Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Олена йшла додому, коли побачила подругу Ніну. – Нам треба поговорити, – сказала та. – Ну ходімо. Вони зайшли на кухню й Олена поставила каструлю на вареники. Діти поїли і вона переклала в контейнер, те що залишилось. – А нащо ти вареники забрала? – здивувалася Ніна. – Так це чоловіку. – А я? Мене що годувати не треба?! Олена аж застигла від здивування

В Олени день почався не дуже. Вранці вона виявила, що вночі перестав працювати холодильник. На щастя, продуктів там було мало. Олена швидко нагодувала чоловіка та дітей тими продуктами, що найшвидше псуються. За кілька годин у закритому холодильнику йогурти та сир…

Юля готувала святковий стіл на день народження чоловіка. Олег повернувся з роботи і зайшов на кухню до дружини. Чоловік помітив, що вона якось дивно виглядає, і дуже засмучена. ⁃ Кохана, ти якась дивна сьогодні?! Щось трапилося? – Олег турботливо обійняв дружину. ⁃ Знаєш, зі мною трапилася одна історія сьогодні, навіть не знаю, як це все тобі розповісти, – відповіла Юля і заплакала

Юля поспішала. Закупивши все необхідне, ще встигла підібрати для себе красиву сукню. Її Олегу має сподобатися. Завтра його день народження. Сюрприз приготувала. Окрім святкового столу, запросила всіх найближчих друзів. Отож і сама повинна виглядати чарівно. Поспішаючи до паркінгу, почула ледь…

Оксана та Віктор збиралися одружитися. За місяць до весілля дівчина вирішила з’їздити в Київ, до тітки. Віктор провів наречену на вокзал. – Я дуже сумуватиму, – сказав він. – І я теж дуже-дуже,- усміхнулася Оксана. А за два днів Оксана перестала відповідати на його дзвінки, а потім від неї прийшло повідомлення: – “Весілля не буде. Забудь мене”. Віктор не міг повірити в те, що відбувається

Оксана та Віктор зустрічалися вже два роки і нарешті вирішили одружитися. Обидва були впевнені у своїх почуттях і вже не уявляли життя одне без одного. Молоді люди були закохані, щасливі та будували плани, мріючи про велику та дружну сім’ю. –…

Олена сиділа на ґанку і перебирала картоплю. – Де ж мій Павло, – думала вона. – Вже рік від сина ніякої звістки. Раптом біля хати зупинилася дорога машина. Олена вийшла на дорогу. Біля машини стояв Павло! Вона побігла до сина, обняла. Іван зустрів брата похмуро. – Непогана машина в тебе, – із заздрістю сказав він. – А це не моя, – відповів Павло. Іван розгублено дивився на брата

Олена й сама не знала, як у них із Василем вийшов такий розумний синок. Вони обоє лише дев’ять класів закінчили, і то завдяки доброті вчителів. Кожному своє, як кажуть, зате в Олени будь-яке насіння або паросток через тиждень уже колосилися…

Марія поралася на кухні з останніми банками полуничного компоту. Робота добігала кінця, коли жінка почула, як у хвіртку хтось наполегливо стукає. Вона витерла руки об фартух і поспішила до огорожі. Біля хвіртки вона побачила Миколу та незнайому дівчину. В руках у неї був букет волошок, а її чоловік тримав якусь дивну коробку

Марія Степанівна витерла піт з чола рукою в господарській рукавичці та зітхнула. Чи то сонце припікало надто сильно, чи настав час відпочити і перевірити тиск. – Сімдесят вже, а всю роботу хочу виконати як молода, – добродушно пробурчала про себе…

Іра поверталася додому. Дівчина піднімалася сходами, і наблизившись до квартири вона почула, що там хтось плаче. Іра відчинила двері і побачила заплакану жінку. Та неприязно подивилася на неї і майже прошипіла: – Донесла все-таки батькові. Батько стояв біля шафи і викидав сукні Оксани на підлогу. Іра не могла зрозуміти, що тут відбувається

Сьогодні у школі Іра була розсіяна і майже не чула вчителів. Вчора вона застала дружину свого батька з іншим чоловіком. Тато був у відрядженні, а в Ірини скасували два уроки літератури, бо вчителька занедужала. Прийшовши додому вона застала неприємну картину….

Микола сидів з дружиною на кухні і пив чай з бутербродом. Зайшла сусідка Іванка. – Як у вас справи. – Та які справи у дев’яностолітніх? – пожартував дідусь. – Що вам приготувати? – Суп. – Добре, зроблю суп з локшиною! Сусідка помила посуд і пішла. – А ти їй лише дві тисячі платиш, – сказала Олена. – Так ми ж на неї квартиру записали. – Вона цього не знає

Микола встав з ліжка і повільно пішов у сусідню кімнату. У світлі нічної лампи, підсліпуватими очима, глянув на свою дружину. Він присів біля неї, прислухався. – Наче все добре. Він встав і повільно поплентався на кухню. Відкрив кефір, сходив у…

– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? – Звичайно, кохана! – відповів чоловік, і взявся за справу. І так завжди, що б дружина не просила, Андрій завжди допоможе. Але все змінилося, після поїздки в село до батьків Наталки. Андрій прокинувся рано, і ненароком підслухав розмову тещі з тестем

– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не вмію. – Звичайно, кохана! – Андрій цілує дружину в щоку і вирушає…

Катя пекла пиріжки. Вчора син приїжджав, онука привіз. – Михайлик, йди їсти. – Іду, бабусю, тільки сніговика доліплю. Раптом у двері постукали. – Хто там? – повернулася старенька до дверей. – Це я, Настя, – до хати зайшла сусідка. – А я ось пиріжки для онука печу. – А про якого онука ви говорите? – запитала сусідка. – Та глянь у віконце, там він, снігом бавиться. Сусідка підійшла до вікна, але нікого не побачила

Баба Катя сьогодні з ранку пече пиріжки з капустою, муркочучи щось собі під ніс. Ну а чого не муркотіти – настрій добрий, та й не турбує сьогодні нічого. Вчора син приїжджав, онука на три дні привіз, канікули у Михайлика зимові. …

Катя готувала пиріжки з капустою для чоловіка, як раптом пролунав голос Марини. – Мамо, чим це так пахне? Знову ця свої пиріжки затіяла? Все, що не робила Катя, було для мами та сестри чоловіка погано. Через годину Андрій прийшов з роботи і почув, як мама з сестрою щось бурхливо обговорюють. – Почекай, доню, зараз я йому скажу! Що і кому скаже, Андрій дізнався за кілька хвилин

Катя прокинулася в маленькій кімнатці, яку свекруха виділила молодій сім’ї. Зирнула на будильник. Звичайно, Андрій вже пішов. Чоловік не будив Катю, останнім часом вона почувала себе не дуже добре. Він тихо збирався, пив чай ​​на кухні і йшов на роботу….

Повернутись вверх