Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 22

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Андрій на старості років переїхав жити з міста у своє рідне село. Чоловік купив будинок колишніх сусідів і завзято почав його ремонтувати. Андрію тепер здавалося, що саме цей старий будиночок і стане для нього притулком щастя й спокою… Коли одного разу Андрій порався влітку в саду, намагаючись прибрати кущі аґрусу, що розрослися, на подвір’ї раптом почувся голос його друга Сергія: – Андрійку! Ти тільки подивися, кого я до тебе привів! Сергій стояв із якоюсь жінкою невисокого зросту. Андрій не впізнав її, а коли підійшов ближче, то остовпів від несподіванки

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій на старості років переїхав жити з міста у своє рідне село. Чоловік купив будинок колишніх сусідів і завзято почав його ремонтувати. Андрію тепер здавалося, що саме цей старий будиночок і стане для нього притулком щастя й спокою… Коли одного разу Андрій порався влітку в саду, намагаючись прибрати кущі аґрусу, що розрослися, на подвір’ї раптом почувся голос його друга Сергія: – Андрійку! Ти тільки подивися, кого я до тебе привів! Сергій стояв із якоюсь жінкою невисокого зросту. Андрій не впізнав її, а коли підійшов ближче, то остовпів від несподіванки

Андрій їхав у своє рідне село. Він тричі на рік приїжджав сюди, щоб прибрати на могилках батьків, діда й бабусі. Сам Андрій уже був на пенсії, у місті жив один, син із невісткою та онуками давно переїхали в обласний центр….

Ольга зазирнула до зали, де на дивані розташувався чоловік. – Мама відправила нам передачу, – сказала дружина. – Завтра після роботи заїду заберу, – не відводячи погляду від телевізора, відповів Захар. – Не можна завтра! Автобус стоятиме лише п’ять хвилин! – пробурчала жінка. – Автобус? – чоловік із подивом повернувся до дружини. – Так, – кивнула Оля. – А твоя мама не знає про існування пошти? – щиро обурився Захар. – Не починай! Збирайся! – закінчила розмову дружина. Захар неохоче підвівся, одягнувся і поїхав на вокзал. Чоловік швидко знайшов потрібний автобус, забрав сумку. Захар заглянув всередину сумки і застиг від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зазирнула до зали, де на дивані розташувався чоловік. – Мама відправила нам передачу, – сказала дружина. – Завтра після роботи заїду заберу, – не відводячи погляду від телевізора, відповів Захар. – Не можна завтра! Автобус стоятиме лише п’ять хвилин! – пробурчала жінка. – Автобус? – чоловік із подивом повернувся до дружини. – Так, – кивнула Оля. – А твоя мама не знає про існування пошти? – щиро обурився Захар. – Не починай! Збирайся! – закінчила розмову дружина. Захар неохоче підвівся, одягнувся і поїхав на вокзал. Чоловік швидко знайшов потрібний автобус, забрав сумку. Захар заглянув всередину сумки і застиг від побаченого

– Коханий, – Ольга зазирнула до зали, де на дивані затишно розташувався Захар. – Мама відправила нам передачу. – В чому проблема? Прийде, тоді й заберемо, – з байдужістю відповів чоловік. – Вона сьогодні приїде, і треба негайно її забрати!…

У Ірини Олексіївни розлучився син Володимир. Розлучився давно. Онук Степан залишився без батька у три роки. Вони не бачилися, не спілкувалися, Володимир не цікавився дитиною. Забув його зовсім… А якось був ювілей у прабабусі Степана. Жінка вирішила скликати всю рідню і Володимир теж надумав приїхати на свято всією родиною – зі своєю новою жінкою й дочкою. Коли на подвірʼї загавкав пес, Ірина Олексіївна визирнула у вікно й вигукнула: – Ну нарешті, от і Володя приїхав! Степан же ж застиг в очікуванні чогось незвичайного… Володимир зайшов у хату й ахнув від несподіванки

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Ірини Олексіївни розлучився син Володимир. Розлучився давно. Онук Степан залишився без батька у три роки. Вони не бачилися, не спілкувалися, Володимир не цікавився дитиною. Забув його зовсім… А якось був ювілей у прабабусі Степана. Жінка вирішила скликати всю рідню і Володимир теж надумав приїхати на свято всією родиною – зі своєю новою жінкою й дочкою. Коли на подвірʼї загавкав пес, Ірина Олексіївна визирнула у вікно й вигукнула: – Ну нарешті, от і Володя приїхав! Степан же ж застиг в очікуванні чогось незвичайного… Володимир зайшов у хату й ахнув від несподіванки

Син Ірини Олексіївни розлучився. Давно. Онук залишився без тата у три роки. Вони не бачилися, не спілкувалися, батько не цікавився дитиною. Забув його, як забувають в електричці нудну газету з рекламою… Які переживання для Ірини Олексіївни! – Як же ж…

У Дмитра занедужав племінник Миколка. Він позичив своїй сестрі Наталі велику суму грошей йому на процедури… Наближався ювілей батька. Дмитро купив хороший подарунок. Коли він зайшов у квартиру, мати метушилася біля накритого столу. Наталя з чоловіком були в кімнаті, а племінник Миколка бігав по кімнаті й розкидав серветки. – Привіт, племіннику! – сказав Дмитро і вручив йому велику шоколадку. – Як почуваєшся? Миколка схопив шоколадку і мовчки побіг у кімнату. Вийшла Наталя. – Привіт, сестричко. Що сказали лікарі, сподіваюся, нічого серйозного? – запитав Дмитро. – Які лікарі? – здивувалася Наталя. Дмитро аж очі вирячив від несподіванки

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Дмитра занедужав племінник Миколка. Він позичив своїй сестрі Наталі велику суму грошей йому на процедури… Наближався ювілей батька. Дмитро купив хороший подарунок. Коли він зайшов у квартиру, мати метушилася біля накритого столу. Наталя з чоловіком були в кімнаті, а племінник Миколка бігав по кімнаті й розкидав серветки. – Привіт, племіннику! – сказав Дмитро і вручив йому велику шоколадку. – Як почуваєшся? Миколка схопив шоколадку і мовчки побіг у кімнату. Вийшла Наталя. – Привіт, сестричко. Що сказали лікарі, сподіваюся, нічого серйозного? – запитав Дмитро. – Які лікарі? – здивувалася Наталя. Дмитро аж очі вирячив від несподіванки

Дмитро вийшов із під’їзду, прижмурюючись незвично ранньому весняному сонцю. Він збирався їхати на роботу і вже підійшов до машини, як раптом побачив свою сусідку Настю. – Привіт Дмитре, підвези нас, тобі ж по дорозі, – усміхнулася дівчина. – Звичайно, клич…

Катя прокинулася пізно і одразу взялася готувати сніданок. Пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – подумала вона і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха та свекор. Свекруха зробила кілька кроків у квартиру та сказала чоловікові: – Став сюди! Зінаїда Петрівна з чоловіком пройшли в коридор, поставили дві великі валізи. – Тепер будемо жити разом! – заявила свекруха. – Як це разом?! – не зрозуміла невістка. – То тобі Олег нічого не сказав? – єхидно посміхнулася Зінаїда Петрівна. – Ні. А що він мав сказати?! – Катя здивовано дивилася то на свекруху, то на свекра, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прокинулася пізно і одразу взялася готувати сніданок. Пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – подумала вона і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха та свекор. Свекруха зробила кілька кроків у квартиру та сказала чоловікові: – Став сюди! Зінаїда Петрівна з чоловіком пройшли в коридор, поставили дві великі валізи. – Тепер будемо жити разом! – заявила свекруха. – Як це разом?! – не зрозуміла невістка. – То тобі Олег нічого не сказав? – єхидно посміхнулася Зінаїда Петрівна. – Ні. А що він мав сказати?! – Катя здивовано дивилася то на свекруху, то на свекра, не розуміючи, що відбувається

Відносини у них розвивалися швидко, і вже за місяць Катя зрозуміла, що вагітна. Батьки дівчини сподівалися, що вона після школи вступить до інституту, а тут їхня дочка таке «зробила». Тільки-но пройшов випускний бал, як Катя разом із Олегом прийшли до…

Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

Теща посміювалася з Віктора. З першого дня їхнього знайомства Ганна Дмитрівна оглянула його з ніг до голови: високий, худий, волосся рідке. – Що ти знайшла в ньому? – Сказала вона Марині після його відходу. – Він же скоро буде лисуватий….

Ніна приготувала сніданок і покликала сімʼю до столу. Раптом хтось подзвонив у двері. Ніна глянула в домофон – біля хвіртки стояла свекруха. – Михайле, твоя мама прийшла! – гукнула Ніна, відчиняючи двері. Чоловік спускався з другого поверху. – Мамо, щось сталося? – запитав він. – Мені потрібно поговорити, – тихо сказала Світлана Юріївна. – Проходь, поснідай з нами, – запросив син. Після сніданку Михайло запитав: – То що ти хотіла? – Мені потрібно, щоб ти дещо підписав! – несподівано сказала свекруха і дістала з сумочки якийсь листок. – Це що? – запитав Михайло, взяв у матері листок, переглянув його і аж ахнув від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна приготувала сніданок і покликала сімʼю до столу. Раптом хтось подзвонив у двері. Ніна глянула в домофон – біля хвіртки стояла свекруха. – Михайле, твоя мама прийшла! – гукнула Ніна, відчиняючи двері. Чоловік спускався з другого поверху. – Мамо, щось сталося? – запитав він. – Мені потрібно поговорити, – тихо сказала Світлана Юріївна. – Проходь, поснідай з нами, – запросив син. Після сніданку Михайло запитав: – То що ти хотіла? – Мені потрібно, щоб ти дещо підписав! – несподівано сказала свекруха і дістала з сумочки якийсь листок. – Це що? – запитав Михайло, взяв у матері листок, переглянув його і аж ахнув від побаченого

У морозній тиші раннього ранку голосно лунав звук сокири. Ніну розбудив цей звук. Вона встала з ліжка, відсунула щільну штору і заплющила очі від яскравого світла. Тисячі сніжинок відбивали промені сонця, що сходить. Гілки дерев, спеціально висаджених на ділянці, трохи…

Ірина Валеріївна вже збиралася лягати спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Кому це не спиться? – подумала жінка і пішла відкривати. Ірина відкрила двері і побачила на порозі свою доньку. – Таню, що сталося? – здивувалася жінка помітивши, що донька приїхала до неї в одному домашньому халаті. – Нічого, мамо, – схлипнула Таня. – Це кінець! Ірина Валеріївна швидко забрала доньку на кухню, пригостила чаєм, щоб Таня трохи заспокоїлася. – Ну розповідай! – скомандувала вона. Тетяна важко видихнул, зібралася з духом і розповіла, що в неї сталося. Ірина Валеріївна вислухала доньку і застигла від почутого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина Валеріївна вже збиралася лягати спати, коли пролунав дзвінок у двері. – Кому це не спиться? – подумала жінка і пішла відкривати. Ірина відкрила двері і побачила на порозі свою доньку. – Таню, що сталося? – здивувалася жінка помітивши, що донька приїхала до неї в одному домашньому халаті. – Нічого, мамо, – схлипнула Таня. – Це кінець! Ірина Валеріївна швидко забрала доньку на кухню, пригостила чаєм, щоб Таня трохи заспокоїлася. – Ну розповідай! – скомандувала вона. Тетяна важко видихнул, зібралася з духом і розповіла, що в неї сталося. Ірина Валеріївна вислухала доньку і застигла від почутого

– В сенсі – розлучення? – Від новини мама Тані присіла на крісло з тарілкою в руках. – З чого раптом? А Андрійко як же? – Андрійко залишиться зі мною, звісно, – роздратовано буркнула Таня, забираючи у матері пиріг. –…

Григорій збирався додому, коли задзвонив телефон. Дзвонила мама. – Привіт, ти не забув, що в неділю у мене день народження? – одразу запитала Лідія Петрівна.  – Я пам’ятаю, мамо. Ми з Тамарою вже подарунок тобі купили, – відповів син. – Подарунок це добре. Але я хочу, щоб Тамара прийшла в суботу, допомогла мені холодець зробити, та салати накришити! – попросила мама. – Мамо, Тамара не прийде! – загадково сказав Григорій. – І ти дещо повинна дізнатися! – Ти про що? – не зрозуміла жінка. І Григорій розповів гірку правду про дружину. Ліда Петрівна вислухала сина і застигла від обурення

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Григорій збирався додому, коли задзвонив телефон. Дзвонила мама. – Привіт, ти не забув, що в неділю у мене день народження? – одразу запитала Лідія Петрівна.  – Я пам’ятаю, мамо. Ми з Тамарою вже подарунок тобі купили, – відповів син. – Подарунок це добре. Але я хочу, щоб Тамара прийшла в суботу, допомогла мені холодець зробити, та салати накришити! – попросила мама. – Мамо, Тамара не прийде! – загадково сказав Григорій. – І ти дещо повинна дізнатися! – Ти про що? – не зрозуміла жінка. І Григорій розповів гірку правду про дружину. Ліда Петрівна вислухала сина і застигла від обурення

Григорій вже збирався додому, але в самий невідповідний момент у нього задзвонив телефон. Він подивився на екран – дзвонила мати. «Доведеться відповісти, — невдоволено подумав Григорій. — Бо ж буде дзвонити, поки трубку не візьму». – Так, мамо, давай пізніше…

Олена готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порізі стояла сестра чоловіка Вікторія. – Привіт, мені потрібно поговорити з тобою, – сказала вона. – Проходь, – запросила Олена. Поки Віка роздягалася, Олена побігла на кухню перевірити відбивні. Віка щось довго не заходила і Олена вирішила подивитися, що вона робить. Виявляється, Віка ходила по квартирі та щось роздивлялася. – Так, я все побачила, – сказала Віка загадкові слова. – Тепер пройдемо на кухню, поговоримо. Олена здивовано пішла за нею. – Ну, то що ти хотіла? – запитала Олена. Але жінка навіть уявити не могла, про що прийшла розмовляти сестра чоловіка

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порізі стояла сестра чоловіка Вікторія. – Привіт, мені потрібно поговорити з тобою, – сказала вона. – Проходь, – запросила Олена. Поки Віка роздягалася, Олена побігла на кухню перевірити відбивні. Віка щось довго не заходила і Олена вирішила подивитися, що вона робить. Виявляється, Віка ходила по квартирі та щось роздивлялася. – Так, я все побачила, – сказала Віка загадкові слова. – Тепер пройдемо на кухню, поговоримо. Олена здивовано пішла за нею. – Ну, то що ти хотіла? – запитала Олена. Але жінка навіть уявити не могла, про що прийшла розмовляти сестра чоловіка

Олена була енергійною жінкою. Вона не любила сидіти без діла. Може тому вона легко сходилася з новими людьми і легко розлучалася. У стосунках із чоловіками Олена дотримувалася золотого правила – не треба за ними бігати, треба почекати і завжди прийде…

Повернутись вверх