Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 17

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його сусідка з квартири навпроти. – Олексію, приїжджай до себе додому! Там таке діється! – одразу вигукнула жінка. – Що сталося?! – захвилювався чоловік. – Приїжджай! – повторила сусідка і більше нічого не сказавши, закінчила виклик. Захвилювавшись, Олексій відпросився у начальника і помчав додому. Через півгодини чоловік був біля свого будинку. Олексій швидко піднявся до квартири, відкрив вхідні двері і застиг від побаченої картини

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його сусідка з квартири навпроти. – Олексію, приїжджай до себе додому! Там таке діється! – одразу вигукнула жінка. – Що сталося?! – захвилювався чоловік. – Приїжджай! – повторила сусідка і більше нічого не сказавши, закінчила виклик. Захвилювавшись, Олексій відпросився у начальника і помчав додому. Через півгодини чоловік був біля свого будинку. Олексій швидко піднявся до квартири, відкрив вхідні двері і застиг від побаченої картини

– Всі документи взяла? Нічого не забула? Паспорт, квитки? – за останні півроку Олексій вже втретє проводжав дружину у відрядження. Йому не подобалися ці від’їзди Олі, але нічого вдіяти з цим чоловік не міг. – Наче все взяла. Присядемо на…

Галина спекла тістечка із шоколадом та мандаринами. Жінка втомилася і задрімала перед телевізором… Розбудив її різкий дзвінок у двері. Від несподіванки Галина мало не підстрибнула! До неї давно ніхто не приходив! Галина поправила волосся і відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік із букетиком тюльпанів. – Вам кого? – запитала Галина. – Людмилу покличте, будь ласка, – усміхнувся гість. – Тут ніякої Людмили немає, – сказала Галина, закриваючи двері. – Зачекайте! – зупинив її чоловік. – Це вулиця Сонячна, будинок двадцять, квартира тринадцять? – Правильно, це моя адреса, – сказала Галина. – Але ніяка Людмила тут ніколи не жила. – Цього не може бути, – раптом сказав чоловік. Галина застигла від здивування

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина спекла тістечка із шоколадом та мандаринами. Жінка втомилася і задрімала перед телевізором… Розбудив її різкий дзвінок у двері. Від несподіванки Галина мало не підстрибнула! До неї давно ніхто не приходив! Галина поправила волосся і відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік із букетиком тюльпанів. – Вам кого? – запитала Галина. – Людмилу покличте, будь ласка, – усміхнувся гість. – Тут ніякої Людмили немає, – сказала Галина, закриваючи двері. – Зачекайте! – зупинив її чоловік. – Це вулиця Сонячна, будинок двадцять, квартира тринадцять? – Правильно, це моя адреса, – сказала Галина. – Але ніяка Людмила тут ніколи не жила. – Цього не може бути, – раптом сказав чоловік. Галина застигла від здивування

З самого ранку Галину турбувало передчуття, що щось має статися. Все, що має бути, вже давно сталося. І кохання, і сім’я, а тепер вона одна. Чоловіка, з яким вони прожили тридцять шість років разом, не стало два роки тому. У…

Денис зайшов до дружини на кухню. – Олено, ну що, ти готова? – запитав чоловік. Олена мовчки дивилася у вікно. – Олено! Ти мене чуєш?! – повторив він. – Дениса, ти мені краще скажи, як це розуміти? – несподівано сказала дружина. – Ти про що? – не зрозумів Денис. – А ти підійди ближче до вікна, і сам все побачиш! Заодно і мені поясниш, як я повинна це розуміти! – єхидно додала Олена. – Та про що ти? – обурився Денис, підійшов до вікна, глянув вниз на подвірʼя і… остовпів від побаченої картини

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис зайшов до дружини на кухню. – Олено, ну що, ти готова? – запитав чоловік. Олена мовчки дивилася у вікно. – Олено! Ти мене чуєш?! – повторив він. – Дениса, ти мені краще скажи, як це розуміти? – несподівано сказала дружина. – Ти про що? – не зрозумів Денис. – А ти підійди ближче до вікна, і сам все побачиш! Заодно і мені поясниш, як я повинна це розуміти! – єхидно додала Олена. – Та про що ти? – обурився Денис, підійшов до вікна, глянув вниз на подвірʼя і… остовпів від побаченої картини

Олена прокинулася у гарному настрої. І хоч справ було повно – все-таки очікувалися гості, але іменинниця була в передчутті приємних та незвичайних моментів, а ще сюрпризу, обіцяного чоловіком. Загалом вона була щаслива. Свій день народження Олена любила. І змалку пам’ятала,…

В Алли Петрівни не стало чоловіка. Жінка дуже змінилася за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна, тепер цілими днями сиділа у старому халаті перед телевізором, механічно перемикаючи канали… Після відходу чоловіка вона наче втратила смак до життя. Навіть улюблені фіалки на підвіконні, які вона колись так трепетно ​​доглядала, тепер стояли запилені і самотні… Прийшла невістка Марина. Вона принесла свіжі тістечка. Раніше Алла Петрівна обов’язково б їх оцінила. – Мамо, а давайте я вам волосся вкладу?! – запропонувала Марина. Алла Петрівна байдуже знизала плечима. – Навіщо? – запитала вона. – Кому я тепер потрібна? І тут раптом Марину осяяло

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Алли Петрівни не стало чоловіка. Жінка дуже змінилася за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна, тепер цілими днями сиділа у старому халаті перед телевізором, механічно перемикаючи канали… Після відходу чоловіка вона наче втратила смак до життя. Навіть улюблені фіалки на підвіконні, які вона колись так трепетно ​​доглядала, тепер стояли запилені і самотні… Прийшла невістка Марина. Вона принесла свіжі тістечка. Раніше Алла Петрівна обов’язково б їх оцінила. – Мамо, а давайте я вам волосся вкладу?! – запропонувала Марина. Алла Петрівна байдуже знизала плечима. – Навіщо? – запитала вона. – Кому я тепер потрібна? І тут раптом Марину осяяло

Того хмарного жовтневого дня Марина особливо гостро відчула, як змінилася її свекруха за останні два роки. Алла Петрівна, колись елегантна та енергійна жінка, відома всьому району своєю боротьбою за чистоту мікрорайону, ерудицією та чудовою випічкою, тепер цілими днями сиділа у…

Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона швидко дійшла до її квартири, подзвонила у двері. – Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш? – здивувалася візиту дочки мати. – Я поряд була ось і вирішили заглянути, – сказала Марина. Ганна Григорівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марина помітила стіл і розставлений посуд на ньому. – Ти когось чекаєш? – запитала Марина. – Та, подруги в гості мають зайти, – відповіла жінка. Раптом у двері подзвонили. Ганна Григорівна кинулася в коридор, Марина вирушила слідом. Мама відкрила вхідні двері і Марина застигла від побаченої картини

– Лариса з Олексієм нарешті одружуються, – очі матері майбутньої нареченої світилися від щастя. – Заяву подали, весілля на сьоме червня призначено. – Я так за неї рада! – усміхнулася Марина. – Напевно, зараз вона тільки й думає про підготовку!…

Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

– Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – підійшов до дружини Василь. – Я тебе слухаю. – Давай спочатку поїмо, на ситий шлунок краще все вирішувати. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, так краще йди…

Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

Всі дівчата в юності мріяли про велике і незвичайне кохання. Тетянка – теж. Вона чудово пам’ятала, як сиділа з подружками на березі річки і мріяла вголос: – Він буде добрий, сильний і гарний. Її старша сусідка недоречно захихотіла: – Ще…

– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я…

Віра мила посуд, а Ігор ліниво дивився телевізор, коли раптом пролунав дзвінок у двері. – Ти чекаєш на когось? – запитала Віра, кидаючи погляд на чоловіка. – Ні… – Ігор спохмурнів і пішов відкривати. На порозі стояла Оля, сестра чоловіка. – Приїхала! – радісно вигукнула вона, відразу кинувшись обіймати Віру. – Як я рада вас бачити! Ну дякую! Без вас нічого не вийшло б! – Олю, за що ти дякуєш? – не зрозуміла Віра. – А ти виглянь у вікно! І все зрозумієш! – радісно продовжила зовиця. Віра повіляно підійшла до вікна, подивилася вниз і застигла від побаченої картини

  • 7 місяців тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Віра мила посуд, а Ігор ліниво дивився телевізор, коли раптом пролунав дзвінок у двері. – Ти чекаєш на когось? – запитала Віра, кидаючи погляд на чоловіка. – Ні… – Ігор спохмурнів і пішов відкривати. На порозі стояла Оля, сестра чоловіка. – Приїхала! – радісно вигукнула вона, відразу кинувшись обіймати Віру. – Як я рада вас бачити! Ну дякую! Без вас нічого не вийшло б! – Олю, за що ти дякуєш? – не зрозуміла Віра. – А ти виглянь у вікно! І все зрозумієш! – радісно продовжила зовиця. Віра повіляно підійшла до вікна, подивилася вниз і застигла від побаченої картини

Віра кружляла по кухні, намагаючись швиденько налити чай. Жінка виймала заварку, а на столі вже стояв торт. – Ігоре, дай чашки, – попросила вона чоловіка. – Тримай, – відповів Ігор, передаючи їй спочатку одну, потім іншу. Він допомагав їй, не…

Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

Катя прийшла додому після школи, кинула рюкзак у коридорі і одразу попрямувала до кухні. Вона підійшла до холодильника, відкрила дверцята і зазирнула всередину. Там було порожньо, як завжди, якщо не рахувати однієї сосиски. Вона скривилася, але все-таки взяла її, прикидаючи,…

Повернутись вверх