Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Яна варила макарони, коли на кухню зайшов її хлопець. – Мені  потрібно з тобою поговорити, – з порога почав Володимир. – Сподіваюся,  ти мене зрозумієш! Він був серйозним, як ніколи. Яна напружилася. – Я  слухаю. Що ти хотів сказати? – запитала вона витираючи руки. – Я  не знаю. Може, зі мною щось не так. Одним словом, я переживаю. – За  що?! – здивувалася Яна. Вона не розуміла, що відбувається

Яна варила макарони, коли на кухню зайшов її хлопець. -Мені потрібно з тобою поговорити, – з порога почав Володимир. – Сподіваюся, ти зрозумієш мене… Він був серйозним, як ніколи. Яна напружилася. -І що він хоче мені сказати? – раптом подумала…

Андрій відкрив шафу й уважно розглядав свої сорочки. Він дуже  хвилювався, бо його наречена Валя вирішила взяти його на день народження  бабусі. А там збереться вся рідня і треба буде з ними знайомитися. –  Андрію, ти тільки не звертай уваги на те, що там відбуватиметься, –  раптом підійшла до нього Валя. – Щоб ти не побачив, чи не почув – мовчи!  Андрій здивовано дивився на Валентину

Андрій відкрив шафу й уважно дивився на свої сорочки. Він дуже хвилювався, за те, як його зустріне сімʼя Валентини. Валя вирішила взяти його з собою на день народження бабусі. У них весілля через місяць, тому вже можна його офіційно зі…

– Живи як хочеш. Я йду, – різко сказав Андрій, і пішов. Юля підбігла до вікна і дивилася, як сідає в машину її коханий. Вона хотіла вигукнути: – Не йди, не залишай мене. Але вчасно впоралася з собою. Жінка подзвонила подрузі, і розповіла все. Катя пообіцяла Юлі навести справку про її суперницю, і через деякий час, прийшла до Юлі і заявила: – Твій Андрій до тебе повернеться. І проситиметься назад. – Чому ти так вирішила? – здивувалася Юля

– Живи як хочеш, та кому ти потрібна, – різко сказав Андрій, і гучно закривши двері, пішов. Цей звук дверей, що зачинилися, довго ще стояв у неї у вухах. Юля підбігла до вікна і дивилася, як сідає в машину її…

Катя прийшла додому з важкими пакетами продуктів. Не встигла вона  переодягтися, як у двері хтось подзвонив. На порозі стояла мати її  чоловіка з двома великими валізами. – Ой, Тамара Василівна, це ви!  Кудись їдете? – запитала Катя. Свекруха, пихкаючи, затягла валізи в  квартиру. – Не їду, а приїхала, – відповіла вона. – З моїм чоловіком  стало жити неможливо. Нехай живе сам. Катя застигла від здивування

Катя після закінчення навчання отримала від батьків у подарунок однокімнатну квартиру. Її запросили працювати в хорошу фірму. Молода, енергійна дівчина, яка добре знає свою справу, сподобалася начальству, от і отримала запрошення на роботу. Через пів року Катя взяла в кредит…

Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка та свекруху до столу. Зоя Миколаївна прийшла, взяла тарілку і пішла в свою кімнату. – Ну чому ви, їсте в кімнаті, а не на кухні? Ви ж там насмітите, а мені потім прибирати, – промовила Катя. – Де хочу там і вечеряю. Мені зручніше у кімнаті, – уїдливо відповіла свекруха. Катя полегшено зітхнула і посміхнулася. Вона зрозуміла, що робити далі

Катя з цікавістю подивилася на чоловіка. Потім перевела погляд на свекруху. – Це все, що вам не подобається? – Запитала Катя. – Інших претензій немає? – А тобі цього мало? — уїдливо поцікавилася Зоя Миколаївна і подивилася на сина. –…

Іван прийшов до Віри саме тоді, коли на кухні була її подруга Валя. Він  сів до столу, випив чаю. – Я ж зайшов тебе Віро на свій день народження  запросити! – схаменувся Іван. – А мене чому не кличеш? – запитала Валя.  Іван кивнув головою і посміхнувся. А через місяць Іван пішов від дружини  до Валі. – Що я йому зробила? Стільки років разом, – плакала дружина  Івана. Віра не знала, що й сказати

Віра Іванівна збирала гостей. Свій день народження вона любила і запрошувала тільки найближчих та друзів. Але цього разу була ще одна гостя, яка не входила в коло її постійних запрошених. Це – Валя, однокласниця, давня знайома. Зустрілися вони напередодні у…

Павло нарешті зважився і запросив Олену на побачення в ресторан. Вони  смачно поїли, потанцювали. Все йшло добре і Павло вже уявляв собі  продовження вечора у квартирі Олени. Коли вони вже прямували до виходу,  чоловік відчув, що на нього хтось дивиться. Він обернувся і раптом  побачив свою дружину! – Господи, – подумав Павло. – Що ж тепер робити?

Павло нарешті набрався сміливості і запросив свою колегу по роботі Олену в ресторан. Олена, звісно ж ​​з радістю погодилася. Визначивши, де і коли відбудеться їхня довгоочікувана зустріч, Олена і Павло розійшлися по своїх робочих місцях. -Але ж, – подумав Павло,…

Катя з подругою сиділи на кухні і пили чай з тортиком. – Знаєш, Діано. Я така самотня, – тихо сказала Катя. – Ти серйозно?! – здивувалася Діана. Вона подивилася на свою подругу з подивом. Перед нею сиділа успішна жінка. – Я й не думала, що ти можеш бути нещасливою, – сказала Діана. Катя подивилася на подругу, її губи затремтіли, а по щоках потекли сльози. Діана не розуміла, що відбувається

– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років, – тихо відповіла Катя. – Ти серйозно?! – здивувалася Діана. Вона від несподіванки застигла. Діана подивилася на свою подругу з подивом. Перед нею сиділа успішна, ефектна брюнетка сорока років, у…

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина. Вона поклала чайник у сумки і вирушила до майстерні. – Протягом години зроблю. Давайте номер, – сказав майстер. Марина вирішила зачекати у торговому центрі. Дівчина ходила вздовж рядів, коли задзвонив телефон. – Можете підходити. – Вже біжу! – відповіла Марина. Прибігла, заплатила за ремонт, почала засовувати чайник у сумку і застигла, глянувши на дно сумки

У Марини зламався чайник. – Як не одне так інше, – засмутилася дівчина, – грошей і так обмаль, а тут ще й це… Але сльозами горю не допоможеш, тому, поклавши чайник у спортивну сумку, вирушила вона до майстерні, до центру…

Минуло сорок днів, від коли не стало дружина Михайла. Чоловік запропонував зібратися вcім у нього в квартирі. Гостей було з десяток, посиділи кілька годин. Раптом, теща Михайла, Віра Миколаївна покликала зятя на кухню. – Михайле, я думаю тобі треба знати правду, – почала теща. – Досі ми все ретельно приховували. Але Катруся не твоя дочка. Михайло застиг, чоловік не хотів вірити у почуте

Минуло сорок дні з того часу, як в Михайла не стало його коханої дружини Оксани. Її відхід не був несподіваним для всіх рідних і чоловіка, все було очікувано – важка недуга. Михайло кидався між дружиною та роботою, та яка тут…

Повернутись вверх