Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 124

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Вадим повернувся з роботи. Юля, налила йому борщ і сіла поряд: – Нас у гості запросили, – почала Юля. – Моя подруга Ганна. Вадим підняв голову: – Хотів завтра відпочити. – Та там і відпочинеш. До села недалеко. – Добре, поїдемо! – махнув рукою Вадим. – Тільки треба купити все, бо живе Ганна небагато, – сумно сказала Юля. У суботу вранці виїхали. Ось і рідне село Юлі. Під’їхали до будинку Ганни і застигли. – Це що будинок твоєї подруги? – здивовано спитав Вадим у дружини

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Вадим повернувся з роботи. Юля, налила йому борщ і сіла поряд: – Нас у гості запросили, – почала Юля. – Моя подруга Ганна. Вадим підняв голову: – Хотів завтра відпочити. – Та там і відпочинеш. До села недалеко. – Добре, поїдемо! – махнув рукою Вадим. – Тільки треба купити все, бо живе Ганна небагато, – сумно сказала Юля. У суботу вранці виїхали. Ось і рідне село Юлі. Під’їхали до будинку Ганни і застигли. – Це що будинок твоєї подруги? – здивовано спитав Вадим у дружини

Вчора чоловік на карту зарплату отримав. Так хочеться проїхатися машиною по магазинах, але чоловік на роботі. Сина свекруха забрала на вихідні. Сидіти вдома одній, коли гроші на картці є, просто нестерпно. Юля вкотре виглянула у вікно: «Картка у мене, схожу…

Андрій з Оленою вечеряли на кухні. Чоловік захотів відкрити маринованих огірків до вечері. Він вийшов на балкон і дістав банку. Раптом, Андрій побачив якийсь пакет, він зазирнув у нього і застиг. Чоловік мовчки пішов до шафи і почав збирати речі Олени. – Андрій, що ти робиш? – здивувалася Олена. Андрій мовчав і продовжував викидати речі. Олена не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій з Оленою вечеряли на кухні. Чоловік захотів відкрити маринованих огірків до вечері. Він вийшов на балкон і дістав банку. Раптом, Андрій побачив якийсь пакет, він зазирнув у нього і застиг. Чоловік мовчки пішов до шафи і почав збирати речі Олени. – Андрій, що ти робиш? – здивувалася Олена. Андрій мовчав і продовжував викидати речі. Олена не розуміла, що відбувається

– Андрій, де ти взяв такий некрасивий плед? Викинь вже його! Знаєш, я чула, що час від часу потрібно позбавлятися мотлоху, щоб очистити будинок і голову заодно. Почнемо з нього? – Запропонувала Олена своєму хлопцеві. Вони з’їхалися буквально кілька тижнів…

На весіллі у Віки, її сестра Ліза була дуже сумна. Вона весь вечір не зводила очей з нареченого. Якось Ліза прийшла до них додому. Ігор щойно прийшов з роботи, а Віки ще не було. Ліза пішла на кухню, розігріла вечерю, а коли Ігор сів до столу, несподівано обняла його і поцілувала. Ігор аж підскочив від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
На весіллі у Віки, її сестра Ліза була дуже сумна. Вона весь вечір не зводила очей з нареченого. Якось Ліза прийшла до них додому. Ігор щойно прийшов з роботи, а Віки ще не було. Ліза пішла на кухню, розігріла вечерю, а коли Ігор сів до столу, несподівано обняла його і поцілувала. Ігор аж підскочив від несподіванки

Ліза була молодшою за сестру на сім років. Коли Віка вперше привела майбутнього чоловіка Ігоря в батьківський дім, Ліза, якій на той момент було вісімнадцять, закохалася в нього з першого погляду. На весіллі Віки з Ігорем молодша сестра була дуже…

Марія дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і заявила: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом подивився на дружину. – Отак, – спокійно відповіла Марія. – Мені вже й город садити цього року не хочеться, – Марія тяжко зітхнула. – А ти не саджай, – раптом промовив Василь. – Як не садити? – Здивувалася Марія. – Є в мене одна ідея, – несподівано сказав чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і заявила: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом подивився на дружину. – Отак, – спокійно відповіла Марія. – Мені вже й город садити цього року не хочеться, – Марія тяжко зітхнула. – А ти не саджай, – раптом промовив Василь. – Як не садити? – Здивувалася Марія. – Є в мене одна ідея, – несподівано сказав чоловік

Марія довго дивилася з вікна будинку на свій город, потім обернулася до чоловіка і сказала: – Все, Василю, пора нам з тобою переїжджати в місто. – Як в місто? – Василь з подивом дивився на дружину. – У яке ще…

– Закрию двері на замок і не пущу тебе! – кричала Олена Петрівна до доньки. – Хоч обдзвонися! Куди хочете, туди і йдіть шукати няньку Сашкові! Бач, знайшли домогосподарку! Ти обіцяла хоча б за квартиру мені платити! – Ах так! – сказала Надія. – Тоді про те, що ти маєш доньку й онука можеш забути! Олена такого повороту точно не очікувала

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Закрию двері на замок і не пущу тебе! – кричала Олена Петрівна до доньки. – Хоч обдзвонися! Куди хочете, туди і йдіть шукати няньку Сашкові! Бач, знайшли домогосподарку! Ти обіцяла хоча б за квартиру мені платити! – Ах так! – сказала Надія. – Тоді про те, що ти маєш доньку й онука можеш забути! Олена такого повороту точно не очікувала

-Значить так – я виходжу на роботу, а ви як хочете! – заявила Олена Степанівна. -Ти не посмієш! Тоді про те, що в тебе є внук і дочка, можеш забути! Олена Степанівна заплакала. -Як могло дійти до цього? Рідні ж…

Інна наклала повні сумки картоплі, закруток та інших смаколиків, і повезла передачу доньці. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав. Інна відкрила замок своїм ключем, зайшла в квартиру і ахнула. В коридорі неприбрано, на кухні брудний посуд, у ванній гора білизни. Інна швидко взяла телефон, і подзвонила до Олени, але телефон не відповідав. – Що тут відбувалося, і де моя дочка? – нічого не розуміла Інна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна наклала повні сумки картоплі, закруток та інших смаколиків, і повезла передачу доньці. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав. Інна відкрила замок своїм ключем, зайшла в квартиру і ахнула. В коридорі неприбрано, на кухні брудний посуд, у ванній гора білизни. Інна швидко взяла телефон, і подзвонила до Олени, але телефон не відповідав. – Що тут відбувалося, і де моя дочка? – нічого не розуміла Інна

-Олено! Ну, що ти знову сидиш? Ось скільки разів тобі говорити, що посуд за собою мити потрібно як слід? Не маленька вже, а як дитині, все по 15 разів повторювати треба. -Мамо, ну не починай. Я з роботи прийшла взагалі,…

Катя з Романом повернулися з магазину. На всю квартиру розносився запах запеченої курочки, та ще чогось смачного. Вони пройшли на кухню, теща накривала стіл, Катя з Романом переглянулися: – Мамо, нічого собі, який ти стіл накрила, у нас сьогодні якесь свято? – весело спитала Катя. Теща теплим поглядом подивилася на зятя. – Романе. Це свято спеціально для тебе, – раптом сказала вона. Роман з Катею застигли від здивування, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з Романом повернулися з магазину. На всю квартиру розносився запах запеченої курочки, та ще чогось смачного. Вони пройшли на кухню, теща накривала стіл, Катя з Романом переглянулися: – Мамо, нічого собі, який ти стіл накрила, у нас сьогодні якесь свято? – весело спитала Катя. Теща теплим поглядом подивилася на зятя. – Романе. Це свято спеціально для тебе, – раптом сказала вона. Роман з Катею застигли від здивування, нічого не розуміючи

Світлана Петрівна виховувала доньку з п’яти років одна, виховувала у суворості. Катя прислухалася до матері, росла слухняною дівчинкою, у школі вчилася добре. Батька свого не знала, його рано не стало. Світлана Петрівна заміж більше не виходила, якось вона не зустріла…

Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з Оленою повернулися додому. Відправивши дітей спати, вони з дружиною сіли на кухні. – Вечеряти будеш, – запитала Олена. – Ні, у твоїх батьків повечеряв, – відповів чоловік. Раптом дружина уважно подивилася на Сергія, і сказала: – Мені дзвонила твоя подруга вчора вночі. Сказала, що я встала на її шляху. І надіслала фото. Хочеш подивитися? Сергій застиг, він знав, що на тому фото

Ситуація, знайома всім. Сім’я, дружина, діти. Все добре і гладко. І раптом – у чоловіка інша! І летить у прірву налагоджене життя, встають дибки родичі та знайомі, і лише пара вірних друзів намагається підтримати нерозумного: тримайся, мовляв, усе налагодиться. А…

Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка Сергіївна накрила стіл. Сьогодні син приведе наречену – знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо привіт! – бадьоро сказав Михайло. – Знайомся, це Оля. Сіли за стіл, перекусили. Настав час чаювання. Оля запропонувала свою допомогу. Опинившись на кухні, свекруха заявила: – Ви мене здивували Ольго. Це вкрай безвідповідально з вашого боку. – Ви про що? – здивувалася Ольга. – Не прикидайтесь, мені все відомо, – раптом сказала майбутня свекруха. Оля стояла, і не розуміла, що відбувається 

Оля була самодостатньою, доброю, чуйною та розумною жінкою. Працювала фінансовим директором у досить великій друкарні. Жила у двокімнатній квартирі одна. Вона передалася їй у спадок від батьків. На жаль, у Олі з рідних нікого не залишилося, і часом її охоплювали…

Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! –  відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! –  відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

І діти, і онуки відмовляли Віктора Микитенка від цієї поїздки: «Куди і до кого ти у сімдесят п’ять років». Але хотілося Віктору побувати на своїй малій батьківщині… востаннє. Умовив дітей, відпустили ті його на тиждень, якщо рахувати разом із дорогою….

Повернутись вверх