Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 120

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

У Сергія не стало сестри. Поїхав чоловік в село її ховати. Тамара, дружина Сергія, залишилася вдома – здоров’я не дозволяло. Тамара знала, що чоловік сьогодні повернеться, наперед все приготуваоа. Поклала у тарілки м’ятої картоплі, котлети. Сергій зайов на кухню. – Якраз до вечері встиг, – сказала Тамара. Сергій мовчав, і якось дивно дивився на дружину. – Що сталося, – здивувалася Тамара. – Я приїхав не сам, – раптом сказав чоловік. – Як не сам? А з ким? – здивувалася дружина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сергія не стало сестри. Поїхав чоловік в село її ховати. Тамара, дружина Сергія, залишилася вдома – здоров’я не дозволяло. Тамара знала, що чоловік сьогодні повернеться, наперед все приготуваоа. Поклала у тарілки м’ятої картоплі, котлети. Сергій зайов на кухню. – Якраз до вечері встиг, – сказала Тамара. Сергій мовчав, і якось дивно дивився на дружину. – Що сталося, – здивувалася Тамара. – Я приїхав не сам, – раптом сказав чоловік. – Як не сам? А з ким? – здивувалася дружина

Тамара Олексіївна думала, ось і настав цей час – старість. Тепер вона лежить, дивиться в стелю і згадує своє прожите життя. Здебільшого останні три роки. Тоді й чоловік ще був. Шістдесят два йому якраз виповнилося. Не стало в нього сестри…

Олена прокинулася рано, приготувала сніданок, відправила чоловіка на роботу. Жінка якраз мила посуд, коли на кухню прийшла свекруха. – Сьогодні садитимемо помідори. Допоможеш мені, – сказала свекруха. Олена з радістю взялася до справи. Працювали майже до вечора, вже і чоловік повернувся з роботи. Закіншивши на городі, Олена пішла прийняти душ. Вийшовши з ванної, жінка почула, що на кухні свекруха розмовляє з її чоловіком. Олена підійшла ближче, і застигла від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прокинулася рано, приготувала сніданок, відправила чоловіка на роботу. Жінка якраз мила посуд, коли на кухню прийшла свекруха. – Сьогодні садитимемо помідори. Допоможеш мені, – сказала свекруха. Олена з радістю взялася до справи. Працювали майже до вечора, вже і чоловік повернувся з роботи. Закіншивши на городі, Олена пішла прийняти душ. Вийшовши з ванної, жінка почула, що на кухні свекруха розмовляє з її чоловіком. Олена підійшла ближче, і застигла від почутого

Після весілля Олег перевіз молоду дружину до батьківського дому. – Місця повно. Та й мамі з татом приємно буде, що ми з ними поживемо, – переконував дружину Олег. Олена погодилася. Тоді вона ще не дуже добре знала Віру Іванівну, маму…

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала. Без Віктора. Я вирішила з ним розлучитися. – Розповідай, що сталося, – сказала мама. Зіна сіла поряд, нахилилася до мами, і почала щось говорити на вухо. Мама Зіни застигла, коли дочка почала їй щось шепотіти

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала. Без Віктора. Я вирішила з ним розлучитися. – Розповідай, що сталося, – сказала мама. Зіна сіла поряд, нахилилася до мами, і почала щось говорити на вухо. Мама Зіни застигла, коли дочка почала їй щось шепотіти

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала….

Зіна з самого ранку зібралася до подруги в гості. Вирішила сходити, провідати Валю. Вона зайшла в хату подруги і одразу зрозуміла, що сталося… Дітям Валі вона подзвонила одразу. З телефона подруги. Її дочка Ганнуся слухавку не взяла, а син Степан відповів, але якось роздратовано. – Мамо, давай швидше кажи, що там у тебе! Ніколи мені! – сказав Степан. – Степане, це Зіна, сусідка Валі. Не стало мами, Степане… В слухавці запала тиша

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна з самого ранку зібралася до подруги в гості. Вирішила сходити, провідати Валю. Вона зайшла в хату подруги і одразу зрозуміла, що сталося… Дітям Валі вона подзвонила одразу. З телефона подруги. Її дочка Ганнуся слухавку не взяла, а син Степан відповів, але якось роздратовано. – Мамо, давай швидше кажи, що там у тебе! Ніколи мені! – сказав Степан. – Степане, це Зіна, сусідка Валі. Не стало мами, Степане… В слухавці запала тиша

-Валя, ну куди ти стільки в’яжеш всього? Зовсім очі втомляться, – сказала Зіна подрузі, яка все сиділа за своїм вʼязанням. -Ой, Зіна, що мені ті очі? На мій вік вистачить точно, – сумно відповіла Валентина. -Ну, щось ти зовсім засумувала,…

Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

Дзвінок у двері пролунав серед ночі. Олена підійшла до дверей: – Хто там? – Олено, це я, пусти переночувати! – Та ну тебе. Сам зі своїм життям розбирайся. – Ну Олено, куди я піду. На вулиці прохолодно. Я сяду біля…

Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

Дуже прикро, що з роками родичі зустрічаються все рідше і з сумного приводу. Давно Катя не бачила дядькового старшого сина, Віктора. Його молода дружина, гарна, струнка, недбало кивнула Каті і відвернулася. Віктор одружився вдруге. З першою дружиною у них не…

Ніна поїхала в гості до подруги Ірини. – Ну, нарешті, давно не бачилися, – зраділа Ірина побачивши Ніну. – Гарно виглядаєш. Розповідай, у чому причина? – Та вчора зателефонувала Сергію, однокласнику нашому. Він мені настрій і підняв, – радісно сказала Ніна. Ірина сиділа застигши і мовчки дивилася на подругу. А потім прошепотіла: – Ніно, ти що, не знала, що Сергія вже рік, як нема? – Як це? А з ким я тоді розмовляла? – нічого не розуміла Ніна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поїхала в гості до подруги Ірини. – Ну, нарешті, давно не бачилися, – зраділа Ірина побачивши Ніну. – Гарно виглядаєш. Розповідай, у чому причина? – Та вчора зателефонувала Сергію, однокласнику нашому. Він мені настрій і підняв, – радісно сказала Ніна. Ірина сиділа застигши і мовчки дивилася на подругу. А потім прошепотіла: – Ніно, ти що, не знала, що Сергія вже рік, як нема? – Як це? А з ким я тоді розмовляла? – нічого не розуміла Ніна

– Мамо, ну що ти таке кажеш? Як це тобі поговорити нема з ким? Я ж тобі двічі на день дзвоню, – стомлено запитала дочка. – Та ні, Світланко, що ти, я хіба про це, – Ніна Андріївна сумно зітхнула,…

Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування

Борис з Інною любили один одного ще зі школи, і те, що вони одружаться, було само собою зрозумілим. Молоді люди вступили в той самий інститут, щоправда, на різні курси. Борис з Інною миттєво стали відомі, як пара і там. Єдиною…

Галина займалася закрутками, коли додому повернувся Анатолій. Чоловік стояв у дверях і підозріло дивився на дружину. – Вже повернулася? – раптом спитав він. – Звідки? – незрозуміла дружина. Толік розгубився, а потім підійшов до Галі, взяв її за руку і підвів до столу, на якому стояв комп’ютер. – Сідай, – попросив він. Коли Галя опустилася на стілець, Анатолій клацнув мишкою і перед жінкою з’явилось фото. Галина аж застигла від несподіванки. – Це що? – незрозуміла жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина займалася закрутками, коли додому повернувся Анатолій. Чоловік стояв у дверях і підозріло дивився на дружину. – Вже повернулася? – раптом спитав він. – Звідки? – незрозуміла дружина. Толік розгубився, а потім підійшов до Галі, взяв її за руку і підвів до столу, на якому стояв комп’ютер. – Сідай, – попросив він. Коли Галя опустилася на стілець, Анатолій клацнув мишкою і перед жінкою з’явилось фото. Галина аж застигла від несподіванки. – Це що? – незрозуміла жінка

– Я ну хочу так жити, – тихо сказала Галина, намагаючись не розплакатися. – Сподіватися на далеке і щасливе майбутнє, якого може не наступити. – Ти зараз говориш про нашу сім’ю чи про… Юлю? – обережно запитав чоловік. Галя важко…

Валя сиділа на подвір’ї, і дивилася, як виносять її речі. – Скриню не забудьте, – вигукнула Валя до доньки Наталки. – Яку скриню? Ти що до мене мотлох всякий везти зібралася? – невдоволено сказала Наталка. – Без скрині я не поїду. Ти не знаєш, що там у ній, – тихо сказала Валя. І Наталка погодилася, погрузили всі речі у машину, і забрали Валю до себе у місто. Ввечері Наталка вирішила подивитися, що там за “скарб” у маминій скрині. Жінка відкрила її і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя сиділа на подвір’ї, і дивилася, як виносять її речі. – Скриню не забудьте, – вигукнула Валя до доньки Наталки. – Яку скриню? Ти що до мене мотлох всякий везти зібралася? – невдоволено сказала Наталка. – Без скрині я не поїду. Ти не знаєш, що там у ній, – тихо сказала Валя. І Наталка погодилася, погрузили всі речі у машину, і забрали Валю до себе у місто. Ввечері Наталка вирішила подивитися, що там за “скарб” у маминій скрині. Жінка відкрила її і ахнула

Валя сиділа згорбившись на табуреті в порожній кімнаті. До себе вона міцно притискала портрет молодого чоловіка. Вона дивилася широко розплющеними очима на все, що відбувалося, на метушню вантажників і щоразу ойкала і важко зітхала шепотіла щось висохлими губами. – Ой,…

Повернутись вверх