Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 138

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Жанна сиділа на кухні і говорила по телефону. – Світлано, що ти таке кажеш? Ти не могла переплутати? – схвильовано говорила вона в слухавку. – Мій Микола з білявкою у ресторані? Та бути такого не може! Жанна вирішила поїхати до того ресторану. Ось і він! З білявкою! Вони сіли за стіл. Він тримає її за руку. Це вже занадто! Жанна встала і рішуче пішла до них

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Жанна сиділа на кухні і говорила по телефону. – Світлано, що ти таке кажеш? Ти не могла переплутати? – схвильовано говорила вона в слухавку. – Мій Микола з білявкою у ресторані? Та бути такого не може! Жанна вирішила поїхати до того ресторану. Ось і він! З білявкою! Вони сіли за стіл. Він тримає її за руку. Це вже занадто! Жанна встала і рішуче пішла до них

-Ви мені дякувати маєте за все! Іди, он, кахлі мий, ходиш тут без діла! Катя мовчки пішла у ванну, увімкнула воду, і заплакала. Не так вона собі уявляла життя у місті. Поїхали вони з подругою Марійкою по хороше життя, і…

Юля прийшла додому зі своєю подругою Ганною. – Ходімо, чай з пирогом пити, – з порога сказала вона чоловікові. Борис пішов за ними на кухню. Вони сіли за стіл і тут чоловік не витримав. – Та що ви так на мене дивитеся? – запитав він. – Слухай, Борисе, – почала Юля. Ганна хоче до нас переїхати жити. – Це як так? – Борис застиг від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля прийшла додому зі своєю подругою Ганною. – Ходімо, чай з пирогом пити, – з порога сказала вона чоловікові. Борис пішов за ними на кухню. Вони сіли за стіл і тут чоловік не витримав. – Та що ви так на мене дивитеся? – запитав він. – Слухай, Борисе, – почала Юля. Ганна хоче до нас переїхати жити. – Це як так? – Борис застиг від здивування

Хтось подзвонив у двері. Ганна квапливо, наскільки це можливо в сімдесят п’ять років, пішла у коридор відчинити двері. Вона глянула у вічко, хоч і не сумнівалася, що це сусідка. -Привіт, Ганнусю! Ходімо до нас! – з порога сказала сусідка. -Юля,…

Андрій завершив роботу, крутнув крісло і оглянув кімнату. – Оля, я зробив це! Все. Оля? Але в кімнаті нікого не було. – Оля! Він підвівся і обійшов квартиру. Чоловік обдзвонив всіх знайомих, чиї номери були у його телефоні, але дружини ніде не було. Раптом, Андрій помітив, що немає куртки Олі, кросівок та туфель. Немає валізи на антресолях, немає кількох суконь

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій завершив роботу, крутнув крісло і оглянув кімнату. – Оля, я зробив це! Все. Оля? Але в кімнаті нікого не було. – Оля! Він підвівся і обійшов квартиру. Чоловік обдзвонив всіх знайомих, чиї номери були у його телефоні, але дружини ніде не було. Раптом, Андрій помітив, що немає куртки Олі, кросівок та туфель. Немає валізи на антресолях, немає кількох суконь

– Диван ми поставимо тут. Андрій відірвався від планшета і на мить підняв очі на дружину. Оля притулилася спиною до порожньої стіни і розкинула убік руки. Вона усміхалася і світилася щастям. – А біля вікна, прямо там, де ти стоїш,…

Надія була вдома одна. Її названа мати з вітчимом поїхали в гості. Надя зайшла до їхньої спальні і почала шукати пульт від телевізора. Раптом вона помітила на тумбочці фотоальбом. Вона присіла на ліжко, відкрила його і раптом застигла. На фото була її рідна мати, а обіймав її молодий вітчим! – Як таке може бути?! – вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія була вдома одна. Її названа мати з вітчимом поїхали в гості. Надя зайшла до їхньої спальні і почала шукати пульт від телевізора. Раптом вона помітила на тумбочці фотоальбом. Вона присіла на ліжко, відкрила його і раптом застигла. На фото була її рідна мати, а обіймав її молодий вітчим! – Як таке може бути?! – вигукнула вона

Надійка, скільки пам’ятала себе, росла з мамою. Щоправда, мама була не рідна… Дівчинку удочерили у віці шести років, і вона чудово пам’ятає цей день: нові мама та тато приходять за нею, довкола зібралися дітлахи та дивляться на неї, щасливу. Нова…

Віра та Віктор розлучилися. Після розлучення чоловік відмовився віддавати ключі від квартири – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться, – пояснював Віктор. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати, – погодилася Віра. – Переживаєш, що з коханцем застану? – Сказав чоловік і сам зніяковів. Через 3 тижні після розлучення Віктор зателефонував, і повідомив, що зараз приїде

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра та Віктор розлучилися. Після розлучення чоловік відмовився віддавати ключі від квартири – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться, – пояснював Віктор. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати, – погодилася Віра. – Переживаєш, що з коханцем застану? – Сказав чоловік і сам зніяковів. Через 3 тижні після розлучення Віктор зателефонував, і повідомив, що зараз приїде

Після розлучення Віктор відмовився віддавати ключі від квартири. – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться? А я не зможу навіть відчинити двері. Віра навіть не почала уточнювати, як швидко Віктор планує приїхати з іншого кінця…

Вікторія сиділа і вибирала, куди можна поїхати на відпочинок з чоловіком. Раптом задзвонив телефон. – Вікторія Володимирівна? – пролунав незнайомий голос. – Костянтин Степанович – це ваш чоловік? – Мій, – сказала вона. – Щось трапилося? – На жаль, так. Його більше немає. Вам треба приїхати. Вікторія поклала слухавку і довго сиділа мовчки. – Що ж тепер робити, – думала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія сиділа і вибирала, куди можна поїхати на відпочинок з чоловіком. Раптом задзвонив телефон. – Вікторія Володимирівна? – пролунав незнайомий голос. – Костянтин Степанович – це ваш чоловік? – Мій, – сказала вона. – Щось трапилося? – На жаль, так. Його більше немає. Вам треба приїхати. Вікторія поклала слухавку і довго сиділа мовчки. – Що ж тепер робити, – думала жінка

Вікторія була керівником успішного туристичного агентства. Вона з дитинства любила подорожувати і завжди хотіла пов’язати свій бізнес саме із цим. Але як виявилося подорожувати самій і відправляти у подорожі інших – це зовсім різні речі. Чим більше розросталося її агентство,…

Людмила з Павлом поїхали на заробітки. Людмила влаштувалася працювати нянею. Якось жінка, яка взяла її на роботу покликала Люду до себе: – Ви можете зайти до мене?! Людмила хвилювалася, і думала – що ж могло бути не так! Вона зайшла до неї і побачила, що та сидить на дивані, і дивиться дитячі фото. – Я хочу вам віддячити! – раптом заявила господиня. Людмила не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила з Павлом поїхали на заробітки. Людмила влаштувалася працювати нянею. Якось жінка, яка взяла її на роботу покликала Люду до себе: – Ви можете зайти до мене?! Людмила хвилювалася, і думала – що ж могло бути не так! Вона зайшла до неї і побачила, що та сидить на дивані, і дивиться дитячі фото. – Я хочу вам віддячити! – раптом заявила господиня. Людмила не розуміла, що відбувається

Людмила з Павлом були разом зі школи. А одразу після її закінчення – одружилися. Вони змогли створити гарну сім’ю. Народили двох донечок – Ганнусю і Софійку. І все було б добре, як би не «занепав бізнес, про який мріяли, та…

Аліса приїхала на ювілей дідуся. Всі сиділи за столом, танцювали, веселилися. Вечір добігав кінця, як раптом дідусь встав з-за столу. – Ну друзі мої, я маю вам сказати дещо важливе. Тій, хто першою з моїх внучок вийде заміж, я свою квартиру і відпишу, – старий усміхнувся і сів на місце. Аліса затихла, і її сестра Олена застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Аліса приїхала на ювілей дідуся. Всі сиділи за столом, танцювали, веселилися. Вечір добігав кінця, як раптом дідусь встав з-за столу. – Ну друзі мої, я маю вам сказати дещо важливе. Тій, хто першою з моїх внучок вийде заміж, я свою квартиру і відпишу, – старий усміхнувся і сів на місце. Аліса затихла, і її сестра Олена застигла від здивування

Сім’я Іванченків була цілком звичайною. Чоловік, дружина і три доньки. Батько любив старшу Олександру, мати любила молодшу Олену, а середня Аліса росла сама по собі. Старша Олександра була гордість батька. І схожа на нього, і така сама відмінниця. Оленка була…

Катя їхала до своєї бабусі. Вона вже майже доїхала до села, як раптом її машина зупинилася. Катя закрила дверцята, перевзулась у чоботи і пішла навпростець через ліс. Вона пройшла вже половину дороги, як несподівано вона почула чийсь голос. – Агов, я тут! Катя підійшла ближче. Увімкнула ліхтарик на телефоні і ахнула – там був якийсь чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя їхала до своєї бабусі. Вона вже майже доїхала до села, як раптом її машина зупинилася. Катя закрила дверцята, перевзулась у чоботи і пішла навпростець через ліс. Вона пройшла вже половину дороги, як несподівано вона почула чийсь голос. – Агов, я тут! Катя підійшла ближче. Увімкнула ліхтарик на телефоні і ахнула – там був якийсь чоловік

Бабуся знову дзвонила до Каті з мобільного телефону сусідки. Зі своїм, хоч і кнопковим, вона так і не могла розібратися. -Катя, Катрусю. Привіт! Іванівна дала мені свій телефон, щоб я тобі зателефонувала. Алло! Алло! Мене чути? -Чути, бабусю, – тепло…

– Здрастуйте, Інно Петрівно! – привіталася її подруга Ольга Степанівна. – Бачила вчора вашого сина, Миколу, з якоюсь такою простою дівчиною! Хто це? Ваш Миколка ж такий розумний і вихований! І ця… – А це його майбутня дружина, Галина. Вона з села, – відповіла та. – Та Господь з вами! – сплеснула руками Ольга Степанівна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Здрастуйте, Інно Петрівно! – привіталася її подруга Ольга Степанівна. – Бачила вчора вашого сина, Миколу, з якоюсь такою простою дівчиною! Хто це? Ваш Миколка ж такий розумний і вихований! І ця… – А це його майбутня дружина, Галина. Вона з села, – відповіла та. – Та Господь з вами! – сплеснула руками Ольга Степанівна

-Здрастуйте, Інно Петрівно! -І вам, добрий день, Ольга Степанівна! Дві немолоді, витончено одягнені, жінки привіталися одна з одною. -Бачила вчора вашого сина, Миколу, – сказала Ольга Степанівна. – З якоюсь такою… Простою дівчиною! Хто це? Чому ви дозволяєте йому спілкуватися…

Повернутись вверх