Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Василь сидів на кухні, і думав як далі сім’ю утримувати. – Валя, може я на заробітки поїду? – раптом сказав Василь. – Як же я тут одна з городами та хазяйством, Василю? – кинулася в плач Валентина. Але заспокоївшись, дала згоду чоловіку. І поїхав Василь на два місяці. Повернувся радісний, дружину та дітей порадував, оягнув. На наступні декілька місяці вже спокійніший їхав, ось тільки сталася з ним одна історія

Василь завжди хотів велику сім’ю, але поглядів дружини на кількість дітей не поділяв! До такого він був не готовий, він припускав, що у них буде троє дітей, четверо, але коли дружина народила п’яте, а потім і шосте немовля, Василь задумався….

-Ольго Семенівно, я все зробила, – Лариса зняла гумові рукавички. – А  пил витерла? Підлогу помила? – запитала старенька. Лариса глянула на  облуплену підлогу, пошарпані штори і кивнула. Ольга Семенівна дістала з  сумки двадцять гривень. – Це тобі за роботу. Бери і ні в чому собі не  відмовляй, – сказала вона. Лариса глянула на гроші і сумно посміхнулася.  Кожен раз те саме

-Все, Ольга Семенівно, я все зробила, – Лариса зняла гумові рукавички з рук. -Скільки разів тобі казала, не треба мене по батькові називати. Я ще молода і звуть мене Ольга, зрозуміла? – роздратовано відповіла літня жінка. Лариса зітхнула – зовсім…

Олена стояла на балконі з чорним мішком для сміття в руках. Вона розлучилася з чоловіком рік тому, але тільки сьогодні вирішила викинути його речі. – Ну навіщо йому це старе колесо? – думала жінка. Раптом, Олена схопилася, вз’яла телефон, сфотографувала колесо, і виставила фото на дошці оголошень. Не минуло і години, як на мобільний телефон Олени надійшло дивне повідомлення

Так, якщо і починати нове життя, то стартувати треба саме з цього місця – думала Олена, окидаючи поглядом речі, які колишній чоловік роками складав на їхньому маленькому триметровому балконі. – Ну навіщо йому це старе велосипедне колесо із зігнутими іржавими…

Тетяна ходила по квартирі, збирала свої речі і пакувала в сумки. –  Пухнастика я тобі не віддам! – раптом заявив її чоловік, коли всі речі  були зібрані, і вона вже чекала машину. – Тобто як це не віддаси? –  Тетяна здивовано дивилася на чоловіка. Такого від Сергія вона не  очікувала

-Пухнастика я тобі не віддам, – заявив Сергій дружині, коли всі речі були зібрані, і вона чекала на машину, щоб їх вивезти на іншу квартиру – однокімнатну, подаровану їй бабусею. Вчора вони подали заяву на розлучення, проживши разом 5 років….

Валя прийшла додому раніше. Вона уважно оглянула квартиру – чоловіка  вдома не було. Жінка пішла на кухню і зробила собі каву. Раптом у двері  подзвонили. На порозі стояв чоловік, років сорока. – Здрастуйте, –  сказав він. – Ви Валентина? – Так, – розгубилася Валя. – А ви, власне,  хто? – А я ж Федір! Валя не розуміла, що відбувається

Що ближче Валя підходила до свого під’їзду, то тривожніше ставало в неї на душі. Думки, що чоловік щось приховує, з’явилися в неї вже давно. Ще з минулого літа, коли вони вперше із чоловіком провели відпустку не разом. -Найцікавіше, – думала…

Кирило сидів за столом і неохоче перебирав виделкою котлети, картоплю й  салат. А його дружина радісно наминала смажену курку. – Так, – сказав  Кирило. – Я не зрозумів. А чому ти їси курку, а не котлети? – А я чогось  курочки захотіла, – сказала Ольга. – А можна й мені? – Ні, – раптом  відповіла Ольга. – Я її тільки собі готувала. Кирило здивувався та  наступного дня його чекав ще більший сюрприз

Кирило з самого ранку збирався на роботу. -А чому ти не питаєш, що я хочу на вечерю? — поцікавився Кирило у дружини. – Чи тепер це не важливо? -Я думала приготувати тобі щось на свій розсуд, – байдуже відповіла Ольга….

Віра відправила чоловіка у відрядження. На третій день відсутності чоловіка у ванній сталося протікання. Жінка вирішила піти до сусіда попросити допомоги. Віра натиснула на дзвінок. Двері відчинилися, і перед дівчиною з’явилася якась жінка. – Ви щось хотіли? – запитала сусідка. – Вибачте я помилилася дверима, – тільки й змогла промити Віра. Сусідка вже хотіла зачинити двері, але тут Віра несподівано побачила дуже знайому валізу

Віра застебнула блискавку на валізі і з почуттям виконаного обов’язку присіла на край дивана. Начебто все було зібрано, і чоловіка можна відправляти у відрядження. Щоб чоловік випадково не переплутав чорну валізу з іншими такими ж, Віра прикріпила на ручку маленький…

Віктор став помічати, що з дружиною відбувається щось незрозуміле. Вона стала нервовою, замкненою. Чоловік вирішив поговорити з дружиною. – Олено, що з тобою відбувається? – Нічого не відбувається, просто на роботі втомлююся. – Втомлюєшся? Звільняйся, сиди вдома. – Вдома сидіти не хочу, біля плити теж стояти. Раптом, Олена розплакалася і втекла до кімнати

Усім давно відомо, що кохання творить чудеса. Не всі вірять, але Віктор переконався в цьому на власному досвіді. Він зустрів свою майбутню дружину Олену біля ліфта на першому поверсі, у світлій шапочці та рудій дублянці. Побачивши її, Віктор розгубився, дивився…

Христина не знаходила собі місця. Павло три дні не ночував вдома. Жінка дзвонила йому, але телефон був недоступний. Раптом, вхідні двері відкрилися, і Христина побачила свого чоловіка. – Павло, де ти був? Я так хвилювалася, – майже плакала жінка. Павло помовчав. – Що сталося, коханий? – нічого не розуміючи, вигукувала Христина. – Заспокойся. Нам потрібно серйозно поговорити, – несподівано сказав Павло

Відносини Христини і Лариси Петрівни складалися не найкращим чином з першого дня знайомства. Щойно побачивши подругу сина, жінка так скривила губи, що Христина довго не наважувалася переступити поріг квартири. Весь вечір Лариса Петрівна прискіпливо вивчала дівчину і ставила дуже багато…

Роман з дружиною приїхали до батьків в село. Олена відразу почала допомагати свекрусі: готувала, прибирала, полола город. Але Ганні Іванівні ніяк не могла догодити. – Та хто так суп варить, краще б і не бралася, – обурювалася свекруха. – Мамо, за що ти так не любиш Олену? Що вона не таке робить? – заступився за дружину Роман. І тут, Ганна Іванівна не витримала

Коли Роман привів Олену до себе додому, для знайомства батьків із коханою дівчиною, він не очікував, що його мама зустріне її неласково та нерадісно. – Привіт, мамо, тату, це Олена, моя дівчина, ми з нею скоро одружимося, – радісно заявив…

Повернутись вверх