Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 163

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Світлана крутилася біля плити. Сашко мав привести дівчину, знайомитись. Під час вечері мама намагалася дізнатися про сім’ю Інни. – Мама у мене одна. Батька не стало, – розповідала Інна. – А як звати твою маму? Фотографія її є? Інна знайшла фото мами. – Невже це та сама Галина? – здивовано запитала Світлана

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана крутилася біля плити. Сашко мав привести дівчину, знайомитись. Під час вечері мама намагалася дізнатися про сім’ю Інни. – Мама у мене одна. Батька не стало, – розповідала Інна. – А як звати твою маму? Фотографія її є? Інна знайшла фото мами. – Невже це та сама Галина? – здивовано запитала Світлана

Світлана Іванівна зранку мала купу клопотів. Вона готувала урочисту вечерю, накривала стіл. А думки не давали спокою. – Ось і став зовсім дорослим син. Сьогодні хоче показати матері свою дівчину. Вони зустрічаються вже місяці зо два. Дівчину звуть Інна. Вона…

Ніна переїхала в село з міста. Вона посадила розсаду, прибирала в будинку. Її сусідом був дід Семен. Колись він мав родину, але діти роз’їхалися, а дружини не стало. – Доброго дня, Семен Миколайович. Мені б дах перекрити? Допоможете? – Ти що назавжди сюди? – не відповів на прохання Семен. – Думаю так… Семен кивнув і відвернувся до вікна. Ніна Петрівна не знала, що й думати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна переїхала в село з міста. Вона посадила розсаду, прибирала в будинку. Її сусідом був дід Семен. Колись він мав родину, але діти роз’їхалися, а дружини не стало. – Доброго дня, Семен Миколайович. Мені б дах перекрити? Допоможете? – Ти що назавжди сюди? – не відповів на прохання Семен. – Думаю так… Семен кивнув і відвернувся до вікна. Ніна Петрівна не знала, що й думати

Чому Ніна Петрівна вирішила круто змінити своє життя, вийшовши на пенсію? Вона точно знала тепер, чого хоче. Всі останні роки, доопрацьовуючи стаж, вона мріяла лише про одне: як стане вільна від роботи, то поїде на постійне місце проживання до села!…

Максим вийшов з ванної кімнати і зайшов на кухню. За столом з його дружиною Олесею сиділо троє незнайомих чоловіків. – Олеся! – здивовано вигукнув Максим. – У нас що гості?! Сказавши це, Максим сів за стіл і з цікавістю став дивитися на присутніх. – Ви все чули, – Олеся важко зітхнула. – І таке в нас кожен день, – раптом сказала вона до чоловіків

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим вийшов з ванної кімнати і зайшов на кухню. За столом з його дружиною Олесею сиділо троє незнайомих чоловіків. – Олеся! – здивовано вигукнув Максим. – У нас що гості?! Сказавши це, Максим сів за стіл і з цікавістю став дивитися на присутніх. – Ви все чули, – Олеся важко зітхнула. – І таке в нас кожен день, – раптом сказала вона до чоловіків

-Я анітрохи не хвилююся, що ми з Олесею вчора знову посварилися, – говорив Максим. – Зовсім! Жодних емоцій. Тому що ми щодня сваримося. Я до цього звик і… І я знаю, що вона мене все одно любить. Так-так, любить. Навіть…

Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і сіла їсти. Раптом пролунав дзвінок у двері. Тетяна здивувалася: – Хто ж це прийшов так пізно? Вона відчинила двері. На порозі стояли її дочка з онукою. – Щось трапилося? – здивовано запитала вона. Дочка мовчки пройшла на кухню. Тетяна не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і сіла їсти. Раптом пролунав дзвінок у двері. Тетяна здивувалася: – Хто ж це прийшов так пізно? Вона відчинила двері. На порозі стояли її дочка з онукою. – Щось трапилося? – здивовано запитала вона. Дочка мовчки пройшла на кухню. Тетяна не розуміла, що відбувається

Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і не поспішаючи почала їсти. По телевізору йшов безкінечний серіал. Перед сном у неї була приготовлена ​​нова книжка. Її дала їй знайома, вони іноді обмінювалися книгами. Серіал втомив, сюжет майже не рухався….

Ліда йшла з роботи додому. З голови не йшли слова, які їй вчора сказала подруга Світлана. – Лідо, я не хотіла тобі говорити, але й мовчати не можу. Нещодавно дізналася, що у твого чоловіка є інша жінка, – розповіла їй подруга. – Світлано, замовкни. Не вірю, що мій Славко мені зраджує, – вигукнула Ліда. Додому йти не хотілося і Ліда попрямувала до офісу Славка. Тільки-но перейшла на другий бік вулиці, зупинилася і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда йшла з роботи додому. З голови не йшли слова, які їй вчора сказала подруга Світлана. – Лідо, я не хотіла тобі говорити, але й мовчати не можу. Нещодавно дізналася, що у твого чоловіка є інша жінка, – розповіла їй подруга. – Світлано, замовкни. Не вірю, що мій Славко мені зраджує, – вигукнула Ліда. Додому йти не хотілося і Ліда попрямувала до офісу Славка. Тільки-но перейшла на другий бік вулиці, зупинилася і застигла від побаченого

Ліда вже йшла з роботи додому, коли зненацька пішов дощ. Його сьогодні не обіцяли, бо й парасольки з собою не було. І взагалі весь день світило літнє сонце і раптом, звідки не візьмись, набігли хмари і з неба полилося, як…

Тетяна прийшла з роботи пізно. Вчора у її чоловіка був день народження і вона хотіла ще поприбирати. Тетяна відкрила двері ключем і застигла – в квартирі було повно людей, які веселилися. А її чоловік був з якоюсь жінкою! – Даю тобі один день на збори! – закричала вона до Едуарда. – Почекай, я все тобі поясню, кохана, – чоловік благаюче дивився на неї

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна прийшла з роботи пізно. Вчора у її чоловіка був день народження і вона хотіла ще поприбирати. Тетяна відкрила двері ключем і застигла – в квартирі було повно людей, які веселилися. А її чоловік був з якоюсь жінкою! – Даю тобі один день на збори! – закричала вона до Едуарда. – Почекай, я все тобі поясню, кохана, – чоловік благаюче дивився на неї

-Краще взагалі нічого не робив би, – думав Едуард, розглядаючи вранці в дзеркало своє нещасне обличчя. – Залишив би все, як є, і добре. Але ж ні. Хотів як краще. Хотів їй приємне зробити. Сюрприз! Ну, ось і зробив. А…

Андрій та Наталя переїхали у нову квартиру. Жінка вийшла викидати сміття, коли зустрілася з новою сусідкою в коридорі. Наталка аж вигукнула від несподіванки: ‒ Марійка! Ти? Це була її однокурсниця. – Ой, Наталко! Ми що-сусіди? – Виходить так! І жінки домовилися зустрітися у Наталі в неділю. Того дня, коли Марія подзвонила до її дверей, Наталя не забуде ніколи 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій та Наталя переїхали у нову квартиру. Жінка вийшла викидати сміття, коли зустрілася з новою сусідкою в коридорі. Наталка аж вигукнула від несподіванки: ‒ Марійка! Ти? Це була її однокурсниця. – Ой, Наталко! Ми що-сусіди? – Виходить так! І жінки домовилися зустрітися у Наталі в неділю. Того дня, коли Марія подзвонила до її дверей, Наталя не забуде ніколи 

Напередодні переїзду в нову квартиру, Андрій та Наталя довго не могли заснути і тихенько шепотілися, щоб не розбудити дворічного синочка. ‒ Нарешті ми будемо самі по собі. Ні, твої батьки чудові, але я так втомилася від постійного контролю, – Наталка…

Людмила прийшла додому пізно. Дмитро із сином уже повечеряли. Хлопчик ліг спати. У замку повернувся ключ, і Люда зайшла в коридор. Не знімаючи пальто, вона бадьоро сказала: – Дмитре, ми з тобою розлучаємося! – Це що, жарт такий? – не зрозумів Дмитро. – Ніякий це не жарт. Артем не твій син! Дмитро аж присів від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила прийшла додому пізно. Дмитро із сином уже повечеряли. Хлопчик ліг спати. У замку повернувся ключ, і Люда зайшла в коридор. Не знімаючи пальто, вона бадьоро сказала: – Дмитре, ми з тобою розлучаємося! – Це що, жарт такий? – не зрозумів Дмитро. – Ніякий це не жарт. Артем не твій син! Дмитро аж присів від несподіванки

Людмила прийшла додому пізно. Дмитро із сином уже повечеряли. Хлопчик ліг спати. На дзвінки Дмитра Люда незмінно відповідала повідомленням: -Затримуюсь. Нарешті, у замку повернувся ключ, і Люда зайшла в коридор. Не знімаючи пальто, вона бадьоро сказала: -Дмитре, ми з тобою…

Зіна сьогодні встала рано, напекла пирогів, зварила компот. Жінка накрила на стіл і вийшла на вулицю чекати гостей. Ось і приїхали всі. Зіна запросила за стіл, як раптом до будинку під’їхала машина. З машини з букетом червоних троянд вийшов високий молодий чоловік, подав руку немолодій жінці та немолодому чоловікові. Зіна застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна сьогодні встала рано, напекла пирогів, зварила компот. Жінка накрила на стіл і вийшла на вулицю чекати гостей. Ось і приїхали всі. Зіна запросила за стіл, як раптом до будинку під’їхала машина. З машини з букетом червоних троянд вийшов високий молодий чоловік, подав руку немолодій жінці та немолодому чоловікові. Зіна застигла від несподіванки

Сьогодні п’ятниця з міста до баби Зіни приїдуть діти та онуки. Щоправда не всі, дітей має п’ятеро, троє з них живуть у місті, один син живе закордоном, а молодший Андрій поруч із матір’ю. Він побудував будинок неподалік неї і живе…

Зіна прибирала в квартирі, як раптом в двері подзвонили. На порозі стояви син – Олексій. – Мамо, я залишу Андрійка, добре? Ми з Оленою хочемо сходити в ресторан, – сказав він. – Ні, синку. Вибач. Сьогодні я не можу, – відповіла Зіна. Від здивування Олексій, не моргаючи, дивився на матір і не розумів, що відбувається. – В якому сенсі не можу? – здивовано запитав він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна прибирала в квартирі, як раптом в двері подзвонили. На порозі стояви син – Олексій. – Мамо, я залишу Андрійка, добре? Ми з Оленою хочемо сходити в ресторан, – сказав він. – Ні, синку. Вибач. Сьогодні я не можу, – відповіла Зіна. Від здивування Олексій, не моргаючи, дивився на матір і не розумів, що відбувається. – В якому сенсі не можу? – здивовано запитав він

– Ну, не знаю Зіна, як ти це терпиш? Я б вже давно і Олексія твого і Олену його, на місце поставила. Скільки ж можна терпіти? Вони ж тобі на шию сіли та ноги звісили! Мало того, що ти постійно…

Повернутись вверх