Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 131

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віра вийшла в коридор, щоб провести гостей. Раптом відкрилися двері сусідньої квартири і звідти вийшла її сусідка Олена. – Віро, привіт! А що це знову в тебе таке? Навіщо тобі це?! – запитала сусідка. – Кожного дня повен дім людей! Хіба ж так можна? Ех ти! А прибирати після всіх? Ну ти й даєш! – Прибирати? Та не прибираю я після них. У нас все в порядку… – А як обберуть тебе? – здивувалась сусідка. – Що в нас узяти, – відповіла Віра. А якось вночі до неї постукали в двері

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра вийшла в коридор, щоб провести гостей. Раптом відкрилися двері сусідньої квартири і звідти вийшла її сусідка Олена. – Віро, привіт! А що це знову в тебе таке? Навіщо тобі це?! – запитала сусідка. – Кожного дня повен дім людей! Хіба ж так можна? Ех ти! А прибирати після всіх? Ну ти й даєш! – Прибирати? Та не прибираю я після них. У нас все в порядку… – А як обберуть тебе? – здивувалась сусідка. – Що в нас узяти, – відповіла Віра. А якось вночі до неї постукали в двері

-Віро, ну яка ж ти нерозумна! Навіщо ти всіх в гості водиш. Навіщо тобі все це треба? І так ледве кінці з кінцями зводиш, – казали сусіди. -Це друзі дітей. Та й не приводжу я їх. Вони ж дружать. Де…

Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається

Був будній день. Олена стояла на касі і поглядала на людей, що проходили повз. Вона виросла у дитбудинку. Батьків своїх ніколи не бачила. Розглядаючи різні обличчя, вона уявляла кожну жінку своєю мамою. Ось вони замовили бургери з напоєм, сіли у…

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

У житті часом відбуваються такі дивовижні речі, що диву даєшся! А сільське життя так взагалі все на виду, від сусідів не приховується нічого, хто і що, де і коли. Марійку всі в селі називали «старою дівою». Якесь не ласкаве слово….

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. Це був її рідний будинок в селі, який тепер стояв самотнім. Мами не стало кілька місяців тому, а Світлана жила в місті. З села вона виїхала ще змолоду, вивчилася і…

Ірина сиділа на кухні й пила чай з тістечком. Раптом двері відчинилися і на кухню забіг Степан. – Ну привіт, кохана! – почав він з порога. – Нічого не хочеш мені сказати? Де ти буваєш, наприклад, коли мене нема вдома? Ірина аж чаєм поперхнулася від несподіванки. – Я, я… Любий, я ходила в парк. Ще морозиво я купувала. А якось зайшла в магазин. Мені дуже захотілося пити, от я й купила водички… – Чому ти не сказала мені, що ходиш в місті одна?! – Степан дивився на неї, примружившись. Ірина не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина сиділа на кухні й пила чай з тістечком. Раптом двері відчинилися і на кухню забіг Степан. – Ну привіт, кохана! – почав він з порога. – Нічого не хочеш мені сказати? Де ти буваєш, наприклад, коли мене нема вдома? Ірина аж чаєм поперхнулася від несподіванки. – Я, я… Любий, я ходила в парк. Ще морозиво я купувала. А якось зайшла в магазин. Мені дуже захотілося пити, от я й купила водички… – Чому ти не сказала мені, що ходиш в місті одна?! – Степан дивився на неї, примружившись. Ірина не розуміла, що відбувається

-Мені добре! Я не збираюся нічого змінювати. Матері тільки не кажи. Вона вважає, що я успішна бізнес-леді. -Ну, Ірино, ну ти даєш! – сестра була вражена. – А далі? -Що далі? Так буде далі. Я красива, розумна і хитра. Тому…

Геннадій зі своєю дружиною Катериною вже збиралися спати, як раптом у двері постукали. На порозі стояла якась білявка. – Любий, ти в мене забув телефон, – сказала дівчина. – І ось це, – в її руці була обручка Геннадія. – Я вас не знаю, – пробурмотів Геннадій. – Та що ти? А це ти пам’ятаєш? – блондинка зайшла в квартиру. – Що це? – оторопів Геннадій. – Це наші фото. Правда ми гарні? – Це хто? – в коридор вийшла Катерина. – Це ти хто?! Я прийшла до свого Геннадія! А ти йди звідси! Він мій! Катя рота розкрила від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Геннадій зі своєю дружиною Катериною вже збиралися спати, як раптом у двері постукали. На порозі стояла якась білявка. – Любий, ти в мене забув телефон, – сказала дівчина. – І ось це, – в її руці була обручка Геннадія. – Я вас не знаю, – пробурмотів Геннадій. – Та що ти? А це ти пам’ятаєш? – блондинка зайшла в квартиру. – Що це? – оторопів Геннадій. – Це наші фото. Правда ми гарні? – Це хто? – в коридор вийшла Катерина. – Це ти хто?! Я прийшла до свого Геннадія! А ти йди звідси! Він мій! Катя рота розкрила від здивування

Сімейне життя Геннадію набридло. Набридли постійні походи до батьків дружини, поїздки до батьків у село. Що йому молодому й красивому робити у компанії старих людей? А люди похилого віку для нього були всі, кому трохи за пʼятдесят. Геннадію хотілося чогось…

Дмитро повернувся після корпоративу, відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон чоловік почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – сказав Дмитро, ще не до кінця відкривши очі. – Це я в кишені твого костюма знайшла, – крізь сльози вимовила дружина і показала пальцем на підлогу. Дмитро, глянув куди вказує Марина, вмить прокинувся і застиг. – Цього не може бути, – тільки й вигукнув він

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро повернувся після корпоративу, відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон чоловік почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – сказав Дмитро, ще не до кінця відкривши очі. – Це я в кишені твого костюма знайшла, – крізь сльози вимовила дружина і показала пальцем на підлогу. Дмитро, глянув куди вказує Марина, вмить прокинувся і застиг. – Цього не може бути, – тільки й вигукнув він

Після прибуття з корпоративного вечора додому Дмитро відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон він почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – Сказав Дмитро, ще не до кінця прокинувшись. – Це…

Таня з Михайлом сиділи на кухні після роботи й вечеряли. Бабуся сиділа з ними і пила чай з цукерками. Раптом у двері подзвонили. – І хто ж це до нас завітав? – здивовано запитала Таня. – Ааа! Так це ж гості, – буденно махнула рукою бабуся. Вона підсунулась ближче і щось прошепотіла їм обом на вухо. Таня застигла з вилкою в руках, а Михайло аж соком поперхнувся. – Бабусю! І ти мовчала? – тільки й сказала Тетяна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня з Михайлом сиділи на кухні після роботи й вечеряли. Бабуся сиділа з ними і пила чай з цукерками. Раптом у двері подзвонили. – І хто ж це до нас завітав? – здивовано запитала Таня. – Ааа! Так це ж гості, – буденно махнула рукою бабуся. Вона підсунулась ближче і щось прошепотіла їм обом на вухо. Таня застигла з вилкою в руках, а Михайло аж соком поперхнувся. – Бабусю! І ти мовчала? – тільки й сказала Тетяна

Тетяна приїхала жити до бабусі після закінчення технікуму. З мамою стосунки у неї розладналися рівно відколи вона вийшла заміж за Олексія, не запитавши Тетяну. Хороша людина Олексій Данилович, добрий, ввічливий, але… Не батько. Хіба ж заміниш улюбленого батька якимось вусатим…

Дмитро повернувся з дачі. Припаркував машину біля під’їзду, взяв ящик з помідорами та перцями, сумку з кабачками, залишивши решту на потім. – Зачекайте, – гукнув Дмитро, дівчині у ліфті. Дівчина притримала ліфт і чоловік зайшов в середину. Дмитро вийшов на п’ятому поверсі і вже у коридорі почув якісь дивні звуки. Чоловік піднявся на поверх вище. Немає нікого. Піднявся ще на поверх, глянув у коридор і застиг від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро повернувся з дачі. Припаркував машину біля під’їзду, взяв ящик з помідорами та перцями, сумку з кабачками, залишивши решту на потім. – Зачекайте, – гукнув Дмитро, дівчині у ліфті. Дівчина притримала ліфт і чоловік зайшов в середину. Дмитро вийшов на п’ятому поверсі і вже у коридорі почув якісь дивні звуки. Чоловік піднявся на поверх вище. Немає нікого. Піднявся ще на поверх, глянув у коридор і застиг від несподіванки

– От скажи, навіщо ти їх посадила? – син здивовано дивився на матір. – Та я тільки насіння в землю встромила і все, хто ж знав, що так рости все почне і плодоносити, не викидати ж? – Щороку одне й…

Лариса вже лежала в ліжку, як раптом задзвонив телефон. Вона тихенько встала і взяла слухавку. – Мама? – здивувалась вона. – О, Господи, чого так пізно?! Що трапилося?! – Що, донечко, втекла, так? – раптом почала мати. – Чоловіка покинула?! Чогось подібного я й чекала. Та ти вся у батька! – сказала мати. – Ти подзвонила мені серед ночі, щоб сказати про батька? – шипіла в трубку Лариса. – Ні. Тут у нас таке робиться. Я навіть не знаю, як тобі сказати… Лариса слухала матір і не вірила своїм вухам. Вона скочила з ліжка й почала одягатися

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса вже лежала в ліжку, як раптом задзвонив телефон. Вона тихенько встала і взяла слухавку. – Мама? – здивувалась вона. – О, Господи, чого так пізно?! Що трапилося?! – Що, донечко, втекла, так? – раптом почала мати. – Чоловіка покинула?! Чогось подібного я й чекала. Та ти вся у батька! – сказала мати. – Ти подзвонила мені серед ночі, щоб сказати про батька? – шипіла в трубку Лариса. – Ні. Тут у нас таке робиться. Я навіть не знаю, як тобі сказати… Лариса слухала матір і не вірила своїм вухам. Вона скочила з ліжка й почала одягатися

Лариса розглядала себе у дзеркало: продовгувате обличчя, тонкі губи, а очі холодні, світло-сірі. Треба ж було вродити такою. Тільки волосся й подобалося – чорне, густе. Вона мала довгий чубчик до самих очей. -Ти вся у батька. А він був красенем,…

Повернутись вверх