Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Людмила прокинулася рано. Приготувала сніданок і вийшла на подвір’я. Треба навести порядок у квітнику, – подумала вона і взялась до роботи. Ближче обіду жінка вирішила трішки перепочити. Люда сіла на лавку, повернула голову до будинку, як раптом побачила, що на балконі щось виблискувало. Людмила піднялася сходами на балкон і застигла. – Цього не може бути! – тільки й подумала жінка

– Люда, якщо ти так довго збиратимешся, ми потрапляємо в корок!, – Чоловік відніс до машини ще одну партію сумок, і, схоже, починав нервувати. – Володя, ну знову щось забудемо, потім сам бурчатимеш, – Люда склала в сумку документи, гаманець,…

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов! Витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, швидко пішла. Оксана зайшла на кухню і відкрила лист. Жінка прочитала його, і застигла. В цей момен зі школи повернулася дочка Катя. – Мамо, що сталося? Щось із татом? – запитала вона. – А нема в тебе більше тата, – раптом відповіла заплакана Оксана. Катя розгублено стояла, і не розуміла, що відбувається

– Оксано, – почула через відчинене вікно Оксана знайомий голос листоноші Ніни, – танцюй, лист тобі прийшов!  Швидко витерши руки об кухонний рушник, вона вибігла у двір і, взявши конверт, обернулася, щоб піти. – Що й читати одразу не будеш?…

Андрій зупинився біля під’їзду. Додому йти не хотілося. Сьогодні на співбесіді йому знову відмовили. Чоловік вже уявляв сцену, яку влаштує йому дружина. Андрій відкрив двері в квартиру, як раптом почув. – Привіт коханий. Вечеря готова, – Ганна поцілувала чоловіка. Андрій від несподіванки застиг на порозі. – Як пройшов день? – запитала Ганна. Андрій розповів про невдалу співбесіду. – Не хвилюйся, все налагодиться, – заспокоїла його дружина. Андрій не розумів, що сталося з його дружиною

– Аню, добре подумала? Адже це на все життя, – Ольга Миколаївна, зітхнувши, поглянула на дочку. – Мам, не починай. Ми з Андрійом любимо одне одного. Все у нас буде добре, – Аня невдоволено закотила очі. – Що ж, добро….

Аня прибирала в будинку, коли батько повернувся з роботи. – Дочко, мені потрібно з тобою поговорити, – сказав Володимир. – Слухаю тебе тату, – відповіла Аня. – У мене з’явилася жінка, – Батько винувато посміхнувся. – Завтра я її приведу, познайомитися. В суботу Ганна причепурилася, накрила стіл. Під’їхала машина батька, відкрилися двері, вийшов батько, а за ним якась жінка. Аня глянула на її обличчя і не повірила своїм очам. – Оксано, це ти? – тільки й промовила вона

«Двадцять – це мало чи багато? – все частіше і частіше спадало на думку Ані це питання. – Напевно, це залежить від того, чи є у тебе хлопець чи ні. Дмитро після випускного поїхав у столицю, навіть не попрощавшись. Та…

Після того, що сказав їй Максим, Олена жодної хвилини не могла залишатися в цьому будинку. В будинку, який вважала своїм рідним. – Мамо, ти чого? – здивувалася донька. – Куди ми на ніч поїдемо? – Поліно,  не слухай маму. Якщо вона хоче, то нехай і їде, – спокійно сказав  Максим. – Доню, я повторюю тобі – ми їдемо! Прямо зараз! Збирай свої речі. Ми їдемо до бабусі! – сказала Олена. Поліна не розуміла, що  відбувається

Після того, що Максим зараз сказав Олені, вона жодної хвилини не могла залишатися в цьому будинку. У будинку, який вважала своїм рідним. -Мамо, ти чого? – здивувалася Поліна. – Куди ми на ніч поїдемо? Тату, що відбувається? -Не слухай маму,…

У двері подзвонили. Марина пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Я – Наталя, ваша нова сусідка, – сказала вона. – Чим можу  допомогти? – запитала Марина. – Хотіла попросити у вас чаю. – Звичайно! – відповіла Марина. – Може, зайдете? У мене й пиріжки є смачні з капустою. Наталя погодилась і зайшла в квартиру. На кухню зайшов чоловік Марини Дмитро і глянув на Наталю. – Ти?! – раптом вигукнув він. Марина здивовано дивилась на них

Марина з чоловіком сиділи на кухні. Раптом у двері подзвонили. -Ти когось чекаєш? – здивовано поцікавилася Марина у чоловіка. Дмитро заперечно похитав головою, не відводячи очей від телефону. Дзвінок у двері повторився. Марина зітхнула і пішла відкривати двері, а Дмитро…

Ігор з Мариною вечеряли на кухні. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто це так пізно, – пробурчав Ігор і пішов відчиняти. За кілька хвилин Марина почула незрозумілі звуки і вискочила в коридор. Незнайомий чоловік сварився з Ігорем. Помітивши господиню, він різко вийшов. – Це хто? – здивовано запитала Марина. Ігор відповів щось незрозуміле і пішов спати. Марина розгублено стояла у коридорі, і не розуміла, що відбувається

Пізно ввечері, уклавши дітей, Ігор з Мариною посідали дивитись серіал, який не відпускав їх вже два тижні. Сиділи обнявшись, захоплені подіями, що відбувалися на екрані, ділилися враженнями. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло так пізно, – невдоволено…

– Давай одружимося! – зненацька запропонував Володя своїй дівчині. Ліза  здивовано глянула на нього й опустила очі. – Я подумаю, – сумно сказала  вона. – Та що тут думати?! Що тобі не подобається? – здивувався Володя. – Ти дійсно хочеш знати? – запитала Ліза й опустила очі. – Вся справа в  тому, що ти дуже рано встаєш, – раптом видала вона. Володя не зрозумів, чи він правильно розчув

-Ліза, а давай одружимося! – зненацька запропонував Володимир своїй дівчині. Ліза здивовано подивилася на нього, опустила очі і відповіла: -Можна, я подумаю про це? Ти не проти? -Лізо, ну що тут думати? Ми вже так довго зустрічаємось. Жити ти зі…

Валентина Іванівна поверталася з магазину з двома важкими пакетами в руках. Жінка відкрила квартиру і ахнула. В коридорії стояли дві пари взуття, чоловіче та жіноче. Валентина поставила пакет із покупками на пуф, схопила брудну ганчірку біля входу і почала терти нею жіночі чоботи. – Мамо, що це ти робиш, – з кімнати вибіг син. – Навіщо ти витираєш чобітки Оксани?  – Якої ще Оксани? – застигла здивовано Валентина Іванівна

– Молоко купив. У неділю Оксану приведу знайомитись. Сиру твого улюбленого не було, – вигукнув син із кухні, поки мати щось мила у ванній кімнаті, сподіваючись, що монотонність інформації не буде сприйнята. Але Валентина Іванівна одразу ж закрила кран і…

Олег прокинувся вранці і зрозумів, що він спав сам на дивані. Його дружини вдома не було. – Треба ж! Навіть не розбудила мене, щоб у  спальню перейшов. Ну, нічого! Пора вже ввечері показати, хто в хаті мужик! Він поснідав бутербродами й пішов на роботу. Коли Олег повернувся додому ввечері, Галини вдома не було. Не було і її речей! Чоловік не  знав, що й думати

-Олег, у мене до тебе є серйозна розмова! – весело сказала Галя чоловікові. Олег щойно смачно повечеряв і тепер ніжився на дивані і ліниво клацав пультом канали в телевізорі. Йому не хотілося навіть ворушитися не те, що вести набридливі розмови…

Повернутись вверх