Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Оксана поралася на кухні. Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв її наречений Микола і його батьки. – Мамо, тату, знайомтеся! Це моя Оксана,  – з порога сказав він. – Гарна в тебе квартира, Оксаночко! Поки ви одні, вам такі хороми ні до чого! – раптом заявила Олена Олександрівна. – Давайте, ви поміняєтесь із Жанночкою, Миколиною сестрою. Микола раптом змінився на обличчі

Оксана не могла повірити, що вона тепер має свою власну квартиру! Дуже затишна і навіть двокімнатна! Тато Оксани був дуже заможною людиною, але доньку виховував так, що треба не чекати поки тобі допоможуть батьки, чи ще хтось, а самій добиватися…

Тамара повернулася з роботи. – У нас гості, – заявив їй чоловік. – І хто ж? – здивувалася Тамара. Вона пройшла на кухню і побачила свекруху. – Світлано Іванівно, а чому ви так рано? – поцікавилася жінка. – Прийшла глянути як ви тут. Бачу не справляєшся. Повна раковина посоду стоїть, – єхидно відповіла свекруха. Тамарі не хотілося сперечатися. Не було ні бажання, ні сили. Вона, повернувшись до чоловіка, і попросила налити чаю. І відразу зрозуміла, яку помилку зробила

– Привіт, кохана! – Стас зустрів дружину у коридорі. – У нас гості. – Доброго ранку любий! – Тамара поцілувала чоловіка в щоку. – І хто ж? Вона повернулася з нічної зміни і здивувалася, кого це зранку до них занесло….

Софія прийшла до своєї подруги додому. Вона відкрила двері і зайшла всередину. В квартирі стояла якась незрозуміла тиша. Настя дуже  здивувалася і зайшла на кухню. Батьки Насті сиділи за столом і мовчки дивилися на якийсь папірець. – Доброго дня! А що це у вас там таке? – запитала Софія. Вона глянула на папірець і ахнула

Батьки Насті називали Софійку своєю другою дочкою, хоча це зовсім не означало, що вона не мала батьків. Батьки у Софійки були – батько вже багато років жив у іншому місті, де одружився з гарною жінкою на ім’я Таня. У них…

Григорій складав речі у валізу. Гроші, які його дружина збирала для сина, він теж забрав. – Взагалі, це я їх сам і заробив, – міркував Гриць. Він уже зібрав речі, як раптом в будинок зайшла дружина із сином. Рита глянула на валізу. – А що це ти? Зібрався кудись? – здивовано запитала вона. – Так, Рито, я йду! Не можу я так далі жити! Рита ахнула і сіла на  крісло

Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити він не хотів – а раптом не зрадіє? Звичайно, це…

Жанна прокинулася від дивного звуку. Вона пішла у ванну кімнату вмитися, коли побачила, що рушникосушарка протекла. Жінка перекрила воду і кинулася витирати підлогу, раптом в двері подзвонили. Жанна відкрила. На порозі стояви незнайомий чоловік. – Ви хто? Що вам треба? – запитала Жанна. – Я ваш наречений, – раптом сказав чоловік. Жанна аж застигла з ганчіркою в руці 

Будильник на телефоні не спрацював. Жанна прокинулася від дивного звуку. Немов десь шипіла величезна кішка. Жанна подивилася на годинник і схопилася. Проспала! Знову телефон глючить! Дивний звук не вщухав. Але Жанна кинулася по кімнаті. Якщо швидко одягнутися і зібратися, вона…

Віктор прийшов з роботи раніше. Він відкрив двері і почув на кухні  жіночі голоси. Чоловік прислухався і раптом застиг – його дружина  говорила якійсь жінці про нього! І казала дуже неприємні речі.  Послухавши хвилину, він вирішив, що досить! Віктор зайшов на кухню, став у дверях і пильно глянув на дружину. У квартирі раптом запала тиша

Вони мешкали в одному під’їзді. Жанна із чоловіком Віктором, і Віра з двома дітьми. Чоловік її поїхав на заробітки в Польщу, там і лишився – знайшов собі іншу. Віра поплакала, і почала жити, як виходило. А виходило по-різному… Одна, з…

Юля з Дмитром переїхали у нову квартиру, у якій майже рік робили ремонт. Жінка нагодувала чоловіка сніданком і відправила на роботу, а сама почала розбирати коробки. Раптом в одній з коробок, Юля знайшла чужі жіночі речі, а на самому дні коробки лежала якась дивна записка. Юля прочитала записку і застигла.  – Невже це правда? – сказала жінка і не змогла стримати сліз

Юля вибігла надвір і не змогла стримати сліз. Так погано їй ще ніколи не було. Яка вона наївна, як могла повірити йому. Такої зради вона від нього не очікувала. Добре, що на вулиці на неї вже чекало таксі. Юля стрибнула…

Марина зазирнула до чоловіка і попередила, що йде до сусідки. Тетяна побачивши Марину, зраділа: – А я сьогодні меду купила, зараз чаю зроблю. На плиті вже закипав чайник, коли телефон Марини задзвонив. Жінка дістала мобільник, телефонував чоловік. – Так, рідний! Ти що засумував вже? Сергій мовчав, а потім якимось чужим голосом, сказав: – Я пішов. Не чекай мене. – Куди ти пішов? – здивувалася Марина. – Зовсім пішов, – раптом сказав Сергій. Марина не могла зрозуміти, що сталося

Справившись з домашніми справами, Марина зазирнула до чоловіка. Він останнім часом полюбив  літню кухню, комп’ютер там поставив, інтернет провів. Марина, попередивши чоловіка, пішла до сусідки посидіти, поговорити, новини сільські обговорити.  Вже кілька років Марина була на пенсії. Все життя працювала…

Марина поралася на кухні, коли в двері подзвонили. На порозі стояв брат чоловіка з своїм сином. – А ви чому тут? – здивувалася жінка, відчинивши двері. – Щось сталося? – Та все добре, – заспокоїв її Сергій. – У нас ось Андрій поступив. І Марина запропонувала їм пройти до кімнати. – Ви поки що сідайте, Віктор скоро має прийти, – прововила їх жінка і пішла на кухню. Сергій із сином присіли на край дивана, переглянулися між собою, і застигли від здивування

– Віктор завтра в гості до нас збирається приїхати всією сім’єю. Може, свіжину зробимо, якраз їм з собою передамо. Сергій із Ганною вечеряли, коли йому зателефонував молодший брат. Ганна одразу підхопилася складати меню на святковий стіл. Гості в їхньому будинку…

Люда з Борисом запросили своїх батьків і повідомили новину – скоро у них буде внук! Всі дуже зраділи, і тільки батько Людмили раптом невдоволено сказав: – Я ще молодий, щоб бути дідом! – Що ти таке кажеш? – обурилася його дружина. – Та тобі пʼятдесят вже! – А я в душі молодий! – відповів Славко. – Це ти вже бабця! Що в душі, що на вигляд! Ірина не знала куди  подітися від сорому

Людмила з Борисом запросили у гості своїх батьків, щоб повідомити радісну новину – скоро у них буде внук! Майбутні бабусі від щастя заплакали, а з майбутніх дідусів радий був тільки батько Бориса. В’ячеслав Сергійович, батько Людмили, якось одразу знітився і…

Повернутись вверх