-Я анітрохи не хвилююся, що ми з Олесею вчора знову посварилися, – говорив Максим. – Зовсім! Жодних емоцій. Тому що ми щодня сваримося. Я до цього звик і… І я знаю, що вона мене все одно любить. Так-так, любить. Навіть…
Категорія: Життєві історії
Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.
Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і не поспішаючи почала їсти. По телевізору йшов безкінечний серіал. Перед сном у неї була приготовлена нова книжка. Її дала їй знайома, вони іноді обмінювалися книгами. Серіал втомив, сюжет майже не рухався….
Ліда вже йшла з роботи додому, коли зненацька пішов дощ. Його сьогодні не обіцяли, бо й парасольки з собою не було. І взагалі весь день світило літнє сонце і раптом, звідки не візьмись, набігли хмари і з неба полилося, як…
-Краще взагалі нічого не робив би, – думав Едуард, розглядаючи вранці в дзеркало своє нещасне обличчя. – Залишив би все, як є, і добре. Але ж ні. Хотів як краще. Хотів їй приємне зробити. Сюрприз! Ну, ось і зробив. А…
Напередодні переїзду в нову квартиру, Андрій та Наталя довго не могли заснути і тихенько шепотілися, щоб не розбудити дворічного синочка. ‒ Нарешті ми будемо самі по собі. Ні, твої батьки чудові, але я так втомилася від постійного контролю, – Наталка…
Людмила прийшла додому пізно. Дмитро із сином уже повечеряли. Хлопчик ліг спати. На дзвінки Дмитра Люда незмінно відповідала повідомленням: -Затримуюсь. Нарешті, у замку повернувся ключ, і Люда зайшла в коридор. Не знімаючи пальто, вона бадьоро сказала: -Дмитре, ми з тобою…
Сьогодні п’ятниця з міста до баби Зіни приїдуть діти та онуки. Щоправда не всі, дітей має п’ятеро, троє з них живуть у місті, один син живе закордоном, а молодший Андрій поруч із матір’ю. Він побудував будинок неподалік неї і живе…
– Ну, не знаю Зіна, як ти це терпиш? Я б вже давно і Олексія твого і Олену його, на місце поставила. Скільки ж можна терпіти? Вони ж тобі на шию сіли та ноги звісили! Мало того, що ти постійно…
Наталя, симпатична жінка сорока років, виховувала доньку Оксану одна. Якось не вийшло у них із чоловіком. Спочатку любили один одного, а як Оксану народилася, все пішло навперейми. Чоловік перетворився на втомленого і незадоволеного буркотуна. Доньку любив, а ось до дружини…
В дитинстві на Даринку дивилися розчулено – чарівна, зеленоока, з ямочками на щоках. У юності – із захопленням, бо її красою захоплювалися всі. У старших класах, потім в університеті, навколо неї завжди була зграйка шанувальників. Аж поки вона не зустріла…