Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олексій збирався на роботу. Несподівано у двері подзвонили. – Кого це принесло так рано? – Олексій хотів було відчинити, але почув, що до вхідних дверей пішла мати. – Ти збирайся, бо на роботу запізнишся! Я подивлюся, хто це завітав, – кинула йому мати. Олексій продовжив збиратися на роботу, як раптом з коридору почулася сварка, неначе мати свариться з «гостем». – Що там відбувається? – здивувався чоловік. Олексій швидко кинувся в коридор, глянув на непроханого гостя і…аж рота відкрив від побаченого

Олексій вирішив, що кохати більше не буде. Ніколи! З жінками він, звичайно, спілкувався, використовував за повною програмою, але щойно мова заходила про серйозні стосунки, відразу йшов. Одружуватися? Ну ні! Досить того, що після першого шлюбу він один виховував сина! –…

Марина з Олегом закохалися. Коли вона раптово занедужала чоловік доглядав її в лікарні, а потім привіз до себе додому і вже виходжував Марину там… Якось вночі Марина прокинулася від дивного галасу. Вона обережно встала, вийшла у вітальню і побачила Олега за комп’ютером. Він щось швидко друкував. На екрані миготіли якісь цифри і графіки. – Що ти робиш? – здивувалася Марина. Олег різко обернувся. Його обличчя було незадоволеним і зляканим. – Ти навіщо встала, тобі ще не можна, йди спати! – сказав він. Марина була вражена. Вона ніколи не бачила Олега таким! Жінка не розуміла, що відбувається

На новому місці робочий стіл Марини виявився поряд зі столом не дуже зовні симпатичного чоловіка приблизно її віку. Він був невисокий, з помітним животом і круглим обличчям. Очі його для чоловіка були надто великі, а дрібні зуби їй ніколи не…

Віктор повернувся додому з роботи. – Привіт, кохана! – привітався він з дружиною, зайшовши на кухню. – Що сьогодні у нас на вечерю? Марина мовчала. – Марино, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Мені здається…Нам потрібно розлучитися! – раптом сказала жінка. – Це ще чому? У тебе що, з’явився інший? – округлив очі Віктор. – Ні. Нікого у мене немає, – тихо додала Марина. – Тоді чому ти хочеш розлучення? – продовжував допитуватися Віктор. – Просто мама…Моя мама наполягає, щоб ми розлучилися! – несподівано додала жінка. – Твоя мама? А до чого тут вона? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Значить, дітей у вас немає, майнових претензій один до одного теж, – здавалося, що суддя зараз позіхати почне. – Тоді вважайте себе вільними. Вона швидко і не зовсім навіть виразно зачитала рішення суду. Після цього Марина з Віктором розписалися…

Тетяна була на роботі, як раптом пролунав дзвінок телефону. То був її чоловік Микола. – Ти сьогодні вдома о котрій будеш? – запитав похмуро він. – А що? – запитала вона. – Є термінова розмова, – сказав Микола. – Я чекаю тебе рівно до сьомої, а потім… – Що потім? – не зрозуміла Таня. – Сама побачиш, – сказав Микола і поклав слухавку… Тетяна Петрівна прийшла додому за п’ятнадцять сьома. Чоловік сидів на дивані, і задумливо дивився на стару валізу, що стояла посеред кімнати. – Прийшла… – сказав він, коли Таня застигла поряд з цією валізою. – Встигла… От і добре… А я, Таню, йду. – Куди? – Тетяна не розуміла, що відбувається

Все почалося з самого ранку. Щойно Тетяна Петрівна прийшла у своє бюро статистики, де вона працювала директоркою, як відразу побачила порожнє крісло секретарки. – Почалося, – одразу подумала вона невдоволено. – Ця дівчина, здається, надумала знахабніти… Вона повинна давно вже…

Тетяна Іванівна прокинулася рано, заварила ароматну каву, і сіла з чашкою за кухонний стіл. Раптом пролунав дзвінок в домофон. – А це кого ще, так рано принесло? – здивувалася жінка, глянувши на годинник. Тетяна Іванівна підійшла до домофону, взяла слухавку. – Мамо, відкрий, у мене до тебе термінова справа! – почула вона голос свого сина. Тетяна Іванівна натиснула на кнопку домофону, щоб відкрити двері підʼїзду, і стала чекати на Романа. За дві хвилини вхідні двері в квартиру відкрилися, в квартиру влетів Роман. Тетяна Іванівна глянула на сина і застигла від побаченої картини

– Ти б хоч спитала, перш ніж все переставляти, – Тетяна Іванівна шумно видихнула, стиснула в руках знайдену сільничку і встала посеред кухні так, ніби між нею та Іриною зараз почнеться сварка. – А ви б хоч раз спасибі сказали,…

Після роботи В’ячеслав заїхав у магазин, щоб купити подарунок батькові. У нього через тиждень мав бути ювілей – шістдесят п’ять років. Нічого не вибравши, він пішов до виходу. Попереду йшла якась жінка у зеленому брючному костюмі. В’ячеслав не зводив очей з її гарної жіночної фігури, вдихав ледь вловимий запах тонких приємних парфумів. – Ох, яка жінка! – подумав він. Вона зупинилася і почала щось шукати в сумочці. В’ячеслав обійшов її й пішов далі, але раптом зупинився. Йому захотілося дізнатися, чи красиве її обличчя. Жінка підвела очі. Вʼячеслав аж побілів від побаченого

Вони зустрілися на початку двохтисячних. Славко підійшов до зупинки і почав чекати маршрутку. Неподалік від нього стояла дівчина, звичайна, яких повно довкола. Але серце раптом стрепенулося. – Зараз підійде маршрутка, вона поїде, і я ніколи більше її не побачу… Він навіть…

Ганна зустрілася зі своїм коханим Іваном у кафе. – Ну, про що ти хотів поговорити? – одразу запитала дівчина. – Я довго над цим думав, і вирішив, що нам настав час жити разом! Ти готова?! – радісно заявив Іван. Ганна мовчала. Іван дивився на Ганну, чекаючи відповідь на своє запитання. – Ти мене чуєш? – повторив Іван. – Вибач, але це погана ідея! – несподівано дала відповідь дівчина. – Ти що, мне не любиш? – здивувався чоловік. – Люблю… Але є одне «але», – тихо додала дівчина. – Яке ще «але»? Ти про що? – Іван здивовано дивився на Ганну, не розуміючи, що відбувається

Іван дивився на Ганну, чекаючи відповідь на своє запитання. Він трохи хмурив брови, як завжди робив, коли був задумливий. Взагалі він завжди був емоційним, все можна було прочитати на його обличчі: хвилювання, радість, страх. І ніби всі ці почуття він…

Ірина вирішила серйозно поговорити з чоловіком Борисом. Вона подзвонила йому в обід і запитала: – Ти можеш повернутися додому раніше? – А що сталося? – здивувався той. – Нічого, нам треба поговорити, – сказала Ірина. – Ну, я не можу прийти раніше, – відповів Борис. – Може, тоді зустрінемося в кафе на обід? – запропонувала жінка. – Ну давай… – погодився той… Ірина сиділа в кафе. Борис запізнювався. Ірина подзвонила йому, але той не взяв слухавку. Минуло пів години. Бориса не було. Ірина вже збиралася йти. Але раптом він подзвонив. – Ну де ти?! – нетерпляче відповіла Ірина і тут же ж побіліла від почутого

Червоним було все – західне небо, відблиски на шибках, навіть шкіра здавалася червоною. Вона не знала, чого сюди приїхала. Нерозумно все це було. Треба просто зараз розвернутися і поїхати. Але вона стояла біля величезного торгового центру серед молоді, що снувала…

Марина, біля раковини, мила чашки. Її чоловік сидів за кухонним столом і вечеряв. Раптом, на телефон Андрія, пролунав телефонний дзвінок. – О, мама дзвонить, – сказав він, глянувши на екран і підняв слухавку.  – Привіт, мамо, – втомлено сказав Андрій. – Щось сталося? Раїса Вікторівна почала щось активно пояснювати сину. Андрій мовчки слухав матір і лише зрідка поглядав на дружину. Динамік на телефоні чоловіка був доволі гучний, і Марина, краєм вуха, почала вловлювати слова, які говорить свекруха. Марина прислухалася до розмови Раїси Вікторівни і… ахнула від почутого

– Марино, і не соромно тобі обманювати мене? Сказала, що Андрія на зміну викликали. Але я знаю, що він зі своїми друзями був! З Артемом та Стасом. До першої години ночі, – сказала Раїса Вікторівна так, ніби щойно викрила невістку…

Марина з чоловіком вечеряли на кухні. Раптом, пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Марини. – О, Віра дзвонить, – сказала жінка, глянувши на екран мобільного. Марина підняла слухавку, і вийшла у іншу кімнату порозмовляти. Повернулася вона за хвилин десять. Сергій одразу помітив, що дружина дуже збентежена. – Кохана, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Навіть не знаю….Віра таке сказала, що не знаю, як і коментувати, – несподівано сказала жінка. – Ти про що? У твоєї сестри якісь проблеми? – поцікавився чоловік. Але Сергій навіть уявити не міг, що попросила сестра у Марини

Марина сиділа на кухні та подумки перебирала, що ще треба підготувати до приїзду гостей. Її двоюрідна сестра Віра з донькою Аліною попросили їх тимчасово дати притулок у себе в квартирі. Віра пояснила, що хоче пошукати роботу у Львові, а поки…

Повернутись вверх