовано дивився у вікно, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ігорю, ходи-но сюди, ти де?! – гукнув з другого поверху свого будинку Андрій Іванович. Ігор Петрович швидко піднявся на другий поверх. – Ви мене кликали, Андрію Івановичу? – запитав він. – Припини до мене так звертатися, скільки разів тобі говорив! – обурився власник будинку, літній, але міцний чоловік. Він стояв біля вікна й спостерігав за тим, що робилося внизу. – Що там знову таке? – запитав він. – Що це за машину розвантажують? – Так це ж мама ваша, Ніна Павлівна, все влаштувала! – сказав Ігор Петрович. – Що влаштувала? – Андрій Іванович здивовано дивився у вікно, не розуміючи, що відбувається

– Ігорю! Ігорю, ходи-но сюди, ти де?! – гукнув з другого поверху свого будинку Андрій Іванович. Ігор Петрович швидко піднявся на другий поверх. – Ви мене кликали, Андрію Івановичу? – запитав він. – Припини до мене так звертатися, скільки разів тобі…

У Сашка не стало бабусі. Старенька жила у селі і він поїхав в далеку дорогу… Нічого не змінилося в хатині, де пройшло його дитинство. Тільки бабусі більше немає, а будинок ніби жив і дихав її душею, її турботою. Ті ж мереживні серветки на полицях, той самий посуд. Ось його улюблена чашка. На полиці стояли його книжки, підручники. В одному з них він знайшов записку: «Давай дружити. Таня». Сашко згадав веселу дівчинку з зеленими очима. Заміж вийшла, поїхала з села давно… Олександр відкрив скриньку комоду і аж стрепенувся від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сашка не стало бабусі. Старенька жила у селі і він поїхав в далеку дорогу… Нічого не змінилося в хатині, де пройшло його дитинство. Тільки бабусі більше немає, а будинок ніби жив і дихав її душею, її турботою. Ті ж мереживні серветки на полицях, той самий посуд. Ось його улюблена чашка. На полиці стояли його книжки, підручники. В одному з них він знайшов записку: «Давай дружити. Таня». Сашко згадав веселу дівчинку з зеленими очима. Заміж вийшла, поїхала з села давно… Олександр відкрив скриньку комоду і аж стрепенувся від побаченого

Лист від Олени Миколаївни – подруги бабусі Сашка, прийшов на початку грудня. Сумний лист… Він сповіщав про те, що бабусі не стало… Старенькій було вісімдесят років. Не стало її тихо, уві сні, нікого не турбуючи. Поховали її. «Будиночок свій вона…

Ніна готувала вечерю, коли у двері постукали. На порозі стояла сестра. – Привіт! А я неподалік була, вирішила зайти, – усміхнулася сестра. – Заходь, – відповіла Ніна. Вони зайшли на кухню, Ніна зробила чай. – Ніно, я не просто так прийшла, – сестра опустила очі. – Можеш позичити мені гроші? – Ні! – вигукнула Ніна. – Як ні? У вас же є, ти сама говорила! – здивувалася сестра. – Після того, що ти зробила, я в житті тобі нічого не позичу! – холодно промовила Ніна. – А що я зробила? – здивувалася сестра. І Ніна все їй розповіла. Сестра вислухала Ніну і застигла від почутого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала вечерю, коли у двері постукали. На порозі стояла сестра. – Привіт! А я неподалік була, вирішила зайти, – усміхнулася сестра. – Заходь, – відповіла Ніна. Вони зайшли на кухню, Ніна зробила чай. – Ніно, я не просто так прийшла, – сестра опустила очі. – Можеш позичити мені гроші? – Ні! – вигукнула Ніна. – Як ні? У вас же є, ти сама говорила! – здивувалася сестра. – Після того, що ти зробила, я в житті тобі нічого не позичу! – холодно промовила Ніна. – А що я зробила? – здивувалася сестра. І Ніна все їй розповіла. Сестра вислухала Ніну і застигла від почутого

Починалося все дуже добре. Після весілля Сергій та Ніна стали жити окремо від батьків. Обидва були з багатодітних сімей, вони були не першими та не останніми. Сергій був третьою дитиною з чотирьох, Ніна третьою з п’яти. Старші брати та сестри…

Катерина познайомилася з хлопцем. Олег працював неподалік, вони часто спілкувалися по роботі. – Чому ти така сумна у свій день народження? – якось запитав Олег Катерину. – Треба веселитися! Та Катерина нічого не відповіла. Вона з сумом згадувала свої дні народження, яких по суті ніколи не було. І все через її матір… – Катрусю, пробач матір, – сказав Олег. – Вона й так нещасна. У неї немає любові до дочки. Любові дочки теж немає. А в нас буде! Я знаю! Олег раптом дістав із кишені якусь коробочку. Він відкрив її й Катерина ахнула від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катерина познайомилася з хлопцем. Олег працював неподалік, вони часто спілкувалися по роботі. – Чому ти така сумна у свій день народження? – якось запитав Олег Катерину. – Треба веселитися! Та Катерина нічого не відповіла. Вона з сумом згадувала свої дні народження, яких по суті ніколи не було. І все через її матір… – Катрусю, пробач матір, – сказав Олег. – Вона й так нещасна. У неї немає любові до дочки. Любові дочки теж немає. А в нас буде! Я знаю! Олег раптом дістав із кишені якусь коробочку. Він відкрив її й Катерина ахнула від побаченого

Катерина не любила свій день народження. Звісно, коли вона була маленькою, то думала, що все це свято починали для неї, тож дуже раділа. Приходили гості, веселилися, співали пісень. На столі було багато смачненького, а головне цукерки й торт, який мама…

Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається

Мама зателефонувала одразу після обіду, і тепер Віра зовсім не могла працювати – все думала, як повідомити цю новину Олегу. Справа в тому, що батько Віри та її молодший брат, який поки що жив з батьками, затіяли в їхній трикімнатній…

Тетяна Вікторівна мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка. – Привіт, Ірина. Щось сталося? – сказала вона. – Сталося! Я гортала стрічку в соцмережах і натрапила на дивні фотографії, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. – Фотографії з святкування вашого дня народження! – пояснила невістка. – У мене тільки одне питання… Чому на святкуванні були всі, окрім нас з Олегом? – Ти справді хочеш це знати? – запитала свекруха. – Так! – вигукнула Ірина. І Тетяна все розповіла невістці. Ірина вислухала її і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Вікторівна мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка. – Привіт, Ірина. Щось сталося? – сказала вона. – Сталося! Я гортала стрічку в соцмережах і натрапила на дивні фотографії, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. – Фотографії з святкування вашого дня народження! – пояснила невістка. – У мене тільки одне питання… Чому на святкуванні були всі, окрім нас з Олегом? – Ти справді хочеш це знати? – запитала свекруха. – Так! – вигукнула Ірина. І Тетяна все розповіла невістці. Ірина вислухала її і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

– Іра пропонує зустрітися нам усім завтра у ресторані чи кафе, – радісно повідомив матері по відеозв’язку Олег. – Гарна ідея, тільки нехай Ірина сама заздалегідь вибере місце, щоб ми в процесі замовлення знову не міняли кафе, – спокійно попросила…

Повернутись вверх