Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 118

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Галя підійшла до плити. Вона розігрівала суп і котлетки, щоб погодувати свого свекра. Весь цей час свекор не переставав бурчати. – Дітей виховувати не вміють! Хазяйство нагодувати, так чоловіка чекають! Може, й обід він має готувати? Їжа де, запитую?! Ото вже послав Господь невісточку! Галя застигла від здивування, а потім раптом підійшла до столу. – Ану помовчте! – гукнула вона і перед свекром на підлозі опинилася тарілка з супом. Свекор дивився на неї широко відкритими очима

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галя підійшла до плити. Вона розігрівала суп і котлетки, щоб погодувати свого свекра. Весь цей час свекор не переставав бурчати. – Дітей виховувати не вміють! Хазяйство нагодувати, так чоловіка чекають! Може, й обід він має готувати? Їжа де, запитую?! Ото вже послав Господь невісточку! Галя застигла від здивування, а потім раптом підійшла до столу. – Ану помовчте! – гукнула вона і перед свекром на підлозі опинилася тарілка з супом. Свекор дивився на неї широко відкритими очима

Галя поспішала додому. Точніше, не до себе додому, а до свекрухи. Її свекруха, Ганна Михайлівна, зі своєю старшою сестрою, яка жила в сусідньому селі, поїхали в “турне” по родичах. -Чи ж довго нам залишилося?! – говорила свекруха. – Треба встигнути…

Віра перебирала речі у шафі. Настрій був чудовий, попереду вихідні. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Мабуть, Віктор ключі забув вдома, – подумала жінка і пішла відкривати. Але це був не Віктор. – Доброго дня. Нарешті ми й дісталися до вас, – сказала незнайомка, як тільки Віра відкрила двері. – А ви, вибачте, хто? – здивувалася Віра. – Ну що ти Віро, невпізнала нас? Ми ж родичі твої, – сказала незнайомка. Віра розгублено дивилася на гостей, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра перебирала речі у шафі. Настрій був чудовий, попереду вихідні. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Мабуть, Віктор ключі забув вдома, – подумала жінка і пішла відкривати. Але це був не Віктор. – Доброго дня. Нарешті ми й дісталися до вас, – сказала незнайомка, як тільки Віра відкрила двері. – А ви, вибачте, хто? – здивувалася Віра. – Ну що ти Віро, невпізнала нас? Ми ж родичі твої, – сказала незнайомка. Віра розгублено дивилася на гостей, не розуміючи, що відбувається

– Синку, ми тут із батьком подумали, і ось що вирішили. Віддамо вам із Вірою нашу квартиру, а самі до бабусі переберемося. Скільки вам можна по орендованих квартирах поневірятися. Тим більше ви плануєте другу дитину, трикімнатна квартира буде доречною. А…

Баба Марія поспішала в сільський магазин. Але купувати вона нічого не збиралася! Їй дуже потрібно було поговорити зі своєю сусідкою – продавчинею у магазині, Катрусею. Сьогодні вранці баба Марія приїхала з міста в село, і місцеві тітоньки раптом розповіли їй, що у Каті з’явився залицяльник! Баба Марія застигла від здивування. На Катерину це було зовсім не схоже. Вона вирішили сама все зʼясувати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Баба Марія поспішала в сільський магазин. Але купувати вона нічого не збиралася! Їй дуже потрібно було поговорити зі своєю сусідкою – продавчинею у магазині, Катрусею. Сьогодні вранці баба Марія приїхала з міста в село, і місцеві тітоньки раптом розповіли їй, що у Каті з’явився залицяльник! Баба Марія застигла від здивування. На Катерину це було зовсім не схоже. Вона вирішили сама все зʼясувати

Баба Марія поспішала в магазин. В принципі, купувати вона нічого не збиралася їй просто дуже потрібно було поговорити зі своєю сусідкою, а за сумісництвом продавчинею в цьому магазині Катериною. Два тижні баби Марії не було в селі, вона гостювала у…

– Мамо, а куди це ти зібралася? – Поліна зайшла в коридор і з подивом дивилася на матір. – Це що за маскарад? Лариса дивилася в дзеркало і акуратно фарбувала вії тушшю. – Ось, ніби акуратно, – думала вона. – Так тепер помада. Ця блякла, ця темна, а ця вся – червона з легким перламутром. Отже, останній штрих і все готове! – В ресторан я зібралася, а що? – Лариса не відводила очі від дзеркала. – Та ти що! Ти ж мені обіцяла! – Поліна аж застигла від обурення

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, а куди це ти зібралася? – Поліна зайшла в коридор і з подивом дивилася на матір. – Це що за маскарад? Лариса дивилася в дзеркало і акуратно фарбувала вії тушшю. – Ось, ніби акуратно, – думала вона. – Так тепер помада. Ця блякла, ця темна, а ця вся – червона з легким перламутром. Отже, останній штрих і все готове! – В ресторан я зібралася, а що? – Лариса не відводила очі від дзеркала. – Та ти що! Ти ж мені обіцяла! – Поліна аж застигла від обурення

-Мамо, ти куди зібралася? – Поліна зайшла в коридор і з подивом дивилася на матір. – Це що за маскарад? Лариса дивилася в дзеркало і акуратно фарбувала вії тушшю. Ось, начебто акуратно. Так тепер помада. Ця блякла, ця темна, а…

Наталя з Олексієм зустрічалися пів року. І от вона поїхала знайомитися зі свекрухою. Свекруха вийшла у гарному сарафані, з макіяжем і великими сережками. За обідом мама Олексія ставила Наталці безліч запитань. – Ех, не рівня ця Наталя Олексію! – читалося на її обличчі. Але, незважаючи на явне несхвалення матері, Олексій зробив Наталці пропозицію! Весілля, подорож до моря з коханим… Все було чудово. Але раптом Наталя зрозуміла одну річ – всім її життям керує Маргарита Федорівна

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя з Олексієм зустрічалися пів року. І от вона поїхала знайомитися зі свекрухою. Свекруха вийшла у гарному сарафані, з макіяжем і великими сережками. За обідом мама Олексія ставила Наталці безліч запитань. – Ех, не рівня ця Наталя Олексію! – читалося на її обличчі. Але, незважаючи на явне несхвалення матері, Олексій зробив Наталці пропозицію! Весілля, подорож до моря з коханим… Все було чудово. Але раптом Наталя зрозуміла одну річ – всім її життям керує Маргарита Федорівна

Відносини зі свекрухою у Наталі не склалися з самого спочатку. Так уже сталося. Ось прямо з моменту знайомства і не склалися. Знайомство відбувалося на дачі. Наталя, звісно, ​​хвилювалася. Вони з Олексієм зустрічалися вже півроку. Олексій уже був знайомий із батьками…

Степан з Інною вирішили зібрати сім’ї своїх дітей. У них було дві доньки. Обидві вони з чоловіками і в обох по дві дитини. Ніби, все у них добре. Навіть по квартирі трикімнатній є. Чоловіки добре заробляють, та й жінки також. Живуть, не бідують! І ось батьки оголосили про свої плани. Надумали вони свою квартиру продати і переїхати до моря жити! Сестри раптом замовкли… Чоловіки теж. – А навіщо вам це? – раптом запитала донька. Степан застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан з Інною вирішили зібрати сім’ї своїх дітей. У них було дві доньки. Обидві вони з чоловіками і в обох по дві дитини. Ніби, все у них добре. Навіть по квартирі трикімнатній є. Чоловіки добре заробляють, та й жінки також. Живуть, не бідують! І ось батьки оголосили про свої плани. Надумали вони свою квартиру продати і переїхати до моря жити! Сестри раптом замовкли… Чоловіки теж. – А навіщо вам це? – раптом запитала донька. Степан застиг від здивування

Степан з Інною раптом вирішили зібрати сім’ї своїх дітей. У них було дві доньки. Обидві вони з чоловіками і в обох по дві дитини – пʼяти, дванадцяти, восьми і чотирнадцяти років. Ніби, все у них добре. Навіть по квартирі трикімнатній…

Ольга прибирала в квартирі, як раптом в двері подзвонили. Вона пішла відкривати. На порозі стояла якась дивна дівчина в безглуздих окулярах і дивною зачіскою. – Доброго дня. Ви Ольга? – схвильовано запитала вона. – Так, – кивнула хазяйка. – А ви хто? – Я? – дівчина ще більше захвилювалася. – Зараз я вам все поясню. Можна мені зайти? – Ну, заходьте… – Ольга жестом запросила дивну гостю. – Вибачте мене, Ольго, але не прийти я не могла! Я прийшла допомогти вам і вашому чоловіку! Ольга застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга прибирала в квартирі, як раптом в двері подзвонили. Вона пішла відкривати. На порозі стояла якась дивна дівчина в безглуздих окулярах і дивною зачіскою. – Доброго дня. Ви Ольга? – схвильовано запитала вона. – Так, – кивнула хазяйка. – А ви хто? – Я? – дівчина ще більше захвилювалася. – Зараз я вам все поясню. Можна мені зайти? – Ну, заходьте… – Ольга жестом запросила дивну гостю. – Вибачте мене, Ольго, але не прийти я не могла! Я прийшла допомогти вам і вашому чоловіку! Ольга застигла від здивування

Ольга прибирала в квартирі, як раптом в двері подзвонили. Вона відчинила. На порозі стояла якась дивна дівчина в безглуздих окулярах і з не менш безглуздою зачіскою. -Доброго дня. Ви Ольга? – схвильовано сказала вона. -Так, – кивнула хазяйка квартири. –…

Юля чекала завершення робочого дня. До закриття магазину залишалася година. Раптом, в магазин зайшла якась клієнтка, жінка привіталася з Юлею, як зі старою знайомою. – Допоможіть вибрати мені сукню, – сказала клієнтка. – У мене незабаром ювілей. Юля підібрала декілька варіантів. – Ось ці вам мають підійти, – дівчина простягнула кієнтці сукні. Жінка в’зяла їх, і раптом сказала: – Юля, у мене до вас є пропозиція. Юля не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля чекала завершення робочого дня. До закриття магазину залишалася година. Раптом, в магазин зайшла якась клієнтка, жінка привіталася з Юлею, як зі старою знайомою. – Допоможіть вибрати мені сукню, – сказала клієнтка. – У мене незабаром ювілей. Юля підібрала декілька варіантів. – Ось ці вам мають підійти, – дівчина простягнула кієнтці сукні. Жінка в’зяла їх, і раптом сказала: – Юля, у мене до вас є пропозиція. Юля не розуміла, що відбувається

Весь травень стояла прохолодна погода на початку червня у місто прийшло справжнє літо. Люди, що засумували по сонцю і теплу, гуляли вулицями та парками, минаючи магазини одягу. Віра через скло великої вітрини з заздрістю дивилася на людей, що гуляли або…

Зоя провела чоловіка на роботу і вирішила трохи поспати. Вона вже задрімала, як раптом з кухні почувся шум, брязкіт каструль і якісь гучні голоси! Зоя відкрила очі й прислухалася… На кухні явно хтось хазяйнував! Раптом вона впізнала голос свекрухи. – Привіз мені цю Зою! Нічого не робить! – сварилася вона. – Вже дев’ята година, а я ще не снідала! Комусь скажеш – не повірять! Зоя застигла від здивування. Вона скочила з ліжка, накинула халат і помчала на кухню

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя провела чоловіка на роботу і вирішила трохи поспати. Вона вже задрімала, як раптом з кухні почувся шум, брязкіт каструль і якісь гучні голоси! Зоя відкрила очі й прислухалася… На кухні явно хтось хазяйнував! Раптом вона впізнала голос свекрухи. – Привіз мені цю Зою! Нічого не робить! – сварилася вона. – Вже дев’ята година, а я ще не снідала! Комусь скажеш – не повірять! Зоя застигла від здивування. Вона скочила з ліжка, накинула халат і помчала на кухню

Свекруха, побачила Зою і раптом замовкла. Але продовжувала переставляти і гримати посудом… -Сідайте, я накрию стіл, – пробурмотіла Зоя. -Ти на годинник дивилася? – свекруха ледве стримувалась. – Я вже годину, як на ногах! Чи, на твою думку, це я…

Юрій сидів на дивані і дивився якийсь серіал по телевізору. Раптом у кімнату зайшла його дружина Наталя з великою коробкою в руках. Вона спокійно вимкнула телевізор і почала пакувати його в коробку. Юрій застиг від здивування. – А куди це ти телевізор забираєш?! – обурився він. – Як куди? З собою, – відповіла Наталя. – Він на мої гроші куплений, значить він мій! Як і мікрохвильовка! Юрій щиро не розумів, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юрій сидів на дивані і дивився якийсь серіал по телевізору. Раптом у кімнату зайшла його дружина Наталя з великою коробкою в руках. Вона спокійно вимкнула телевізор і почала пакувати його в коробку. Юрій застиг від здивування. – А куди це ти телевізор забираєш?! – обурився він. – Як куди? З собою, – відповіла Наталя. – Він на мої гроші куплений, значить він мій! Як і мікрохвильовка! Юрій щиро не розумів, що відбувається

На день народження Наталі родичі й друзі частенько дарували гроші. Загальна сума виходила хороша і Наталя купувала за ці гроші якусь золоту прикрасу. Ну, щоб ніби подарунок від усіх… І так було багато років аж до її заміжжя. А заміж…

Повернутись вверх